Мета проєкту: підвищити спроможність не менш 20 ОГС Дніпропетровської області передбачувати ризики, які пов’язані з правозахисною діяльністю, та знаходити правильні рішення і дії виходу з кризових ситуацій шляхом навчання їх представників у «Школі безпеки громадського активіста».

Проект реалізується у співпраці з ГО «Март» та Освітнім домом прав людини в Чернігові за підтримки Human Rights House Foundation.

До участі у проєкті запрошуються громадські активісти Дніпропетровської області, які зазнають або потенційно можуть зазнати утисків та нападів через свою громадську діяльність, займаючись просуванням демократичних реформ на місцевому рівні за наступними напрямками: боротьба з корупцією, моніторинг та контроль діяльності влади, охорона навколишнього середовища, захист прав незахищених категорій населення тощо.

Для досягнення мети передбачається надання учасникам проєкту знань та навичок за наступними блоками освітньої програми:

• Юридичний захист
• Кібербезпека
• Взаємодія з органами влади
• Безпека в кризових ситуаціях
• Безпечні комунікації.

Навчання буде проводитися за допомогою тренінгів, майстер-класів, консультування, інформаційного супроводження.

Тренінги проводять:

• «Стандарти захисту прав правозахисників та активістів. Свобода вираження поглядів у місцевому активізмі» – Руслана Бурова, ГО «Март» – експерт, консультант, тренер у сфері прав людини, підходу до розвитку, що заснований на правах людини, адвокації, громадянської освіти.
• «Основи кібербезпеки» – Генрі Дем’янович – експерт, консультант, тренер з інформаційної та фізичної безпеки організацій.
• «Основи безпеки для правозахисників та громадських активістів» – Олександра Делеменчук – експерт, консультант, тренер з питань безпеки, координаторка з міжнародної адвокації в УГСПЛ.
• «Основи конструктивної комунікації. Внутрішня комунікація в організаціях та коаліціях», Наталія Стаднічук, ГО «Тамариск» – експерт, консультант, тренер з питань проектного менеджменту, розвитку організацій громадянського суспільства та ефективних комунікацій; практикуючий персональний коуч,

Майстер-класи проводить Олексій Літвінов, ГО «Інститут громадської експертизи» – експерт, консультант, тренер з питань громадської експертизи та моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування, кандидат наук з державного управління:

• «Безпека адвокаційної діяльності»
• «Деструктивна та конструктивна співпраця між владою та громадськістю»
• «Безпекові аспекти громадської експертизи діяльності органів влади»
• «Безпечна співпраця з контролюючими органами та силовими структурами».

Консультації з правових питань – Дмитро Науменко, юрист ГО «МАРТ», юрист приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Чернігів.

У зв’язку з епідемією коронавіруса COVID-19 і продовженням карантину в Україні, план діяльності за проектом адаптований під реальні умови. Програма Школи проводиться у комбінованому форматі: online + offline. Більшість заходів (перша зустріч, 4 тренінги і 4 майстер-класи) запланована в online форматі. Тренінг з комунікацій та заключна зустріч мають бути проведені offline.

Як буде проходити навчання?

• Online-модулі будуть проводитися у кімнаті Zoom. Для участі у практичних заняттях знадобиться комп’ютер, гарнітура та стійкий доступ до мережі Інтернет.
• Тривалість занять. Програма 4-х тренінгів поділена на модулі по 3 години.
• Останній тренінг та заключна зустріч будуть проводитися офлайн у м. Дніпро. Учасники заходів забезпечуються матеріалами, харчуванням (кава-паузи, обід). Проживання у готелі та компенсація вартості проїзду надається для учасників з інших міст та селищ.

Тривалість проекту: березень – жовтень 2021 р.

Будь ласка, для участі у конкурсі заповніть анкету до 23:59 22 березня 2021 р. за посиланням:
https://forms.gle/B9uqWGRvghgkHW1JA

Результати конкурсу будуть підведені 24 березня 2021 р.

За додатковою інформацією можна звертатися на електронну пошту: tamarisk.org.ua@gmail.com

Контактна особа – Ольга Шрейдер (0993184245, Viber) з 10:00 до 17:00.

Общественная инициатива “Крымский процесс”, которая занимается наблюдением за политически мотивированным судебным преследованием крымчан, запускает новый проект “Письмо в неволю”. Цель проекта побудить Крымчан и жителей материковой Украины писать письма политическим заключенным из Крыма, которые отбывают длительные сроки заключения на территории России.

Авторы проекта считают, что такие письма от совершенно незнакомых людей окажут крымским политузникам сильнейшую моральную поддержку. Кроме того, заметный поток корреспонденции в значительной степени защитит их от чрезмерного давления администраций исправительных учреждений. Тюремные сотрудники получат наглядное подтверждение того, что за судьбой того или иного политического заключенного пристально следят много людей.

“Мы уже столкнулись и еще столкнемся с большим количеством сложностей. Есть трудности доставки почтовых сообщений в Крым, где под следствием находится некоторая часть политзаключенных, есть проблемы с организацией обратных писем. С поиском недавно этапированных заключенных. Да и с тем, кого считать политическим заключенным, по большому счету тоже могут быть сложности. Но с другой стороны — в российских тюрьмах сидит не меньше 75 наших сограждан, пострадавших за свои политические или религиозные убеждения. Поэтому давно пора начинать для них что-то делать. Уверен, что каждый из нас в силах найти время и раз в полгода написать кому-то из них письмо со словами поддержки”, — рассказал координатор инициативы “Крымский процесс” Михаил Батрак.

Также он добавил, что взяться за этот проект его натолкнули воспоминания бывшего украинского политузника из Крыма Владимира Балуха, который после обмена много раз вспоминал о том, как важно для него было во время заключения получать письма со словами поддержки и детские рисунки.

Другой участник инициативы “Письмо в неволю» Сулейман Кадыров, уже написал письмо одному из политзаключенных Февзи Саганджи, которого осудили на 10 лет и 6 месяцев заключения за якобы участие в крымскотатарском добровольческом батальоне имени Номана Челебиджихана.

Сулейман Кадыров

По информации участников, проект “Письмо в неволю” собрал в одном месте короткие истории политических заключенных и адреса их заключения. Каждый желающий может написать любому из политзаключенных письмо самостоятельно или отправить на адрес электронной почты инициативы (pismavnevolu@gmail.com). Во втором случае, участники инициативы скачают и распечатают письмо, вложат вместе с ним конверт для обратной связи и отправят указанному политзаключенному. Его ответ общественники обещают отсканировать и отправить по электронной почте отправителю письма.

Посмотреть истории политических заключенных, узнать адреса для переписки, посмотреть советы о том, как написать такое письмо и другую информацию о проекте “Письмо в неволю” можно по ссылке: https://www.facebook.com/pismanv

Источник: Крымский процесс

Посібник призначений для суддів, адвокатів, співробітників служб у справах дітей, соціальних працівників та працівників правозахисних організацій, викладачів і студентів юридичних вузів, широкого кола читачів, які цікавляться захистом прав дитини.

Це видання представляє узагальнення міркувань Комітету ООН з прав дитини, які базуються на правах, гарантованих Конвенцією ООН про права дитини. Видання розкриває особливості роботи і функцій Комітету ООН з прав дитини, його актів та міркувань у конкретних справах.

Даний посібник був підготовлений в рамках проєкту «Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні», що було реалізовано Гельсінським Фондом з Прав Людини (Варшава, Польща) та громадською організацією MART у партнерстві з Освітнім домом прав людини – Чернігів за підтримки Фонду домів прав людини (Осло, Норвегія) та програми «Зміни в регіоні RITA» (Польща).

Завантажити практичний посібник “Діяльність комітету ООН з прав дитини” ви можете тут.

У рамках проекту «Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні», що було реалізовано Гельсінським Фондом з Прав Людини (Варшава, Польща) та громадською організацією MART у партнерстві з Освітнім домом прав людини – Чернігів за підтримки Фонду домів прав людини (Осло, Норвегія) та програми «Зміни в регіоні RITA» (Польща) було розроблено збірник практичих рекомендацій.

У виданні «Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні» найкращі адвокати, судді, прокурори та юристи соціальних служб та громадських організацій поділились своїми “добрими практиками” правосуддя в інтересах дитини. Збірник включає практичні рекомендації, що розроблені з урахуванням міжнародних стандартів у сфері прав дитини, зокрема правосуддя, дружнього до дитини, та спрямовані на посилення захисту прав і свобод дитини, яка перебуває у контакті/конфлікті із законом, та забезпечення її найкращих інтересів.

Збірник буде корисним для представників юридичних професій – адвокатів, суддів, прокурорів, тощо, а також для представників органів та служб, що працюють в інтересах дітей в Україні, для застосування в їх безпосередній роботі з дітьми, що перебувають у контакті/конфлікті із законом.

Завантажити збірник «Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні» ви можете тут.

В рамках проєкту “Подолання негативних наслідків кризи в Білорусі та Україні через навчання активних громадян прийомам психологічного балансу та самопідтримки” Центр АХАЛАР спільно з партнерами проєкту Освітнім домом прав людини в Чернігові, Грузинським Центром психо-соціальної та медичної реабілітації потерпілих від катувань (GEORGIAN CENTER FOR PSYCHO-SOCIAL AND MEDICAL REHABILITATION OF TORTURE VICTIMS) за підтримки Фонду Домів прав людини (House to House) випустив календар з корисними порадами для встановлення внутрішнього балансу. Кожного місяця користувачі календаря матимуть нагадування та нові “завдання” з практик майндфулнес.

Електронну версію календаря можна завантажити за посиланням: http://ahalar.org/media/Ahalar_calendar_2021.pdf

Білоруські силовики продовжують утримувати студентів та студенток, затриманих ще 12 листопада 2020 року, у так званий чорний четвер, за обвинуваченням в організації і підготовці дій, що порушують громадський порядок, або участі в таких діях.

12 січня дев’ятьом студентам під час закритих судових засідань був продовжений строк тримання під вартою. Марія Каленик, Ксенія Сиромолот, Кася Будько, Яна Оробейко, Єгор Канецький, Гліб Фіцнер, Ілля Трахтенберг, Вікторія Грановська та Анастасія Булибенко є активістами та активістками студентського самоврядування. Як зазначають студенти, яким вдалось уникнути затримання завдяки виїзду за кордон, силовики вираховували учасників через злам чатів. Під “порушенням громадського порядку” білоруська влада розуміє тривалі протести проти результатів виборів і проголошення Олександром Лукашенком себе президентом.

За інформацією ЗМІ, силові органи, що затримували студентів, часто не контактували з їхніми рідними, не повідомляли про місце перебування та умови утримання молодих людей, не допускали до них адвокатів. Таким чином, на думку українських правозахисних організацій, затримання студентів білоруськими правоохоронцями чи людьми, що діяли від їхнього імені, можна кваліфікувати як насильницькі зникнення згідно зі ст. 2 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.

До того ж, за інформацією видання “Медуза”, умови утримання арештованих є неналежними. Зокрема, батьки утримуваної Ксенії Будько заявляють, що її не виводять на прогулянки, недостатня освітленість у камері призводить до суттєвого погіршення зору дівчини. Інформація про умови утримання деяких студентів узагалі відсутня.

Крім того, через закритий судовий розгляд арешту активістів правозахисники не можуть оцінити вмотивованість висунутих їм обвинувачень, але з великою часткою впевненості це дозволяє нам стверджувати, що переслідування студентів та студенток має політичний характер.

Дані, опубліковані Міжнародним комітетом з розслідування катувань у Білорусі в грудні 2020 року про масове застосування катувань і негуманне поводження із затриманими в період з вересня до листопада 2020 року, викликають у нас серйозні занепокоєння щодо того, що відбувається з молодими людьми в місцях утримання.

Заяви Верховного комісара ООН з прав людини щодо відсутності даних про перебіг розслідування масових повідомлень про катування та жорстоке поводження із затриманими протестувальниками, на нашу думку, не знайшли належного реагування міжнародної спільноти, зокрема політиків та посадовців Європейського Союзу, та з боку української влади, що, своєю чергою, призводить до потурання безкарності режиму Лукашенка та погіршенню ситуації з правами людини в Білорусі.

Ми вважаємо, що консолідація зусиль міжнародної спільноти навколо визволення невинних студентів, утримуваних режимом Лукашенка, змогла б зрушити з місця і загальну ситуацію щодо дотримання прав людини в Білорусі та зупинити репресивні дії режиму.

Закликаємо уряди Європейського Союзу, українську владу, міжурядові та міжнародні правозахисні організації вжити всіх заходів задля звільнення молодих людей, унеможливлення подальших незаконних затримань у Білорусі та повернути затриманих під захист закону, який, на нашу думку, брутально порушується в Білорусі.

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

“Восток SOS”

Освітній дім прав людини

Асоціація УМДПЛ

Медійна ініціатива за права людини

ЦГП “Альменда”

ГО “Truth Hounds”

ГО “Докудейз”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Вектор прав людини”

Благодійний фонд Восток SОS в партнерстві з Освітнім Домом прав людини та Данським Гельсінським комітетом з прав людини оголошує конкурс для шкіл Луганської області.

Проєкт «Освіта з прав людини для шкіл Луганської областi» триватиме з листопада 2020 року по липень 2021 року. В рамках навчання шкільні команди-учасниці зможуть:

– Взяти участь у тренінгах щодо підходу до організації освітнього процесу в школі, заснованому на правах людини;
– Здійснити самооцінку свого навчального закладу щодо відповідності організації освітнього процесу стандартам прав людини за методологією навчально-практичної моделі “Школа – територія прав людини” та отримати рекомендації від експертів проєкту щодо стратегії розвитку школи, заснованої на правах людини;
– Отримати експертні правові та освітні онлайн консультації;
– Організувати та провести за допомогою тренерів та експертів курсу заходи для вчителів, батьків та учнів у своїх школах;
– Познайомиться і отримати досвід датських експертів з Данського Гельсінського комітету з прав людини та партнерських організацій.
– Долучитись до мережі активних шкіл — учасниць освітніх програм Восток SOS та Освітнього Дому прав людини.

Якщо ваш навчальний заклад готовий до змін, орієнтованих на демократичні цінності й права людини, тоді ми чекаємо саме вашу шкільну громаду для участі в цьому проєкті.

Проєкт «Освіта з прав людини для шкіл Луганської областi» дає можливість розпочати активну діяльність щодо створення атмосфери поваги до прав людини в навчальних закладах, здійснювати шкільну політику відповідно до стандартів прав людини, удосконалити процедури прийняття рішень, побудувати дієве шкільне самоврядування, фахово викладати спеціальні курси, знайти однодумців, стати частиною мережі освітніх програм Восток SOS і Освітнього Дому прав людини.

До участі у конкурсі запрошуються команди шкіл Луганської області у складі 4 осіб, а саме:

• 1 директор;
• 1 педагог (який займається громадянською освітою чи є куратором учнівського самоврядування, викладає предмети суспільно-гуманітарного циклу),
• 1 психолог чи соціальний педагог;
• 1 представник батьківської громади,

які готові розвивати підходи до управління школою й організації освітнього процесу на засадах прав людини і демократії.

(Увага! Працівники навчального закладу (педагоги, адміністратори, тощо) не можуть представляти батьківську громаду. Недотримання даної умови позбавляє навчальний заклад можливості брати участь у проєкті).

ЯК ПОДАТИ ЗАЯВКУ

Для участі в конкурсі від навчального закладу потрібно заповнити:

1. Лист про наміри участі в проєкті;

2. Реєстраційну анкету (радимо приділити достатньо часу опису мотивації :))

Лист і анкету надсилайте за адресою krasilnikova@vostok-sos.org (у темі зазначте: «Освіта з прав людини для шкіл Луганської областi»).

Подати заявку на участь у конкурсі необхідно до 18:00 23 листопада 2020 року.

Конкурсний відбір складатиметься з двох етапів:

• На першому етапі за результатами аналізу реєстраційних анкет ми відберемо 10 команд навчальних закладів для проходження вебінару “Школа – територія прав людини” – що це означає”;
• На другому (за результатами виконання командного творчого завдання та співбесіди) – з 10 шкільних команд ми оберемо 5, які надалі продовжуватимуть участь у проєкті.

Шкільні команди, які за результатами конкурсу будуть запрошені до участі в навчальному курсі, отримають запрошення з усією інформацією про навчання вже до 26 листопада 2020 року.

Перша навчальна сесія для шкільних команд проєкту «Освіта з прав людини для шкіл Луганської областi» відбудеться онлайн з 3 грудня по 15 січня 2021 року та завершиться дводенним тренінгом у Сєвєродонецьку у другій половині січня 2021 року (за умови сприятливої епідеміологічної ситуації в регіоні).

Критеріями відбору команд-учасниць проєкту є:

– висока мотивація щодо отримання нових компетентностей у впровадженні нової шкільної політики, що базується на правах людини;
– готовність до командної роботи над реалізацією конкретних змін в навчальному закладі на основі власного самоаналізу школи згідно із запропонованими командою проєкту критеріями та зовнішнього аналізу навчального закладу;
– обов’язкова участь в УСІХ етапах проєкту, відвідування усіх сесій навчально-практичних семінарів, робочих зустрічей, виконання завдань, передбачених проєктом;
– готовність до «пілотування» розроблених в рамках курсу механізмів змін навчального закладу.

Важлива інформація: Ми забезпечимо проживання та харчування учасників, а також витрати на проїзд в обидва боки.

Контакти організаторів для отримання додаткової інформації:

(096) 596 57 86, krasilnikova@vostok-sos.org — координаторка освітнього напрямку БФ Восток SOS Юлія Красiльникова.

Навчальна програма проєкту базується на навчально-практичній моделі “Школа – територія прав людини”, що була розроблена в межах плану дій Всеукраїнської освітньої програми “Розуміємо права людини”. Навчальна програма була доповнена та адаптована експертами на основі естонського досвіду в навчанні методам Глобальної освіти у співпраці з громадською організацієї “Mondo” (Естонія).

Проєкт реалізується за фінансової підтримки данського фонду Громадянське Суспільство в Розвитку (CISU – Civil Society in Development).

Поки Україна готується до місцевих виборів, а інформаційний простір сповнений активними агітаційними месенджами віддати свій голос за “найкращого” кандидата, в сусідній країні все ще триває політична криза.

Громадянське суспільство України залишається незахищеним від тиску та переслідувань.

На цьому наголосили автори моніторингового звіту по документуванню нападів на активістів, правозахисників та журналістів.

“В Україні зберігається тенденція тиску на громадських активістів. За червень-вересень 2020 року ми зафіксували 21 випадок, коли активістам перешкоджали у їх діяльності або намагались залякати. При цьому, органи правопорядку не здійснюють превентивних заходів, а починають діяльність тільки після того, як напад вже відбувся”, — розповіла заступниця виконавчого директора Асоціації УМДПЛ Ганна Рожкова

Найбільше випадків було зафіксовано у Києві та Одесі. Більшість кейсів не стосувались тиску з боку правоохоронних органів. Як правило, активісти стикаються з такими формами тиску, як пошкодження майна, погрози, фізичні напади, цькування в інтернеті та дискредитаційні кампаній. Від так, за період у три місяці відбулось 3 підпали автівок та 1 підпал будинку.

Щодо тиску з боку поліції, частіше за все громадянське суспільство стикалось з випадками перешкоджання проведенню мирних зібрань та бездіяльністю правоохоронних органів.
Крім того, законодавчій захист журналістів не є досконалим, а в питаннях захисту активістів – він практично відсутній.

“Звісно, прогалини у законодавстві є, як наприклад, неконкретизоване поняття “забезпечення безпеки” учасників кримінального провадження в КПК чи відсутності спеціалізованої Служби захисту як центрального виконавчого органу. Але жодні удосконалення законодавства не дадуть результату, допоки на практиці правоохоронні органи не перестануть обслуговувати інтереси криміналу. І допоки кожен слідчий не розумітиме, що активізм та правозахисна діяльність є додатковим аргументом для особливої уваги до розслідування та захисту учасників провадження”, — наголошує Ольга Решитилова, менеджерка проектів УГСПЛ.

У переважній кількості випадків постраждалі говорять про власне незадоволення рівнем ефективності розслідування та про необхідність постійно мотивувати слідчих шляхом заяв, запитів та тиском з боку громадянського суспільства. Як мінімум одна журналістка подала скаргу в ДБР на неефективне розслідування її справи.

“Швидкість розслідування поліцією нападів на активістів прямо залежить від суспільного резонансу. Якщо є увага медіа та громадських організацій – розслідування хоч якось просувається. Якщо такого резонансу немає – шанси що справа буде розслідувана, на жаль, мінімальні”, — відзначає Сергій Перникоза, координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ

Проблема нападів на активістів/-ок є системною і потребує максимальної реакції всіх гілок влади, суспільства та міжнародної спільноти. Але особливо на це мають звернути увагу насамперед органи правопорядку: Офіс генерального прокурора, Національна поліція, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, на які в залежності від підслідності покладається обов’язок проведення повного, своєчасного та всебічного розслідування цих злочинів. Мають бути встановлені та притягнуті до відповідальності не тільки виконавці, але й замовники/-ці цих злочинів.