Друга частина Форуму в Освітньому домі пройшла під назвою «Під прицілом — школи». На неї запросили директорів шкіл Чернігова та області, які постраждали від ударів російських військ.

Сергій Буров – виконавчий директор Освітнього Дому прав людини в Чернігові окреслив головне завдання – розробити методологію документування нападів російських загарбників на українські школи. У Чернігівській області від ударів російських військ постраждало 70 шкіл, з них 4 було зруйновано повністю. Освітній дім з прав людини в Чернігові під час документування цих злочинів користується офіційними джерелами, відкритими джерелами та отриманою безпосередньо під час виїздів інформацією.

Під час роботи визначають такі головні  цілі:   загальна характеристика об’єкту – наскільки він захищений міжнародним правом, характеристика нападу – чи завдавався удар умисно або вибірково? З якого напрямку нанесено удар та з якої зброї його було здійснено? Що пошкоджено в об’єкті та чи відбувається наразі офіційне розслідування?

Тимур Короткий – спеціаліст з міжнародного права чітко роз’яснив присутнім на Форумі норми Міжнародного гуманітарного права в цьому питанні.

“Школи не є воєнними об’єктами, тож нападати на них заборонено! Якщо школи частково використовуються для воєнних потреб, все одно подібні напади, які були задокументовані, з точки зору міжнародного гуманітарного права не є пропорційними. Заборонено також використання шкіл та цивільних осіб, які в них знаходяться в якості «живого щита». Також дуже розповсюджено з боку російської федерації використання заборонених засобів та методів ведення війни.”

Марія Раєвська – аналітикиня напрямку документування воєнних злочинів ознайомила учасників заходу з особливостями документування. Насамперед фіксуються боєприпаси, які використовувалися, визначається, чи проживали російські військові у будівлі школи, чи утримувалися цивільні особи (на прикладі селища Ягідне Чернігівської області).

Розглянули конкретні випадки навчальних закладів, які постраждали:

Іванівський ліцей – там переховувалися місцеві жителі і ті, хто намагався евакуюватися з Чернігова. Цей заклад зокрема зазнав тарану від ворожого БТР.

Чернігівська ЗОШ №20 – на територію школи відбулося п’ять прильотів, два снаряди впали у спортзал, інші на подвір’я. За допомогою експертної оцінки визначили, що об’єктом нападу була саме школа.

Ніжинська гімназія №17 – знаходилася на відстані три-чотири кілометри від лінії оборони. На територію освітнього закладу та в безпосередній близькості до неї падали касетні боєприпаси та авіаційні бомби на парашуті.

Великодорізька гімназія – тут проживали російські військові. Заклад розграбований росіянами, шкільне майно знищено чи пошкоджено.

Чернігівські школи №18 та 21 повністю зруйновані під час авіанальоту. В результаті є загиблі та поранені цивільні особи.

Тимур Короткий прокоментував, що всі ці випадки є воєнними злочинами з точки зору міжнародного права. Навіть у випадку шкіл № 18 та 21, в яких могли розміщатися представники ТРО, використання авіабомб в даному випадку не є пропорційним.

Сергій Мовчан — представник ініціативи «Трибунал для Путіна» все пояснив простими словами: «Так стріляти і по такому стріляти не можна!»

Після обговорення цієї теми, в Дім на зв’язок вийшов Дмитро Балик — представник IT-компанії з м. Тернопіль. Він презентував інтерактивну карту руйнувань закладів освіти по Чернігівській області. На карті представлені зони окупації в режимі timeline, масштаби руйнувань, інформація про школи, фото та різноманітні деталі.

Ярослав Кириєнко: “Мапа – це лише інструментарій. Насправді був проєкт «Під прицілом – школи», це напади російських військових, коли вони в публічному просторі розповідають, що вони не воюють з цивільним населенням, вони не воюють з інфраструктурою, вони воюють з військовим режимом, з бандерівцями, з ким завгодно. То ми показуємо, що вони воюють, наприклад, зі школами. Ми показуємо те, що школи постраждали дуже сильно на Чернігівщині і не тільки. В подальшому ми плануємо  масштабувати наш проект на інші області і можливо на інші об’єкти, такі як дошкільні навчальні заклади, можливо це будуть вищі навчальні заклади, об’єкти критичної інфраструктури”.

Відтак практичним завданням другої частини цього дня на Освітньому форумі прав людини: наближаючи перемогу була робота з запропонованою інтерактивною мапою руйнувань, завданих окупантами на Чернігівщині —присутні розділилися на групи і почали думати над питаннями: “Які б ще моменти порушень міжнародного права російськими військовослужбовцями варто було б ще висвітлити? Що варто додати до мапи руйнувань?”.

Наразі карта знаходиться у стадії розробці, доступ до неї закритий. Володимир Лисик – представник Львівського університету зазначив, що ресурс має бути відкритим. Жодних безпекових питань це не порушує, адже координати будь якого навчального закладу є на картах Google. А от результатом відкритості ресурсу може бути привернення уваги громадськості, зокрема міжнародної до проблем руйнування цивільних об’єктів військовими російської федерації. Більшість учасників форуму підтримало цю ідею. Також лунали думки про те, що на карту варто нанести більш детальну інформацію, зокрема про досягнення постраждалих шкіл до моменту пошкодження або руйнації, актуальні контакти адміністрацій закладів. Було запропоновано також збільшити кількість об’єктів, які відображаються на мапі. Це можуть бути і дошкільні заклади, і заклади охорони здоров’я, тощо.

Сергій Мовчан: “Окрім того, що було презентовано проект такий собі «пілот» аналітичного продукту, було презентовано карту руйнувань цивільних об’єктів, на яких уже на сьогоднішній день нанесено 71 заклад, це школи. І в подальшому планується розширювати його за рахунок уже інших об’єктів, які знаходяться на сьогоднішній день на Чернігівщині. Ну і як сказали організатори, є ідея його масштабувати і на інші регіони України в залежності від наповнення інформацією“.

Тамара Плотнікова – директорка Новгород-Сіверської  ЗОШ №2: “Перш за все,  я дуже вдячна організаторам за можливість участі в цьому заході, тому що Новгород-Сіверщина навчається дистанційно, спілкування з дітьми онлайн, спілкування з вчителями онлайн, всі курси підвищення кваліфікації онлайн, такого живого спілкування нам насправді дуже не вистачає. І взагалі, я вважаю, я побачила, що не одні ми в своїй проблемі, що це проблема досить глобальна, як для нашої області і про цю проблему треба говорити. Це саме руйнація шкіл і злочини військовослужбовців російської федерації. Я думаю, треба співпрацювати для того, щоб можливо десь глибше проаналізувати це все. Більш детальніше викласти цю інформацію, на тій самій мапі, яку нам сьогодні презентували”.

Наталія Малець, директорка Чернігівської ЗОШ №20:

“Насправді це дуже важлива місія Освітнього дому  прав людини в Чернігові — фіксування воєнних злочинів російської федерації. І те, що ми зібралися і обговорили це для себе, це мотивує тим, що насправді треба працювати і працювати і не покладати рук, тому що війна не закінчилась, війна триває, на жаль. Ми надалі будемо вивчати все що відбувається і на сьогодні  маємо багато важливих меседжів, які ми запам’ятовуємо собі і закладемо в закладочки. Ну і звичайно, разом до перемоги – це якнайшвидше і наше основне бажання всіх нас!“.

Останній день Освітнього форуму прав людини: наближаючи перемогу в  Домі  також завершився перформансом «Мистецтво проти війни» від академічного хору ім. Бортнянського. Після чого, ті хто залишилися в Домі мали змогу поспілкуватися у неформальній обстановці.

Іван Матвеєв, журналіст

Читайте також:Спільні зусилля громадських активістів та правоохоронців — головне у розслідуванні воєнних злочинів

---

Освітній дім прав людини в Чернігові здійснює документування воєнних злочинів та фіксує напади на школи Чернігівщини в рамках проекту «Під прицілом – школи» та за фінансової підтримки Гельсінського фонду з прав людини (Варшава, Польща), з метою підготовки інформації щодо атак на школи в Чернігівській області для міжнародних та національних органів, що розслідують воєнні злочини росії проти України, а також зберігають пам’ять про війну.

Іванівська громада розташовується в передмісті Чернігова. Вона об’єднує 17 населених пунктів, зокрема, села Іванівка, Количівка, Ягідне, Слобода, Ладинка, Друцьке, Анисів, Лукашівка та інші. До початку повномасштабного вторгнення в громаді діяло 3 школи, в яких навчались місцеві діти. Не вціліла жодна.

Вже на початку березня росіяни намагались прорватись до південних околиць міста Чернігова.Частина Іванівської громади потрапила під окупацію, що тривала близько місяця. Інша частина опинилася під ворожим вогневим ударом. Менше ніж за місяць росіяни тут встигли вчинити велику кількість порушень норм та звичаїв ведення війни, які, ймовірно, в майбутньому будуть кваліфіковані як воєнні злочини. Під удар потрапили і школи, які за нормами міжнародного гуманітарного права перебувають під спеціальним захистом. Всі три школи Іванівської громади – Количівська ЗОШ, Ягідненська ЗОШ та Іванівський ліцей отримали пошкодження різних ступенів.

Школа у селі Количівка є опорною в громаді. Наші документатори відвідали її і з’ясували, що під час активних бойових дій в шкільному укритті переховувалося приблизно 200 осіб. Російські військові обстрілювали школу, один зі снарядів прилетів прямо в кабінет директора. Після обстрілу на території Количівської школи було знайдено щонайменше 3 вирви від боєприпасів, а навколо пошкоджені приватні будинки. 

Количівська ЗОШ. Фото: Чернігівська обласна прокуратура

Ще в  квітні прокурори Чернігівської обласної прокуратури оглянули Количівську школу та встановили, що вона була пошкоджена в результаті застосування військами РФ ракетної зброї. Так, внаслідок ворожого обстрілу зруйновано покрівлю навчального закладу, стіни та вікна. Атака на школу є порушенням Додаткового протоколу до Женевської конвенції від 12.08.1949 року. 

Село Іванівка знаходиться  за 15 кілометрів від Чернігова, а Іванівський ліцей – поблизу важливої дороги, що проходить на території України, Росії, Білорусі та має важливе міждержавне значення, а також сполучає обласний центр із столицею (Автошлях E95).  

Іванівський ліцей. Фото: Освітній дім прав людини в Чернігові

Як стверджують місцеві жителі, перший обстріл ліцею в Іванівці відбувся 5 березня, ще один трохи більше, ніж через два тижні – 20 березня. Хоча приміщення військові не займали, а сама школа не була перетворена на військовий об’єкт, росіяни все одно її атакували. Під час нападу російський БТР їхав головною дорогою та хаотично обстрілював будівлі. Водій не справився з керуванням, з’їхав з дороги, після чого розвалив паркан та влетів у кут школи.Внаслідок атаки у школі вибиті вікна та двері, постраждало приміщення їдальні та дах. Відомо, що також зазнали ушкоджень і сусідні зі школою будинки.

Російські військові змушували перебиратись жителів Іванівки до шкільного підвалу із власних домівок, а самі займали їх будинки. Наш свідок пригадує, що в шкільному підвалі був дефіцит продуктів і одного разу довелось готувати яловичину з убитих уламками снарядів корів. Мешканцям підвалу довелося виймати уламки з тіл корів прямо на подвір’ї школи, щоб приготувати м’ясо та вижити. 

Звістка про утримання у підвалі Ягідненської школи 365 цивільних осіб облетіла всю країну та світ. На верхньому поверсі росіяни облаштували штаб, а в підвалі в заручниках утримували ледь не все село. Ця школа також знаходиться в Іванівській громаді. 

Ягідненська ЗОШ. Фото: Освітній дім прав людини в Чернігові

Документатори Освітнього дому побували у звільненій школі та поспілкувались із свідками подій. В самому приміщенні були знайдені речі окупантів, продукти харчування, російську пресу тощо.

За численними свідченнями жителів Ягідного їм доводилось спати сидячи в підвалі без вентиляції. Нестерпна задуха та неможливість вийти на свіже повітря протягом майже місяця, недостатня кількість їжі, нелюдські умови утримання, призвели до різних розладів здоров’я та смерті десяти літніх людей.

Окупація тривала майже місяць. Про звільнення Іванівки, Количівки та Ягідного Оперативне командування “Північ” повідомило 3 квітня. Вони зазначили, що ці населені пункти Чернігівської області ще довго будуть пам’ятати жахіття війни.

Купа розбитого та спаленого українськими військовими російського металобрухту “прикрашає” трасу від Чернігова у бік Козельця. Самі ж путінські вбивці або лягли замертво в українську землю, або жалюгідно повтікали. 

Так окупанти знищують наші школи, але їм ніколи не знищити нашу волю.

---

Освітній дім прав людини в Чернігові здійснює документування воєнних злочинів та фіксує напади на школи Чернігівщини в рамках проекту «Під прицілом – школи» та за фінансової підтримки Гельсінського фонду з прав людини (Польща), з метою підготовки інформації щодо атак на школи в Чернігівській області для міжнародних та національних органів, що розслідують воєнні злочини росії проти України, а також зберігають пам’ять про війну.

В напрямку документування Дім співпрацює з ГО “MART”, ГО «Докудейз» (Архів війни), Коаліцією «Україна. П’ята ранку» та ініціативою «Трибунал для Путіна».

Матеріали статті зібрано завдяки співпраці із органами місцевого самоврядування, зокрема, Іванівською сільською радою.