За кілька кілометрів до російського кордону на Сумщині стояла школа, якій понад 100 років.

Вона була красива — з товстими стінами, гарним оздобленням, оснащена за стандартними НУШ (нової української школи). У ній навчалось близько 80 учнів 1-4 класів. Тепер у цих українських дітей немає школи — її знищила росія. Цей навчальний заклад “пережив” Першу і Другу світові війни — а варварство рф, на жаль, ні.

24 березня 2023 року російські окупанти скинули на Білопільську гімназію №4 500-кілограму керовану авіаційну бомбу. Удар був такої потужності, що від закладу залишилася лише купа цегли. Залізні рейки, які колись під час будівництва клали в перекриття, від ударної хвилі застрягли в землі. Їх вдалось витягнути лише за допомогою спецтехніки. На жаль, в той день загинув охоронець, який під час обстрілу був у школі. Заклад зруйнований вщент і відновленню не підлягає.

Білопільська гімназія №4 

Історія Білопільської гімназії №4  — це не єдиний напад російських солдатів на навчальні заклади Сумщини. Під час моніторингової місії в рамках проєкту “Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)” наша команда документаторів Дому зафіксувала десятки нападів на заклади освіти. Розповідаємо, що нам вдалось побачити та задокументувати.

24.02.22 Vs. 24.03.23. Білопілля

Багато українців з жахом згадують ранок 24 лютого 2022 року. А жителі міста Білопілля ще і ранок 23 березня 2023 року. Адже саме того дня росіяни масовано обстріли все місто: був авіаційний удар, обстріл з РСЗВ «Град» та зі ствольної артилерії.

Тактична авіація піднята з двох російських аеродромів Морозовськ та Ахтубинськ. Десять винищувачів Су-35 здійснили пуски 11  (з інших джерел 10) керованих авіабомб і однієї ракети Х-31П по Сумській області.

В той день загинули черговий інспектор поліції та сторож гімназії, 9 громадян отримали поранення. Від обстрілів пошкоджені приміщення трьох навчальних закладів: Білопільські гімназії №3, №4, №5

Один з корпусів Білопільської гімназії №4 (Білопільської міської ради), про який йшлося вище, був збудований ще в 1895 році. Саме в цьому корпусі навчалися учні молодших класів. Приміщення розташоване приблизно за 7 км до кордону з росією та за кількасот метрів до іншого корпусу гімназії — де навчалися учні старших класів. Він теж постраждав від обстрілу 23.03.2023 року — там ударною хвилею вибило вікна.

Білопільська гімназія №3

Білопільська гімназія №3 теж зазнала пошкоджень — там вибиті вікна.

Постраждала і Білопільська гімназія №5. З 1959 року заклад функціонував як школа-інтернат. Примітно, що приміщення, у якому нині знаходиться школа, розпочало свою історію ще в дореволюційний період. У 1908 році там була чоловіча гімназія, а у 1923 році — трудова школа №1. У роки Другої світової війни у приміщенні школи-інтернату розміщувався німецький військовий госпіталь. Сама будівля була дуже пошкоджена, а навколо ще довго чорніли руїни.

Російське вторгнення продовжило сумну історію закладу — після “прильоту” 23 березня 2023 року там повністю зруйнована їдальня, в спальному корпусі повилітали вікна, а в навчальному шкільному корпусі №1 пошкоджений дах, стіни і теж вибиті вікна.

Корпус зруйнованої їдальні Білопільської гімназії №5

Поряд зі школою пошкоджені багатоповерхівки, магазин та вщент зруйнована будівля пенсійного фонду — туди було влучення снаряда. На відстані близько  200 метрів було розташоване приміщення поліції, в яке влучила авіабомба – воно теж вщент зруйноване і, як вже зазначалося, там загинув поліціянт.

Павлівська гімназія: 4 км до кордону

Павлівська гімназія Білопільської міської ради розташована дуже близько до кордону з росією — на відстані близько 4 км. Приміщення школи досить велике — розраховане на 400 учнів. Однак зараз там навчаються всього 14 дітей і на сьогодні цей заклад освіти — філія Білопільської гімназії.

Воно і не дивно, адже дотепер продовжуються обстріли села з території росії: руйнуються приватні будинки, сільськогосподарські підприємства тощо. В таких умовах важко жити, не те що навчатися чи працювати.

Павлівська гімназія Білопільської міської ради

Павлівська гімназія була обстріляна в серпні 2022 року — тоді було пряме влучання. Два снаряди влучили в дах, ще три впали на подвір’я. Уламками та ударною хвилею пошкоджено будівлю школи (15% шиферної покрівлі, вибито вікна, двері, пошкоджено майно всередині деяких кабінетів). Внаслідок мінометного обстрілу пошкоджений дитячий майданчик, їдальня та приватні будинки, розташовані поруч з гімназією.

Іскрисківщинське училище

Державний професійно-технічний навчальний заклад «Іскрисківщинське професійно-технічне училище» знаходиться за 2 км від російського кордону. Він, як і багато закладів освіти Сумщини, має довгу історію — перший корпус училища був збудований ще в 1905 році. Раніше тут готували трактористів, кухарів, кондитерів, працівників сільського господарства та водіїв.

До великої війни в цьому закладі освіти навчалось близько 200 студентів. Але близькість до кордону і російське вторгнення — стали на заваді його  нормальному функціонуванню.

Росіяни двічі обстріляли училище: вперше в липні 2022 року, а вдруге — в серпні цього ж року. Два російські літаки, порушивши державний кордон зі сторони смт Тьоткіно, випустили 2 ракети з висоти 200 м.

Прицільним влученням ракети пошкоджено навчальний корпус закладу. Знесено дах, зруйнований комп’ютерний клас, спортивна зала, в усьому приміщенні вибиті вікна і двері. У місці прямого попадання ракети вибита частина стіни — після обстрілу почалась пожежа.

Після другого влучання згорів гуртожиток. Поруч постраждали церква, пошта, водонапірна вежа, школа, магазин, сільська рада, пам’ятник та приватні будинки.

Сумський фаховий коледж

Сумський фаховий коледж Сумського національного аграрного університету бере свій початок ще з 1903 року – саме тоді заснували Сумську аграрну школу. З 1997 року заклад став структурним підрозділом Сумського національного аграрного університету.

Зараз там навчається близько 500 студентів. І вони б могли навчатися ще ефективніше, аби не російська навала. Коледж зазнав нападу 26.02.2022 близько 17:00. Один зі снарядів влучив у будинок поруч з коледжем та гуртожитком — вибуховою хвилею вибито вікна, двері, пошкоджена спортивна зала, зруйновано перекриття.

Сумський фаховий коледж

Інший снаряд впав поруч з гуртожитком, від чого почалась пожежа. Саме в той час в гуртожитку знаходилося дві дитини-сироти, мама з двома хлопцями і сім’я з маленькою дитиною. На щастя, вони не постраждали. В закладі також був вахтер та персонал бухгалтерії. Загалом, внаслідок обстрілу міста в той день  постраждало троє людей та троє людей загинуло.

Маловисторопський фаховий коледж

В с. Малий Вистороп розташований відокремлений структурний підрозділ «Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету». Зі слів викладачів та керівництва закладу, це один з тих не розповсюджених випадків, коли фаховий коледж знаходиться не в місті, а в селі. Вони цим дуже пишаються і всіляко сприяють його розвитку.

Однак, у російських окупантів, були свої плани на заклад. З 17 по 25 березня 2022 року с. Малий Вистороп було окуповане російською танковою бригадою. Звісно, вони не могли “пройти повз” фаховий коледж і почали використовувати це приміщення для розміщення.

За словами свідків, в навчальному корпусі жив керівний склад бригади. І це при тому, що ще до окупації села, 13.03.2022 року, заклад обстріляли. За свідченнями — з мінометів та великокаліберної артилерії.

Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету

Другий обстріл коледжу відбувся 25.03.2022 року — полишаючи село, окупанти  обстріляли його з танків.

«Вікна повибивані – це до нас поприходили міни. На територію нашого навчального закладу зайшло п’ять мін. Одна біля корпусу, а інші: одна коло нашої виробничої майстерні, одна коло навчально-виробничої ферми та дві на стадіон у нас впали», — розповів заступник директора коледжу Ігор Дмитрівський

У чотириповерховому навчальному корпусі пошкоджено 289 вікон, двері та покрівля. У двоповерховому спортивному корпусі повилітали вікна, у гуртожитку − вікна та двері.

Протягом 8 діб російські війська перебували в коледжі. Як наслідок, зруйнована матеріально-технічна база, розграбована новітня лабораторія для проведення практично-лабораторних робіт, розтрощені меблі, вікна, комп’ютерна техніка, спалені книжки. У студентському гуртожитку потрощені меблі, виламані двері, в одну з кімнат прилетів російський снаряд.

Оксана — працівниця коледжу розповідає: «Вони тут жили: і в столярці, і в корпусі. І оце вікна далі довибивали вже. Багато дуже позабирали. І в їдальні позабирали: і каструлі, і виделки, і ложки, і тарілки. І комп’ютери понівечили, які у той час тут були…».

Боромля: дитсадок “Дзвіночок” та ліцей

24 лютого 2022 року російські військові вже активно переміщувались по с. Боромля. Окупація ж села була з початку і майже до кінця березня (26.03.22 село було звільнене).

3 березня росіяни скинули декілька авіабомб на територію с. Боромля, внаслідок чого постраждали: дитячий садок, сільська рада, житлові будинки, а також цивільні підприємства.

 Дитсадок “Дзвіночок” Боромлянської сільської ради

Одна з бомб поцілила в  котельну  біля дошкільного навчального закладу “Дзвіночок” Боромлянської сільської ради. Удар був такої сили, що від дитсадка залишились лише руїни. На щастя, в дошкільному закладі в той час не було людей, тому обійшлось без жертв.

Ліцей Боромлянської сільської ради теж постраждав від вторгнення рф. Так, російські військові використовували приміщення ліцею для свого розміщення: були знайдені консерви, сухпайки, особисті речі російських військових. Вони “жили” в підвалі та класах ліцею, писали позивні на стінах і навіть вели графік чергувань.

Ліцей Боромлянської сільської ради

Від такого “перебування” в ліцеї пошкоджені декілька приміщень, вибиті вікна, двері, зруйновано систему опалення, пошкоджена мультимедійна та комп’ютерна техніка, вкрадені проєктори та планшети. Ба більше, російські військові викрали також шкільний автобус. Крім того, окупанти навіть вели одиночні постріли у вікна, які вціліли. Ну бо за їх логікою, мабуть, не гоже, щоб в Україні працювали школи.

Жигайлівська філія ліцею

Село Жигайлівка було окуповане з 24 лютого по 27 березня 2022 року. Російські військові розміщувалися в приміщенні Жигайлівської філії ліцею Боромлянської сільської ради. В цьому ж приміщенні також розташований місцевий Будинок культури. За класикою жанру, окупанти обікрали школу (заодно і клуб): викрали офісну техніку, зокрема, комп’ютери.

Зі слів свідків, в селі спочатку базувалися військові ДНР, але потім заїхали й військові армії рф, серед яких були представники азійської зовнішності. Багато окупантів розміщувалися в будинках мешканців, які виїхали, в приміщенні ФАПу, в конторі підприємства “РАЙЗ” та приміщенні сільської ради.

Примітно, що саме в цьому населеному пункті був випадок, коли заочно засудили російського солдата за його протиправні дії. Так, суд засудив російського військового, який грабував мирних жителів під час окупації с. Жигайлівка. Слідство встановило, що в березні 2022 року четверо військовослужбовців рф зайшли в будинок мирних жителів та, погрожуючи їм зброєю, вимагали віддати всю наявну готівку. Щоб переконати цивільних у серйозності своїх намірів, окупанти вивели на вулицю чоловіка та декілька разів вистрілили над його головою, після чого дружина віддала російським військовим 1000 грн та 500 євро. Наразі військовому заочно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та постановою слідчого оголошено в розшук.

Тростянець: дитячий садок “Білочка”

Дошкільний заклад освіти “Білочка” Тростянецької міської ради розташований на околиці міста Тростянець, поруч з лісом. Саме в цьому лісі недалеко від дитсадка розміщувалася техніка окупантів.

На початку березня російські солдати зайшли в садочок: допитували охоронця, били його; шукали в приміщенні цінні речі, вкрали ноутбук директора.

Дошкільний заклад освіти “Білочка” Тростянецької міської ради

15 березня 2022 росіяни обстріляли дитсадок: один зі снарядів впав на дах закладу, інший — на території. Як наслідок, пробита покрівля закладу, повилітали вікна, пошкоджений дах і двері. На щастя, вбитих та поранених під час обстрілів не було.

Солдатський заклад освіти

У березні 2022 року у селі Солдатське російські війська обстріляли місцевий навчальний комплекс: Солдатський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів — заклад дошкільної освіти імені М. Гендіної Тростянецької міської ради. 7 березня заклад потрапив під артобстріл, а 10 березня постраждав від авіабомби.

Солдатський заклад освіти

Снаряд влучив прямо у дах центрального корпусу, а авіаційна бомба впала за 70 м від школи. Як наслідок зруйнований дах, стеля, потріскались стіни, вилетіли вікна та двері, знищене опалення та електропроводка.

Сумський Державний Університет

У цьому році Сумський Державний Університет відсвяткував своє 75-річчя. Це досить великий заклад вищої освіти, який містить навчальні корпуси, кампуси, інститути та факультети.

12 березня військова авіація рф скинула п’ять бомб поблизу Сумського державного університету. За словами свідків, це були керовані авіаційні бомби (КАБ 250).

Сумський Державний Університет

В усіх корпусах СумДУ вибито скло, постраждало понад 100 вікон. В університетській бібліотеці ударною хвилею повибивало майже всі вікна. Пошкодження охопили територію близько 1240 квадратних метрів.

Студенок: прикордоння

Село Студенок — прикордонний населений пункт Сумщини. Як і  багато інших міст і сіл, які розташовані близько до кордону з росією, с. Студенок з певною періодичністю обстрілюється.

У центрі цього села розташована Студенецька філія комунального закладу Есманьської селищної ради “Есманьська ЗОШ І-ІІІ ступенів” Шосткинського району Сумської області — вона також зазнала обстрілів.

17 серпня 2022 року відбувся найбільший “приліт” по школі. Вогонь вели зі ствольної артилерії з території рф. Зі слів свідків, того дня  було близько 30 прильотів. Як наслідок, в закладі освіти вибиті вікна, пошкоджений фасад та стіни будівлі школи.

Студенецька філія комунального закладу Есманьської селищної ради “Есманьська ЗОШ І-ІІІ ступенів”

У приватному секторі пошкоджені вікна і паркани. У будинках уламки снарядів пошкодили стіни. Руйнування також тоді були в будинку культури села, зокрема, пошкоджена лінія електропередач.

Оскільки село прикордонне — обстріли продовжуються досі.

Ромни: чорний день для освітян

Кінець серпня 2023 року. Вчителі Роменського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів №8 Роменської міської ради Сумської області готують школу до 1 вересня. Ніяких військових позицій поряд зі школою немає. Звичайний день зі шкільного життя в м. Ромни.

23 серпня 2023 року о 09:27 в Сумській області було оголошено повітряну тривогу через загрозу застосування декількох ударних БпЛА. У цей час в школі перебували працівники школи, які готувались до Дня знань. Серед них були директорка (Прокопенко Т.І.), її заступниця (Солоненко Н.В.), секретарка (Кваша О.І.), вчитель історії (Яцура Р.В.), вчителька української мови та літератури (Чала О.М.).

Остання знаходилась на першому поверсі, а інші на другому. Крім цього, на території школи перебувало від 20 до 28 працівників школи, деякі плели маскувальну сітки для ЗСУ на дворі. О 10 годині мали прийти діти, але внаслідок тривоги їх прихід було скасовано.

23 серпня о 10 ранку російські солдати здійснили напад на школу. Ворожий шахед влучив в центр закладу освіти — від удару загинули й були поранені люди, а сама школа майже повністю зруйнована.

Роменський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів №8

В ході вибуху та обвалу другого поверху школи загинули директорка, її заступниця, секретарка та вчитель історії. Тіла були понівечені.

Як наслідок, повністю зруйнований другий поверх, перекриття першого поверху; обвалились стіни, в класах прогнулось перекриття. Був заблокований вхід в бомбосховище через завали. Після вибуху школа зруйнована майже повністю і не підлягає відновленню.

Історія цих закладів освіти — це приклади того, як окупанти поводяться з освітою в Україні. Вони руйнують і обкрадають приміщення, вбивають і ранять людей, залишають наших дітей без доступу до освіти… Тому для нас вкрай важливо фіксувати такі напади і показувати “справжнє обличчя” росії.

Команда документаторів Освітнього дому прав людини в Чернігові здійснила моніторингову місію та підготувала цей матеріал в рамках проєкту “Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)” за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine.

В кінці квітня 2023 року наша команда здійснила першу поїздку з документування нападів на заклади освіти в Херсонській та Сумській областях в рамках проєкту «Освіта під прицілом».

Розповідаємо, що ми там побачили та що нам вдалось задокументувати.

Незламний Херсон — місто-привид

Херсонська область зустріла нас маленькими песиками біля знаку: голодними, безпритульними, але бойовими. Ми нагодували їх і поїхали далі. А потім перед нашими очима постали руїни — це було село Посад-Покровське, яке простягається вздовж траси. Більшість будинків цього населеного пункту поблизу Херсону зруйновані — близько 90% будівель постраждали від обстрілів.

Ми в’їхали до Херсону після обіду, ближче до вечора. Що вразило — це невелика кількість авто на дорогах та людей на тротуарах. Місто було майже пусте. Місцеві жителі кажуть, що після обіду місто завмирає, а ввечері взагалі стає схожим на привид. Все через обстріли, запевняє нас наш колега, який мешкає в місті. Мовляв, щодня чутно вибухи, інколи понад 100 на день. За містом, на лівому березі, стоять окупанти, тому Херсон, хоч і звільнене місто, але по суті залишається прифронтовим.

Гімназія №6: російські підручники і зруйнований дах

Перший начальний заклад, який ми відвідали в Херсоні, була гімназія №6. Якщо дивитися прямо на приміщення — здається, що воно не постраждало. Та варто підняти голову, як стає помітно, що дах гімназії майже вщент зруйнований.

Нас зустрічає працівниця закладу, яка проводить нашу команду подивитися на руйнування. Коли ми вийшли на верхній поверх, то просто втратили дар мови: від даху залишились лиш дошки, де-не-де ще стояли цегляні та бетонні опори. Десь, серед руїн, виднілися парти і стільці, точніше те, що від них залишилось. А в одній із частин, куди було потрапляння ворожого снаряду, величезна діра, з якої видно навчальні класи.

Поверхом нижче знаходяться кабінети української мови та літератори, а також географії. Звісно, без стелі, натомість з купою уламків від перекриття. Символічно, що в кабінеті географії посеред руїн лежала книжка — “Моє рідне місто Херсон”. Вона, як символічний образ незламності міста, боротьби за українське.

Не менших руйнувань зазнав і кабінет української мови та літератури. Росіяни ніби навмисне цілилися в наше рідне… адже вони мають величезне бажання знищити українську мову, культуру та освіту!

Доказом цьому є не тільки те, що окупанти руйнують українські школи, а і те, що вони хотіли запровадити навчання в цій гімназії за російськими посібниками.

Працівниця закладу проводить нас до бібліотеки та показує стопки російських книжок: історія росії, російська література, географія, фізика, хімія, інформатика та ще купа інших підручників з рф.

Жінка розповідає, що за допомогою місцевих колаборантів росіяни намагалися запровадити навчання в гімназії за російською програмою. На щастя, толком вони цього зробити так і не змогли. Після звільнення Херсону частина колаборантів втекла з міста, хтось досі залишається. Сподіваємось, що наші правоохоронні органи дадуть належну оцінку таким діям. За словами працівників гімназії, про всі ці факти у них брали свідчення.

Ще один “приліт” снаряду був на території спортивного майданчика гімназії. Від цього утворилася велика вирва в асфальтованій частині та пошкодилася зовнішня покрівля будівлі. Звісно, під ударом опинилася і вікна гімназії.

Гімназія №20: руйнації, історичний контекст та окупанти

Наступний заклад освіти, куди нам вдалось потрапити в Херсоні – це гімназія №20. Повна назва закладу — Херсонська багатопрофільна гімназія №20 імені Бориса Лавреньова Херсонської міської ради.

Цей навчальний заклад російські солдати не тільки обстріляли, але і зробили з нього “гуртожиток”. Звісно, тікаючи, мародерили. Але про це згодом.

Заходячи до приміщення гімназії вражає контраст: на кінець квітня на вулиці вже було досить тепло, а в середині закладу — холодно. Працівниця гімназії, яка нас зустрічала, пояснила — вся річ у товщині стін, тобто історичності будівлі. Адже гімназія була відкрита аж в 1815 році. Тоді вона слугувала чоловічою гімназією.

Заклад закінчило свого часу багато видатних людей, зокрема Моше Шарет, ізраїльський громадський діяч, прем’єр-міністр Ізраїлю (1954-1955 рр.). А також відомі українські письменники, художники, медики тощо.

Працівниця закладу веде нас на другий поверх. Показує приміщення актової зали, де розміщувався також музей гімназії. З сумом каже, що вони нещодавно зробили там ремонт, довго збирали експонати, знаходили історичні фото… а тепер лиш стіни залишались. Потрапляння снаряда було зверху в дах, від чого провалилася стеля. Тепер це “музей просто неба”.

Далі йдемо до авдиторії 4(8)-Б. В коридорі стоять відра, обережно минаємо. Все через те, що дах протікає. В кабінеті, до якого ми прямували, теж провалилася стеля, а в підлозі досі стирчать залишки від снаряда.

Спускаємось на перший поверх. Жінка розповідає, що на дошках і стінах окупанти залишили чимало написів, зокрема дагестанською. На одній зі стін напис: “Дагестан 05”, а поруч вирази нецензурною лексикою (що типово для окупантів).

Заходимо до класу інформатики: на партах лежать пусті системні блоки від комп’ютерів. Працівниця гімназії розповідає, що росіяни повиривали з них “нутрощі”, процесори та інші деталі і залишили лиш коробки. Потім показує на двері, які вирвані з одвірок і понівечені. Каже, що окупанти їх виламували, але найсмішніше, що вони не були зачинені на замок, варто було лише натиснути на ручку. Мабуть, для цього вже треба, щоб було хоч трохи інтелекту.

Потім прямуємо до підвального приміщення. Товщина стін і атмосферність цього місця вражають. Враження — ніби повертаєшся на 100 років назад, адже тут збереглось багато чого ще з давніх часів. Жінка розповідає, що саме в підвалі окупанти жили. Мабуть, вважали саме це місце найбільш безпечним. Коли вони залишали гімназію, після себе, традиційно, залишили гори бруду і сміття.

Далі проходимо у внутрішній дворик закладу: більшість вікон забиті фанерою, облицювання посічене від осколків. Працівниця бідкається, що важко знайти фінансування на відновлення, але керівництво закладу робить все можливе для цього.

Також в ході цього візиту до Херсону ми зустрілися з представниками  міського відділу освіти та поспілкувались про період окупації та влив війни на навчальний процес у місті.

Не менш важливою була розмова з секретарем Херсонської міської ради. Вона розповіла про те, як місто переживало окупацію, що відбувалось з навчальними закладами та яка наразі ситуація з їх відновленням після обстрілів.

Суми, Охтирка, Тростянець

Далі був довгий переїзд у Сумську область. Першим населеним пунктом, який ми відвідали, було м. Охтирка. Місто не було під окупацією, але поруч велись важкі бої. Як наслідок, від обстрілів постраждало чимало приміщень, зокрема дитячий садок “Казка”, куди ми і направились.

17 травня 2022 року о 5.00 ранку окупанти здійснили ракетний обстріл Охтирки. Постраждало чимало будівель, зокрема і цей заклад дошкільної освіти. Ударною хвилею пошкоджений дах, повибивало вікна, двері та понівечені павільйони на дитячому майданчику. В середині приміщення пошкоджене майже все майно школи, техніка та меблі.

Нас зустріла завідувачка дитсадка, яка провела нас всередину і показала пошкоджені кімнати. Розповідає, що зараз навчають діток онлайн і намагаються усіма силами відбудувати заклад. Найбільше бідкається про дах, адже без покрівлі вода затікає всередину і все псується. Далі веде нас на дитячий майданчик, показує, як погнуло залізні павільйони, деякі повністю знесло. Додає, що оскільки обстріл був рано вранці, ніхто не постраждав.

Далі ми відвідали Тростянецьку громаду, де поспілкувались з керівницею відділу освіти. Загалом саме місто досить сильно постраждало від обстрілів і перебувало під окупацією вже з 24 лютого 2022 року. Постраждали також і навчальні заклади громади. Остання зупинка була в м. Суми, де ми поспілкувались з представниками управління освіти та науки Сумської ОДА. Таким чином ми підготували підґрунтя для майбутніх  поїздок.

____________________

Освітній Дім прав людини в Чернігові з березня 2022 року адаптував новий напрямок роботи — документування воєнних злочинів. Ми долучилися до Коаліції громадських організацій та ініціатив «Україна. П‘ята ранку» / Ukraine 5AM Coalition та ініціативи «Трибунал для путіна». Спочатку команда працювала з відкритими джерелами, згодом почала здійснювати польові виїзди. Через деякий час з’явилась ідея з фіксацією нападів на заклади освіти. Відтак ми досліджували напади на школи у Чернігівській області, підготували окрему методологію та розробили інтерактивну карту руйнувань закладів освіти та інших об’єктів цивільної інфраструктури Чернігівщини.

На сьогодні ми збільшуємо географію документування, а також розширюємо його на інші види закладів освіти в регіонах, що зазнали окупації. Щоб не прогаяти всіх деталей, важливо своєчасно, “по гарячих слідах” зібрати, зафіксувати первинну інформацію та забезпечити «право на правду».Зібраних даних потребують кримінальні провадження національної юрисдикції, вони стануть доказами злочинів у Міжнародному кримінальному суді та трибуналах, розслідуваннях в межах універсальної юрисдикції.