14Сер2022
Розуміємо права людини Мережа домів прав людини

контакти

Провулок Луговий, 1 Г,
с. Количівка, Чернігівський район,
Чернігівська область, Україна
15563

+38 (0462) 930-907
 +38 (094) 988-19-07

Новини

Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» оголошує про початок пілотного проєкту «Школа безпеки громадських активістів»

Мета проєкту: підвищити спроможність не менш 20 ОГС Дніпропетровської області передбачувати ризики, які пов’язані з правозахисною діяльністю, та знаходити правильні рішення і дії виходу з кризових ситуацій шляхом навчання їх представників у «Школі безпеки громадського активіста».

Проект реалізується у співпраці з ГО «Март» та Освітнім домом прав людини в Чернігові за підтримки Human Rights House Foundation.

До участі у проєкті запрошуються громадські активісти Дніпропетровської області, які зазнають або потенційно можуть зазнати утисків та нападів через свою громадську діяльність, займаючись просуванням демократичних реформ на місцевому рівні за наступними напрямками: боротьба з корупцією, моніторинг та контроль діяльності влади, охорона навколишнього середовища, захист прав незахищених категорій населення тощо.

Для досягнення мети передбачається надання учасникам проєкту знань та навичок за наступними блоками освітньої програми:

  • Юридичний захист
  • Кібербезпека
  • Взаємодія з органами влади
  • Безпека в кризових ситуаціях
  • Безпечні комунікації.

Навчання буде проводитися за допомогою тренінгів, майстер-класів, консультування, інформаційного супроводження.

Тренінги проводять:

  • «Стандарти захисту прав правозахисників та активістів. Свобода вираження поглядів у місцевому активізмі» – Руслана Бурова, ГО «Март» – експерт, консультант, тренер у сфері прав людини, підходу до розвитку, що заснований на правах людини, адвокації, громадянської освіти.
  • «Основи кібербезпеки» – Генрі Дем’янович – експерт, консультант, тренер з інформаційної та фізичної безпеки організацій.
  • «Основи безпеки для правозахисників та громадських активістів» – Олександра Делеменчук – експерт, консультант, тренер з питань безпеки, координаторка з міжнародної адвокації в УГСПЛ.
  • «Основи конструктивної комунікації. Внутрішня комунікація в організаціях та коаліціях», Наталія Стаднічук, ГО «Тамариск» – експерт, консультант, тренер з питань проектного менеджменту, розвитку організацій громадянського суспільства та ефективних комунікацій; практикуючий персональний коуч,

Майстер-класи проводить Олексій Літвінов, ГО «Інститут громадської експертизи» – експерт, консультант, тренер з питань громадської експертизи та моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування, кандидат наук з державного управління:

  • «Безпека адвокаційної діяльності»
  • «Деструктивна та конструктивна співпраця між владою та громадськістю»
  • «Безпекові аспекти громадської експертизи діяльності органів влади»
  • «Безпечна співпраця з контролюючими органами та силовими структурами».

Консультації з правових питань – Дмитро Науменко, юрист ГО «МАРТ», юрист приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Чернігів.

У зв’язку з епідемією коронавіруса COVID-19 і продовженням карантину в Україні, план діяльності за проектом адаптований під реальні умови. Програма Школи проводиться у комбінованому форматі: online + offline. Більшість заходів (перша зустріч, 4 тренінги і 4 майстер-класи) запланована в online форматі. Тренінг з комунікацій та заключна зустріч мають бути проведені offline.

Як буде проходити навчання?

  • Online-модулі будуть проводитися у кімнаті Zoom. Для участі у практичних заняттях знадобиться комп’ютер, гарнітура та стійкий доступ до мережі Інтернет.
  • Тривалість занять. Програма 4-х тренінгів поділена на модулі по 3 години.
  • Останній тренінг та заключна зустріч будуть проводитися офлайн у м. Дніпро. Учасники заходів забезпечуються матеріалами, харчуванням (кава-паузи, обід). Проживання у готелі та компенсація вартості проїзду надається для учасників з інших міст та селищ.

Тривалість проекту: березень – жовтень 2021 р.

Будь ласка, для участі у конкурсі заповніть анкету до 23:59 22 березня 2021 р. за посиланням:
https://forms.gle/B9uqWGRvghgkHW1JA

Результати конкурсу будуть підведені 24 березня 2021 р.

За додатковою інформацією можна звертатися на електронну пошту: tamarisk.org.ua@gmail.com

Контактна особа – Ольга Шрейдер (0993184245, Viber) з 10:00 до 17:00.

 

Новини

“Письмо в неволю”, — новый проект «Крымского Процесса»

Общественная инициатива “Крымский процесс”, которая занимается наблюдением за политически мотивированным судебным преследованием крымчан, запускает новый проект “Письмо в неволю”. Цель проекта побудить Крымчан и жителей материковой Украины писать письма политическим заключенным из Крыма, которые отбывают длительные сроки заключения на территории России.

Авторы проекта считают, что такие письма от совершенно незнакомых людей окажут крымским политузникам сильнейшую моральную поддержку. Кроме того, заметный поток корреспонденции в значительной степени защитит их от чрезмерного давления администраций исправительных учреждений. Тюремные сотрудники получат наглядное подтверждение того, что за судьбой того или иного политического заключенного пристально следят много людей.

“Мы уже столкнулись и еще столкнемся с большим количеством сложностей. Есть трудности доставки почтовых сообщений в Крым, где под следствием находится некоторая часть политзаключенных, есть проблемы с организацией обратных писем. С поиском недавно этапированных заключенных. Да и с тем, кого считать политическим заключенным, по большому счету тоже могут быть сложности. Но с другой стороны — в российских тюрьмах сидит не меньше 75 наших сограждан, пострадавших за свои политические или религиозные убеждения. Поэтому давно пора начинать для них что-то делать. Уверен, что каждый из нас в силах найти время и раз в полгода написать кому-то из них письмо со словами поддержки”, — рассказал координатор инициативы “Крымский процесс” Михаил Батрак.

Также он добавил, что взяться за этот проект его натолкнули воспоминания бывшего украинского политузника из Крыма Владимира Балуха, который после обмена много раз вспоминал о том, как важно для него было во время заключения получать письма со словами поддержки и детские рисунки.

Другой участник инициативы “Письмо в неволю» Сулейман Кадыров, уже написал письмо одному из политзаключенных Февзи Саганджи, которого осудили на 10 лет и 6 месяцев заключения за якобы участие в крымскотатарском добровольческом батальоне имени Номана Челебиджихана.


Сулейман Кадыров

По информации участников, проект “Письмо в неволю” собрал в одном месте короткие истории политических заключенных и адреса их заключения. Каждый желающий может написать любому из политзаключенных письмо самостоятельно или отправить на адрес электронной почты инициативы (pismavnevolu@gmail.com). Во втором случае, участники инициативы скачают и распечатают письмо, вложат вместе с ним конверт для обратной связи и отправят указанному политзаключенному. Его ответ общественники обещают отсканировать и отправить по электронной почте отправителю письма.

Посмотреть истории политических заключенных, узнать адреса для переписки, посмотреть советы о том, как написать такое письмо и другую информацию о проекте “Письмо в неволю” можно по ссылке: https://www.facebook.com/pismanv

Источник: Крымский процесс

 

Новини

Практичний посібник “Діяльність комітету ООН з прав дитини”

Посібник призначений для суддів, адвокатів, співробітників служб у справах дітей, соціальних працівників та працівників правозахисних організацій, викладачів і студентів юридичних вузів, широкого кола читачів, які цікавляться захистом прав дитини.

Це видання представляє узагальнення міркувань Комітету ООН з прав дитини, які базуються на правах, гарантованих Конвенцією ООН про права дитини. Видання розкриває особливості роботи і функцій Комітету ООН з прав дитини, його актів та міркувань у конкретних справах.

Даний посібник був підготовлений в рамках проєкту «Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні», що було реалізовано Гельсінським Фондом з Прав Людини (Варшава, Польща) та громадською організацією MART у партнерстві з Освітнім домом прав людини – Чернігів за підтримки Фонду домів прав людини (Осло, Норвегія) та програми «Зміни в регіоні RITA» (Польща).

Завантажити практичний посібник “Діяльність комітету ООН з прав дитини” ви можете тут.

Новини

Збірник практичних рекомендацій “Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні”

У рамках проекту «Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні», що було реалізовано Гельсінським Фондом з Прав Людини (Варшава, Польща) та громадською організацією MART у партнерстві з Освітнім домом прав людини – Чернігів за підтримки Фонду домів прав людини (Осло, Норвегія) та програми «Зміни в регіоні RITA» (Польща) було розроблено збірник практичих рекомендацій.

У виданні «Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні» найкращі адвокати, судді, прокурори та юристи соціальних служб та громадських організацій поділились своїми “добрими практиками” правосуддя в інтересах дитини. Збірник включає практичні рекомендації, що розроблені з урахуванням міжнародних стандартів у сфері прав дитини, зокрема правосуддя, дружнього до дитини, та спрямовані на посилення захисту прав і свобод дитини, яка перебуває у контакті/конфлікті із законом, та забезпечення її найкращих інтересів.

Збірник буде корисним для представників юридичних професій – адвокатів, суддів, прокурорів, тощо, а також для представників органів та служб, що працюють в інтересах дітей в Україні, для застосування в їх безпосередній роботі з дітьми, що перебувають у контакті/конфлікті із законом.

Завантажити збірник «Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні» ви можете тут.

Новини

Центр АХАЛАР презентує календар “Твій Дзен” на 2021 рік

В рамках проєкту “Подолання негативних наслідків кризи в Білорусі та Україні через навчання активних громадян прийомам психологічного балансу та самопідтримки” Центр АХАЛАР спільно з партнерами проєкту Освітнім домом прав людини в Чернігові, Грузинським Центром психо-соціальної та медичної реабілітації потерпілих від катувань (GEORGIAN CENTER FOR PSYCHO-SOCIAL AND MEDICAL REHABILITATION OF TORTURE VICTIMS) за підтримки Фонду Домів прав людини (House to House) випустив календар з корисними порадами для встановлення внутрішнього балансу. Кожного місяця користувачі календаря матимуть нагадування та нові “завдання” з практик майндфулнес.

Електронну версію календаря можна завантажити за посиланням: http://ahalar.org/media/Ahalar_calendar_2021.pdf

Новини

Українські правозахисні організації закликають міжнародну спільноту стати на захист студентів та студенток, незаконно утримуваних білоруською владою

Білоруські силовики продовжують утримувати студентів та студенток, затриманих ще 12 листопада 2020 року, у так званий чорний четвер, за обвинуваченням в організації і підготовці дій, що порушують громадський порядок, або участі в таких діях.

12 січня дев’ятьом студентам під час закритих судових засідань був продовжений строк тримання під вартою. Марія Каленик, Ксенія Сиромолот, Кася Будько, Яна Оробейко, Єгор Канецький, Гліб Фіцнер, Ілля Трахтенберг, Вікторія Грановська та Анастасія Булибенко є активістами та активістками студентського самоврядування. Як зазначають студенти, яким вдалось уникнути затримання завдяки виїзду за кордон, силовики вираховували учасників через злам чатів. Під “порушенням громадського порядку” білоруська влада розуміє тривалі протести проти результатів виборів і проголошення Олександром Лукашенком себе президентом.

За інформацією ЗМІ, силові органи, що затримували студентів, часто не контактували з їхніми рідними, не повідомляли про місце перебування та умови утримання молодих людей, не допускали до них адвокатів. Таким чином, на думку українських правозахисних організацій, затримання студентів білоруськими правоохоронцями чи людьми, що діяли від їхнього імені, можна кваліфікувати як насильницькі зникнення згідно зі ст. 2 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.

До того ж, за інформацією видання “Медуза”, умови утримання арештованих є неналежними. Зокрема, батьки утримуваної Ксенії Будько заявляють, що її не виводять на прогулянки, недостатня освітленість у камері призводить до суттєвого погіршення зору дівчини. Інформація про умови утримання деяких студентів узагалі відсутня.

Крім того, через закритий судовий розгляд арешту активістів правозахисники не можуть оцінити вмотивованість висунутих їм обвинувачень, але з великою часткою впевненості це дозволяє нам стверджувати, що переслідування студентів та студенток має політичний характер.

Дані, опубліковані Міжнародним комітетом з розслідування катувань у Білорусі в грудні 2020 року про масове застосування катувань і негуманне поводження із затриманими в період з вересня до листопада 2020 року, викликають у нас серйозні занепокоєння щодо того, що відбувається з молодими людьми в місцях утримання.

Заяви Верховного комісара ООН з прав людини щодо відсутності даних про перебіг розслідування масових повідомлень про катування та жорстоке поводження із затриманими протестувальниками, на нашу думку, не знайшли належного реагування міжнародної спільноти, зокрема політиків та посадовців Європейського Союзу, та з боку української влади, що, своєю чергою, призводить до потурання безкарності режиму Лукашенка та погіршенню ситуації з правами людини в Білорусі.

Ми вважаємо, що консолідація зусиль міжнародної спільноти навколо визволення невинних студентів, утримуваних режимом Лукашенка, змогла б зрушити з місця і загальну ситуацію щодо дотримання прав людини в Білорусі та зупинити репресивні дії режиму.

Закликаємо уряди Європейського Союзу, українську владу, міжурядові та міжнародні правозахисні організації вжити всіх заходів задля звільнення молодих людей, унеможливлення подальших незаконних затримань у Білорусі та повернути затриманих під захист закону, який, на нашу думку, брутально порушується в Білорусі.

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

“Восток SOS”

Освітній дім прав людини

Асоціація УМДПЛ

Медійна ініціатива за права людини

ЦГП “Альменда”

ГО “Truth Hounds”

ГО “Докудейз”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Вектор прав людини”

Новини

Спільне звернення українських організацій громадянського суспільства до президента, уряду та Верховної Ради України у зв’язку з антилюдяним режимом Олександра Лукашенка

 

Відкрите звернення українських організацій громадянського суспільства до президента, уряду та Верховної Ради України: припиніть співпрацю з антилюдяним режимом Олександра Лукашенка!

Запрошуємо українські організації громадянського суспільства долучитися до спільного звернення. Щоб підписати документ, надішліть електронний лист з повною назвою Вашої організації на адресу info@vostok-sos.org.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ввечері 11 листопада 2020 року білоруські силовики цинічно вбили тридцятиоднорічного мінчанина Романа Бондаренка у дворі будинку, де він мешкав. Беззбройну молоду людину вбили лише за його політичну позицію. Так само, як у попередні місяці вбили ще сімох протестувальників.

Загалом за 97 днів протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів жертвами репресій стали понад 20 тисяч людей: їх жорстоко били під час розгону протестних акцій, їх калічили кулями та гранатами, їх викрадали, жорстоко катували, утримували в нелюдських умовах, декого навіть ґвалтували. Проти сотень незгодних сфабриковані кримінальні справи, сотні протестувальників уже були змушені залишити територію Білорусі через тиск і переслідування.

Жодної кримінальної справи проти силовиків, які скоїли ці злочини, за чотири місяці не відкрито. Білоруська влада цинічно плює на свої зобов’язання у сфері прав людини, закріплені в Конституції республіки та ратифікованих нею міжнародних правових актах.

Для здійснення таких злочинів проти власного народу режиму Лукашенка потрібні гроші. І він отримує їх переважно від іноземних контрагентів білоруських державних підприємств. Серед яких, на превеликий жаль, є й багато українських державних і муніципальних установ. Таким чином, через безпринципність деяких українських чиновників усі ми стаємо співучасниками злочинів режиму Лукашенка.

Застосування вогнепальної зброї проти беззбройних протестувальників, масові викрадення та катування, холоднокровні вбивства учасників мирних акцій, політичні репресії та залякування суспільства – ось те, на що йдуть кошти, отримані від українських споживачів продукції білоруських державних підприємств. І ми як українські платники податків не хочемо, щоб наші гроші йшли на фінансування злочинів проти білоруського народу.

Вважаємо, що продовження економічної співпраці з державними підприємствами Республіки Білорусь (що фактично належать Олександру Лукашенку, який узурпував владу в країні), співпраця з комерційними підприємствами, афілійованими з Лукашенком і його близьким оточенням – є прямим фінансуванням антидемократичних й антилюдяних дій цього режиму.

Якщо Україна декларує прихильність цінностям демократії, якщо права людини для неї не порожній звук, ми маємо чітко усвідомлювати аморальність і неприпустимість будь-яких форм економічної співпраці з режимом Лукашенка, який з підкресленим цинізмом демонстративно нищить найкращих представників білоруського суспільства заради збереження своєї влади. Економічні вигоди, отримані від режиму Лукашенка, не варті крові білоруських громадян, якої не шкодують озвірілі опричники узурпатора.

Ми закликаємо Президента України, уряд та Верховну Раду України публічно засудити подібні дії режиму Олександра Лукашенка та відмовитися від будь-яких форм економічної співпраці з державними підприємствами Республіки Білорусь, прийнявши відповідні нормативно-правові акти.

Звертаємося до Президента України, уряду та Верховної Ради України із закликом актуалізувати на всіх доступних їм міжнародних переговорних майданчиках питання посилення економічних і політичних санкцій проти режиму Олександра Лукашенка та всіх, хто надає допомогу цьому антилюдяному режиму.

Благодійний фонд Восток SOS

Освітній Дім Прав Людини у Чернігові

Асоціація УМДПЛ

Правозахисний центр “Поступ”

ГО МАРТ

Центр прав людини ZMINA

МБФ “Українська фундація громадського здоров’я”

HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО “Вектор прав людини”

Проект “Без кордонів”

Центр громадянської просвіти “Альменда”

ГО “Життя”

Харківська правозахисна група Центр спільних дій


Джерело фото: https://goo.su/305V

Новини

Восток SOS запускає проєкт з прав людини для шкіл на Луганщині – запрошуємо команди!

Благодійний фонд Восток SОS в партнерстві з Освітнім Домом прав людини та Данським Гельсінським комітетом з прав людини оголошує конкурс для шкіл Луганської області.

Проєкт «Освіта з прав людини для шкіл Луганської областi» триватиме з листопада 2020 року по липень 2021 року. В рамках навчання шкільні команди-учасниці зможуть:

– Взяти участь у тренінгах щодо підходу до організації освітнього процесу в школі, заснованому на правах людини;
– Здійснити самооцінку свого навчального закладу щодо відповідності організації освітнього процесу стандартам прав людини за методологією навчально-практичної моделі “Школа – територія прав людини” та отримати рекомендації від експертів проєкту щодо стратегії розвитку школи, заснованої на правах людини;
– Отримати експертні правові та освітні онлайн консультації;
– Організувати та провести за допомогою тренерів та експертів курсу заходи для вчителів, батьків та учнів у своїх школах;
– Познайомиться і отримати досвід датських експертів з Данського Гельсінського комітету з прав людини та партнерських організацій.
– Долучитись до мережі активних шкіл — учасниць освітніх програм Восток SOS та Освітнього Дому прав людини.

Якщо ваш навчальний заклад готовий до змін, орієнтованих на демократичні цінності й права людини, тоді ми чекаємо саме вашу шкільну громаду для участі в цьому проєкті.

Проєкт «Освіта з прав людини для шкіл Луганської областi» дає можливість розпочати активну діяльність щодо створення атмосфери поваги до прав людини в навчальних закладах, здійснювати шкільну політику відповідно до стандартів прав людини, удосконалити процедури прийняття рішень, побудувати дієве шкільне самоврядування, фахово викладати спеціальні курси, знайти однодумців, стати частиною мережі освітніх програм Восток SOS і Освітнього Дому прав людини.

До участі у конкурсі запрошуються команди шкіл Луганської області у складі 4 осіб, а саме:

  • 1 директор;
  • 1 педагог (який займається громадянською освітою чи є куратором учнівського самоврядування, викладає предмети суспільно-гуманітарного циклу),
  • 1 психолог чи соціальний педагог;
  • 1 представник батьківської громади,

які готові розвивати підходи до управління школою й організації освітнього процесу на засадах прав людини і демократії.

(Увага! Працівники навчального закладу (педагоги, адміністратори, тощо) не можуть представляти батьківську громаду. Недотримання даної умови позбавляє навчальний заклад можливості брати участь у проєкті).

ЯК ПОДАТИ ЗАЯВКУ

Для участі в конкурсі від навчального закладу потрібно заповнити:

1. Лист про наміри участі в проєкті;

2. Реєстраційну анкету (радимо приділити достатньо часу опису мотивації :))

Лист і анкету надсилайте за адресою krasilnikova@vostok-sos.org (у темі зазначте: «Освіта з прав людини для шкіл Луганської областi»).

Подати заявку на участь у конкурсі необхідно до 18:00 23 листопада 2020 року.

Конкурсний відбір складатиметься з двох етапів:

  • На першому етапі за результатами аналізу реєстраційних анкет ми відберемо 10 команд навчальних закладів для проходження вебінару “Школа – територія прав людини” – що це означає”;
  • На другому (за результатами виконання командного творчого завдання та співбесіди) – з 10 шкільних команд ми оберемо 5, які надалі продовжуватимуть участь у проєкті.

Шкільні команди, які за результатами конкурсу будуть запрошені до участі в навчальному курсі, отримають запрошення з усією інформацією про навчання вже до 26 листопада 2020 року.

Перша навчальна сесія для шкільних команд проєкту «Освіта з прав людини для шкіл Луганської областi» відбудеться онлайн з 3 грудня по 15 січня 2021 року та завершиться дводенним тренінгом у Сєвєродонецьку у другій половині січня 2021 року (за умови сприятливої епідеміологічної ситуації в регіоні).

Критеріями відбору команд-учасниць проєкту є:

– висока мотивація щодо отримання нових компетентностей у впровадженні нової шкільної політики, що базується на правах людини;
– готовність до командної роботи над реалізацією конкретних змін в навчальному закладі на основі власного самоаналізу школи згідно із запропонованими командою проєкту критеріями та зовнішнього аналізу навчального закладу;
– обов’язкова участь в УСІХ етапах проєкту, відвідування усіх сесій навчально-практичних семінарів, робочих зустрічей, виконання завдань, передбачених проєктом;
– готовність до «пілотування» розроблених в рамках курсу механізмів змін навчального закладу.

Важлива інформація: Ми забезпечимо проживання та харчування учасників, а також витрати на проїзд в обидва боки.

Контакти організаторів для отримання додаткової інформації:

(096) 596 57 86, krasilnikova@vostok-sos.org — координаторка освітнього напрямку БФ Восток SOS Юлія Красiльникова.

Навчальна програма проєкту базується на навчально-практичній моделі “Школа – територія прав людини”, що була розроблена в межах плану дій Всеукраїнської освітньої програми “Розуміємо права людини”. Навчальна програма була доповнена та адаптована експертами на основі естонського досвіду в навчанні методам Глобальної освіти у співпраці з громадською організацієї “Mondo” (Естонія).

Проєкт реалізується за фінансової підтримки данського фонду Громадянське Суспільство в Розвитку (CISU – Civil Society in Development).

Новини

Інформуємо про ситуацію з ув’язненнями адвокатів в Білорусі

Поки Україна готується до місцевих виборів, а інформаційний простір сповнений активними агітаційними месенджами віддати свій голос за “найкращого” кандидата, в сусідній країні все ще триває політична криза.

Тиску політичного, морального та фізичного зазнають не лише протестувальники в Білорусі, але і правозахисники та адвокати, які сумлінно виконують свої обов’язи під час цього нелегкого часу. Зараз частина з них позбавлена волі та ризикує лишитися без лінцензії виконувати свою роботу далі через підтримку опозиції. Зокрема постраждали Ілля Салей, Олександра Пильченко, Юлія Леванчук, Максим Знак та Людмила Казак.

Чи може країна, яка називає себе демократичною державою, погрожувати та заважати діяльності адвокатів і юристів, які захищають право? Міжнародна спільнота звернулась до Білоруських органів влади з проханням послабити тиск та дозволити адвокатам працювати вільно.

Згуртування міжнародного юридичного та правозахисного співтовариства щодо ситуації, що склалася з арештами та позбавленням ліцензій білоруських адвокатів і юристів, а також спільні зверення привернули увагу влади в Білорусії. Так увечері 16 жовтня було прийнято рішення про зміну запобіжного заходу до адвоката Іллі Салею з утримання під вартою на домашній арешт. Попередньо за ініціативою Гельсінського фонду з прав людини був оголошений збір підписів під заявою, яку підписали понад 80 правозахисних організацій з 20 країн світу, з вимогою негайного звільнення адвоката Іллі Салея і Максима Знака.

Щоб дізнатися більше про діяльність та звернення міжнародної спільноти, пропонуємо до вашої уваги узагальнення про ситуацію в Білорусі.
Також розміщуємо текст звернень міжнародної спільноти у справі адвокатів до білоруської влади.Інформація була підготовлена Гельсінським Фондом з Прав Людини з офісом у Варшаві. За всіма додатковими питаннями, які стосуються права на захист та ситуації з адвокатами, просимо звертатися до Ольги Саломатової, координаторки з міжнародних проектів ХФПЛ.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


English bellow
 

Обобщение и дополнение о ситуации с адвокатами

Вечером 16 октября было принято решение об изменении меры пресечения к адвокату Илье Салею с содержания под стражей на домашний арест. Правила домашнего ареста прописаны в ст. 125 Уголовно-процессуального кодекса и предполагают запрет на выход из жилища, запрет на телефонные переговоры и пользование интернетом, запрет на общение, а также постоянный контроль и наблюдение над жилищем со стороны правоохранительных органов. Такие условия, созданные Салею, предполагают его полную профессиональную дисквалификацию на время его нахождения под домашним арестом.

Одна из причин изменения меры пресечения, как мы надеемся, также заключается в сплочении международного юридического и правозащитного сообщества в отношении сложившейся ситуации с арестами, заключениями под стражу, а также лишением лицензий в отношении беларуских адвокатов и юристов. Так, например, по инициативе Хельсинского фонда по правам человека был объявлен сбор подписей под заявлением, которое подписали более 80 правозащитных организаций из 20 стран мира, с требованием немедленного освобождения адвоката Ильи Салея и адвоката Максима Знака.

Среди подписавших заявление был Областной адвокатский совет Варшавской ассоциации адвокатов, а также Национальная коллегия правовых советников в Польше. Беларуский Хельсинский Комитет обратился к Специальному докладчику ООН по вопросу независимости судей и адвокатов с призывом к принятию незамедлительных действий в связи с задержанием Салея и Знака, а также к сообщению правительству Беларуси о необходимости соблюдать основные принципы, касающиеся роли юристов.

15 октября Квалификационная комиссия по вопросам адвокатской деятельности в Республике Беларусь рекомендовала Министерству юстиции лишение адвокатских лицензий для адвокатов Александра Пыльченко (Минская городская коллегия) и Юлии Леванчук (Брестская областная коллегия). Пыльченко являлся адвокатом кандидата в президенты Виктора Бабарико и Марии Колесниковой. 16 октября в первой половине дня глава Варшавской ассоциации адвокатов (ВАА) — Миколай Петшак – направил открытое письмо в Министерство юстиции Беларуси с призывом к прекращению преследований в отношении адвокатов в Беларуси, а также была принята и отправлена Резолюция Варшавской ассоциации адвокатов, с выражением солидарности и призывом к освобождению адвокатов Ильи Салея и Максима Знака, а также остановить преследования в отношении адвокатов Александра Пыльченко и Людмилы Казак. Подобные заявления были сделаны также и иными организациями (Article 19, Lawyers for Lawyers, Human Rights Embassy и иные), что, возможно, существенным образом повлияло на изменение меры пресечения для Ильи Салея.
В этот же день, 16 октября, Пыльченко и Леванчук было выдано решение о прекращении действия их адвокатских лицензий. Причиной прекращения лицензий стали, по мнению Министерства юстиции, некомпетентные комментарии в СМИ, что „дискредитирует звание адвоката и адвокатуру”, а также „относится к проступку, не совместимому со званием адвоката” и влечет за собой прекращение действия лицензии. Адвокаты планируют обжалование решения в судебном порядке. Таким образом, несмотря на изменение меры пресечения Илье Салею, давление на адвокатов в связи с их профессиональной дейтельностью и активной позицией продолжается.

Еще одного адвоката Марии КолесниковойЛюдмилу Казак — 24 сентрября задержали в центре Минска без предъявления каких-либо обвинений и объяснений, что может быть расценено как незаконное и произвольное задержение с превышением полномочий сотрудниками правоохранительных органов.Казак удерживалась в Центральном РУВД более шести часов, без сообщения членам семьи о ее местононахождении. На следующий день защитники Людмилы Казак более трех часов пытались попасть к своей подзащитной в изолятор на Окрестино, но все время им сообщалась ложная информация. В тот же день адвокат Казак по решению суда была признана виновной в неповиновению требованиям сотрудников милиции и ей был назначен штраф в сумме 675 рублей. Обсерватория по защите правозащитников направила обращение, адрессованное президенту Беларуси, Генеральному прокурору, Председателю государственного контроля, Постоянной миссии Беларуси при ООН, а также посольству Беларуси в Брюсселе с призывом к немедленному освобождению адкокатов Казак, Знак, Салея. Совет коллегий адвокатов и юридических сообществ Европы, который представляет ассоциацию адвокатских и юридических коллегий из 45 стран, также направил обращение к президенту Лукашенко с серьезной озабоченностью по поводу ареста и преследования адвоката Людмилы Казак, а также призвал к соблюдению международных правовых страндартов независимости правовой профессии.Юристы и адвокаты, которые работают либо с оппозиционными лидерами, либо с задержанными и арестованными в ходе мирных протестов в Беларуси в последние два месяца, выражают свою обеспокоенность в силу того, что их профессиональная деятельность крайне уязвима, а также личная неприкосновенность и защищенность поставлены под вопрос.

20 октября в 15:00 (по Минску) состоялась пресс-конференция, организованная правозащитным центром „Весна” и Беларуским Хельсинским Комитетом „Право на защиту и адвокаты в условиях кризиса прав человека в Беларуси”, в которой приняли участие также адвокаты, среди которых Александр Пыльченко и адвокат Максима Знака Дмитрий Лаевский.Видео-запись конференции доступна на странице правозащитного центра «Весна», а также на канале YouTube.

Спільна заява на підтримку Олександра Пильченко -https://goo.su/2NEg
Відкритий лист декана Варшавської асоціації адвокатів – https://goo.su/2neF

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Summary and update to the situation with lawyers

October 16, in the evening, the decision to change the measure of restraint against lawyer Ilya Salei from detention to house arrest was made. House arrest rules are listed out in the art. 125 of the Criminal Procedure Code and imply a prohibition to leave a house, a ban on telephone and Internet use, a communication ban, as well as constant police house check-ups and monitoring. Such conditions professionally disabled Salei while he is under house arrest.

One of the reasons for the change in the preventive measure, as we belive, also because of unification of the international legal and human rights community in relation to the current situation with arrests, imprisonments, and deprivation of licenses of Belarusian lawyers. Thus, for example, Helsinki Foundation for Human Rights initiated a collection of signatures under a statement signed by more than 80 human rights organizations from 20 countries around the world demanding the immediate release of lawyer Ilya Salei and lawyer Maxim Znak

Among the signatories of the statement were the Regional Bar Council of the Warsaw Bar Association, as well as the National Collegium of Legal Advisers in Poland. The Belarusian Helsinki Committee appealed to the UN Special Rapporteur on the independence of judges and lawyers with a call for urgent action in connection with the detention of Salei and Znak, as well as a message to the government of Belarus on the need to observe the basic principles regarding the role of lawyers.

The Qualification Commission on Advocacy in the Republic of Belarus on October 15 recommended to the Ministry of Justice cancelling licenses for lawyers Alexander Pylchenko (Minsk City Collegium) and Yulia Levanchuk (Brest Regional Collegium). Pylchenko was a lawyer for presidential candidate Viktor Babariko and Maria Kolesnikova. On October 16, before afternoon, the dean of the Warsaw Bar Association, Mikołaj Petrzhak, sent an open letter to the Ministry of Justice of Belarus with an appeal to end the persecution of lawyers in Belarus, and the Association also adopted and sent to the Ministry the Resolution, expressing solidarity and calling for the release of lawyers Ilya Salei and Maksim Znak, as well as to stop the persecution against lawyers Alexander Pylchenko and Lyudmila Kazak. Similar statements were made by other organizations as well (Article 19, Lawyers for Lawyers, Human Rights Embassy and others), which significantly influenced the change of the pre-trial restriction for Ilya Salei.

On the same day, on October 16, Pylchenko and Levanchuk were issued a decision to terminate their lawyer’s licenses. The reason for the licenses termination, according to the Ministry of Justice, was incompetent comments in the media, which “discredits the title of lawyer and the legal profession”, and also “refers to an offense incompatible with the title of advocate” and entails termination of the license. The lawyers are planning to appeal the decision in the court. Thus, despite the change in the measure of restraint for Ilya Salei, the pressure on lawyers because of their professional activity and active position continues. Lawyers and attorneys who work with either opposition leaders or those who detained and arrested during peaceful protests in Belarus over the past two months express their concern that their professional activities are extremely vulnerable, as well as personal integrity and security are questioned.

Another attorney of Maria Kolesnikova, Lyudmila Kazak, was detained on September 24 in the center of Minsk without any charges or explanations, which could be regarded as illegal and arbitrary with excess of authority by police.Kazak was kept to the central district office of internal affairs for more than six hours, without informing her family about her status. On the next day, the defenders of Lyudmila Kazak tried for more than three hours to get to her, but all the time they were given false information. On the same day, lawyer Kazak, by a court decision, was found guilty of disobeying the demands of police officers and a fine of 675 rubles was imposed. The Observatory for the Protection of Human Rights Defenders sent an appeal addressed to the President of Belarus, the Prosecutor General, the Chairman of the State Control, the Permanent Mission of Belarus to the UN, as well as the Belarusian Embassy in Brussels with a call for the immediate release of the adkokats Kazak, Znak, Salei.The Council of Bars and Legal Societies of Europe, which represents the association of bars from 45 countries, also sent an appeal to the President Lukashenko with serious concern about the arrest and prosecution of lawyer Lyudmila Kazak, and also called to comply with international legal standards of the independence of legal profession.

The press conference „ The right to defense and lawyers in the context of the human rights crisis in Belarus“ was held on October 20 at 15:00 (Minsk time) by the human rights center „Viasna“ and the Belarusian Helsinki Committee.Among other lawyers, Alexander Pylchenko and Dmitry Laevsky, the lawyer of Maxim Znak, took part in it. Video recording of the conference will be available on the „Viasna“ web-page, as well as on their YouTube channel.

Новини

Відбулась презентація звіту щодо тиску на активістів

Ділимося з вами звітом про напади на активістів від наших партнерів – Асоціації УМДПЛ/Association UMDPL, а також Української Гельсінської спілки з прав людини – та Центру демократії та верховенства права.
Тішимося, що наші колеги працюють над такими важливими питаннями!


Громадянське суспільство України залишається незахищеним від тиску та переслідувань.

На цьому наголосили автори моніторингового звіту по документуванню нападів на активістів, правозахисників та журналістів.

 

“В Україні зберігається тенденція тиску на громадських активістів. За червень-вересень 2020 року ми зафіксували 21 випадок, коли активістам перешкоджали у їх діяльності або намагались залякати. При цьому, органи правопорядку не здійснюють превентивних заходів, а починають діяльність тільки після того, як напад вже відбувся”, — розповіла заступниця виконавчого директора Асоціації УМДПЛ Ганна Рожкова

Найбільше випадків було зафіксовано у Києві та Одесі. Більшість кейсів не стосувались тиску з боку правоохоронних органів. Як правило, активісти стикаються з такими формами тиску, як пошкодження майна, погрози, фізичні напади, цькування в інтернеті та дискредитаційні кампаній. Від так, за період у три місяці відбулось 3 підпали автівок та 1 підпал будинку.

Щодо тиску з боку поліції, частіше за все громадянське суспільство стикалось з випадками перешкоджання проведенню мирних зібрань та бездіяльністю правоохоронних органів.
Крім того, законодавчій захист журналістів не є досконалим, а в питаннях захисту активістів – він практично відсутній.

“Звісно, прогалини у законодавстві є, як наприклад, неконкретизоване поняття “забезпечення безпеки” учасників кримінального провадження в КПК чи відсутності спеціалізованої Служби захисту як центрального виконавчого органу. Але жодні удосконалення законодавства не дадуть результату, допоки на практиці правоохоронні органи не перестануть обслуговувати інтереси криміналу. І допоки кожен слідчий не розумітиме, що активізм та правозахисна діяльність є додатковим аргументом для особливої уваги до розслідування та захисту учасників провадження”, — наголошує Ольга Решитилова, менеджерка проектів УГСПЛ.

У переважній кількості випадків постраждалі говорять про власне незадоволення рівнем ефективності розслідування та про необхідність постійно мотивувати слідчих шляхом заяв, запитів та тиском з боку громадянського суспільства. Як мінімум одна журналістка подала скаргу в ДБР на неефективне розслідування її справи.

“Швидкість розслідування поліцією нападів на активістів прямо залежить від суспільного резонансу. Якщо є увага медіа та громадських організацій – розслідування хоч якось просувається. Якщо такого резонансу немає – шанси що справа буде розслідувана, на жаль, мінімальні”, — відзначає Сергій Перникоза, координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ

Проблема нападів на активістів/-ок є системною і потребує максимальної реакції всіх гілок влади, суспільства та міжнародної спільноти. Але особливо на це мають звернути увагу насамперед органи правопорядку: Офіс генерального прокурора, Національна поліція, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, на які в залежності від підслідності покладається обов’язок проведення повного, своєчасного та всебічного розслідування цих злочинів. Мають бути встановлені та притягнуті до відповідальності не тільки виконавці, але й замовники/-ці цих злочинів.

А поки вагомого підвищення ефективності розслідувань та зниження рівня небезпеки для громадянського суспільства в Україні не спостерігається, правозахисна спільнота продовжує документувати, здійснювати громадський контроль за органами правопорядку, адвокувати та створювати всебічні проекти для покращення ситуації з безпекою активістів в країні. «Більше ніж пів року 250 експертів зі 150 організацій громадянського суспільства напрацьовували майбутній дороговказ — Карту правових реформ для громадянського суспільства, який містить перелік проблем та комплекс можливих рішень, з якими такі організації повсякденно зіштовхуються у своїй роботі. Останнім часом спостерігається хвиля нападів, утисків (переслідувань) на громадських активістів та правозахисників. Карта правових реформ, серед іншого, пропонує дієві шляхи розв’язання цих проблем. Наразі, формується Коаліція організацій громадянського суспільства, яка стане майданчиком об’єднання громадського сектору заради впровадження тих позитивних змін, які пропонуються в Карті”, — розповідає Діана Наливанна, юристка Центру демократії та верховенства права.

Організували захід автори звіту – члени Асоціації УМДПЛ разом із зацікавленими у темі організаціями: Українська Гельсінська спілка з прав людини та Центр демократії та верховенства права.

Презентація відбулась за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Зі звітом можна ознайомитись тут