Новини
Місто Чернігів стало десятим і заключним містом України в регіональному турі громадської організації Центр прав людини ZMINA на підтримку українських політичних ув’язнених “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ”.
Акція підтримки розпочалася проведенням прес-конференції на якій були присутні ключові спікери заходу:
Дар’я Свиридова, юристка Української Гельсінської спілки з прав людини;
Ільмі Умеров, колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу;
Муміне Салієва, дружина політв’язня Сейрана Салієва;
Ісмаїл Рамазанов, колишній політв’язень;
Іван Голод, активіст кампанії #SaveOlegSentsov;
Прес-конференцію розпочала Дар’я Свиридова, яка зазначила про важливість проведення таких акцій підтримки. Вона акцентувала увагу на 86-ти незаконно ув’язнених українців, які знаходяться у РФ. “86 політв’язнів досі утримуються у тюрмах РФ та в окупованому Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Людей переслідують за національною ознакою, релігійні та політичні погляди і громадянську позицію. Є й такі, кого звинуватили у плануванні “диверсій”, “терактів” – щоб створити картинку “українського ворога” для російської пропаганди. Ця акція також проводиться, щоб привернути увагу на те, що ми мало говоримо в Україні про життя в окупації”, – розповідає Дар’я Свиридова.
Ільмі Умеров, активіст кримськотатарського народу, який не підтримував проведення референдуму у Криму і відкрито про це говорив був заарештований та звинувачений у публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. “Нажаль викрадення людей, облави, обшуки у Криму стали буденністю кримських татар. Більшість політв’язнів – це кримські татари і після окупації кримськотатарський народ зазнав масових переслідувань, роботу Меджлісу було заборонено, а багато активістів потрапили за грати”, розповів Ільмі Умеров.
Ісмаїл Рамазанов, колишній політв’язень. Він допомагав сім’ям постраждалих після обшуків та затримань, фільмував стріми у соціальних мережах безпосередньо самих затримань та проведення засідань судів над постраждалими, підтримував територіальну цілісність України і говорив про це, також був неодноразово затриманий спецслужбами РФ. “Будь що сказане може бути використане проти вас. Після затримання я мовчав, а вони намагалися записати мій голос. Я зрозумів, що вони хочуть змонтувати аудіо для подальшого звинувачення. Після тортур і побиття я попросив допомогу лікаря і під час консультації з лікарем вони мене записували. Мене попередили, якщо я буду скаржитися до вищих інстанцій, то мої родичі мене втратять”, поділився Ісмаїл Рамазанов.
Він розказав про те, що кримські активісти допомагали харчуванням незаконно затриманим українським морякам. І зазначив, що громадянська журналістика є небезпечною у Криму. Адже поширення інформації про обшуки та незаконні затримання через пости та відео у соціальних мережах це чи не єдиний спосіб розповісти українцям про ситуацію у Криму. “Зараз на материковій Україні я поширюю інформацію про ситуацію у Криму і таким чином підтримую кримськотатарське населення”, відмітив Ісмаїл Рамазанов.
Муміне Салієва, дружина політв’язня поділилася історією затримання свого чоловіка, який займався громадською діяльністю. У травні 2016 року коли у Бахчисараї розпочався рейд, він побіг до мечеті і через мікрофон поінформував населення про те, що в домівках кримських татар йдуть обшуки і закликав не залишатися осторонь. Його затримали. Пізніше за свою громадянську активність він отримав звинувачення у тероризмі. “З 2014 року життя кримчан кардинально змінилося. Люди почали зникати безвісти, людей почали заарештовувати і катувати. Почалася дискримінація за національною ідентичністю, релігією та іншими ознаками. Є такий вислів: “Коли настає ніч – з’являються зірки, коли настають труднощі –з’являються справжні чоловіки” і тоді у нас з’явилося об’єднання “Кримська солідарність”. Ця група займається такими напрямками, як журналістика і висвітлення подій під час судових процесів та блок взаємодії з сім’ями затриманих, а саме побутова допомога. Ми з чоловіком займали активну позицію в житті кримськотатарської спільноти і після початку репресій протягнули руку допомоги постраждалим сім’ям, стали відвідувати судові процеси, писати про переслідування на своїх сторінках у соціальних мережах. Після того, як заарештували і мого чоловіка, я включилася у правозахисну діяльність ще більше”, – розповідає Муміне Салієва.
Іван Голод, активіст кампанії #SaveOlegSentsov зазначив що, незважаючи на те, що Олега Сенцова звільнено активісти акції продовжують боротьбу за звільнення решти політв’язнів. Він розповів про акції підтримки, інформування до міжнародних організацій та марафони написання листів. “Кожен з в’язнів заслуговує на підтримку і чекає таку підтримку. Ми проводимо акції щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми. Як казав Олег Сенцов “Пишіть листи – їх дуже чекають”, розповів Іван Голод.
На проспекті Миру активісти встановили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич, тобто українських політичних в’язнів, які знаходяться в Росії та окупованому Криму. У деяких капканах знаходяться речі, які символізують особистий одяг та взуття бранців Кремля. До кожного капкану прикріплений залізний ланцюг з біркою “Сделано в Кремле”.
Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.
#FreePoliticalPrisoners
