05Чер2026
Розуміємо права людини Мережа домів прав людини

контакти

Провулок Луговий, 1 Г,
с. Количівка,
Чернігівський район,

Чернігівська область,
Україна 
15563

+38 0462 930-907
+38 0949 881-907

Позначка: МКС

Окупація села Левковичі
Новини

Правозахисники закликають МЗС підтримати поправки про гармонізацію юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії

Ми, представники організацій громадянського суспільства, об’єднань постраждалих, науковці та експерти, що працюють задля забезпечення справедливості і правосуддя щодо злочинів, вчинених в умовах війни Росії проти України, та подолання її наслідків, вважаємо, що Україна має допомогти подолати безкарність, через яку стала можлива російська агресія, як для нашої держави, так і для суспільств по всьому світу.

7-9 липня 2025 року на спеціальній сесії Асамблеї країн-учасниць у Нью-Йорку буде розглядатись пропозиція Німеччини, Коста-Ріки, Сьєрра-Леоне, Словенії та Вануату щодо поправок до статті 15 bis Римського статуту (РС). Вони покликані гармонізувати підхід до визначення повноважень Міжнародного кримінального Суду (МКС) щодо злочину агресії із правилами, що застосовуються до воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду.

Станом на зараз, МКС не може переслідувати за злочин агресії, вчинений на території або громадянами країни, що не є учасницею Римського статуту, навіть якщо він вчинений на території чи стосується громадян країни-учасниці або держави, яка визнала юрисдикцію Суду заявою ad hoc. Окрім цього, країни-учасниці мають право подати декларацію Голові Канцелярії суду про виключення юрисдикції щодо злочину агресії щодо такої країни.

Відповідно до запропонованих поправок, МКС зможе переслідувати злочин агресії, якщо він вчинений на території або громадянами країни-учасниці РС. Суд також зможе розглядати злочин, вчинений країною, що не є учасницею РС, якщо його було вчинено на території країни-учасниці, або держави, що визнала юрисдикцію МКС ad hoc відповідною заявою. Так, як це вже відбувається з іншими найтяжчими злочинами.

Детальніше про ситуацію станом на зараз та пропоновані зміни можна прочитати тут.

Україна – вже повноцінна учасниця Римського статуту – теж голосуватиме. Юрисдикція МКС щодо злочину агресії, що діє сьогодні – результат політичного компромісу, що не дав реальної можливості забезпечити притягнення до відповідальності за цей злочин. У цей історичний момент Україна як держава, яка безпосередньо зазнала наслідків цієї прогалини у відповідальності, має підтримати рішення, що допоможе зняти поточні юрисдикційні обмеження.

Чому Україні важливо підтримати поправки?

 

  1. Поправки допоможуть попередити агресію по всьому світу, зокрема і для України
  • Саме МКС як постійний міжнародний трибунал може бути ефективним фактором стримування та механізмом відповіді на будь-який акт агресії у порушення статуту ООН. Спеціальні (ad hoc) трибунали є крайньою необхідністю, які потребують значних ресурсів та міжнародної підтримки, що демонструє приклад України.

    На жаль, навіть за умови встановлення перемир’я, немає гарантій, що агресія проти України з боку РФ не повториться, і що для належної відповіді буде достатньо вже погодженого або створено ще один спеціальний трибунал.

  • Безумовно, ефективність МКС залежить від його сили як міжнародної інституції. Його авторитет постійно намагаються підірвати, а сам Суд сьогодні перебуває під безпрецедентним тиском, санкціями та кібератаками. Проте це лише означає, що МКС потрібно надалі захищати і посилювати, зокрема Україні, яка вже сьогодні покладається на його роботу щодо інших найтяжчих злочинів. Навіть зараз попри ці атаки, ордери на арешт проти вищого політичного та військового керівництва РФ вже вкотре зупиняють президента Путіна від відвідування заходів в країнах-учасницях МКС.

    Гармонізація юрисдикції щодо агресії одночасно підсилить сам Суд і розширить його інструментарій для протидії всім найтяжчим міжнародним злочинам.

  1. Підтримка поправок продемонструє відданість України міжнародному правосуддя щодо злочину агресії для всіх.
  • Спільне звернення громадянського суспільства на підтримку реформи Римського статуту щодо злочину агресії підписали біля 90 організацій з країн по всьому світу, з-поміж яких: Нігерія, Уганда, Кенія, Демократична Республіка Конґо, Перу, Філіппіни, Ливан, Ємен, Вірменія, Турція та інші.
  • Водночас, у 2025 році було започатковано Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України через брак ефективних механізмів притягнення до відповідальності за цей злочин. У цьому процесі важливо уникнути сприйняття Спецтрибуналу як рішення, що є проявом подвійних стандартів та яке призводить до подальшої фрагментації системи міжнародного правосуддя.
  • Голос “за” поправки продемонструє безкорисливий та неупереджений підхід України до міжнародного права, а саме – що вона підтримує забезпечення відповідальності для керівників будь-якої держави, дії яких становлять злочин агресії.

Ми закликаємо Президента України, Верховну Раду України, Міністерство закордонних справ:

  1. Всебічно підтримати прийняття поправок до Римського статуту МКС щодо злочину агресії;
  2. Підтримати підхід індивідуального набрання чинності поправок для країн, що ратифікують їх, передбачений статтею 121(5) речення 1 Римського статуту, надаючи можливість здобуття швидкого захисту від агресії для кожної країни, що ратифікує поправки;
  3. У випадку прийняття поправок, забезпечити їхню невідкладну ратифікацію Україною.

Таке рішення є в інтересах народу України, що прагне справедливості для себе та суспільств по всьому світу, хто вже постраждав чи може стати жертвами агресії в майбутньому.

Підписанти:

ГО “Блакитний птах”

ГО “Кримський процес”

ГО “Харківський антикорупційний центр”

ГО «Платформа прав людини»

Кримська правозахисна група / Crimean Human Rights Group

Медійна ініціатива за права людини

Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля

Освітній дім прав людини – Чернігів

Регіональний центр прав людини

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Ukrainian Legal Advisory Group

frame-3-2
Новини

Спільна заява українських громадських організацій щодо зустрічі Генсека ООН Антоніу Гуттереша з Владіміром Путіним. Путін оголошений у розшук Міжнародним кримінальним судом

Генеральний секретар ООН прибув до Казані, Росія, на участь у саміті БРІКС. Під час візиту він також планує особисто зустрітися з президентом РФ Владіміром Путіним 24 жовтня для обговорення питань щодо України. Варто зазначити, що 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Владіміра Путіна. Така зустріч не лише підриває авторитет МКС і непорушність міжнародного правосуддя, але й ставить під сумнів цінності ООН.

Заступник прессекретаря ООН Фархан Хак прокоментував: «Ця зустріч має велике значення для роботи Організації Об’єднаних Націй, оскільки країни БРІКС представляють близько половини населення світу».

Утім, візит Генерального секретаря ООН до Росії є не лише політично контроверсійним, а й знецінює основоположні принципи, якими повинна керуватися ООН – організація, яку пан Гутерреш очолює. Це особливо стосується персональної зустрічі пана Гутерреша з Путіним.

Ми засуджуємо такі дії зі сторони пана Антоніу Гутерреша, адже у 2013 році були затверджені керівні принципи, що регулюють можливі зустрічі співробітників Секретаріату ООН з особами, на яких Міжнародним кримінальним судом видано ордери на арешт. Генеральний секретар передав ці вказівки Голові Генеральної Асамблеї та Голові Ради Безпеки.

Згідно із затвердженими ООН керівними принципами:

1. Зустрічі між посадовими особами ООН та особами, на яких Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт, повинні обмежуватися лише тими, які є строго необхідними для здійснення основних видів діяльності, передбачених мандатом ООН.

2. Слід уникати присутності посадових осіб ООН на будь-яких церемоніях або подібних заходах, в яких присутня така особа. Також необхідно утримуватися від звичайних візитів ввічливості.

3. Якщо зустрічі є абсолютно необхідними, слід, за можливості, намагатися взаємодіяти з особами тієї ж групи чи сторони, на яких не поширюється ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом.

У коментарях до цих принципів зазначено, що, «як правило, не повинно бути зустрічей між посадовими особами ООН та особами, на яких видано ордери на арешт Міжнародним кримінальним судом».

Виняток передбачений лише один: «за виняткових обставин може виникнути потреба у безпосередній взаємодії з особою, на яку видано ордер на арешт Міжнародним кримінальним судом. Якщо це необхідно для виконання важливої діяльності, санкціонованої ООН, пряма взаємодія з такою особою може відбуватися лише в необхідному обсязі». 

Водночас «рішення про те, чи є зустріч суворо необхідною для здійснення діяльності, санкціонованої ООН, […] має прийматися після ретельного розгляду всіх обставин».

З огляду на публічні заяви представників ООН, не простежується навіть спроби обґрунтувати візит пана Гутерреша до Росії та його зустріч з Путіним як частину «важливої діяльності, санкціонованої ООН». Також відсутня інформація про те, що рішення про цей візит і зустріч було прийняте «після ретельного розгляду всіх обставин». 

Навпаки, наявна інформація дає підстави вважати, що представники ООН скористалися загальним поясненням, зокрема тим, що це має велике значення для ООН, оскільки «країни БРІКС представляють близько половини населення світу». Це загальне виправдання жодним чином не враховує ситуацію присутності на заході особи, яка звинувачується Міжнародним кримінальним судом у вчиненні воєнних злочинів. Таким чином, візит пана Антоніу Гутерреша можна розцінювати як ігнорування положення про те, що «слід уникати присутності посадових осіб ООН на будь-яких церемоніях або подібних заходах, в яких бере участь будь-яка така особа».

Також проігнорована ще одна вимога, яка дозволяє проведення зустрічі представника ООН з особою, щодо якої виданий ордер на арешт, а саме: «для вирішення фундаментальних питань, що впливають на здатність ООН та її різних відділень, програм і фондів виконувати свої мандати у відповідній країні, в тому числі життєво важливих питань безпеки».

Серед, безсумнівно, важливих тем запланованої зустрічі — питання України, Гази та свободи судноплавства в Чорному морі — відсутні такі, що «впливають на здатність ООН та її різних відділень, програм і фондів виконувати свої мандати у відповідній країні», тобто в Росії. Відтак, це ще більше підважує легітимність такого візиту пана Гутерреша саме до Росії та його зустрічі з російським президентом.

Важливо зазначити, що у 2004 році було прийнято Договір про відносини між Організацією Об’єднаних Націй та Міжнародним кримінальним судом. Цей договір вимагає від ООН утримуватися від будь-яких дій, які можуть перешкоджати діяльності Суду та його різних органів, включаючи Прокурора, або підривати авторитет їхніх рішень.

Персональна зустріч пана Антоніу Гутерреша з Путіним та їхнє обговорення питання війни в Україні, у контексті якого виданий МКС ордер на арешт відносно Владіміра Путіна (за воєнні злочини незаконної депортації дітей та незаконного переміщення дітей з окупованих територій України до Російської Федерації), може підривати авторитет рішень Прокурора та Судової палати Міжнародного кримінального суду.

Насамкінець, Посібник ООН 2016 року щодо співпраці з МКС встановлює процедуру, згідно з якою «Управління з правових питань ООН заздалегідь інформує Прокурора Суду та Голову Асамблеї держав-учасниць Римського статуту про проведення таких зустрічей. Лист інформує Суд про зустріч і пояснює, чому вона вважається необхідною». Наразі невідомо, чи було таке інформування здійснене заздалегідь, а також яким чином обґрунтовувалась необхідність такої зустрічі.

Варто також згадати зустріч Спеціальної представниці Генерального секретаря ООН з питань дітей та збройних конфліктів Вірджинії Гамби з Уповноваженою з прав дитини Російської Федерації Марією Львовою-Бєловою у травні 2023 року. Цей інцидент викликав хвилю критики через свою необґрунтованість. Тодд Бухвальд, спеціальний координатор з питань глобального кримінального правосуддя, зауважував, що представниця ООН могла стати свідком у справі МКС, оскільки Марія Львова-Бєлова під час зустрічей могла робити заяви, що мали б відношення до розслідування. Відповідно до Договору про відносини з МКС, ООН зобов’язана співпрацювати, включно з наданням інформації або документів на запит Суду або Офісу Прокурора МКС.

В цілому, Генеральний секретар ООН, як найвища посадова особа організації, не є самостійною фігурою і відображає спільну позицію країн-учасниць. Офіційні візити та зустрічі з особами, щодо яких видано ордер на арешт МКС за звинуваченням у скоєнні міжнародного злочину, виглядають як демонстративне ігнорування рішень органів міжнародного правосуддя. Це є відкритим порушенням правил самої організації та свідчить про нормалізацію контактів з потенційними воєнними злочинцями на міжнародному рівні.

Особливо цинічно такі дії виглядають у світлі діяльності комісій ООН з прав людини в Україні, які у своїх періодичних звітах інформують про системні та численні випадки скоєння серйозних порушень прав людини щодо цивільного населення в Україні під час конфлікту, а також закликають очевидців повідомляти про ці факти представникам ООН. Таким чином, відвідини Росії на запрошення Путіна та офіційні зустрічі з ним підривають авторитет ООН, як міжнародного морального орієнтира, а також як надійного та нейтрального посередника у досягненні сталого миру, що базується на справедливості та верховенстві права.

У зв’язку з цим, ми вважаємо за необхідне вжити наступні кроки:

Звертаємося до Асамблеї держав-учасниць Римського Статуту та відповідних органів ООН із закликом відреагувати на ситуацію, яка склалась, та вжити заходів щодо недопущення подібних інцидентів у майбутньому.

Закликаємо Міжнародний кримінальний суд та Офіс прокурора МКС відреагувати на такий візит і зустріч як такі, що підривають авторитет рішень МКС та розслідування найсерйозніших злочинів, що викликають занепокоєння всієї міжнародної спільноти, і які загрожують миру, безпеці та добробуту в усьому світі.

Звертаємося до Офісу прокурора МКС з проханням, відповідно до статті 18 Договору про відносини між ООН та МКС, запросити від пана Антоніу Гуттереша будь-яку інформацію, яка була отримана під час його зустрічі з підозрюваним (Владіміром Путіним) і може бути корисною для слідства.