В умовах війни, яка випробовує нас на міцність, надзвичайно важливо знайти час для відновлення. Програма психосоціальної реабілітації — це частина Програми Захисту Дому, котра дає можливість людям, які постійно допомагають іншим та працюють з темами війни, відновити власний ресурс. Вона стала особливим шансом для її учасників та учасниць зробити невеличку паузу аби потім з новою силою продовжити свій розвиток та громадську діяльність. Про те як вона працює і яких результатів вдалося отримати учасникам та учасницям — читайте в цьому матеріалі.

“Цього разу зустріч із учасниками та учасницями в рамках програми Психосоціальної реабілітації була для мене особливою. Частково через те, що вона була завершальною в програмі, частково тому, що цього разу ми не зустрічалися в Домі і це була інша локація. Якщо відверто, то останній пункт змусив мене сумувати. За час проведення програми реабілітації вона набула для мене теплого цінного значення, зокрема, саме через проведення її в Ресурсному центрі Дому в Количівці. Іноді можна просто переступити поріг і відчути як змінюється світосприйняття, хоча достеменно нічого ще не відбулося. Так я відчувала себе в Домі і так створювалася наша програма. Однією з важливих цінностей було бути про людей і для людей. Це не навчання, не тренінг, не лекція і не відпочинок — це місце і простір де можна зустріти Людське, досліджувати людську силу і спостерігати за зціленням. Я відчуваю війну як втрату безпеки і тому створити безпечний простір і мати поруч людей, які так само його створюють — кропітка і поважна праця”, — поділилася враженнями супервізорка й психологиня програми Надія Локоть.
Команда Освітнього дому прав людини — Чернігів провела вже 11 таких програм, до яких долучилося понад сто учасників та учасниць з числа представників/ць ГО, лідерів/ок громад, правозахисників/ць, журналістів/ок та волонтерів/ок з різних куточків України. Переважна більшість програм проходила в Освітньому ресурсному центрі в Количівці і ще декілька в інших локаціях. Остання відбулася в заміському готелі ШишкiNN.

Відпочинок (не)на часі
“Кажуть, мрія в яку ми віримо; бажання, яке щиро горить у нашому серці; потреба, яка іде від усвідомлення нашої місії — мають неймовірний потенціал для втілення і неодмінно здійснюються.
Якоюсь мірою це реалізувалося в мене. Працюючи над поточними справами, я зловила себе на думці, що уже надто втомлена, надто виснажена і навіть зневірена… Я розуміла, що потреба в ретриті йде не від моїх поверхневих бажань, а зсередини. Тому занотувала собі, що як тільки завершу найважливіші на той момент критичні завдання, принаймні спробую подати заявку.
І магічним чином я отримала можливість стати учасницею ретриту. Обставини склалися так, що це було не зовсім вчасно і робочі плани не вдалося реалізувати повністю, а навпаки — був пік навантаження і дедлайнів. Та і мій стан був такий, що на все була одна відповідь: “нікуди не хочу і нічого не хочу”. Попри все, в останній момент я вирішила, що таки треба — зібрала за кілька годин речі й поїхала. Цей ретрит був ніби відповіддю Всесвіту на мої глибинні потреби і він розуміє як мені це потрібно”, — поділилася своїм шляхом до програми психосоціальної реабілітації Світлана Пилипчук, керівниця ініціативи “Людина народжується з правами”.
Війна створює постійне емоційне та фізичне напруження, яке виснажує ресурси організму. У цей складний час багато людей вважають, що відпочинок — це розкіш, яку вони не можуть собі дозволити. Проте насправді саме відпочинок є необхідним для того, щоб залишатися стійкими, діяти ефективно і підтримувати внутрішню рівновагу.
Постійна небезпека, тривога за себе та близьких, страх перед невизначеним майбутнім — усе це активує хронічний стрес, який виснажує психіку. Відпочинок дозволяє стабілізувати емоційний стан. Навіть короткі періоди релаксації допомагають нашій нервовій системі перейти зі стану “боротьби або втечі” в “режим відновлення”, коли організм може заспокоїтися та зарядитися енергією.

Без відпочинку людина ризикує зіштовхнутися з емоційним вигоранням, депресією чи тривожними розладами. Регулярне перезавантаження допомагає уникнути цих станів. Окрім того, хронічний стрес і втома ослаблюють імунну систему, а відпочинок навпаки сприяє її зміцненню. Тому однозначно, відпочинок — це не розкіш, а життєва необхідність, особливо у складні часи.
Методика Somatic Experiencing в комбінації природного, людського та професійного середовища
В основі програми психосоціальної реабілітації лежить робота з психологами, які працюють за методикою Somatic Experiencing (SE) — підхід, який спрямований на роботу з тілесними реакціями на травму, допомагаючи людині вивільнити напругу і відновити внутрішню рівновагу. Також SE базується на поступовій роботі з тілесними відчуттями, без примусового “проживання” травми, що робить цей метод безпечним і ефективним.
Програма проходила під пильним наглядом трьох тренерок-психологинь: Надії Локоть, Ольги Ульдюкової та Яни Дунаєвої.
Учасниця Світлана Пилипчук каже: “Комбінація природного, людського та професійного середовища виявилася дуже цінною для кристалізації думок та рішень. Ліс, річка, жовте листя під ногами, надзвичайно красиві берези та сонячна погода — були хорошою основою для атмосфери. Відкриті люди, щирі та толерантні, створили дружне та “дихаюче” середовище, де кожен та кожна могли бути собою, без будь-якого примусу чи тиску, без надмірного втручання чи нагнітання.

Професійні тренерки програми за допомогою методу Somatic Exspiriencing дали усім присутнім найкраще, що можна для відновлення та самодопомоги — практики відстежування своїх станів/чуттів та методи врегулювання та впливу, щоб покращити ці стани.
Надзвичайно цінно було спілкуватися як в групі разом, так і з тренерками та учасниками й учасницями особисто. Для мене взагалі спілкування — це спосіб терапії, особливо якщо воно ціннісно-орієнтоване та щире. Дуже запам’яталася арт терапія, можливо тому, що тут були фізичні продукти, які ми створювали і могли розглядати та аналізувати ще наступні дні”.
Програма поєднала професіоналізм тренерок, методику Somatic Experiencing і сприятливе природне середовище, що створило умови для психоемоційного відновлення учасників і учасниць. Всі вони відзначали терапевтичну цінність спілкування — як групового, так і індивідуальних консультацій, — що разом із практиками саморегуляції допомогло покращити стан і знайти внутрішній баланс.
Атмосфера, де всі змогли знайти своє маленьке диво
Правозахисниця та учасниця Олена Ливицька (ім’я змінено в цілях безпеки) поділилася своєю історією, яка стала ще одним свідченням того, наскільки важливою є підтримка в складні часи. Втрата дому через війну, постійний стрес і відчуття безнадії здавалися нескінченною чорною смугою в її житті. Але участь у програмі, організованій Освітнім домом прав людини — Чернігів, стала для неї промінцем світла, який допоміг знайти внутрішню гармонію, силу і підтримку.

“Вже дуже довгий час на мене просто сипалось одне за одним щось дуже-дуже недобре. Цьому не було кінця і краю. Я жартувала, що треба ванна з святою водою і шукала рішення, все чекала коли ця мелодія “по чорним клавішам” перейде на білі… Моя домівка і батьківська зруйновані “асвабадітєлями донбаса”! Так, мозок давно розумів, що це неминуче, але серце цього не може прийняти…
У вересні я побачила програму від Освітнього дому прав людини — Чернігів. Я зрозуміла, що це хороша можливість відновитися психологічно. У нас були чудові психологині та релаксаційна програма, ми були в гармонії з собою та природою . Мали змогу ставити питання і отримувати відповіді, мали змогу просто мовчати. Ми малювали, співали, танцювали і читали вірші. Велике дякую Надії Локоть, що привезла для нас свої музичні інструменти і дала повну волю їх використання. Дякую за індивідуальну консультацію, розуміння і підтримку, за проведену чудову програму в цілому, разом з чудовими психологами Ольгою та Яною” поділилася враженнями учасниця Олена Ливицька.
Учасники та учасниці програми неодноразово висловлювали вдячність команді ОДПЛЧ. Цей проєкт став прикладом того як турбота і професіоналізм здатні змінювати життя людей, що працюють з темами війни та постійно допомагають іншим.

Тренерка і психологиня Надія Локоть розповіла чим їй запамʼяталася ця програма: “Напевно це те, що я спостерігала кожного разу і помітила й цього. Це те крихке спостереження, коли спостерігаючи за учасниками та іншими учасницями помічаєш як голоси стають голоснішими, посмішки яскравішими, як люди оживають зустрічаючись із підтримкою, дозволяючи собі проживати свій біль і свої історії.
Я вважаю що мені неймовірно пощастило в житті, адже я є свідком людської сили. В кожному є те, що допоможе справлятися і справитися і спостерігати за тим, як люди знаходять ці опори неймовірно красиво. Цього разу завершуючи групу я згадувала і всіх учасників та учасниць, які були раніше. Я памʼятаю всіх, памʼятаю кожну історію і я вдячна всім, що вони дозволили мені стати свідком їхньої сили.”

Менеджер Програми Захисту Геннадій Випинашко також прокоментував захід: “Позитивні зміни, які ми спостерігаємо по завершенню програми, неймовірно надихають. Але для того, щоб ці зміни стали реальністю, необхідно застосовувати комплексний підхід підтримки правозахисників, журналістів та активістів, які знаходяться в ситуації ризику.
Програма постійно вдосконалювалась завдяки кожному проведеному заходу, кожній формі зворотного зв’язку та саморефлексії. Однак найважливіше, що варто підкреслити: Програма психосоціальної реабілітації є лише частиною більш широкої Програми Захисту Дому. Саме наявність термінової підтримки, можливості стажування, а також реалізації мікропроєктів і холістичний підхід демонструють максимальну ефективність нашої роботи. Це все разом забезпечує надійну підтримку представників громадянського суспільства.
Ключовими елементами є покриття базових безпекових потреб, надання менторської підтримки та стипендій, а також запрошення на реабілітаційні заходи. Саме цей комплекс підтримки дозволяє зберегти та продовжити громадську діяльність навіть у найкритичніших умовах, даючи надію та підтримку тим, хто її найбільше потребує.”
Програма психосоціальної реабілітації функціонує в межах проєкту «Підтримка активних громадян під тиском в Україні», який реалізовує Освітній дім прав людини — Чернігів у співпраці з Центром прав людини “ZMINA” за фінансової підтримки Європейського Союзу А також експертного супроводу організацій “Libereco” та “Feniks Trauma Support”. Зміст Програми психосоціальної реабілітації є виключною відповідальністю Освітнього Дому прав людини — Чернігів та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.






