Привіт! Я твій сусід із Білорусі. Ми так давно дружимо з тобою! А ти так мало знаєш про мене. У нас із тобою зараз не найспокійніші часи, проте ми впораємося, ми ж разом. Думаю, настав час розповісти тобі трохи про себе. Про картоплю, чистоту й гарні дороги, думаю, ти вже знаєш. Та про інший бік медалі можливо ні…

Саме такими словами починається опис проєкту «Твій сусід», який реалізовує білоруська активістка Віолета Майшук в рамках програми «Підтримка громадянських ініціатив». Цей проєкт покликаний допомогти білоруським громадським активістам, які через свою політичну діяльність та переконання були змушені покинути Республіку Білорусь і зараз перебувають на території України, та спрямований на покращення українсько-білоруських відносин.

Пропаганда vs реальність

За словами Віолети, мета проєкту «Твій сусід» — показати українцям, що білоруси не такі як їх показує лукашенківська пропаганда. Постаратися змінити негативне ставлення українців до білорусів, які проживають на території України та за її межами. Донести інформацію про те, що білоруси не хотіли цієї війни, а коли вона почалася — білоруські активісти стали пліч-о-пліч на допомогу із захисту України.

«Оскільки ми живемо в Україні, де зараз триває війна, білорусам не рідко доводиться стикатися з різними проблемами через вторгнення також і з території Білорусі. Надавши територію для нападу, Лукашенко зробив усіх білорусів співагресорами. А у відповіді на запитання — чому ви поїхали з Білорусі, стає зрозуміло, що ми і Лукашенко не один народ. Бо вільні білоруси хочуть знести цей диктаторський режим і після чергових виборів велика кількість білорусів сіла за ґрати і ще більша — була змушена виїхати зі своєї країни», — розповідає Віолета.

Що відбулось?

Твій сусід — це онлайн-платформа, на якій розміщується інформація про те, з чим зіткнулися білоруси під час шостих «президентських виборів». Також на сайті є відомості про білоруських політв’язнів і підбірка документальних фільмів про те, як Лукашенко прийшов до влади та тримався за «президентське крісло» 26 років, а також загалом про події, що відбувалася під час виборів 2020 року.

Ось короткий уривок тексту, опублікованого на сайті:

«Вибори пройшли в повній інформаційній блокаді та в атмосфері політичних репресій — протягом трьох діб в країні не було інтернету. Це призвело до масових протестів ще на етапі підготовки до виборів. За голосами незалежних спостерігачів, з великим відривом перемогла лідерка від опозиції Світлана Тихановська.

Громадяни/ки, які не погодились з офіційними результатами, вийшли на вулиці, протестуючи. Основні вимоги протестувальників: звільнити політв’язнів, провести перевибори під наглядом міжнародної комісії та незалежних спостерігачів, притягнути до відповідальності причетних до фальсифікацій. У відповідь Лукашенко наказав силовикам придушити народні виступи. Як результат, було ув’язнено десятки людей, зокрема й опонентів Лукашенка».

Віолета каже, що дуже хоче, аби українці почали розрізняти білоруський народ та злочинну владу. За її словами, це допоможе надалі налагодити дружні стосунки з Білоруссю. І підтримка українців допоможе надалі знести диктаторський режим.

 

Як білоруський громадський активіст Дмитро Лукомський через відео показує як працює пропаганда, боти та тролі, маніпуляція свідомістю в інтернеті та розповідає білорусам про війну в Україні та їхню роль у цих подіях.

На базі Освітнього дому прав людини в Чернігові реалізується проєкт «Підтримка громадянських ініціатив» в рамках якого є Освітня програма покликана допомогти білоруським громадським активістам, які через свою політичну діяльність та переконання були змушені покинути Республіку Білорусь і зараз перебувають на території України. Це Курс по лідерству для людей, які мають мотивацію та бажання реалізувати свої власні короткотривалі громадські ініціативи.

В рамках Програми учасники проходили навчання, а також мали можливість спробувати реалізувати свої мікропроєкти, аби допомогти покращити українсько-білоруські відносини. Один з таких проєктів реалізовує білоруський громадський активіст Дмитро Лукомський.

Розповідаємо, як він бореться за правду та інформує білорусів про війну в Україні, пропаганду диктаторських режимів, різні маніпуляції в інтернеті і їхній вплив на свідомість людей.

Ні — пропаганді!

Дмитро вже кілька років веде свій ютуб-канал «Стары Аэрадром // Old Airfield», де розповідає про боротьбу з режимом лукашенка. Однак після того, як він почав реалізовувати свою ініціативу, на базі каналу почали виходити оновлені відео. Основна їхня мета — інформування білорусів про роботу пропаганди та елементів маніпуляції свідомістю в інтернеті, а також про війну в Україні та ролі Білорусі у цих подіях.

«Одного разу почув таку думку — «тупим і неосвіченим суспільством легше керувати». І насправді саме так і роблять диктатори путін і лукашенко з нашою країною, намагаються залякати й зробити дурним наш народ, щоб не думали про те, що відбувається. Моя мета – запобігти цьому.

Тому я почав випускати відео, де інформую білорусів про роботу пропаганди та елементів маніпуляції свідомістю в інтернеті, ситуації, що відбувається з війною в Україні та ролі Білорусі та білорусів у цій війні. Так само надалі я хочу просувати знання про права людини, тому що з цим у нашого народу є проблеми, а нам треба зберегти здорове та адекватне суспільство», — підкреслює Дмитро.

Боти і тролі

На каналі вже вийшло перше відео про те, що таке боти і тролі та як з ними боротися.

Дмитро каже, що основна їхня мета — маніпуляція і намагання сформувати і нав’язати потрібну думку про ситуацію, що відбувається або придушити будь-яку здорову точку зору людини.

Він проводить паралель з окупаційною владою — вона є замовником і виконавцем. Наприклад, у Білорусі був задіяний ресурс кремля, у якого своя ботоферма в яку вливають величезну кількість бюджетних грошей.

Для пошуку тролів є чати, телеграм канали та люди які пропонують іншим підзаробити. У Білорусі до цієї роботи залучені держслужбовці: для них є готові акаунти та скрипти, як і що писати, проводяться тренінги. Білоруські держслужбовці для переконливості використовують і свої особисті облікові записи — це викликає довіру у недосвідченого користувача.

За словами Дмитра, його відео покликані показати правду людям та зберігати здоровий глузд.

«У нас усіх одна єдина мета зараз — перемогти в цій війні і звільнитися від цього гніту диктатур і «русского мира». Я думаю, що цей проєкт буде маленькою деталькою в цьому величезному годинниковому механізмі».

На базі Освітнього дому прав людини в Чернігові реалізується проєкт «Підтримка громадянських ініціатив» в рамках якого є Освітня програма.

Вона покликана допомогти білоруським громадським активістам, які через свою політичну діяльність та переконання були змушені покинути Республіку Білорусь і зараз перебувають на території України. Це Курс по лідерству для людей, які мають мотивацію та бажання реалізувати свої власні короткотривалі громадські ініціативи.

В рамках Програми учасники проходили навчання, а також мали можливість спробувати реалізувати свої мікропроєкти, аби допомогти покращити українсько-білоруські відносини.

Розповідаємо історію одного з білоруських активістів, який проходив навчання і зараз реалізовує свій проєкт. Він вирішив залишитися анонімним.

Чому ви поїхали з Білорусі?

Ніколи не хотів і не збирався їхати. 13 квітня 2021 року дізнався зі ЗМІ про арешт учасників так званої «змови проти лукашенка» — Зяньковича, Федути, Костусєва. Співвідніс це з тим, що я теж двічі брав участь у Zoom-зустрічах із ними у січні 2021. Попри те, що на цих зустрічах ми нічого такого, що можна було б охарактеризувати як «змову» не обговорювали, все-таки вирішив виїхати, поки ситуація не проясниться. І 17 квітня вилетів із Мінська до Львова. Як виявилось – і правильно зробив.

 Ваша історія політичного переслідування з боку режиму.

Я в опозиції з 2 квітня 1997 р. Вперше був затриманий міліцією на демонстрації 7 листопада 1997 р. Тоді ж був побитий ОМОНом і підданий адміністративному суду. З того часу не можу сказати точно скільки разів, але багато (ніколи не рахував) разів затримувався за організацію протестних політичних заходів та участь у них, розповсюдження друкованих матеріалів і взагалі за все. Були й суди та штрафи. Співробітники КДБ розпитували сусідів про подробиці мого життя. Перешкоджали отриманню нормальної роботи (потенційні роботодавці про це самі розповідали, що їм не рекомендували мене наймати). Загалом усе як у всіх опозиціонерів у Білорусі.

З чого починали в Україні? Чому обрали Львів для місця проживання?

В Україні я розпочинав з 2001 р., коли вступив до Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, який закінчив у 2003 р. Потім жив тут, одружився, з 2003 р. брав участь у організації білоруського життя у Львові.

Розкажіть про свій мікропроєкт в рамках Курсу по лідерству. 

Проєкт направлений на полегшення становища (допомогу) білоруським волонтерам та активістам у Львові. Наразі білоруси в Україні є стигматизованою групою через участь режиму лукашенка у війні проти України на боці росії. Хоча ми всі, хто тут залишився – нічого спільного з цим режимом не маємо, і боролися з ним у міру сили дуже давно.

Я, наприклад, із 1997 в опозиції. Навіть якщо люди підключилися до активної боротьби лише у 2020 році – то й вони вороги режиму. Народ взагалі здебільшого не давав мандата на управління країною та здійснення владних повноважень лукашенка.

Він за всіма розрахунками набрав (в оптимістичному варіанті для нього) до 30%. Це чистої води узурпатор, який не представляє ні Білорусь, ні її народ — тільки себе та свою свиту. Але спробуй це кожному поясни. Тому за ознакою громадянства нам регулярно прилітає. Щоб донести до українців інформацію про нашу діяльність, підтримати білоруських волонтерів та розпочали цей проєкт. Ми дуже вдячні ОДПЛЧ за усіляку допомогу.

Чи ви допомагали українцям під час повномасштабної війни. Якщо так, то як. І чому?

Звичайно. Допомагав і я, і інші білоруси, які через свою політичну діяльність та переконання були змушені покинути рідну країну, тому що ми маємо внутрішню потребу допомагати країні і людям, і країні, які опинилися в надзвичайно складній ситуації.

Мені Україна дала політичний притулок тоді, коли я його потребував. Це і почуття подяки, і почуття причетності до українського життя та проблем. Мої найближчі люди – дружина та син – громадяни України та українці. У мене тут багато друзів та інтересів. З погляду «великої політики» – поразка України – це смерть для Білорусі і перемога України – це величезний шанс для Білорусі звільнитися і від диктатури, і від російського впливу.

Допомагав і біженцями, і військовим. І білоруським волонтерам, які, своєю чергою, допомагають українцям. Це донати на різні збори, придбання, постачання продовольства, медикаментів і т.д.і.т.п.

 

Тікали від переслідувань, потрапили на війну…

Дмитро та Віолетта — білоруські громадські активісти, які піддалися переслідуванням у себе на батьківщині за політичні переконання та активну громадянську позицію.

За ними слідкували силовики, їх неодноразово затримували, їм навіть доводилося жити в лісі… А Дмитро під час одного з затримань пережив справжнє пекло: він пройшов через так звані «каруселі» у райвідділку місцевої міліції.

У жовтні 2020 року Дмитро та Віолетта приїхали до України шукати політичного прихистку. Вони кажуть, що їм дуже пощастило, адже більшість з їхньої команди зараз вже політв’язні.

Поговорили з ними про події в Білорусі: переслідування, затримання та їхню боротьбу з системою, а також про переїзд в Україну: як і де вони зустріли війну, про волонтерство та роботу на перемогу.