У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної ГО «МАРТ» спільно з ГС «Освітній дім прав людини в Чернігові» у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна» про ймовірно скоєні воєнні злочини російськими окупантами у Чернігові та Чернігівській області за рік повномасштабної російсько-української війни. 

За визначений узагальненням період задокументовано та внесено до бази даних 2760 епізодів.

Інформація в цій публікації є орієнтовною, спирається на зібрані нами дані та потребує доповнень і уточнень.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 427 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок артобстрілів та бойових дій загинуло щонайменше 418 людей (16 дітей) та було поранено щонайменше 255 людей (23 дитини). 

Починаючи з 26 лютого, документаторами було зафіксовано численні воєнні злочини проти цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури в результаті масованих обстрілів населених пунктів військовими формуваннями рф.

Серед інших цинічних злочинів є епізод розстрілу черги за хлібом біля магазину “Союз” по вул. Доценка в місті Чернігів. В результаті обстрілу, вчиненого із системи залпового реактивного вогню «Град» загинуло 14 цивільних осіб. 

Кричущим фактом порушення прав цивільних осіб є насильницьке позбавленні волі та фактичне утримання з 3 по 31 березня як живого щита 350 потерпілих у с. Ягідне. 

1.2. Інформація про зґвалтування та інші порушення прав людини

За інформацією, яка вже задокументована в нашій базі, за досліджуваний період в Чернігівській області не були зафіксовані факти можливого зґвалтування цивільних осіб. Проте за повідомленнями від правоохоронних органів такі злочини вчинялись на території області. Хочемо зазначити, що фіксація даної категорії злочинів ускладняється з одного боку- обмеженим доступом документаторів до жертв насилля, а з іншої – необхідністю ретельної перевірки такої інформації.

Серед випадків порушення прав людини зафіксовані у тому числі випадки незаконного позбавлення волі цивільних осіб та катування. 

Зафіксовані також факти використання цивільного населення як живого щита в Михайло-Коцюбинській ТГ та інших громадах області. Також задокументовано факти нападів російських військових на легкові автомобілі цивільного населення, які їм траплялися на шляху.

1.3 Інформація про зникнення людей

Також вдалось задокументувати відомості про факти ймовірного примусового зникнення щонайменше 45 цивільних осіб. Як правило, це чоловіки, представники органів місцевого самоврядування, старости населених пунктів територіальних громад області. 

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій.

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, в Чернігівській області за досліджуваний період внаслідок авіанальотів, артобстрілів та бойових дій було пошкоджено щонайменше 3275 об’єктів цивільної інфраструктури та цивільних будівель серед яких:

ФОТО: ОК ПІВНІЧ.
Наслідки влучання авіаракет в промислову будівлю в районі н.п.Семенівка у лютому 2023

Під час блокади міста Чернігова російська авіація завдавала численні авіаудари по цивільній інфраструктурі, в тому числі на заклади освіти, охорони здоров’я і навіть об’єкти спортивної інфраструктури. Майже 80% шкіл міста Чернігова постраждали через численні обстріли, 3 повністю зруйновано та ще 21 школа зазнала пошкоджень різних ступенів, загалом пошкоджено 90 будівель освітньо-виховних закладів на території області. Суттєвих пошкоджень та повного руйнування зазнали будівлі житлово-побутового призначення, зокрема мікрорайону міста Чернігів Боровиця. 

Під час окупації населених пунктів військові ЗС РФ знищували та грабували продовольчі магазини, будинки місцевих мешканців, транспортні засоби, заклади освіти.

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області мали місце щонайменше такі події:

Серед численних воєнних злочинів можна виокремити злочини, скоєні проти дітей, а саме окупанти розстріляли з крупнокаліберного кулемета й автоматів трьох підлітків із с. Мохнатин. Також зафіксовано загибель дітей унаслідок обстрілів житлових будинків, усього за звітний період загинуло 16 дітей на території області.

4. Інформація про задокументовані факти, які можна попередньо кваліфікувати як міжнародні злочини, ймовірно вчинені російськими окупантами

За зібраною нами інформацією, протягом досліджуваного періоду в Чернігівській області нами були задокументовані наступні факти, які можна попередньо кваліфікувати як міжнародні злочини, ймовірно вчинені російськими окупантами:

Ці дані потребують уточнення. Назва категорії в стовпчику “Попередня кваліфікація події” в жодному разі не є точним описом певного міжнародного злочину за Римським статутом Міжнародного кримінального суду, а надається виключно з інформаційною метою. Остаточну кваліфікацію події уповноважений надавати виключно суд.

5. Висновки

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що мали місце загибель та поранення цивільних осіб, руйнування й пошкодження цивільних об’єктів – житлових будівель та об’єктів інфраструктури за рахунок навмисних обстрілів та невибіркових обстрілів. Найбільші пошкодження зафіксовані на територіях Чернігівської, Киселівської, Киїнської, Шестовицької та Ніжинської територіальних громад.

ФОТО: ОК ПІВНІЧ
Внаслідок обстрілу в район н.п. Михальчина Слобода знищено цивільний автомобіль.

Також проаналізована інформація дає підстави стверджувати, що мали місце факти насильницьких зникнень, захоплень цивільних у полон, катування, мародерства, вбивств та інші.

Ми вважаємо, що такі діяння можна попередньо кваліфікувати як злочини проти людяності за статтею 7 параграф (1) пункти (а), (е), (f), (i) та як воєнні злочини за статтею 8 параграф (2) пункт (a) підпункти (i), (іі), (iv), пункт (b) підпункти (ii), (iv), (v), (ix), (xxiii), (xvі).

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть на адресу: tribunal_for_putin@helsinki.org.ua 

Статтю спочатку було розміщено на ресурсах Української Гельсінської спілки з прав людини.

З метою документуванням воєнних злочинів у зв’язку з повномасштабним наступом представники Освітнього дому відвідали комунальний заклад «Городнянський ліцей» та Городнянський психоневрологічний інтернат.

Раніше документування відбувалось з відкритих джерел, завдяки чому вдалось зібрати хроніку подій Чернігівщини та тематичну інформацію про пошкоджені школи Чернігова. На даному етапі продовжено документування в межах польових місій – відвідування місць окупації та зони бойових дій в різних куточках Чернігівщини.

Під час польової місії наших документаторів до Городні відбулась зустріч з представниками влади та місцевими мешканцям, які постраждали. Відвідували школу-інтернат та спілкувались з адміністрацією. Завітали до психоневрологічного інтернату та поспілкувались з людьми, які не мають родичів або вони далеко. Цікавились з якими проблемами стикаються люди, як забезпечувалось харчування в інтернатах під час окупації, які уроки винесли, і, звісно, яка допомога потрібна.

Що вдалось дізнатись?

«Спочатку відвідали дитячий інтернат, потім геріатричний, відвезли продукти та гуманітарку, поспілкувались з дітьми, адміністрацією інтернатів. Далі заїхали в міську раду, поговорили з міським головою – спитали як поводило себе місто.

Міський голова розповів про спілкування з окупантами. Як його розшукували. Про те як 8-го березня місцеві жителі проходили колоною із прапорами України та зі словами «Слава Україні – смерть ворогам!», в той час коли стояли російські військові в місті. Розповідав як забезпечували комунальну сферу міста в цей період: були складнощі з продуктами, з готівкою, зв’язком, інтернетом, не було розуміння як забезпечити громаду і уникнути колабораціонізму. Міський голова прийняв рішення, що допоки український прапор на міській раді висить – він буде займатись справами міста і йому дозволили, щоб прапор був український на міській раді увесь час окупації.» розповідає Ярослав

«У комунальному закладі «Городнянський ліцей» перебувало близько півсотні дітей, адже батьки не мали змоги їх забрати. Вони сиділи в бомбосховищі, в шкільному підвалі, коли були обстріли. Персонал лишався переважно на місці, заспокоював дітей.  Психологи, викладачі з дітьми працювали. Є навіть одна дівчина, яка писала вірші під час окупації. Російські військові заходили до приміщення інтернату, але дітей не чіпали.

В психоневрологічний інтернат військові рф не заходили. Тільки повз проїжджали. Підопічні боялись гучного звуку військової техніки, коли колона їхала по дорозі.

Інтернат має власне підсобне господарство, це їх і врятувало від проблем із продуктами. Завдяки чому вони були забезпечені продуктами харчування.» розповів Сергій .

Цікаво, але факт! Там, де базувались російські військові – у райвідділі, теж був український прапор.

Чому Городня?

“У нас було бажання відвідати саме інтернатний заклад. Це перше велике отг, яке захопили відразу. Було цікаво як вони виживали в тій громаді. Раніше в ці інтернати ми їздили у моніторингові візити НПМ, але тоді була інша місія – їздили дивитись на скільки створені умови, які відповідають правам людини для тих, хто знаходиться в інтернатних закладах. Зараз була інша місія: ми хотіли підтримати ці інтернати, хотіли дізнатись з якими проблмами вони зіткнулись в умовах війни і як ми разом можемо їм допомогти, це ще одна мотивація, крім документування.

Люди розповідають про події, ніби хочуть виговоритись. Коли розмовляли з людьми, дуже важко було поставити себе на їх місце – на скільки це було страшно і важко зустріти російських військових, сформувати свою лінію поведінки, але вони з цим впорались і достойно. Дуже вразило те, що над Городнянською міською радою увесь час зберігався український прапор.” каже Сергій.

Ініціатива реалізована завдяки співпраці із ГО “МАRТ” за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства».

ЗАЯВА 

Коаліції “Україна. П’ята ранку” 

щодо масових вбивств і страт цивільного населення російською армією у населених пунктах Київської області

Відхід російської армії із захоплених ними населених пунктів Київської області, серед яких Гостомель, Ворзель, Буча, Ірпінь, Бородянка, Дмитрівка, Мотижин, Макарів, Димер, Козаровичі, Катюжанка, відкрив українцям та світу нові факти щодо найтяжчих масових міжнародних злочинів, вчинених військами країни-агресора.

Вже 24-25 лютого 2022 року окупаційні війська зайшли у десятки міст, сіл та селищ поблизу Києва: вдиралися в будинки і квартири місцевих мешканців, грабували їх, викрадали цивільних, гвалтували жінок, проводили допити, імітували розстріли та показово страчували (зокрема й за відмову виконувати вимоги – звільнити будинок, дати їжу, рити окопи). Особливо прицільно шукали чоловіків, зокрема колишніх військових. Досі невідома доля кількохсот людей з населених пунктів Вишгородського району – Димер, Козаровичі, Катюжанка, Миколаївка. Протягом місяця їх затримували та утримували у заручниках у Димері.

При цьому можливості залишити окуповані населені пункти у багатьох місцевих жителів не було. Так звані “зелені коридори” зривалися, а під час їх організації не всі бажаючі знали про них, могли дістатися точки збору або ж не вміщалися у наданий транспорт. Тому люди намагалися самостійно врятуватися від війни. Їхні машини розстрілювали. На Житомирській трасі (між населеними пунктами Мила та Стоянка) виявлені десятки обстріляних та спалених автівок. У автомобілях – обпалені тіла, на дорогах біля знищених машин – розстріляні цивільні. Російські військові не просто вбивали мирних людей, але й намагалися спалити їхні тіла.

Російська армія на Київщині широко використовувала практику позасудових страт мирних мешканців. Кадри доріг, усіяних тілами десятків вбитих місцевих жителів зі зв’язаними за спинами руками, шокують. Вже зараз відомо про виявлені масові поховання розстріляних мирних мешканців у Мотижині, Бучі. Серед цих цивільних – керівники органів місцевого самоврядування, захоплених російськими військовими населених пунктів. Зокрема, після звільнення Київщини від окупантів були знайдені тіла старости села Мотижин Ольги Сухенко та її чоловіка і сина, яких росіяни викрали 23 березня.

Для приховування своїх злочинів російські військові неодноразово обстрілювали і вбивали журналістів, які намагались фіксувати та висвітлювати воєнні злочини. Так, лише у березні, коли відбулося захоплення військовими РФ території Київської області, там було здійснено цілеспрямовані обстріли та атаки, що призвели до загибелі чотирьох та поранення двох іноземних і українських журналістів та операторів.

В Україні йде війна, але навіть вона має свої правила. Вбивства цивільних, які не беруть участь у збройному протистоянні, є брутальним порушенням цих правил. Оприлюднені фото та відео, покази свідків та постраждалих свідчать, що російська армія під час захоплення населених пунктів Київської області та відступу вчиняла масштабні воєнні злочини проти мирного населення України та злочини проти людяності. Зібрані факти також можуть свідчити про вчинення злочину геноциду проти українського народу.

Злочини російських загарбників мають бути покарані. Цим злочинам немає прощення, немає строків давності. Кожен факт має бути належно і ретельно задокументований і завершитись покаранням злочинців – як тих, хто безпосередньо катував і вбивав мирних громадян, так і організаторів цих кривавих злочинів та вищого керівництва Російської Федерації, зокрема Владіміра Путіна, які розпочали та ведуть агресивну війну в Україні.    

Рекомендації щодо дій, необхідних для належного розслідування найтяжчих злочинів на щойно звільнених від російських окупантів територіях

Розуміючи важливість належного розслідування, комплексність та масштаб злочинів російської армії, Коаліція “Україна. П’ята ранку” звертається до української влади з наступним.

Першочерговим завданням після звільнення міст і сіл та розмінування територій має стати збереження всіх доказів, що матимуть значення для належного розслідування українськими правоохоронними органами.

Українська влада має терміново створити алгоритм для дій правоохоронців на звільнених територіях, зокрема у Бучі, Гостомелі, Ірпіні та інших населених пунктах Київщини.

Базуючись на міжнародному та національному досвіді, процесі документування, яке веде Коаліція “Україна. П’ята ранку”, враховуючи масштабність та масовість воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які відбулись на тимчасово захоплених російськими окупантами територіях, проблеми з комплектацією кадрами і спеціалістами в умовах триваючої війни в Україні, закликаємо:

• Забезпечити належні умови для збору та фіксації доказів, ефективного розслідування кожного злочину на національному рівні. Розслідування та збір доказів, ексгумація та ідентифікація тіл, встановлення причин та усіх обставин смерті має відбуватись на основі належних процедур; 
• Налагодити належну координацію дій всіх учасників, як тих, хто забезпечує звільнення територій, так і для тих, хто здійснює документування та розслідування, для збереження доказів, забезпечення умов для подальшого ефективного та повного розслідування міжнародних злочинів, захисту жертв; 
• Відразу після звільнення територій першочергово здійснити розмінування, із урахуванням потреб документування і розслідування. Відповідні фахівці мають розуміти ключові особливості подальших дій по розслідуванню і докладати максимальні зусилля щодо збереження предметів, що можуть представляти інтерес для слідства, у тому числі документувати використання заборонених видів зброї; 
• Після створення безпечних умов для слідчих дій – забезпечити ізоляцію територій, на яких вчинено злочини, від сторонніх осіб для належної роботи спеціалістів та збереження слідів й доказів до початку роботи слідчих. Враховуючи близькість російської армії, українські воєнізовані формування мають забезпечити безпекові умови роботи спеціалістів; 
• Забезпечити розширений склад слідчо-оперативних груп, надаючи координуючі функції представникам інституцій, які мають досвід у розслідуванні саме насильницьких злочинів (НПУ, СБУ, ДБР) з огляду на масштабність та різноплановість скоєних злочинів. У склад даних груп мають увійти як представники правоохоронних органів, так і широкий перелік спеціалістів, криміналістів, судмедекспертів, які відразу можуть розпочати дії з належного оформлення та фіксації доказів, проводити опитування свідків, забезпечувати збір фото та відео матеріалів місцевих жителів тощо; 
• Забезпечити належний розшук та ідентифікацію всіх тіл, за потреби їх ексгумацію, що має стати одним з ключових завдань слідчо-оперативних груп. В основу цієї роботи має бути покладено шанобливе ставлення до тіл загиблих. При нестачі судово-медичних експертів залучати, за погодженням із Міністерством охорони здоров’я, патологоанатомів та інших медиків, що можуть надати необхідну допомогу та експертизу; 
• Звернутися до країн-партнерів, міжнародних організацій та інституцій за допомогою щодо залучення спеціалістів з належним досвідом для ідентифікації тіл загиблих, отримання відповідного обладнання та інших ресурсів, потрібних для такої роботи; 
• Народних депутатів: в стислі строки розробити та внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України задля забезпечення ефективного розслідування міжнародних злочинів, вчинених на тимчасово захоплених російськими окупантами територіях українських населених пунктів, зокрема й після їх звільнення. Зокрема, потрібно скасувати обмеження строків досудових розслідувань за такою категорією злочинів, запровадити можливість “дистанційного розслідування” і онлайн-допитів свідків та потерпілих, зокрема тих, які покинули територію України чи залишаються на тимчасово окупованих територіях;
• Президента Володимира Зеленського: для створення належної правової рамки щодо правової кваліфікації вчинених російськими окупантами злочинів негайно підписати законопроєкт №2689, який гармонізує українське кримінальне законодавство із міжнародним кримінальним та гуманітарним правом, прийнятий у парламенті у травні 2021 року.

Також звертаємося до країн-партнерів та міжнародних організацій із закликом:

• Забезпечити максимальну експертну та ресурсну підтримку Україні щодо ексгумації та ідентифікації тіл загиблих, виявлених після звільнення Збройними силами України тимчасово захоплених російськими окупантами територій;
• Налагодити ефективну роботу міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного хреста, у процесах ідентифікації та передачі тіл вбитих та загиблих з належною відповідною фіксацією таких фактів;
• до Міжнародного кримінального суду, Незалежної міжнародної слідчої комісії для розслідування всіх ймовірних порушень прав людини в контексті агресії Російської Федерації проти України, що створена Радою ООН з прав людини: розпочати розслідування фактів масових катувань та вбивств цивільного населення, які свідчать про наявність ознак злочину геноциду, який вчиняється проти Української нації.

***

Коаліція “Україна. П’ята ранку” працює від початку широкомасштабного вторгнення Росії для захисту жертв російської збройної агресії в Україні і притягнення до відповідальності вищого керівництва РФ і безпосередніх виконавців воєнних злочинів. До коаліції входять ZMINA, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Ukrainian Legal Advisory Group, Регіональний центр прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Інститут миру та порозуміння, Центр громадянської просвіти “Альменда”, Крим-SOS, Кримська правозахисна група, Восток SOS, Центр “Соціальна дія”, Адвокатська дорадча група, Харківський інститут соціальних досліджень, Фундація DEJURE. Truth Hounds, Освітній Дім прав людини Чернігів. Правозахисний центр “Дія”, Асоціація УМДПЛ, Україна без тортур, Платформа прав людини, Асоціація розвитку суддівського самоврядування України, Український центр охорони здоровʼя (UHC), Експертний центр з прав людини, ГО “Поступовий гурт франківців”.