28Лис2022
Розуміємо права людини Мережа домів прав людини

контакти

Провулок Луговий, 1 Г,
с. Количівка,
Чернігівський район,

Чернігівська область,
Україна 
15563

+38 0462 930-907
+38 0949 881-907

ДокументуванняНовини

Окупація села Слобода: підлість, зухвалість і тотальна брехня

«Сільська рада знаходиться біля пам’ятника загиблим солдатам, але не російським…, нашим…». Такими словами наших документаторів зустрів чоловік у селі Слобода, що знаходилося в окупації 25 днів, з 5 по 30 березня.

Місцеві мешканці багато страждань пережили під час окупації.  В селі відбувалися і катування, і розстріл військовополонених ЗСУ, і мародерство, і зникнення мешканців – про це стало відомо із свідчень місцевих жителів.

Ми дізналися про незаконне затримання людей та катування 6 місцевих, яких тримали у сараї однієї жінки. Про розстріл машини з цивільними, які намагалися виїхати із села, загиблого Павла. Про катування водія шкільного автобуса у магазині. Катування батька та сина за телефонний дзвінок та ще багато воєнних злочинів проти цивільного населення. Справжнє пекло тривало майже місяць у Слободі на Чернігівщині.

Дуже лякало людей розташування російських військових та техніки в безпосередній близькості з домогосподарствами. Декому навіть довелось  жити в одному будинку з окупантами або переходити до рідних чи переїжджати з маленькими дітками до підвалів.

Підлість, зухвалість і тотальна брехня – це все, що змогли побачити люди в окупації. «Поки один військовий пропонує бабусі принести води в хату, інший витягує картоплю з її погребу», – розповіли місцеві жителі.

Були навіть «кіношні» постановки з евакуацією групи місцевих з погребу до магазину в центрі села, в повністю контрольованому загарбниками населеному пункті та криками: «прикрой нас

Одна жіночка показала нам свою хату та двір, де базувалися більше 25 російських військових, де окупанти переховувалися у підвалі, готували та їли, спали, ховали свою техніку та потім – стріляли з неї… Після втечі, звісно, залишили багато бруду, а ще зруйнований гараж і кухню. Сусідній будинок був взагалі спалений. І таких прикладів в селі багато.

Наразі люди оговтуються, відновлюють свої будинки, заводять худобу та продовжують жити, і не хочуть більше згадувати «руський мір» та їх «звільнення». І вкотре, в черговому селі, після цих усіх пережитих подій ми фіксуємо у людей синдром «та нам ще пощастило».

ДокументуванняНовини

Освіта під прицілом: правозахисники задокументували воєнні злочини проти чернігівських шкіл

Утримання цивільного населення “живими щитами” всередині шкіл. Навмисні, невибіркові, непропорційні напади на об’єкти, що добре ідентифікуються. Використання шкільних будівель з військовою метою. Знищення та розграбування майна. Проти шкіл на території Чернігівської області російські окупанти припустилися практично всіх існуючих порушень міжнародного гуманітарного права, чимало з них можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини.

Такого висновку дійшли аналітики Освітнього дому прав людини в Чернігові, які в межах проєкту “Під прицілом – школи” документують злочини російських військових проти освіти.

Протягом кількох місяців експерти збирали дані з відкритих джерел, виїжджали на місця нападів та проводили інтерв’ю з безпосередніми свідками подій для формування первинної юридичної кваліфікації злочинів. 

Школа №21 в Чернігові – одна з двох в місті, які внаслідок російського удару вщент зруйновані. Фото: Ірина Назарчук

 “Ворог не розглядав Чернігів як місто з людьми”

За даними чернігівського міського управління освіти та науки, наданими  проєкту “Під прицілом – школи”, станом на 24 лютого 2022 року в Чернігові працювали 34 школи, де навчалися близько 30 тисяч дітей.  Через бойові дії 25 шкіл зазнали пошкоджень різного ступеня.  А загальноосвітні школи номер 18 та 21 внаслідок авіабомбардувань знищені повністю. Нині ці навчальні заклади ліквідовані. Діти та вчителі перейшли в інші.

Норми міжнародного гуманітарного права відносять “будівлі, які мають освітнє значення” до “об’єктів під особливим захистом”. А російські воєнні злочини проти них є злочинами загалом проти української освіти.

Адже школи – не тільки й не стільки будівлі, меблі, комп’ютери. Передусім це – люди. Учні та вчителі, які через війну Росії в Україні позбавлені можливості навчатися й викладати в рідних стінах.

Школа №21 в Чернігові. Фото: Ірина Назарчук

Такий вигляд має нині будівля чернігівської середньої школи №21. Вона одна з двох у місті, котрі через катастрофічні руйнування взагалі не підлягають відновленню. Російська авіабомба прилетіла до школи 3 березня. В сховищі на той момент перебували й жителі сусідніх житлових будинків, серед яких і учні школи. Всього близько 200 людей. Троє загинули під завалами, директорка отримала серйозні поранення. У цьому навчальному році освітній заклад був розформований

Цей навчальний рік школи в Чернігові розпочали дистанційно. Трохи пізніше деякі з них – за готовності – запрацювали в очному форматі.

“Потрібно мати облаштоване укриття. Безпека дітей та викладачів є нагальною вимогою часу”, – пояснює начальник управління освіти та науки Чернігівської міської ради Василь Білогура.

Він додав, що для учнів шкіл, будівлі яких зазнали значних пошкоджень внаслідок російських обстрілів в лютому-березні, наразі проводять дистанційне навчання. Однак для учнів початкових класів цей варіант неприйнятний:

“Тому ми організували, щоб вони приходили на заняття в інші школи, найближчі до місця їхнього проживання. Узгодили розклади так, щоб діти могли навчатися у дві зміни, але очно. Попри завдані війною складнощі, всі чернігівські школярі забезпечені правом на здобуття освіти в тому форматі, який зі своїми батьками для себе визначили: очному, дистанційному, сімейному”.

Будівлі шкіл в Чернігові ставали об’єктами цілеспрямованих ворожих нападів? Або ворог цілив в інші місця, а влучав саме у школи? Це питання є принциповим для юридичної кваліфікації злочину. Під час моніторингових візитів в межах проєкту “Під прицілом – школи” експерти з міжнародного гуманітарного права ставили подібні запитання всім співрозмовникам.

“Відсоток і характер пошкоджень свідчать, що ворог взагалі не обирав цілей для своїх атак. Чернігів не розглядався ними як місто з людьми. Просто як плацдарм, щоб рухатись далі на Київ”, – висловив свою думку начальник управління освіти та науки Чернігівської міської ради Василь Білогура.

“Все розбите, вода зверху біжить. І понад 300 людей в укритті…”

Колись під час ворожої навали знаходили прихисток в церквах. В українських  містах та селах, що першими відбивали наступ російських військ в лютому-березні 2022 року, місцеве цивільне населення зазвичай переховувалося в підвалах шкіл.  Ворог знав про це, і завдавав ударів саме туди.

Будівля Чернігівського колегіуму №11 постраждала в середині березня через пряме влучання російського снаряда. Зараз її активно відновлюють. Фото: Ірина Назарчук

Чернігівський колегіум №11 – найбільший за чисельністю учнів у Чернігові. І одна зі шкільних будівель з прямим влучанням російського снаряда. Напад стався 19 березня о 15:55, влучило в спортивну залу. Кількома днями раніше, 14 березня, під час бомбардування міста школу також зачепило – пошкодило вікна з першого до третього поверху, переповідає директорка навчального закладу Світлана Рубан. Як й інші чернігівські освітяни, подробиці вона пам’ятає з точністю до хвилини.

В той день, 19 березня, в нашому укритті перебувало понад 300 мешканців мікрорайону, зокрема близько 80 дітей. Тільки я пішла додому, зателефонував черговий: “Повертайтесь, до нас “прилетіло”. Приходжу, а тут все розбите, вода зверху біжить, вийшла з ладу система опалення. Страшне! Переживали дуже, але намагалися якось підтримувати один одного”, – розповідає Світлана Василівна.

Зараз школа потроху відновлюється. Директорка тішиться, що за одну ніч вдалося замінити 72 вікна. Обладнали ще одне велике укриття, повноцінно пристосоване для занять. Педколектив зберігся – за кордон виїхали одиниці.

Діти грають біля колегіуму №11 у Чернігові. Фото: Ірина Назарчук

Чверть шкіл на Чернігівщині знаходяться поблизу кордону з РФ та Білоруссю

 “102 школи, тобто чверть від загальної кількості в області, розташовані в 40-кілометровій зоні від кордону. Звісно, за таких умов про офлайн-навчання не йдеться взагалі”, – розповів дослідникам очільник управління освіти та науки Чернігівської облдержадміністрації Микола  Конопацький.  

За його словами, окупанти вивезли зі шкіл все, що не знищили під час обстрілів. І сьогодні найбільшою потребою є шкільні автобуси, щоб підвозити дітей з різних сіл, меблі, комп’ютери, планшети, електрогенератори великої потужності.

“Для когось це прозвучить дивно, але для укриттів без каналізації  конче потрібні біотуалети”, – додав Микола Конопацький.

За даними Чернігівського обласного управління освіти та науки, в мережі загальних середніх навчальних закладів області нині 402 школи, гімназії, ліцеї. 71 був зруйнований та пошкоджений внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Загалом п’ять шкіл в області, зокрема дві – в обласному центрі, постраждали настільки масштабно, що відновленню не підлягають.

Святкувань з нагоди 60-річчя школи №20 не буде. Не на часі – потрібно відремонтувати її. Фото: Ірина Назарчук

Школа №20 в Чернігові зазнала пошкоджень ввечері 6 березня. Момент прильоту чітко зафіксували годинники у двох шкільних кабінетах, згадує директорка Наталія Малець:

“На території закладу лягли мінімум 4-5 снарядів. Коли я приїхала, побачила все це, першою думкою було: “Вціліли стіни, тому спробуємо відремонтувати”. Влітку зайнялися цим. Допомогла міська влада, різні благодійні фонди. І хоча навчальний рік розпочати очно ми все ж таки не змогли, ремонт продовжуємо. Дах поновили, замінюємо пошкоджені вікна”.

Шкільна бібліотека поки що розмістилася на сходах. Фото: Ірина Назарчук

Міжнародне гуманітарне право забезпечує захист шкіл під час збройного конфлікту

Експертний юридичний супровід під час моніторингової поїздки освітніми закладами Чернігова в межах проєкту “Під прицілом – школи” проводив віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий. Він звернув увагу на близькість від школи №20 ще одного об’єкта, який перебуває під спеціальним захистом міжнародного гуманітарного права, – церкви.

Експерт нагадав про шість видів воєнних злочинів проти дітей. Є підстави вважати, каже він, що всі шість вчиняють на території України військовослужбовці ЗС РФ. Так, йдеться про:

  • вербування і використання дітей;
  • вбивства та каліцтва дітей;
  • зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти дітей;
  • напади на школи, лікарні та захищених осіб, які пов’язані з ними;
  • викрадення дітей;
  • відмову в доступі до гуманітарної допомоги.

Які джерела МГП забезпечують захист шкіл під час міжнародного збройного конфлікту? Тимур Короткий нагадав про Перший Додатковий протокол до Женевських конвенцій 12 серпня 1949 року; про Норми 38, 40 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права; Резолюції РБ ООН та ЮНЕСКО; Декларацію про безпечні школи та Керівництво із захисту шкіл та університетів від використання у військових цілях під час збройного конфлікту.

Вигляд з внутрішнього двору зруйнованої школи №21 в Чернігові. Фото: Ірина Назарчук

Як повідомив виконавчий директор Освітнього дому прав людини в Чернігові Сергій Буров, на нинішньому етапі тематичного проєкту “Під прицілом – школи” відпрацьовані безпосередньо всі школи та ліцеї міста та області. В подальших планах громадської організації – проаналізувати стан дошкільних, професійно-технічних, вищих закладів освіти.


Освітній дім прав людини в Чернігові входить до коаліції “Україна. П’ята ранку”, долучився до ініціативи “Трибунал для Путіна”, співпрацює з командою “Docudays UA”, яка веде архів війни.
Автор: Ірина Назарчук, Центр прав людини ZMINA.
Матеріали зібрано в рамках моніторингового візиту Освітнього дому прав людини в Чернігові.

ДокументуванняНовини

«Під прицілом – школи»: на Чернігівщині правозахисники систематизували дані по російських воєнних злочинах

Одне з перших від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну повідомлень Офісу Генерального прокурора України з Чернігівської області датовано 7 березня. На той момент значна частина області перебувала під тимчасовою окупацією, а сам Чернігів був оточеним майже повністю. Містяни жили без світла, тепла, практично без зв’язку. «Внаслідок обстрілу 6 березня зруйновані будівлі міськводоканалу та загальноосвітньої середньої школи, а також вісім приватних будинків, пошкоджено 10-ти поверховий житловий будинок в місті Чернігові», – йшлося в тому інформаційному повідомленні. 

Надалі, аж до повної деокупації та деблокування регіону, подібних вісток від чернігівських прокурорів надходило чимало. Зокрема, з обласного центру. Всі ці повідомлення – про загибель і поранення через ворожі обстріли цивільних, у тому числі дітей, пошкодження російською важкою артилерією будівлі Національного університету «Чернігівська Політехніка», адміністративних будівель та інфраструктурних об’єктів, про те, що російський снаряд поцілив у Чернігівський обласний центр онкології, в якому перебували паліативні хворі та пацієнти після операції. Понад місяць – з 24 лютого й принаймні до кінця березня – Чернігів і його жителі щодня потерпали від атак ворога.

Задокументувати, систематизувати, проаналізувати напади на школи взялися співробітники Освітнього дому прав людини в Чернігові. Ця громадська спілка не перший рік об’єднує правозахисників і громадських активістів, працювала як цілий освітній простір. Є сподівання, що й продовжить працювати в повному обсязі надалі – тільки-но остаточно відновиться після російського обстрілу цієї весни, коли кілька снарядів впали просто поруч із будівлею Освітнього дому в передмісті Чернігова. 

Реалізація проєкту «Під прицілом – школи» нині перебуває на фінальній стадії. Завершується робота над тематичним звітом, в якому будуть наведені не тільки факти часткових пошкоджень або повного руйнування освітніх закладів, а й розглянуто наскільки суттєво збройна агресія російської федерації вплинула на доступ чернігівських дітей до освіти. 

«В подальшому, – каже виконавчий директор Освітнього дому прав людини в Чернігові Сергій Буров, – методологія збору й опрацювання даних може бути корисною при роботі на інших деокупованих і деблокованих територіях України». 

Він розповів: 

Раніше Освітній дім прав людини не займався як таким документуванням воєнних злочинів. Хоча дехто з наших співробітників ще з 2014 року долучався до цього процесу. Зараз почали з того, що інформацію по школах проаналізували з відкритих джерел. Потім здійснили низку моніторингових візитів. За даними Чернігівського обласного управління освіти, загалом по області йдеться про 71 зруйновану та пошкоджену школу. Дві з них – в обласному центрі – відновити неможливо, вони зруйновані вщент.

Всюди по-різному: йшлося і про невибіркові російські обстріли, і про цілеспрямовані з прямим влучанням просто в шкільну будівлю, де, скажімо, в той час могли роздавати гуманітарну допомогу. Подекуди школи зачіпляло вибуховою хвилею. 

Також часто ми стикалися з фактами, коли займаючи населений пункт на Чернігівщині, окупанти саме в будівлях шкіл облаштовували свої штаби. Поруч розміщували військову техніку та гатили з неї по українських позиціях. Нерідко в підвалах шкіл в цей момент перебували місцеві жителі. Їх окупанти використовували як живий щит. Приклад села Ягідне, де понад 300 жителів окупанти близько місяця утримували в невеликому шкільному підвалі, не є поодиноким у масштабах Чернігівщини

Начальник управління освіти та науки Чернігівської обласної держадміністрації Микола Конопацький підтверджує, що випадків використання окупантами для власних цілей сільських шкіл насправді чимало. «Для них дикість, що школа в селі має зручності всередині – санвузли, харчоблоки. Тому й використовували. Тамтешні душові – то взагалі космос був для них», каже він: 

– Збитки від перебування російських військових на території освітніх закладів нашої області оцінити важко. По-перше, інший облік, інвентаризаційний. По-друге, все що вони не змогли вивезти, – знищували. В оздоровчому освітянському таборі розстріляли кондиціонери, які не змогли зняти. Для чогось прихопили зі складу пильні полотна по металу. Грамоти з печатками, заготовлені в школах для олімпіад, роздавали своїм, підписуючи «за перебування в Україні». Як кажу про це «орки – оркам»… 

Водночас на жодній школі чи дитячому садочку український прапор не був знятий руками наших освітян. Окупанти самі знімали, скидали – не ми. Це принципово. Взагалі маю безліч приводів пишатися своїми колегами. Не про все можна поки що розповідати, але такий день прийде.    

Керівник Чернігівського обласного управління освіти та науки навів дані, що внаслідок повномасштабного вторгнення російської армії з подальшими бойовими діями та тимчасовою окупацією значної території області є постраждалими (у тому числі зазнали руйнувань) 70 із 402 закладів загальної середньої освіти;  п’ятдесят із 427 дитсадків, п’ять із 13 професійно-технічних училищ.

«Я, звісно, не військова людина, утім впевнений: ворог добре знав куди саме цілив. Те саме зараз відбувається стосовно шкіл та інших цивільних об’єктів на Харківщині, Миколаївщині, в Запорізькій області», – прокоментував Микола Конопацький

Задокументований кейс кожного навчального закладу аналітики проєкту «Під прицілом – школи» описали детально. Експертний супровід здійснював віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий. Він зазначив, що в сучасному міжнародному гуманітарному праві захисту шкіл в період збройного конфлікту приділяється особливої уваги:

Школи прямо вказані в ст. 52(3) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року. Протокол від 8 червня 1977 p. стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів.  Школи вказано серед цивільних об’єктів, стосовно яких діє презумпція їхнього цивільного використання. Звичаєве міжнародне гуманітарне право до об’єктів під особливим захистом відносить «будівлі… які мають освітнє значення» (Норма 38, 40 ЗМГП). 

Також значна кількість норм міжнародного м’якого права (резолюцій РБ ООН, ЮНЕСКО) вказує на спеціальний статус та режим захисту шкіл. Ухвалено  Декларацію про безпечні школи та Керівництво із захисту шкіл та університетів від використання у військових цілях під час збройного конфлікту. 

Все це не завадило російським військовослужбовцям скоїти сотні серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, пов’язаних зі школами. Це напади, внаслідок яких школи були пошкоджені або загалом зруйновані, а також розграбовані, використані в якості штабів, для утримання «живих щитів», тортур тощо. Все це є окремим із 6-ти видів воєнних злочинів проти дітей. 

Результати свого тематичного дослідження Освітній дім прав людини в Чернігові готовий передати до національних органів розслідування, міжнародних органів тощо.

 

Відефрагмент одного з моніторингових візитів по школах Чернігова

Освітній дім прав людини у Чернігові входить до Коаліції «Україна. П’ята ранку», долучився до ініціативи «Трибунал для Путіна», співпрацює з командою «Docudays UA», яка веде архів війни.  Нині Освітній дім прав людини в Чернігові готується оприлюднити свій звіт за проєктом «Під прицілом – школи». Пілотною областю в реалізації обрали рідну Чернігівську.


Автор: Ірина Назарчук, Всеукраїнське професійне видання “Юридична газета”.
Матеріали зібрано в рамках моніторингового візиту Освітнього дому прав людини в Чернігові.
Новини

Заява з приводу масових обстрілів рф об’єктів цивільної інфраструктури України

 ЗАЯВА

Коаліції “Україна. П’ята ранку”

з приводу масових обстрілів Російською Федерацією об’єктів цивільної інфраструктури України

10 жовтня у першій половині дня вся територія України піддалася масованим обстрілам з боку Російської Федерації. За інформацією Міністерства оборони України станом на 14:00 по різних регіонах України було випущено 84  ракети та 24 безпілотних літальних апарати. В Національній поліції України зазначають, що це наймасованіший обстріл України за весь час повномасштабного вторгнення РФ.

Організації Коаліції “Україна. П’ята ранку” фіксують атаки на об’єкти цивільної інфраструктури та місця скупчення цивільного населення по всій території України.

Зокрема, завдано удару по різних частинах Києва. Серед об’єктів, які постраждали внаслідок обстрілу, – будівлі пасажирського вокзалу, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, музеї, дитячий майданчик, пішохідний міст тощо.

Цього ранку атакам були піддані об’єкти критичної інфраструктури у Львівській, Івано-Франківській, Рівненській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Житомирській, Хмельницькій областях.

Обраний час для атаки – година-пік, коли люди дістаються робочих місць, шкіл та дитячих садочків, сприяв більшій кількості жертв серед цивільного населення. Станом на 16:00 дня 10 жовтня відомо про 11 загиблих цивільних осіб та щонайменше 87 поранених.

Водночас вночі, 10 жовтня, російська армія здійснила черговий напад на цивільне населення Запоріжжя та Нікополя, зруйнувавши житлові будинки, а також будівлі лікарні, ліцею, пошти, аптеки, кафе, перукарні, офісу страхової компанії тощо. Зазначимо, що такі атаки для прифронтових Харкова, Миколаєва, Запоріжжя, Нікополя та багатьох населених пунктів південної і східної частин України вже стали рутинною практикою бойових дій з боку РФ.

Нічні та ранкові обстріли густонаселених районів міст України, які були здійснені із застосуванням ракет і дронів, мають всі ознаки воєнного злочину – умисного спрямування нападів на цивільне населення та цивільні об’єкти – адже вже відомо, що в місцях обстрілів немає військових об’єктів.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” запевняє світову спільноту, що докладе всіх зусиль, щоб обстріли росіян були ретельно задокументовані та докази ймовірних злочинів були надані як національним, так і міжнародним механізмам притягнення до відповідальності. Натомість ми звертаємося до світу із наполегливим закликом не залишити поза увагою брутальні і навмисні атаки на цивільні об’єкти та цивільне населення в Україні з боку Росії. Страждання, які сьогодні та в інші дні цієї неспровокованої збройної агресії відчувають мешканці України, вимагають не лише запевнень, що справедливе покарання злочинцям буде, а й проактивної позиції світової спільноти щодо припинення системних дій Росії щодо знищення України й українців.

Українці потребують захисту – у вигляді зброї, у тому числі тієї, яка може захистити їхні життя та здоров’я, у вигляді найжорсткішого санкційного режиму, економічного та політичного тиску на Росію та росіян, які підтримують збройну агресію своєї держави. Ми, українські громадські організації, що входять до найбільшої в Україні коаліції з документування воєнних злочинів, просимо уряди країн світу відреагувати на події 10 жовтня не лише заявами про наміри, а й рішучими діями та всебічною підтримкою України у боротьбі за збереження держави, людських життів та цінностей.

Новини

Навчання по роботі з травмою для психологів, психотерапевтів та соціальних працівників

Громадська спілка “Освітній Дім прав людини в Чернігові” організовує 5-денний тренінг для психологів, психотерапевтів та соціальних працівників, які збираються працювати з людьми, що постраждали внаслідок війни. 

Як я можу стати більш стійким до стресу і тривоги та підтримати в цьому своє оточення? Як я можу працювати з травмованими людьми і допомогти їм відновити здатність приймати рішення і діяти? Як я можу підтримати українське суспільство, щоб воно трималося разом і не здавалося? 

Розбиратися з цими питаннями ми будемо за допомогою методу тілесно-орієнтованої терапії травми “Somatic Experience”.

Це перша частина Програми психосоціальної реабілітації для активних представників громадянського суспільства України, які зазнали психологічної шкоди від агресії росії. На цьому етапі учасники та учасниці Програми отримають навички з розвитку потенціалу травма-чутливості та стресостійкості. З отриманими знаннями та навичками вони зможуть навчати інших стати більш стійкими до стресу, пом’якшити наслідки тривожного минулого досвіду та підготувати людей до майбутніх складних ситуацій. 

Це зміцнює індивідуальну та колективну здатність громадськості справлятися зі стресом та травмою, сприяє пошуку внутрішнього ресурсу, навичці ненасильницького спілкування та допомагає відновитися й приймати здорові рішення під час війни та кризи.

Наступний етап включатиме навчання місцевих активістів задля поширення знань про травми та розширення охоплення серед ключових активістів та представників місцевих громад. У подальшому випускники першого етапу долучаться до команди тренерів.  Під час фінального етапу Програми психосоціальної реабілітації учасники та учасниці зможуть самостійно працювати  з іншими та проводити семінари зі стійкості до стресу та профілактики травм.

Тренери:
Імке Хансен – травматолог і дослідник міждисциплінарних досліджень насильства і травми. Понад десять років очолює громадську організацію “Партнерство з прав людини “Лібереко”. З 2015 року працює в зоні бойових дій на сході України, проводячи травмо-чутливі тренінги для активістів, медиків та поліцейських.

Локоть Надія – гештальт-консультант, практикуючий психолог в напрямку тілесно орієнтованої терапії. З 2019 року спеціалізується в напрямку подолання наслідків психотравми пов’язаних із насиллям.

Дата проведення: з 14 жовтня по 18 жовтня (5 днів)

Місце проведення: поблизу Чернігова. Точна локація буде повідомлена учасникам після проходження відбору.

Гугл-форма для реєстрації: https://cutt.ly/1BgZdrC

Речинець: подавати заявки на навчання до 18:00,  12 жовтня  

За підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, National Endowment for Democracу, Human Rights House Foundation та Libereco – Partnership for Human Rights


Контакти: 

За додатковою інформацією звертайтесь до менеджера програми Захисту ГС ”ОДПЛЧ” Випинашко Геннадія.

Електронна пошта:  hennady.vypynashko@ehrh.org 

Номер телефону (телеграм, Signal): +380987790052

Новини

Під прицілом: у 20-ти громадах Чернігівської області постраждали школи

Повномасштабне вторгнення російських військ спричинило руйнування та/або пошкодження шкіл у 20 з 24 областей країни. Переважно вони стосуються Північної, Південної та Східної частин території України. Відтак міжнародний збройний конфлікт вплинув на доступ дітей до освіти, реалізацію їх права на освіту, зокрема, — і через фізичне нищення шкіл.

Чернігівська область налічує 545 закладів загальної середньої освіти. За час воєнних дій на Чернігівщині 4 з них були повністю зруйновані та ще 65 отримали пошкодження різних ступенів. Це становить 12,7% від загальної кількості всіх закладів області.

Пошкоджена будівля Михайло-Коцюбинського ліцею / Фото: Освітній дім прав людини в Чернігові

Найбільше постраждали саме чернігівські міські школи. За інформацією Чернігівської міської ради, 80% будівель шкіл пошкоджено внаслідок ворожих обстрілів та бомбардувань. З кінця лютого і до початку квітня Чернігів обстрілювали російські військові з артилерії та авіації, щоденно руйнуючи приватні будинки, об’єкти критичної інфраструктури, а також заклади освіти. Із 34 будівель шкіл, зруйновані — 2, отримали пошкодження різного ступеня — 25.

Зруйнована будівля Чернігівської загальноосвітньої школи № 18 внаслідок авіаудару / Фото: НВ / Олександр Медведєв

Обстріли шкіл Чернігівщини продовжились і після виводу російських військ за межі державного кордону України.

Станом на 20 вересня 2022 року в Чернігівській області повністю зруйновані 4 заклади загальної середньої освіти: 2 в Новгород-Сіверській громаді та ще 2 в місті Чернігові.

Зруйнована будівля школи внаслідок авіаудару по Новгород-Сіверській громаді, 12 травня 2022 року / Фото: Чернігівська ОВА

Пошкоджено 65 шкіл та ліцеїв у 20 громадах області:
м. Чернігів – 28
Ніжинська громада – 2
Дмитрівська громада – 2
Бобровицька громада – 2
Новобасанська – 3
Кутівська – 1
Талалаївська – 2
Макіївська – 2
Ічнянська – 3
Городнянська – 2
Тупичівська – 2
Куликівська – 1
Гончарівська – 3
Іванівська – 2
Киїнська – 2
М.-Коцюбинська – 3
Новобілоуська – 2
Н.-Сіверська – 3
Деснянська – 1
Седнівська – 1

Руйнація та пошкодження шкіл стали справжнім викликом для учнів, вчителів та представників влади в умовах війни. Відсутність укриттів чи їх непридатність для використання є значною перешкодою для реалізації освітнього процесу оффлайн.

За словами секретаря Чернігівської міської ради Олександра Ломако — станом на 31 серпня 2022 року лише 22 школи Чернігова готові були розпочати очне навчання. Очікувалось, що в них навчатимуться приблизно 10500 учнів у 339 класах.
Відомо також, що до початку повномасштабних воєнних дій в школах міста Чернігова навчалось 28 350 учнів. Отже, тільки близько 37% дітей мають змогу продовжувати навчання оффлайн і майже дві третини учнів змушені навчатись дистанційно.

На Чернігівщині 72 школи працюватимуть оффлайн, у 214 організують дистанційне навчання (серед них 88 шкіл у прикордонних громадах), а 99 шкіл працюватимуть у змішаній формі. Таку інформацію станом на 30 серпня надала керівниця ювенальної превенції поліції області Оксана Огненко.

Пошкоджена будівля Количівської школи / Фото: Освітній дім прав людини в Чернігові

Варто також зазначити, що крім значного негативного впливу на освітній процес, частина атак на школи мають ознаки воєнних злочинів або порушень міжнародного права. Під час міжнародного збройного конфлікту школи перебувають під захистом як цивільні об’єкти, тому сторони конфлікту повинні утримуватись від нападу. Школа не може бути ціллю нападу, якщо вона не була перетворена на військовий об’єкт. На жаль, незважаючи на цю заборону школи Чернігівщини опинились під російським прицілом та постраждали внаслідок воєнних дій.

 


Освітній дім прав людини в Чернігові здійснює документування воєнних злочинів та фіксує напади на школи Чернігівщини в рамках проекту «Під прицілом – школи» та за фінансової підтримки Гельсінського фонду з прав людини (Польща), з метою підготовки інформації щодо атак на школи в Чернігівській області для міжнародних та національних органів, що розслідують воєнні злочини росії проти України, а також зберігають пам’ять про війну.

Команда Дому вже зібрала інформацію щодо більше ніж 30 закладів загальної середньої освіти методом документування з відкритих джерел та проведення моніторингових візитів.

В напрямку документування Дім співпрацює з ГО «Докудейз» (Архів війни), Коаліцією «Україна. П’ята ранку» та ініціативою «Трибунал для Путіна».

Новини

Освітній дім прав людини в Чернігові шукає в команду Координатора/ку Програми захисту

Одним з основних напрямків роботи Дому як частини Міжнародної мережі домів прав людини є прихисток для громадських активістів у ситуації ризику. Програма захисту Освітнього дому прав людини в Чернігові дозволяє створити умови для продовження професійної та громадської діяльності представникам громадянського суспільства, які опинилися в ситуації ризику. Визначивши першочергові проблеми, з якими стикаються правозахисники, журналісти та громадські активісти, ми спрямовуємо наші ресурси на вирішення цих проблем. Для посилення команди за цим напрямком, ми шукаємо працівника чи працівницю, котрий/котра має досвід роботи з людьми та відмінні комунікаційні навички.
Кваліфікаційні вимоги:
Загальні вимоги:
Бажано освіта та досвід у сфері соціальної роботи, юриспруденції, психології чи комунікацій.
Досвід громадської діяльності від 2 років.
Вільне володіння українською мовою.
Організованість, системне бачення, активність, увага до деталей, мультизадачність, стресостійкість, вміння працювати у стислі терміни, здатність визначати пріоритети, виконувати роботу самостійно та в команді.
Дотримання принципів рівності та недискримінації.
Відмінні навички роботи з пакетом програм Microsoft Office та Google Documents.
Спеціальні вимоги:
Вміння аналізувати інформацію та робити висновки.
Досвід діяльності у сфері захисту прав людини буде перевагою при відборі.
Володіння англійською мовою на рівні Intermediate та вище буде перевагою при відборі.
Функціональні обов’язки:
Реалізується програма професійної підтримки у вигляді:
– стажування, що включає: організацію відбору на стажування, комунікацію з партнерськими організаціями щодо проведення стажування на їх базі, пошук менторів для супроводу стажувальників, організація розробки індивідуальних планів стажування, контроль за виконанням планів та звітності стажування, підготовка відповідної документації;
– мікропроєктів, що включає: організацію відбору на участь в навчанні з написання проєктів, пошук менторів, контроль за реалізацією мікропроєкту;
– програми реабілітації, що включає: комунікацію з експертами, організації відбору на участь у програмі реабілітації, участь в розробці та реалізації програми реабілітації;
– підготовка інформації по програмі та інформування потенційних учасників про можливості професійної підтримки;
– звітування за результатами діяльності.
Умови роботи:
Графік роботи: повна зайнятість, офіс працює з 9.00 до 17.00.
Місце роботи: м. Чернігів.
Очікуваний час початку роботи: жовтень 2022 року.
Резюме та мотиваційний лист просимо надсилати до 30 вересня 2022 року включно на електронну адресу helen.kobiak@ehrh.org. В темі листа прохання зазначити «Координатор (-ка) Програми захисту (компонент Професійної підтримки)», в тілі листа вказати очікуваний розмір заробітної плати.
Конкурсний відбір буде здійснюватися за результатами співбесіди серед найвідповідніших кандидатів. За потреби додатковим етапом відбору може стати виконання письмового завдання. Про результати буде повідомлено в письмовій формі.
Новини

Як допомогти собі під час війни — історія білоруського правозахисника

Валентин Тишко – білоруський правозахисник, активіст та журналіст.  Взимку 2021 року він переїхав з Білорусі в Україну через ризик політичних переслідувань у власній країні.

В березні цього року Валентин став учасником Програми психоемоційної підтримки для громадян Республіки Білорусь. Її основна ціль — допомогти активістам долати та розв’язувати психосоціальні проблеми, що виникли внаслідок перебування в умовах військового конфлікту, щоб з часом вони могли повернутися до активної діяльності на благо демократичних перетворень у Білорусі.

Фото: TUT.BY

Ми запитали у Валентина чи допомогла йому участь у Програмі відновити життєві сили та як він почуває себе після її проходження.

Валентине, як тебе застала війна?

Перші два тижні я просто пив каву і зі «скляними очима» дивився новини. Потім зрозумів, що треба щось робити, чимось себе зайняти.

Саме цю пораду давали всі психологи в Інтернеті. Тому я пішов волонтерити на вокзал. Ми зустрічали ВПО та допомагали їм зорієнтуватися після прибуття. Когось потрібно було напоїти чаєм, комусь допомогти дістатися ЦНАПу або до евакуаційного автобуса в Польщу. Тоді  це допомагало мені абстрагуватися від новин та почуватися корисним.

У який момент ти відчув, що тобі потрібна емоційна підтримка?

Мабуть, з початку повномасштабної війни Росії проти України, почав  накопичуватися стрес. Страх за своє життя під час війни поєднався з тим  стресом  та страхом, з яким я приїхав до України. Я втікав з Білорусі від репресій білоруської влади, проходив час, і страх зменшувався. Проте після 24 лютого з’явився новий стрес та відновився старий.

Війна багатьом моїм знайомим зіпсувала і життя, і стосунки. У багатьох почалися проблеми в побутовому плані: почало дратувати те, на що раніше зовсім не звертали увагу. Коли у мене почалися сварки з тими людьми, з якими живу – я зрозумів, що це нездорово і слід  шукати допомоги фахівців.

Як ти дізнався про Програму?

Один  мій знайомий правозахисник з України підказав, що є Програма допомоги та підтримка в рамках роботи Освітнього Дому прав людини – Чернігів.

Розкажи –  як проходили твої зустрічі?

У Програмі мені надали психолога, яка допомогла насамперед заспокоїтися та зрозуміти, що мені потрібно і чого я хочу. На першій  зустрічі психолог сказала: «Щоби мати можливість допомагати іншим — спочатку допоможи  собі».

Вона порадила мені зайнятися не лише волонтерством «в полях», а й роботою, яка заспокоює. Я почав вишивати хрестиком та в’язати на спицях. Це справді втихомирює.

Програма – це незамінний досвід. Насамперед це можливість побачити, що ти не самотній. Це моральна підтримка від тих, хто відчуває те саме, що й ти. Проте  це  також і професійна допомога психолога. Всі ми здебільшого знаємо якийсь мінімум та ази психодопомоги та самодопомоги. Натомість  у стресових ситуаціях, таких як війна, не завжди вистачає практики та навичок для застосування своїх знань. Щобільше  —  не знаючи психології, страшно нашкодити собі своїми неправильними діями.

 На твою думку, чи важливі програми з емоційної підтримки у цей час?

Напевно, психологічна допомога зараз важливіша для тих, хто стверджує протилежне. Ми можемо не усвідомлювати в якому стані ми знаходимося. Проте порушена психіка внаслідок війни може дати про себе знати через роки, натомість тоді це буде складніше виправити.  Я довго сумнівався у сенсі та ефективності такого роду занять. Але зараз розумію, що дійшов до того моменту, коли сам уже не зміг упоратися.

Як ти почуваєшся після завершення Програми?

Програма допомогла залишатися «на плаву» в емоційному плані. Зараз, як і в перші дні, мені допомагає впоратися усвідомлення, що я не один у цій ситуації. Так само продовжую волонтерити там, де потрібні мої руки та мої знання.

Дякуємо  за розмову!

Новини

Освітній дім прав людини в Чернігові шукає в команду координатора/ку освітнього напрямку

Загальні вимоги:

Вища освіта (бажано у сфері освіти, права, соціології, менеджменту, міжнародних відносин).
Досвід роботи на релевантній посаді/роботі від 3 років.
Досвід громадської та/або проєктної діяльності.
Вільне володіння українською мовою, англійською — на рівні не нижче upper-intermediate.
Організованість, системне бачення, активність, увага до деталей, мультизадачність, стресостійкість, вміння працювати у стислі терміни, здатність визначати пріоритети, виконувати роботу самостійно та в команді.
Дотримання принципів рівності та недискримінації.

Спеціальні вимоги:

Розуміння контексту щодо освіти в сфері прав людини в Україні.
Розуміння специфіки роботи органів влади, міжнародних організацій та громадського сектору, а також процесу формування державної політики та законотворчих процесів щодо освіти в сфері прав людини з акцентом на освіту.
Розвинені навички збору та аналізу інформації, письма, комунікації та ведення переговорів.
Наявність тематичних професійних контактів в органах влади, громадських організаціях та міжнародних інституціях буде перевагою.

Ключові посадові обов’язки:

Планування освітньої діяльності організації, її координація, запуск та супровід окремих освітніх кампаній.
Налагодження співпраці, забезпечення комунікації з представниками різних гілок влади, посольствами, міжнародними інституціями та громадськими організаціями щодо питань просування освіти з прав людини.
Здійснення регулярного моніторингу та аналізу ситуації у сфері освіти з прав людини, внесення пропозицій щодо необхідних інтервенцій для формування порядку денного у цій сфері.
Організація та модерація освітніх заходів, у тому числі Освітнього фесту прав людини, участь в ефірах, представництво ОДПЛ-Ч на різних майданчиках на національному та регіональному рівнях.
Участь в оформленні інформаційних, освітніх та просвітницьких матеріалів, прес-релізів, коментарів для ЗМІ, комунікація з журналістами.
Підготовка публічних звернень, заяв, аналітичних довідок, участь у розробці візуальних матеріалів, звітів щодо роботи освітнього напрямку організації.

Очікуваний час початку роботи: жовтень 2022 року.


Що ми пропонуємо?

роботу в організації, цінностями якої є права людини;
роботу в колективі професіоналів, які люблять свою справу;
можливість кар’єрного та професійного розвитку;
комфортне робоче місце в центрі Чернігова або в ресурсному навчальному центрі в с. Количівка (варіант дистанційної роботи можливий для розгляду);
гідний рівень фінансової винагороди.

Резюме та мотиваційний лист під цю вакансію з рекомендаціями просимо надсилати на електронну адресу helen.kobiak@ehrh.org. В темі мотиваційного листа прохання зазначити «Координатор/ка освітнього напрямку», в тілі листа вказати очікуваний розмір заробітної плати. Без зазначених документів розгляд кандидатів не відбувається.

Конкурсний відбір буде здійснюватися за результатами співбесіди серед найвідповідніших кандидатів. За потреби додатковим етапом відбору може стати виконання письмового завдання. Про результати буде повідомлено в письмовій формі.
Новини

ВАКАНСІЯ: Координатор/ка з адвокаційної діяльності

Освітній дім прав людини в Чернігові шукає в команду координатора/ку з адвокаційної діяльності.

Кваліфікаційні вимоги:

Загальні вимоги:

  • Вища освіта (бажано у сфері правознавства, політичних студій, соціології, менеджменту, міжнародних відносин чи журналістики).
  • Досвід роботи на релевантній посаді від 2 років.
  • Досвід громадської та/або проектної діяльності.
  • Вільне володіння українською мовою, російською та англійською – на рівні не нижче upper-intermediate (B2).
  • Організованість, системне бачення, активність, увага до деталей, мультизадачність, стресостійкість, вміння працювати у стислі терміни, здатність визначати пріоритети, виконувати роботу самостійно та в команді.
  • Дотримання принципів рівності та недискримінації.
  • Відмінні навички роботи з пакетом програм Microsoft Office. 

 

Спеціальні вимоги:

  • Розуміння проблематики прав людини.
  • Розуміння специфіки роботи національних та міжнародних органів влади, міжнародних організацій та громадського сектору, а також процесу формування державної політики та законотворчих процесів.
  • Розвинені навички збору та аналізу інформації, письма, комунікації та ведення переговорів.
  • Наявність професійних контактів в органах влади, громадських організаціях та міжнародних інституціях та досвід діяльності у сфері захисту прав людини буде перевагою.

 

Ключові посадові обов’язки:

  • Планування адвокаційної діяльності, її координація, запуск та супровід окремих адвокаційних кампаній.
  • Налагодження співпраці, забезпечення комунікації та координація роботи з представниками різних гілок влади, посольствами, міжнародними та національними інституціями, громадськими організаціями.
  • Здійснення регулярного моніторингу та аналізу ситуації у сфері прав людини за головними напрямками роботи Освітнього дому прав людини (освітній, програма захисту, документування воєнних злочинів), внесення пропозицій щодо необхідних інтервенцій для формування порядку денного у сфері прав людини.
  • Організація та модерація адвокаційних та інформаційних заходів, участь в ефірах, представництво Освітнього дому на різних майданчиках на національному та міжнародному рівнях.
  • Розвиток та підтримка сталої комунікації із засобами масової інформації.
  • Підготовка публічних звернень, заяв, аналітичних довідок, участь у розробці візуальних матеріалів, а також надання інформації для програмних звітів Освітнього дому.
  • Звітування по результатах проведення адвокаційних кампаній.

 

Умови:

Очікуваний час початку роботи: серпень 2022 року.

Координатор/ка з адвокаційної діяльності буде в першу чергу залучений(на) до аналізу існуючої ситуації з адвокації в ключових напрямках організації, розробить адвокаційну стратегію та адвокаційний план. 

Резюме та мотиваційний лист просимо надсилати до 21 серпня 2022 року включно на електронну адресу helen.kobiak@ehrh.org. В темі листа прохання зазначити «Координатор/ка з адвокаційної діяльності», в тілі листа вказати очікуваний розмір заробітної плати.

Конкурсний відбір буде здійснюватися за результатами співбесіди серед найвідповідніших кандидатів. За потреби додатковим етапом відбору може стати виконання письмового завдання. Про результати буде повідомлено в письмовій формі.


Освітній дім прав людини в Чернігові — це громадська спілка 13 українських неурядових організацій, місією роботи яких є захист та просування прав людини шляхом розвитку консолідуючого освітнього простору. Освітній дім прав людини в Чернігові є членом Міжнародної Мережі Домів Прав Людини, яка охоплює 17 Домів в 11 країнах світу і більше ніж 100 недержавних правозахисних організацій.

Детальніше про нас та нашу діяльність за посиланням: https://www.facebook.com/1464540253777364/videos/787609838718660