Освітній дім прав людини — Чернігів презентував одразу два звіти з документування воєнних злочинів. Один — щодо скоєних воєнних злочинів у населених пунктах Чернігівщини, інший — за результатами моніторингу обстрілів касетними боєприпасами Чернігова.

“Звіт з документування воєнних злочинів: населені пункти Чернігівщини” про ймовірні воєнні злочини на території 11 населених пунктів Чернігівщини. Його склали за результатами роботи команди проєкту «Документування воєнних злочинів у Чернігівській області» Освітнього дому прав людини  —  Чернігів. Звіт спирається на систематизовані дані, отримані після польових місій, пошуку інформації з відкритих джерел та OSINT-розвідки.

Сергій Буров, директор Освітнього дому прав людини – Чернігів розповів: “Організація з 2022 року документує міжнародні злочини, скоєні внаслідок агресії російської федерації. Ми робимо це для невідворотності покарання за вчинені злочини й для збереження правди про події війни. Для цього ми використовуємо доступні нам методи і техніки збору інформації. Ми бачимо своє завдання в тому, щоб зібрати дані, що можуть бути предметом розслідування національними та міжнародними інституціями, які цим займаються. Однією із основних форм збору фактів є польові місії. І ми дуже вдячні за громадянську позицію людям, які своїм внеском сприяють цій роботі — свідкам і потерпілим, головам громад, що були в окупації та в зоні бойових дій, волонтерам і волонтеракам, які доєднуються до цієї роботи”.

У Звіті йдеться про загальний огляд бойових дій на Чернігівщині, результати документування подій агресії РФ проти України та ймовірних порушень міжнародного гуманітарного права. 

Тимур Короткий, співавтор Звіту, голова ГО “Фонд підтримки фундаментальних досліджень”, провідний науковий співробітник Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», к.ю.н., доцент каже: “Важливо, що процес документування здійснюється системно та комплексно, охоплюючи всі населені пункти Чернігівщини, які перебували під окупацією. Це дозволяє глибше розуміти загальний контекст скоєння окремих воєнних злочинів. Такий підхід має ключове значення для притягнення до відповідальності російських командирів за воєнні злочини, скоєні їхніми підлеглими на основі принципу командної відповідальності. Системне і комплексне документування також дає змогу виявити характерні патерни злочинної поведінки, серед яких — незаконне позбавлення волі, катування цивільних осіб, розграбування майна. Ці злочини були зафіксовані майже в кожному населеному пункті регіону. Ще одним важливим результатом системної роботи з документування подій війни є збереження права на пам’ять та, у ширшому сенсі, забезпечення справедливості для жертв війни, яке я вважаю майже найголовнішим результатом роботи з документування, яке здійснюється громадськими організаціями”.

Думка авторів збігається в тому, що саме системність і масштабність зібраних свідчень дозволяють краще усвідомити як реальну картину подій, так і їхній довгостроковий вплив. У цьому контексті важливо також було звернути увагу на масштаби руйнувань та досвід самих постраждалих.

“Чернігівщина стала одним із ключових напрямків російського наступу вже в перші дні повномасштабного вторгнення. Понад 60% населених пунктів Чернігівської області зазнали тимчасової окупації, масованих обстрілів та руйнувань протягом лютого-квітня 2022 року. Окупаційні війська використовували школи, лікарні, будинки культури, житлові оселі як військові бази та склади, що призводило до ще більшої небезпеки для життя цивільних осіб.

У звіті виокремлено найбільш резонансні випадки, які показують масштаби насильства і руйнувань. Звіт має дві ключові мети: по-перше, зафіксувати свідчення, аби вони не були втрачені й стали основою для подальших процесуальних дій. По-друге, передати голос постраждалих – тих, хто пережив окупацію, втратив рідних, дім і звичне життя.

Ми маємо пам’ятати: те, що відбулося на Чернігівщині, не є поодинокими випадками  – це системна практика російської армії, яка свідомо застосовує насильство проти цивільного населення.”, – підкреслює Анастасія Чупіс, співавторка Звіту та експертка з міжнародних відносин, аналітикиня. 

“Звіт з документування воєнних злочинів: касетні обстріли Чернігова” написаний на основі систематизованих даних, отриманих після спеціального моніторингу обстрілів міста Чернігова касетними боєприпасами. Під час дослідження було зібрано дані з відкритих джерел і записаних інтерв’ю зі свідками подій під час моніторингових місій. Дослідження доводить, що, цілком імовірно, ці обстріли можуть порушувати норми міжнародного гуманітарного права і їх потенційно можна кваліфікувати як воєнні злочини.

Вікторія Гламазда, співавторка Звіту та документаторка воєнних злочинів Освітнього дому прав людини – Чернігів: “17 березня 2022 року стало одним із найкривавіших днів за час облоги міста Чернігова. Тоді російські війська здійснили обстріл касетними боєприпасами по цивільних людях, житлових будівлях та медичних закладах міста. Атака забрала життя 22-х людей, отримали поранення 33-є, з них

троє дітей. Окрім того, внаслідок обстрілу були пошкоджені комунікації, тому медична допомога надавалася в умовах відсутності світла, води й тепла.

Це був цілеспрямований удар касетними боєприпасами, який, ймовірно, здійснювався російськими військами з кількох напрямків окупованої частини Чернігівщини.”

Для написання цього звіту команда проєкту розробила спеціальну методологію. У ньому  представлені результати документування обстрілів касетними боєприпасами Чернігова і зроблено системний гуманітарний зріз щодо впливу касетних обстрілів. 

Анастасія Халіулова, співавторка Звіту, керівниця проєкту: “Використання касетних боєприпасів має довготривалі руйнівні наслідки, що виходять далеко за межі моменту атаки. Наслідком обстрілу є загиблі, поранені люди й психологічні травми. Також нерозірвані елементи касетного боєприпасу створюють мінну небезпеку для цивільного населення.

Задокументовані випадки використання касетних боєприпасів проти цивільних людей і об’єктів створюють довготривалий вплив. Вони  не тільки завдають миттєвої шкоди, але й ускладнюють відновлення, зокрема, медичних закладів Чернігова та іншої соціальної інфраструктури.”

Важливою частиною цього дослідження стала правова кваліфікація застосування касетних боєприпасів відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. 

“Обстріли Чернігова із застосуванням касетних боєприпасів — це не поодинокі, ізольовані випадки. Це яскравий приклад систематичної політики РФ, спрямованої на використання зброї невибіркової дії проти цивільного населення. Хоча Росія не ратифікувала Конвенцію 2008 року про заборону касетних боєприпасів, на їх застосування поширюються основні принципи МГП та загальні норми щодо заборони нападів на цивільне населення та об’єкти.

Беручи до уваги концентрацію ударів суббоєприпасами саме по цивільних об’єктах та населенню, зокрема Чернігівській обласній дитячій лікарні, черзі цивільного населення біля колонки з водою, Центру крові, а також відсутність підтверджених військових цілей у безпосередній близькості, є обґрунтовані підстави вважати, що йдеться про умисні напади на цивільне населення та об’єкти. Такі напади можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини відповідно до статей 8(2)(b)(i), 8(2)(b)(ii) та  8(2)(b)(ix) Римського статуту, а також в ширшому контексті сягати порогу злочинів проти людяності за статтею 7(1)(k), оскільки завдають жертвам нелюдських страждань і є систематичними та широкомасштабними”, – зазначає співавторка Звіту, експертка з міжнародного права, юристка Регіонального центру прав людини Ксенія Корнієнко. 

Проєкт «Документування воєнних злочинів у Чернігівській області» реалізується Освітнім домом прав людини — Чернігів за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Зміст звітів не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Контактна особа для медіа:Анастасія Халіулова, +380 ⁨98 383 7489⁩.

Цю статтю спочатку було опубліковано англійською мовою на сайті Фундації домів прав людини.

У перші тижні повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Освітній дім прав людини в Чернігові (ОДПЛЧ) був пошкоджений під час атаки російських військ. Напади спричинили велику кількість поранень та смертей серед місцевого населення на Чернігівщині, а також завдали серйозної шкоди місцевій громаді. З того часу, у партнерстві з іншими організаціями громадянського суспільства, ОДПЛЧ невтомно працює над відновленням будівлі організації та допомогою процесу зцілення в громаді, на фоні військової агресії Росії, що продовжується.

Місце сили і любові – до, під час і після війни

“Коли я вперше побачила фотографії пошкодженого війною Дому, я заплакала. Потім я зрозуміла, що не стіни роблять це місце, а люди”.  Людмила Янкіна (Центр прав людини ZMINA, ОДПЛЧ, Дім прав людини Крим)

 

Команда та сотні тих, хто за останні 9 років був пов’язаний з діяльністю проєктів Освітнього дому прав людини в Чернігові, ласкаво називають його просто «Дім».

Протягом усього повномасштабного вторгнення Дім і його віддана команда продовжували свою роботу, адаптуючись до небезпечного і постійно мінливого середовища.

Людмила Янкіна (Центр прав людини ZMINA, ОДПЛЧ / Дім прав людини Крим)

За словами Людмили Янкіної, “Освітній дім прав людини в Чернігові – це місце сили і любові, центр зустрічі для сотень чудових людей. Це було до війни. Це є під час війни. Це буде після”.

Росія розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну

О 5:00 ранку 24 лютого 2022 року, невдовзі після оголошення президентом Росії Путіним так званої «спеціальної військової операції», українці прокинулися від похмурих заголовків та звуків бомб – нової реальності масштабної російської військової агресії.

Освітній дім прав людини в Чернігові розташований у селі Количівка, що за 56 км та 98 км від білоруського та російського кордонів відповідно. З першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну в Чернігівській області відбулися одні з найзапекліших боїв у країні, повітряні та наземні атаки, в той час, коли російські війська та військова техніка намагалися просунутися в бік Києва.

Російський касетний снаряд завдав значної шкоди території Освітнього дому прав людини в Чернігові, коли він приземлився неподалік, але, на щастя, ніхто з 12 людей, які ховалися всередині, не постраждав.

7 березня 2022 року на територію Дому впав російський касетний снаряд, який завдав шкоди паркану, альтанці, стінам будівлі, вибив вікна, тощо. У той час всередині проживало 12 осіб – правозахисники з Білорусі, які шукали притулку в Україні після переслідувань на батьківщині.

Один з білоруських активістів, які сховалися в Домі, описав момент падіння снарядів поблизу Дому: «Ми ховалися в підвалі, ми чули, як трясуться вікна в будівлі. Один снаряд впав дуже близько і завдав серйозної шкоди. Але, на щастя, ніхто не постраждав”.

“Ми вважаємо, що нам дуже пощастило. Бо коли снаряди прилітали по сусідніх будинках — вони горіли. Ми боялися, що коли прилетить на покрівлю і будинок загориться — підвал нас врятує, але треба буде вибиратися. І виникала наступна проблема — куди тікати: у селі обстріли, ніч, поряд ліс…9 березня з’явилася можливість евакуюватися до Чернігова”, – підсумував білоруський активіст.

З самого початку вторгнення Освітній дім прав людини в Чернігові діяв швидко, щоб адаптуватися до безпрецедентних викликів, пов’язаних з російською військовою агресією, працюючи над тим, щоб допомогти з релокацією та підтримати переміщених представників громадського суспільства, задокументувати та висвітлити ймовірні воєнні злочини, доставити гуманітарну допомогу місцевій громаді, а також працювати над відновленням шкоди, після відступу російських військ з регіону.

Документування ймовірних воєнних злочинів

Із розгортанням російської військової агресії проти України по всій країні, повідомлення про воєнні злочини почали зростати з тривожною швидкістю. Багато українських організацій громадського суспільства перерозподілили ресурси для того, щоб вирішити зростаючу потребу в документуванні ймовірних воєнних злочинів, скоєних на українській території, і пошуку справедливості для відповідальних осіб. Освітній дім прав людини в Чернігові також змінив фокус своєї роботи, включивши документування ймовірних воєнних злочинів як нову пріоритетну роботу для своєї команди.

У період з лютого по березень ОДПЛЧ приєднався до кількох нових міжнародних ініціатив, зокрема Коаліції «Україна. П’ята ранку» та глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна». Станом на 17 грудня 2022 року ОДПЛЧ спільно з засновницькою громадською організацією «МАРТ» задокументували 2200+ випадків, що свідчать про воєнні злочини лише в Чернігівській області. Команда ОДПЛЧ також працювала над внесенням задокументованих відео- та аудіоматеріалів до бази даних Docudays UA «Архів війни».

Багато навчальних закладів стали об’єктами ударів російських військових. На фото: Руйнування в школі в селі Михайло-Коцюбинське, де навчалось більше 400 учнів. Фото звіту Освітнього дому прав людини в Чернігові: “Під прицілом – школи”

У своєму майбутньому звіті «Під прицілом – школи», який буде опублікований у лютому 2023 року, ОДПЛЧ підкреслює значні труднощі, з якими зараз стикаються діти в Чернігівській області внаслідок часткового пошкодження та повного знищення навчальних закладів. Протягом повномасштабного вторгнення ОДПЛЧ регулярно публікувала заяви та звіти, пов’язані з документуванням ймовірних воєнних злочинів. Детальніше читайте тут.

Створення хабу ОДПЛЧ у Львові для підтримки громадянського суспільства

«Ми не вірили, що такі події почнуться в лютому 2022 року, але знали, якщо регіон буде окупованим, ми будемо поцілені першими. Тому більша частина членів команди виїжджали, як тільки це було можливо, після повномасштабного вторгнення, і одразу після релокації в безпечніше місце почали працювати. У нас було правило щоденних перекличок, щоб переконатися, що всі в безпеці, і підтримати один одного. В команди була висока особиста мотивація допомагати іншим». 

Сергій Буров, Директор Освітнього дому прав людини в Чернігові.

 

У березні, щоб впоратися з масовим переміщенням правозахисників та громадянського суспільства, які тікають із зон активних бойових дій, Освітній дім прав людини в Чернігові створив хаб для громадянського суспільства у Львові, на заході України. Відтоді хаб слугує прихистком та коворкінгом для громадських активістів. Правозахистники, громадські активісти, журналісти та волонтери можуть навчатися, працювати, організовувати заходи, збирати коворкінг-групи та навіть мати можливість тимчасового проживання.

Львівський хаб Освітнього дому прав людини в Чернігові. На фото: Показ документального фільму «Без статусу. Україна», організованого ОДПЛЧ 24 серпня 2022 року.

Команда ОДПЛЧ також швидко реорганізувала Програму захисту з метою кращої підтримки членів громадянського суспільства та їхніх сімей, які постраждали від вторгнення. Станом на грудень 2022 року організація надала термінову підтримку 540+ людям, включаючи інформаційну, фінансову допомогу, психологічну та іншу медичну підтримку, тимчасове проживання, юридичну підтримку, тощо. Серед підтриманих – 132 громадські активісти, 50 журналістів, 33 правозахисники та 329 членів їхніх родин. За допомогою цієї підтримки понад 90% бенефіціарів змогли продовжити свою професійну та/або громадську діяльність.

Ремонт та відновлення Дому та допомога громаді

Фото: Ремонт житлового будинку в мікрорайоні Бобровиця – найбільш зруйнованому районі міста Чернігова. Мешканці отримують будівельні матеріали та допомогу, надану через БФ “Восток СОС” та доставлену під час місії ОДПЛЧ з документування. Травень, 2022.

Незважаючи на пошкодження приміщень на території Дому та великий особистий ризик, Освітній дім прав людини в Чернігові та його організації-члени не зупинялися ні на день і невтомно працювали, щоб допомогти місцевій громаді та мешканцям на Чернігівщині.

Ремонтні роботи в будівлі та на території Освітнього дому прав людини в Чернігові розпочалися у квітні 2022 року одразу після деокупації регіону. Відновлення стали можливими завдяки підтримці партнерів, донорів та приватних пожертвувань, серед яких: Благодійна організація «CORE Response», Благодійний фонд «ВОСТОК-СОС», Гельсінський фонд з прав людини, Libereco – Партнерство за права людини, Міжнародний фонд “Відродження”, НУО Mondo, Національний фонд на підтримку демократії, НУО PDCS, Празький центр громадянського суспільства, Фундація домів прав людини. ОДПЛЧ очікує, що ремонтні роботи будуть повністю завершені до літа 2023 року. 

Коти Освітнього дому прав людини в Чернігові, відомі у мережі Домів прав людини, граються на траві, на фоні ремонту будівлі, що триває.

Незважаючи на ремонтні роботи, Дім продовжував служити громаді через ініціативи, спрямовані на гуманітарну підтримку, медичну допомогу та роботу з відбудови.

Жителі села Количівка отримали гуманітарну допомогу. Фото біля Освітнього дому прав людини в Чернігові.

Дім став хабом гуманітарної допомоги для місцевих жителів села Количівка та Чернігівщини. Цю допомогу надала одна з організацій-засновниць ОДПЛЧ – Благодійний фонд «ВОСТОК-СОС». З травня члени команди Дому почали доставляти гуманітарну допомогу під час місій з документування ймовірних воєнних злочинів –  будівельні матеріали для збереження будинків, які потребують відновлення, продукти харчування, засоби гігієни та інші предмети першої необхідності для сімей, а також шкіл по всій Чернігівській області.

Команда ОДПЛЧ змогла оцінити гуманітарні потреби громади, у тому числі, через прямі контакти під час місій з документування.

«Дім був місцем, куди [жителі села Количівка] могли прийти, щоб отримати гуманітарну допомогу». 

Сергій Буров, директор Освітнього дому прав людини в Чернігові.

 

Дім також став місцем розташування сільського фельдшерсько-акушерського центру, та місцем, де діти та дорослі Количівки могли отримати доступ до безкоштовної психологічної допомоги, організованої Міжнародним медичним корпусом. У липні на території ОДПЛЧ в Количівці також було встановлено одну з двох мобільних медичних клінік, переданих для регіону Міжнародною ініціативою «Серце до серця». Клініка забезпечила місцевим жителям покращений доступ до екстреної медичної допомоги. Ці медичні кабінети на колесах надали медичним працівникам можливість допомагати понад 3000 місцевим мешканців.

Волонтери Добробату, розміщені в ОДПЛЧ, працюють над очищенням та усунення пошкоджень у селі Ягідне, спричинених російськими військовими діями. Фото: Добробат.

У період з червня по листопад 2022 року Дім прийняв близько 400 волонтерів «Добробату» з усієї країни. «Добробат» – волонтерська ініціатива, що спеціалізується на відбудові України. Волонтери «Добробату» працювали над відбудовою пошкоджених будинків у селі Количівка та сусідніх селах Ягідне та Іванівка. Разом вони провели аварійно-відновлювальними роботи для близько 150 житлових будинків, серед яких розчищення завалів, лагодження даху, встановлення вікон, тощо.

Освітні заходи повертаються в Дім

З моменту свого заснування у 2014 році Освітній дім прав людини в Чернігові провів сотні тренінгових та освітніх заходів. Проведення цих заходів було призупинено в приміщенні в Количівці протягом перших місяців вторгнення, але вже ближче до кінця року Дім знову поновив  просвітницьку діяльністю з прав людини – з урахуванням тем, пов’язаних з повномасштабним вторгненням.

У листопаді тут відбувся тренінг для психологів, психотерапевтів та соціальних працівників, які працюють з з людьми, що постраждали внаслідок війни. Цей тренінг став першою частиною програми ОДПЛЧ психосоціальної реабілітації для українських громадських активістів, які зазнали психологічної шкоди від російської агресії.

Учасники тренінгу для психологів, психотерапевтів та соціальних працівників, які працюють з жертвами війни, в одному з конференц-залів Освітнього дому прав людини в Чернігові. Листопад 2022 року.

Незабаром після цього команда ОДПЛЧ провела Освітній форум прав людини: наближаючи перемогу. Це шостий тижневий захід щорічного флагманського освітнього заходу організації, який раніше проводився під назвою Освітній Фест прав людини.

Під час цього заходу учасники вивчили методологію документування ймовірних воєнних злочинів, механізми взаємодії громадянського суспільства з правоохоронними органами у сфері документування воєнних злочинів, а також освіту у сфері прав людини в Україні та захист правозахисників у воєнний час.

• Невідворотність кримінального переслідування воєнних злочинців 
• Захист потерпілих від збройного конфлікту: питання доступу до правосуддя та відшкодування шкоди
• Застосування амністії та прощення як можливість примирити конфліктуючі сторони
• Роль освіти в області прав людини в постконфліктних умовах

Боротьба за свободу і права людини

«Першою емоційною реакцією на повномасштабну війну було те, що все, заради чого ми так наполегливо працювали, було знищено. Що всі попередні зусилля були марними. Однак згодом розумієш, що нічого не змінилося – ми все ще боремося за ті самі цінності – свободу і права людини, але в інших і більш складних обставинах – обставинах, де ці цінності ще більш важливі», – Сергій Буров, директор Освітнього дому прав людини в Чернігові.

 

З наближенням першої річниці повномасштабного вторгнення Україна продовжує чинити опір російській військовій агресії, а населення працює над відновленням фізичних та психологічних збитків від повномасштабного вторгнення. Освітній Дім прав людини в Чернігові сподівається повністю відновити будівлю та територію центру влітку 2023 року, і його команда залишається відданою правам людини та їхній роботі в ці нові складні часи.

Директор Сергій Буров навпроти Освітнього дому прав людини в Чернігові (фото 2018 року).

Підтримайте Освітній дім прав людини в Чернігові, підписавшись на них у Фейсбуці та Інстаграмі. Ви також можете надати фінансову підтримку, через донат.

Освітній дім прав людини в Чернігові

Створений у 2013 році, Освітній дім прав людини в Чернігові об’єднує правозахисників, організації та громадських активістів, які вірять, що освіта є ефективним способом забезпечення захисту прав людини та довгострокових позитивних змін.

За роки існування Дім організував сотні просвітницьких заходів та проєктів, зібрав тисячі правозахисників, вчителів, адвокатів та суддів з усієї країни та з-за її меж, а також надав прихисток для переслідуваних правозахисників з усього регіону. Це місце, де багато правозахисників з регіону відчувають себе як вдома. 

Детальніше про ОДПЛЧ читайте тут. 

Програма захисту Освітнього дому прав людини в Чернігові надає індивідуальну підтримку правозахисникам, журналістам, громадським активістам та членам їхніх сімей. Дізнайтеся більше про Програму захисту тут.

Програма захисту функціонує за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, Національного фонду на підтримку демократії, Фундації домів прав людини та проєкту ESU.