Освітній дім прав людини – Чернігів презентував черговий Звіт щодо нападів на заклади освіти. Цього разу йдеться про Херсонщину та Сумщину. Перший Звіт після розробки методології організація робила за результати моніторингу нападів на школи Чернігівщини.

Сергій Буров, директор Освітнього дому прав людини – Чернігів: “Цей звіт є продовженням нашої роботи щодо документування воєнних злочинів, пов’язаних із нападами на заклади освіти. Ми розпочали цю роботу у 2022 році. Тоді ж був опублікований перший звіт – по закладах освіти Чернігівщини. Ми розробили методологію, якою користуємося зараз. У наших планах продовження цієї роботи й в інших областях. Так само як культурні та релігійні заклади, школи та університети знаходяться під особливим захистом в умовах війни. Разом з тим, вони зазнають руйнувань під час бойових дій, заклади освіти використовуються російськими військовими для розміщення військової техніки та особового складу, в деяких школах в якості “живого щита” утримувались цивільні, окупанти намагаються схиляти вчителів до колаборації й організовувати навчання за російською програмою…”.

У цьому Звіті описані випадки розміщення військових на території закладів освіти Херсонщини та Сумщини, обставини їх пошкодження та руйнування, використання як катівень, примушування колективу до відновлення навчання за російською програмою та вилучення майна закладів російськими військовими тощо. 

“Опублікований Звіт містить досить широкий перелік можливих порушень МГП щодо українських закладів освіти Сумщини та Херсонщини. У переважній більшості вони ставали ціллю нападу саме як цивільні об’єкти. Повторюваність їх пошкодження та мапа ураження може свідчити про систематичний та широкомасштабний характер порушень. Цей звіт може стати однією зі сходинок для подальшого вивчення правоохоронними органами та міжнародними інституціями задля притягнення винних осіб до відповідальності. Не менш важливою є увага партнерів та організацій до потреб пошкоджених освітніх закладів задля відновлення їх функціонування та безперервного освітнього процесу українських дітей навіть в умовах війни”, – зазначає співавтор Звіту, експерт з міжнародного права, юрист Регіонального центру прав людини Микита Петровець. 

Звіт спирається на систематизовані дані, отримані в результаті моніторингу нападів на заклади освіти Херсонської та Сумської областей, що були зібрані з відкритих джерел та під час моніторингових місій. 

Вікторія Гламазда, співавторка Звіту та документаторка воєнних злочинів Освітнього дому прав людини – Чернігів: “Моніторинг відкритих джерел — це завжди перший крок у проведенні будь-якого дослідження з документування воєнних злочинів. Ще важливішим і відповідальнішим процесом є аналітика зібраних матеріалів після польових місій, адже вона передбачає виокремлення ключових деталей щодо руйнування закладів освіти, встановлення послідовності подій, ідентифікації причетних підрозділів тощо. Склавши цей “пазл” інформації можна зробити певні висновки про воєнний злочин”.

За останніми даними, наразі по Сумській області зруйновано 17 закладів освіти і 198 пошкоджено. По Херсонській – 70 зруйновано, 302 пошкоджено. Нам вдалось задокументувати близько 41 нападу на територію закладів освіти, в результаті яких 23 заклади було значно пошкоджено, а 13 так і не змогли відновити свою діяльність через руйнування навчальних корпусів.

“Під час моніторингових місій до Сумської та Херсонської областей ми документували напади на заклади освіти й помітили певні закономірності. Наприклад, що російські військові розміщувалися в приміщеннях закладів освіти, деякі заклади використовували як катівні, в багатьох випадках розміщували свою техніку на території закладу. Закономірно, що після того, як вони залишали школу чи інший заклад освіти, забирали з собою цінні (і не тільки) речі й нищили майже все, до чого торкалися. За свідченнями деяких свідків, в певних випадках російські військові при відході з населеного пункту обстрілювали заклад освіти прицільним вогнем або залишали там міни. Тобто, вони ставили собі за мету зруйнувати приміщення школи, дитсадка чи вишу. Це підштовхує нас на думку, що армія РФ свідомо прагне знищити освіту в Україні”, – підкреслює Яна Собко, співавторка Звіту та документаторка воєнних злочинів Дому. 

Окрема частина звіту присвячена впливу збройної агресії РФ на освіту в Україні.

Владислава Зновяк, співавторка Звіту, аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва:

“В умовах тривалої війни освітяни стикнулися з новими викликами, такими як зростання робочого навантаження та робота в умовах постійної небезпеки для життя та здоров’я у місцях масових скупчень, куди росіяни можуть завдавати удару.  Нестача технічних засобів, брак можливостей для підвищення кваліфікації освітян та психоемоційне напруження через постійні повітряні тривоги та необхідність евакуації дітей — створює перешкоди для якісної передачі та засвоєння знань. 

Наслідки російської агресії для освітньої інфраструктури постраждалих областей характерні потребою у масштабних ремонтних роботах в умовах постійного ризику ракетних обстрілів, браком матеріально-технічного забезпечення та несприятливими для організації освітнього процесу безпековими умовами. Водночас ефективна реалізація дистанційної, мережевої та екстернатної форм освіти можлива лише за умови високого рівня цифровізації освітнього процесу, що потребує нових організаційних, законодавчих, методичних та інфраструктурних рішень”. 

Освітній дім прав людини – Чернігів й надалі продовжує документувати воєнні злочини, зокрема напади на заклади освіти, щоб домогтися покарання винних та зберегти правду про війну.

Захід відбувся в рамках проєкту «Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)» щодо документування воєнних злочинів, пов’язаних з нападами на заклади освіти і що реалізується за підтримки Міжнародної гуманітарної організації «People in Need»/«Людина в біді».

З текстом Звіту українською мовою можна ознайомитися тут.

Контактна особа для медіа: Яна Собко: yana.sobko@ehrh.org

Руйнування шкіл та інших освітніх закладів, відсутність укриттів, нестача кадрів, неможливість продовжувати роботу в окупаціїї — це лише частина тих викликів, з якими стикається українська освітня система під час війни. Наслідки цих постійних випробувань вже зараз помітно відчутні і матимуть помітний вплив на майбутнє освіти в Україні.

Комишуваська гімназія “Джерело” Комишуваської селищної ради

Дитинство під обстрілами

Освітній дім прав людини в Чернігові провів моніторинг у межах проєкту «Під прицілом — школи», зосередившись на фіксації нападів на школи та інші освітні заклади. За даними звіту, протягом 2022-2024 років у Чернігівській, Сумській та Херсонській областях було задокументовано понад 60 нападів на заклади освіти, в результаті яких 45 об’єктів зазнали значних пошкоджень, а 15 так і не відновили свою діяльність.

Ситуація в Херсонській області є особливо критичною. Через бойові дії та окупацію російськими військами значна частина освітньої інфраструктури була зруйнована або пошкоджена. Станом на 25 липня 2024 року в області було пошкоджено 290 і зруйновано 58 закладів освіти. Більшість територій Херсонщини тимчасово окуповані російськими військами, що унеможливлює якісне відновлення освітньої інфраструктури області.

Відновлення під постійними загрозами

У Сумській області, яка щодня страждає від постійних обстрілів, пошкоджено понад 180 освітніх закладів, що становить близько чверті від їхньої загальної кількості. Переважно завдяки зусиллям місцевих громад і міжнародних організацій, деякі заклади змогли відновити роботу, але ситуація залишається складною, особливо у прикордонних районах, де обстріли відбуваються щоденно. З 180 пошкоджених закладів відновлено 65, що становить лише 36%. 

Херсонський науковий ліцей херсонської обласної ради

Прогнози для системи освіти на окупованих територіях Херсонщини

Прогнози для системи освіти на окупованих територіях Херсонщини залишаються невтішними. Велика частка освітньої інфраструктури використовується російськими військами для військових цілей, а ті, що використовуються як школи – стають осередками розповсюдження російської пропаганди серед дітей та молоді.

Крім того, великим викликом лишається постійний тиск, який держава-агресорка здійснює на освітян на окупованих територіях, примушуючи їх до співпраці, а також внесені зміни до законодавства, які загрожують ще більшими кадровими втратами.

Багато хто з вчителів в результаті погроз та терору вимушений був вийти на роботу, що з точки зору оновленого закону України про колабораційну діяльність після деокупації може означати для них “виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років”.

В умовах окупації заклади освіти можуть бути використані як військові бази або склади, що лише погіршує ситуацію, ставлячи їх під загрозу руйнування. Відновлення навчального процесу на цих територіях вимагатиме значних зусиль і ресурсів після деокупації. Потрібно буде проводити комплексні ремонтні роботи, забезпечувати заклади необхідними матеріально-технічними ресурсами та відновлювати кадровий потенціал.

Негативний вплив на освіту дітей на окупованих територіях Херсонщини матиме довготривалі наслідки. Відсутність можливостей для навчання призведе до зниження рівня освіти серед дітей, що проживають на цих територіях. Це, своєю чергою, вплине на їхні майбутні можливості та перспективи, зокрема на можливість продовження освіти у вищих навчальних закладах та на ринку праці.

Лежинська гімназія Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області

Довгострокові наслідки війни

 Через руйнування навчальних закладів і перебої в навчальному процесі багато дітей втратили доступ до якісної освіти. У Херсонській області кількість здобувачів базової середньої освіти знизилася з 54 471 до 34 119, а дошкільної — з 29 918 до 7 003. Подібна ситуація спостерігається і в Сумській області.

Відновлення освітнього процесу потребує значних ресурсів і спроможностей, яких у регіонів часто не вистачає. Особливо гостро відчувається потреба в облаштуванні укриттів, забезпеченні доступу до освіти для дітей з особливими освітніми потребами  та підтримці психоемоційного стану учнів і освітян. В Сумській області відмічається підвищений запит на спеціалісток та спеціалістів з реабілітації, дефектологіїї та інших.

Комишуваська гімназія “Джерело” Комишуваської селищної ради

Психоемоційні наслідки для учнів та вчителів

Якщо відновити пошкоджену будівлю можна за наявності необхідних ресурсів, то з травмованою психікою дітей та дорослих все значно складніше. Довгострокові наслідки життя в постійному стресі помітні вже зараз, і сподіватися на те, що з ними вдасться впоратися у короткій термін, не доводиться. За даними соціологічного дослідження, проведеного Соціологічною агенцією Vox Populi, 44% вчителів і 47% представників адміністрації відзначили збільшення робочого навантаження. Вчителі змушені витрачати більше часу на підготовку до уроків, надання психоемоційної підтримки учням, а також стикаються з перебоями електропостачання, відсутністю «живого» спілкування та нестачею технічних засобів.

Висновки

Країна-агресорка щодня завдає нищівного удару по освітній сфері в Україні. Щонайменше 15 закладів освіти на тимчасово окупованих територіях стали місцем розташування російських військових, перетворившись на потенційні військові цілі. Внаслідок бойових дій та окупації 23 з 28 досліджених закладів зазнали значних пошкоджень, 13 з них повністю зруйновані. Це призвело до втрати освітньої спроможності для понад 4400 дітей.

Дії російських військових щодо закладів освіти часто порушували норми міжнародного гуманітарного права. Зафіксовано численні випадки невиправданого військового використання шкіл, цілеспрямованих нападів на освітні установи, незаконного вилучення шкільного майна та спроб схиляти освітян до співпраці погрозами та шантажем. Такі дії потенційно можуть кваліфікуватися як воєнні злочини та вимагають ретельного розслідування.

Наслідки російської агресії для освітньої сфери України є комплексними та довготривалими. Окрім фізичного руйнування інфраструктури, спостерігається відтік педагогічних кадрів, психологічні травми учасників освітнього процесу, труднощі з організацією навчання в умовах постійної небезпеки. Для відновлення освітньої системи необхідні значні ресурси та комплексний підхід, що включатиме не лише відбудову приміщень, а й підтримку педагогів, адаптацію освітнього процесу до вимог воєнного часу та забезпечення психологічного супроводу всіх його учасників.

Проєкт «Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)» реалізовано завдяки фінансовій підтримці організації «People in Need» (Прага, Чехія).
Погляди в цій публікації не завжди відображають погляди організації «People in Need». За зміст публікації відповідають автори Звіту та Освітній дім прав людини в Чернігові.

Авторка тексту: Дар’я Данова