29Бер2024
Розуміємо права людини Мережа домів прав людини

контакти

Провулок Луговий, 1 Г,
с. Количівка,
Чернігівський район,

Чернігівська область,
Україна 
15563

+38 0462 930-907
+38 0949 881-907

Підготовка інформаційного матеріалу стала можливою завдяки Програмі «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки #USAID. Представлені тут погля
Новини

Вакансія: шукаємо в команду координатора(-ку) Програми захисту (компонент Професійної підтримки)

Освітній дім прав людини — Чернігів шукає в команду координатора(-ку) Програми захисту (компонент Професійної підтримки).

Одним з основних напрямків роботи Дому як частини Міжнародної мережі домів прав людини є захист правозахисників, громадських активістів та журналістів у ситуації ризику. В межах компонента професійної підтримки Програми захисту ми створюємо умови для продовження професійної та громадської діяльності.

Для організації цієї роботи ми шукаємо координатора(-ку).

Загальні вимоги:
– Бажано освіта та досвід у сфері соціальної роботи, юриспруденції, психології чи комунікацій.
– Досвід громадської діяльності від 2 років.
– Досвід проєктного менеджменту.
– Вільне володіння українською мовою.
– Організованість, системне бачення, активність, увага до деталей, мультизадачність, стресостійкість, вміння працювати у стислі терміни, здатність визначати пріоритети, виконувати роботу самостійно та в команді.
– Використання в роботі підходу, заснованого на правах людини.
– Дотримання принципів рівності та недискримінації.
– Відмінні навички роботи з пакетом програм Microsoft Office та Google Documents.
Спеціальні вимоги:
– Вміння аналізувати інформацію та робити висновки.
– Досвід діяльності у сфері захисту прав людини буде перевагою при відборі.
– Володіння англійською мовою на рівні Intermediate та вище буде перевагою при відборі.
Функціональні обов’язки:
  • Координатор(-ка) організовує процес довготривалої підтримки правозахисників, громадських активістів та журналістів у ризику у декількох формах:
  • Стажування: організація відбору, комунікація з партнерськими організаціями щодо проведення стажування на їх базі, пошук менторів для супроводу стажувальників, організація розробки індивідуальних планів стажування, контроль за виконанням планів та звітності стажування, підготовка відповідної документації; Підтримка мікропроєктів: організація конкурсу мікропроєктів, організація навчання з написання проєктів, пошук менторів, контроль за реалізацією мікропроєкту;
  • Організація заходів реабілітації: комунікація з експертами, організація відбору на участь, участь в розробці програми та проведенні заходу реабілітації;
  • Координатор(-ка) також готує інформацію про існуючі можливості в межах компонента професійної підтримки Програми захисту та інформує про це потенційних учасників;
  • Готує періодичні звіти за результатами своєї роботи.
Умови роботи:
Графік роботи: Повна зайнятість; місце роботи — Чернігів.

Очікувана дата початку роботи: квітень 2024 року.

Резюме та мотиваційний лист просимо надсилати до 14 квітня 2024 року включно на електронну адресу helen.kobiak@ehrh.org. В темі листа прохання зазначити «Координатор (-ка) Програми захисту (компонент Професійної підтримки)». Конкурсний відбір буде здійснюватися за результатами співбесіди серед найвідповідніших кандидатів.

Освітній дім прав людини — Чернігів є громадською спілкою 13 українських правозахисних організацій і частиною Міжнародної мережі домів прав людини, що активно працює у Східній та Західній Європі, на Балканах та Кавказі.

Наша місія: Ми захищаємо права людини через освіту.

Команда організації займається освітою у сфері прав людини, підтримкою правозахисників в ризику та документуванням воєнних злочинів. Крім того, на базі організації діє навчальний ресурсний центр поблизу Чернігова в селі Количівка, а також Львівський та Чернігівський хаби. В процесі відбудови зруйнована база відпочинку “Sunrise”, котра стане Реабілітаційним центром психологічної підтримки. Від початку повномасштабного вторгнення організація долучилася до гуманітарної підтримки місцевого населення.

Окупація села Левоньки
ДокументуванняНовини

Окупація села Левоньки

Левоньки невеличке село, що знаходиться в Чернігівській області, за 25 кілометрів від обласного центру. Тут проживає близько сотні людей та розташовується єдиний в Україні подібного профілю “Обласний центр соціальної адаптації”. Створений переважно для осіб без постійного місця проживання. 

30 березня 2022 року в село заїхало дві колони російської військової техніки. Дорогою розстріляли трансформатор, одразу зникло світло. Після прибуття на територію села, російські солдати обрали для роботи шістьох місцевих чоловіків та змусили розпилювати повалені дерева, що перекривали міст через річку. Почали проводити обшуки, намагалися знайти українських військових та тих, хто перекрив їм дорогу.

Фото надане свідком

«Молися, бо твоє життя закінчене..»

Чоловіки розпиляли дерева і повернулися. Приблизно через 20 хвилин російські військові знову прийшли до будинків та забрали їх, повели на територію Центру соціальної адаптації. Відібрали у всіх телефони, допитували.

Солдати вивели чоловіків на подвір’я, поставили на коліна та зв’язали руки мотузками. Стріляли в різні боки, погрожували розстрілом. Одному з них сказали: «Молися, бо твоє життя закінчене, ми зараз тебе вб’ємо, не хвилюйся це буде швидко». Потім привели його батька, теж допитували і стріляли над головою. Іншого місцевого жителя побили, погрожували розправитися з його родиною.

Згодом росіяни забрали всіх та повели до іншого приміщення. Там була клітка, куди чоловіків помістили. Приставили охоронця, іноді навідувався командир. Чоловікам вдалося вибратися тільки тоді, коли російські військові покинули село.

Грабували та нищили

Російські солдати не оминули і Центр соціальної адаптації та пробули там одну добу. Ночували у корпусі, який працівники використовували як склад. Викрали техніку, матраци, подушки, посуд та стільці. Залишили безлад. Російські військові забрали навіть речі із секонд-хенду, який сюди привезли як гуманітарну допомогу. Окрім того, розстріляли двох корів із ферми, якою опікувалися підопічні центру.

Грабували будинки місцевих мешканців, забирали все, що сподобалося. В один з погребів кинули гранату. До того ж у селі російських військових часто помічали в стані алкогольного сп’яніння.

Напис, який залишили російські військові в сільському клубі: “Простите нас, мы пришли за бендеровцами. А мародери есть у всех :)”. Фото надане свідком.

Танк з вибухівкою

Перед тим як покинути село, підопічних Центру замкнули в окремому приміщенні. Свідки розповіли, що тим часом російські військові мародерили, залили в один із танків пальне, підпалили та закрили люк. Він горів близько години, а потім вибухнув з такою силою, що танкова гусениця перелетіла через дах, її знайшли метрів за 150 від місця вибуху. Ще один шмат заліза, закопавшись у землю, пошкодив магістраль водоводу. Господарська будівля поряд звалилася. Танкове колесо пробило стовбур столітнього дерева, воно впало. Поряд пошкоджені будинки, в Центрі соціальної адаптації обвалилася стеля, вибито вікна тощо. Люди вибралися, загасили пожежу.

Волонтерство

Від початку повномасштабного вторгнення підопічні та працівники Чернігівського обласного центру соціальної адаптації займалися волонтерством. Молоком з ферми в Левоньках та іншими продуктами годували людей в Чернігові, які перебували в бомбосховищах. Доставляли під обстрілами в блокадне місто за 25 кілометрів. 

Навіть за декілька днів окупації місцеві жителі встигли добре відчути на собі, що таке “рускій мір” та чим могли допомагали іншим.

Підготовка інформаційного матеріалу стала можливою завдяки Програмі «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки #USAID. Представлені тут погляди та інтерпретації не обов’язково відображають погляди Уряду США, USAID або #УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ОДПЛЧ.

i75_ArticleImage_222585
Новини

Верховну Раду закликають допустити журналістів до своїх засідань і в кулуари

Широкомасштабна збройна агресія, розпочата РФ у лютому 2022 року, суттєво вплинула на різні сфери життя суспільства та інституції. Верховна Рада України не стала винятком. Фактично відразу після початку вторгнення доступ до засідань парламенту та кулуарів став закритий для журналістів. Засідання майже всіх комітетів перейшли в онлайн, без залучення експертів з організацій громадянського суспільства. Доступ до частини інформації на вебсайті Верховної Ради та парламентських комітетів став обмежений. Так, зникла інформація про список народних депутатів, контакти комітетів, інформація про порядки денні засідань тощо. Попри те, що частина інформації (наприклад, список народних депутатів і членів комітетів) повернулася на офіційний сайт парламенту, Верховна Рада досі залишається доволі закритою для медіа та представників громадськості.

Верховну Раду закликають допустити журналістів до своїх засідань і в кулуари

У 2022 році введення обмежень можна було пояснити інтересами національної безпеки та необхідністю безпеки Верховної Ради України. Втім, робота парламенту в закритому режимі в 2024 році, після майже двох років з початку широкомасштабного вторгнення та десяти – з початку війни РФ проти України, викликає чимало питань.  

Відсутність доступу журналістів до Верховної Ради шкодить демократії. Який сенс говорити про небезпеку від присутності медіа в залі парламенту, коли про хід і результати розгляду законопроєктів суспільство дізнається із прямих трансляцій народних депутатів у соціальних мережах? До того ж парламент – надто велика за кількістю залучених людей структура, щоб його засідання проходили непомітно. 

Відтак замість продовження існуючої ситуації недопуску журналістів до будівлі парламенту варто обговорювати заходи безпеки, наприклад, підготовку укриттів.

Допуск журналістів до будівлі Верховної Ради України, завчасна публікація списку законопроєктів, які плануються до розгляду, забезпечать українців суспільно важливою інформацією. 

Так само важливо, щоб представники громадянського суспільства мали змогу долучатися до засідань парламентських комітетів, висловлювати позиції щодо зареєстрованих законопроєктів та ініціатив, які мають бути розроблені.

Ознакою збереження демократії попри війну стане повернення громадськості можливості комунікувати з народними депутатами у зрозумілий і прозорий спосіб. Медіа мають отримати можливість інформувати суспільство про те, які питання розглядає єдиний законодавчий орган країни, які аргументи лунають під час обговорення. Відкритість парламенту передбачає доступність інформації про його процедури для громадськості, а також створення умов для повноцінної комунікації народних депутатів України із українським суспільством. 

В день відкриття чергової, одинадцятої сесії Верховної Ради IX скликання, ми закликаємо парламент повернутися до забезпечення принципів відкритості своєї діяльності, а саме:

  • забезпечити можливість присутності журналістів під час засідань Верховної Ради та спілкування із народними депутатами України в кулуарах парламенту;
  • завчасно оприлюднювати порядки денні засідань Верховної Ради України;
  • сприяти і підтримувати залучення організацій громадянського суспільства до засідань комітетів Верховної Ради України.

Верховна Рада України знов повинна стати місцем для дискусій, для вільної комунікації та роботи медіа, для пошуку рішень на складні виклики, які постають перед Українською Державою внаслідок збройної агресії РФ. За умов забезпечення заходів безпеки, така відкритість парламенту підвищить довіру суспільства до його діяльності і сприятиме активній співпраці організацій громадянського суспільства та народних депутатів.

06 лютого 2024 року

Центр прав людини ZMINA

Інститут Масової Інформації

Медіарух

ГО “КРИМСОС”

ГО “Донбас СОС”

БФ “СХІД-SOS”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Медійна ініціатива за права людини

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

Колегія юристів з морського права України

Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

ГО Київський Освітній центр “Простір толерантності”

ГО Центр “Соціальна Дія”

Гірна Дарія, журналістка, авторка каналу “Обличчя Незалежності”
«Новини Донбасу»

Центр громадянських свобод

Укрінформ

ГО «Жінки в медіа»

Фундація Суспільність

Український незалежний центр політичних досліджень 

Центр політико-правових реформ

Інститут демократії імені Пилипа Орлика

ГО «UKRAINEPRIDE» 

Громадянська мережа ОПОРА

Видання «Ґрати» 

Міжнародне товариство прав людини – Українська секція

Освітній дім прав людини – Чернігів

ГО «Кримський процес»

ГО «Інститут миру і порозуміння»

ГО «Трус Хаундс»

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

“Еспресо”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Євген Спірін, журналіст, ведучій

ГО Експертна група “Сова”

ГО “Харківський антикорупційний центр”

ГО “Громадське радіо”

Кримська правозахисна група

ГО “Платформа прав людини”

ГО “Детектор Медіа”

ГО “Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля”

ГО “Інкубатор демократичних ініціатив”

ГО Правозахисне об’єднання “ПРАВЕ ДІЛО”

Національна спілка журналістів України

Комісія з журналістської етики (КЖЕ)

Харківський інститут соціальних досліджень

Фундація DEJURE

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

Bihus.info

Hromadske.ua

Дмитро Тузов, Радіо NV

Яна Брензей, Вікна-новини

Роман Кульчинський, Тексти

Наталя Соколенко, Українське радіо

Вадим Карп’як, ICTV

Богдана Неборак, The Ukrainians

Людмилка Тягнирядно, Українське радіо

Богдан Логвиненко, The Ukraїner

Євгенія Моторевська, керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent

Мирослава Барчук, Суспільне

Антон Скиба, продюсер The Globe and Mail

Анастасія Бакуліна, Свідомі

Азад Сафаров, продюсер Sky News, співзасновник “Голоси дітей”

Анна Бабінець, Slidstvo.info

Настя Станко, Slidstvo.info

Аля Шандра, Euromaidan Press

Головне фото: пресслужба президента України

Окупація села Левковичі (5)
ДокументуванняНовини

Окупація села Льгів

Село Льгів знаходиться в Чернігівській області, приблизно за 50 км від кордону з Білоруссю. В лютому-березні 2022 року населений пункт перебував у частковій окупації. Саме з Білорусі на територію України зайшли російські війська. За словами місцевих жителів, до населеного пункту приїхало близько тисячі солдатів. Вони ставили техніку під будинками і обстрілювали Чернігів. Накопали окопів по всьому селу. 

Окоп в селі Льгів на території приватного домогосподарства, фото надане свідком

Відразу пограбували місцевий магазин та розташувалися поблизу лісу, в карʼєрі. Російські військові жили в цивільних будинках, були й такі випадки, коли господарів виганяли, навіть з дітьми.

Місцевих жителів затримували та постійно перевіряли. Чоловікам росіяни не дозволяли виходити за межі двору, тільки жінкам та дітям. Сказали, що якщо побачать когось двічі на вулиці – розстріляють. Могли зупинити, поставити на коліна та допитувати чи обшукувати.

Один з місцевих жителів проходив строкову службу в ЗСУ. Демобілізувався за пів року до повномасштабного вторгнення, але не воював ніколи на Сході. Чоловіка посеред ночі вивели на вулицю, били, знущалися, намагалися дізнатися інформацію. Росіяни залишили його зв’язаним на вулиці, де він провів чотири доби. Першу ніч ночував навіть без верхнього одягу. Але згодом відпустили.

Через свавілля російських військових потерпала вся родина. Згодом командира, Руслана Кулієва з Магнітогорська, який вчиняв воєнні злочини, вдалося ідентифікувати журналістам. Також його підлеглого Андрія Чудіна, котрий бив чоловіка. 2 листопада Новозаводський районний суд Чернігова заочно засудив цих двох російських військовослужбовців, звинувачених у знущаннях над мешканцями окупованого села.

Стріляли по цивільних автомобілях. В машині, обвішаній білими прапорами, з Кувечичів до Чернігова їхало подружжя. Чоловік потребував гемодіалізу, тому родина намагалася дістатися лікарні. Російські військові обстріляли їх машину РСЗВ “Ураган”.Унаслідок обстрілу автомобіль згорів, чоловік загинув. Жінка отримала поранення. Російські військові поклали її в БТР та повезли до села Льгів, яке на той час вже тиждень перебувало під їх окупацією. Місцева ветеринарка та перукарка витягли кулю, робили перев’язки, врятували поранену жінку. 

Під час окупації електрики, газу та води в селі не було. Місцеві готували їжу в печі, в казанках або на вулиці. Зв’язку теж не було. В селі потрощені та спалені хати, автомобілі.

Зруйнований будинок у селі Льгів, фото надане свідком

Перед тим як поїхати геть, російські військові обкрадали будинки й забирали все, що знаходили цінне та брали навіть домашню худобу чи птицю. Вранці 1 квітня 2022 року російські війська покинули село.

Підготовка інформаційного матеріалу стала можливою завдяки Програмі «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки #USAID. Представлені тут погляди та інтерпретації не обов’язково відображають погляди Уряду США, USAID або #УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ОДПЛЧ.

Окупація села Левковичі (2)
Новини

Законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» у нинішньому вигляді може бути використаний для згортання свободи й демократії в Україні, — заява

Спільна заява організацій громадянського суспільства.

10 січня 2024 року Верховна Рада прийняла у першому читанні урядовий законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» № 10337. Єврокомісія визначила ухвалення закону про лобізм однією з передумов для початку переговорів про вступ України до ЄС, однак у внесеному урядом вигляді цей законопроєкт лише віддаляє нас від європейських цінностей і прямо загрожує свободі, демократії та конституційним правам в Україні.

В редакції першого читання цей проєкт не лише не зменшить олігархічні та недоброчесні впливи на прийняття рішень органами влади, але й посилить закритість влади, дозволить тиснути на будь-яких «незручних» громадян чи організації громадянського суспільства, які критикуватимуть владу, вимагатимуть реформ або змін у  публічній політиці.

Такі громадяни чи організації будуть зобов’язані реєструватися як «лобісти» під загрозою штрафів, як «іноагенти» у путінській Росії. Тобто буде створена система тиску влади на громадянське суспільство. За участь у круглому столі, направленні пропозицій до законодавства, громадську експертизу  чи зустріч з посадовцем людей переслідуватимуть як за  «незаконне лобіювання».

Усі ключові пропозиції представників громадських організацій, що входили до складу с робочої групи з підготовки законопроєкту до другого читання, створеної парламентським комітетом з питань правової політики, проігноровані. Доопрацьована редакція проєкту закону й надалі дозволяє переслідувати громадян чи громадські організації за критику чи пропозиції до законодавства під приводом відстоювання ними своїх «комерційних інтересів». Останні сформульовано нечітко — будь-яка пожертва на підтримку організації для адвокатування антикорупційних, політичних чи інших реформ може вважатись її «комерційним інтересом».

Існує ризик, що комітет і загалом парламент можуть ухвалити в цілому законопроєкт №10337 у редакції, яка дозволить владі вважати будь-яких активних громадян і громадські об’єднання лобістами, вимагати звітування за кожну зустріч, дзвінок, пресконферецію та інші «лобістські» заходи, штрафувати й публічно дискредитувати в очах суспільства. Тобто не громадяни контролюватимуть владу, а влада контролюватиме громадян і каратиме їх за їхню громадську активність. 

В нинішніх українських реаліях,  коли в умовах воєнного стану конституційні права і так обмежено, органи влади працюють непрозоро, а громадські активісти, журналісти, підприємці дедалі частіше стають об’єктом переслідувань та залякування у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, такий закон звужуватиме простір для громадянського суспільства.

Відтак, цей проєкт потребує серйозних  — а не косметичних  — змін, які мають сприйматися не лише Європейським Союзом та українською владою, але й українським суспільством.

Без таких системних змін цей проєкт є неприйнятним і лише зашкодить європейському поступу України.

Ми дякуємо десяткам народних депутатів з різних фракцій і груп за підтримку і подання розроблених експертами громадських організацій поправок, які дозволять зняти ключові загрози законопроєкту.

У зв’язку з цим закликаємо  Комітет з питань правової політики, всіх народних депутатів України при розгляді проєкту №10337 в другому читанні врахувати ці поправки, насамперед:

  • чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, у тому числі громадських об’єднань.

Закликаємо залучити до аналізу й підготовки до другого читання законопроєкту представників бізнес-асоціацій, галузевих об’єднань підприємств, а також представників європейських організацій в Україні, експертів ЄС у сфері лобіювання.

Закликаємо інституції громадянського суспільства і всіх свідомих громадян підтримати нашу позицію.

Центр прав людини ZMINA

Лабораторія законодавчих ініціатив

Рух «Простір свободи»

Український незалежний центр політичних досліджень

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ІСАР «Єднання»

Інститут масової інформації

Центр протидії корупції

ГО «UKRAINEPRIDE»

Регіональний центр прав людини

Мережа захисту національних інтересів АНТС

Інкубатор демократичних ініціатив

ГО «Центр “Соціальна Дія“»

ГО «Центр демократії та верховенства права» (ЦЕДЕМ)

ГО «Інститут соціально-економічної трансформації»

Фундація DEJURE

ГО «Донбас СОС»

Центр політико-правових реформ

ГО «Інсайт»

ГО «Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”»

ГО «Антикорупційний штаб»

ГО «Платформа прав людини»

ГО  «Міжнародне товариство прав людини – Українська секція»

ГО «Український інститут з прав людини»

БФ «Гендер Зед»

ГС «Освітній дім прав людини – Чернігів»

Міжнародний благодійний фонд «Карітас України»

ГО «КРИМСОС»

ГО «Харківський антикорупційний центр»

ГО «Незалежні»

ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»

ГО «Центр громадянського представництва “Життя”»

ГО «Нуль відходів Львів»

ГО «Центр Доброчин»

ГО «Чернігівський Центр Прав Людини»

ГО «Центр спільного розвитку “Дієва громада”»

БФ «Агенція розвитку майбутнього»

ГО «Нова Дружківка»

ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції»

ГО «Херсонський обласний центр «Успішна жінка»

ГС «Громадський Контроль Діє»

ГО «Кременчуцький антикорупційний центр»

ГО «Імпакт центр СХІД.ЮА»

Громадянська Платформа Нова Країна

ГО «ВГО “Інститут Республіка”»

ГО «Центр розвитку громад», Харків

Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО»

БО «БФ “Новий університет»

Центр досліджень визвольного руху

Всеукраїнський демократичний форум

МБФ Українська фундація громадського здоров’я

ГО «Детектор медіа»

ГО «Народний захист»

ГО «Проти Корупції»

ГО «ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК»

БФ «МІЖНАРОДНА ФУНДАЦІЯ РОЗВИТКУ»

БО «МФ Любисток»

ГО «Жіночий Антикорупційний Рух»

ГО «Одеський інститут соціальних технологій»

ГО «Українська Волонтерська Служба»

Громадянський рух «Відсіч»

ГО «Український світ»

Діксі Груп

Ілюстрація: Getty Images

обкладинка-min
ДокументуванняНовини

Окупація села Левковичі

28 лютого 2022 року селом Левковичі, що на Чернігівщині, проїхала перша колона техніки військ рф. Розпочалася окупація, яка тривала трохи понад місяць. За цей період росіяни жорстоко вбивали місцевих мешканців, затримували та катували. Загибель людей наставала і від обстрілів та нестачі ліків. В селі пошкоджені та розграбовані будинки.

5 січня наші документатори побували у Левковичах та зафіксували свідчення про вчинені воєнні злочини у лютому-березні 2022 року.

Російські військові розстріляли чотирьох чоловіків. Їх імена — Олександр Орішко, Олександр Деркач, Ярослав Варава та Сергій Немченко. Місцеві жителі чули постріли, а пізніше односельці знайшли їх мертвими. На тілах були чисельні кульові та колото-різані рани, а також сліди побиття. Чоловіків катували російські військові, потім вбили. Тіла загиблих виявили в центрі села, прямо біля хреста. Відомо, що чоловіки готували “коктейлі Молотова” для того, щоб спиняти колони російських військових, але ніякої зброї вони не мали. Їх життя обірвалися в перший день окупації.

Хрест, біля якого було знайдено тіла Олександра Орішка, Олександра Деркача, Ярослава Варави та Сергія Немченка.

Чоловіка, що йшов пішки зі Славутича до Левковичів затримали та взяли в полон. Його росіяни вирішили зробити “посланцем”. Аби погодився — катували, на місці татуювання на руках і ногах ножем вирізали хрести. Щоб не втік, вирушили до батьків додому та забрали в заручники батька. Чоловіка відправили до Славутича передати листа місцевим органам влади. Що там було написано невідомо, можливості подивитися не було.

Свідки, які погодилися на інтерв’ю, розповіли про мародерство зі сторони російських військових. Вони грабували нежилі будинки, а де жили люди — заходили та забирали продукти харчування, автомобілі, худобу та навіть білизну. Пограбували магазини та сільську раду. Місцеві фермери також постраждали від зловживань російських військових. В селі була знищена та розстріляна сільськогосподарська техніка на фермі. Солдати російської армії користувалися запасами пального, яке фермер заготовив для посівної та знищили запаси зерна.

Знищене зерносховище у селі Левковичі

В селі багато пошкоджених будинків, із близько 150 — 65 мають руйнування. Вони постраждали не тільки від обстрілів, але і від того, що російські військові ставили техніку біля будинків та стріляли по Чернігову. Від обстрілів загинули двоє людей. Це Сотник Віталій та Тевкун Ніна. Син пані Ніни, Олег Тевкун отримав поранення та досі перебуває за кордоном на реабілітації.

Жителі Левковичів окупацію в селі проживали в постійному страху. Цивільним погрожували вбивством, наприклад, за порушення наказу не дивитися у бік російських військових чи за відмову брати продукти харчування під виглядом гуманітарної допомоги. Забороняли ходити по селу та спілкуватися між собою. Умови проживання в окупації також ускладнювалися відсутністю електроенергії, газу, зв’язку та, особливо, ліків. В цих умовах у селі померли шестеро літніх людей.

Так тривало до 3 квітня 2022 року, саме цього дня Левковичі було звільнено.

Підготовка інформаційного матеріалу стала можливою завдяки Програмі «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки #USAID. Представлені тут погляди та інтерпретації не обов’язково відображають погляди Уряду США, USAID або #УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ОДПЛЧ.

Дизайн без назви (1)
ДокументуванняНовини

669 днів повномасштабної війни в Чернігівській області: узагальнення подій

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 669 днів повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 3945 епізодів за весь період та 13 епізодів – безпосередньо за грудень 2023 р.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 614 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

Тип втрати чи порушення правПостраждалих
Загибель людини533
Поранення людини562
Порушення прав612
Зникнення людини46
Усього1753

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також внаслідок спрацювання різних вибухових пристроїв загинули щонайменше 533 особи та було поранено щонайменше 562 людини.

2 грудня 2023 року на прикордонні Чернігівщини постраждала сім’я з 4-річною дитиною. Вони приїхали на вихідні провідати свою родичку та потрапили під російський обстріл у той час, як вийшли з будинку на вулицю. Чоловік зі своєю донькою зазнали осколкових поранень, а його 4-річний внук не постраждав.

Фото: поліція Чернігівської області

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок  бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, у Чернігівській області за досліджуваний період внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 5323 об’єкти цивільної інфраструктури, серед яких:

Вид об’єктівКількість
Об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення267
Будівлі житлово-побутового призначення3772
Будівлі лікувально-оздоровчого закладу40
Об’єкти культурно-розважального закладу19
Будівлі освітньо-виховного закладу105
Будівля державної установи43
Об’єкти транспортної інфраструктури28
Господарчі угіддя, ліси405
Будівлі культового призначення23
Об’єкти інфраструктури життєзабезпечення70
Історичні пам’ятки23
Мости19
Транспортні засоби (автомобіль, судно)508
Гуманітарний конвой1
Загалом об’єктів5323

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

26 листопада 2023 року близько 12 години до поліції надійшло повідомлення про підрив трактора на полі біля с. Синдарівське Ніжинського району. Під час прибирання кукурудзи комбайн наїхав на міну. Внаслідок вибуху трактор отримав механічні пошкодження. Водій транспортного засобу травм не зазнав.

6 грудня 2023 року росіяни влучили ударним дроном в авто старости одного із сіл Новгород-Сіверської громади на Чернігівщині. Цього дня староста допомагав у відновленні електромережі, яку раніше пошкодили через обстріли. За інформацією поліції Чернігівської області, під час обстеження староста вийшов з авто і в цей момент ворог завдав удару з дрона: цивільний автомобіль вибухнув і вщент згорів.

Фото: В’ячеслав Чаус/ Чернігівська ОДА (ОВА)

14 грудня 2024 року внаслідок вибуху (дрон-камікадзе невстановленого типу) в районі н. п. Грем’яч Новгород-Сіверського району пошкоджено трансформаторну підстанцію та лінію живлення насоса водонапірної вежі.

16 грудня 2023 року на територію сільгосппідприємства, яке розташоване у місті  Бахмач Ніжинського району, прилетів безпілотник, який був невеликого розміру, начинений вибухівкою та уражуючими елементами (скоріше за все, металеві кульки).

20 грудня 2023 року російські війська протягом доби обстрілювали Семенівську громаду на прикордонні Чернігівщини з гармати БМП та мінометів. Унаслідок  обстрілу загорівся нежитловий будинок.

21 грудня 2023 року росіяни атакували з дрона будинок в одному з прикордонних сіл Новгород-Сіверського району. Внаслідок вибуху оселя загорілася. З людей ніхто не травмувався.

Фото: Поліція Чернігівської області

23 грудня 2023 року російська армія атакувала з дрона жителів одного з прикордонних сіл Новгород-Сіверського району, яким привезли хліб. Обстріл стався під час роздачі хліба в центрі села. З людей ніхто не травмувався, осколками пошкодило легковий автомобіль з хлібом.

25 грудня 2023 року російські війська завдали ударів по селу Гірськ Сновської громади на Чернігівщині. Внаслідок обстрілу знеструмлено понад дві тисячі абонентів.

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області сталися такі події:

ПодіяЕпізодів
Арт. обстріл (бомбардування)2943
Авіаудар288
Ракетний удар53
Касетні засоби ураження15
Обстріл зі стрілецької зброї108
Ушкодження транспортним засобом26
Вибуховий пристрій99
Катування (тортури), нелюдське поводження56
Незаконне позбавлення волі77
Привласнення майна цивільних осіб113
Напад на склад гуманітарної допомоги, гуманітарний конвой, гуманітарну місію чи коридор5
Використання цивільного населення як щита32
Взяття заручників5
Захоплення цивільної будівлі27
Інше24

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що протягом останнього місяця зс рф ведуть щоденні обстріли прикордонних територій  Чернігівської області. Ворог застосовує для обстрілів артилерію, міномети, РСЗВ, БПЛА, пуски ракет з гелікоптерів, тощо – все це неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпечення, людських втрат серед цивільного населення.

Загалом за останній місяць від ворожих обстрілів пошкоджено щонайменше 5 будинків житлового-побутового призначення, 4 об’єкти інфраструктури життєзабезпечення, 4 автомобілі, 1 об’єкт підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення. Троє людей зазнали поранення, серед них одна дитина.

Основне фото: Поліція Чернігівської області

Аналіз підготував координатор громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ»,  Дмитро Науменко 

Дизайн без назви
ДокументуванняНовини

Фотовиставка «Освіта під прицілом»: Херсонщина

Ця фотовиставка – це історія однієї поїздки на Херсонщину. У жовтні наша команда документаторів Освітнього дому прав людини в Чернігіві здійснила моніторингову місію в Херсонську область в рамках проєкту Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)”. Наша ціль — документувати напади на заклади освіти. Так, під час візиту, який тривав 7 днів, нашій команді вдалося опрацювати 15 закладів освіти. Більшість з них або зруйновані вщент і відновленню не підлягають, або досить сильно пошкоджені. У багатьох закладах російські окупанти жили, робили там катівні, склади боєприпасів та розміщували техніку. Деякі школи росіяни систематично прицільно обстрілювали. Ці світлини навчальних закладів Херсонської області – це правда про те, що Росія робить з освітою в Україні.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське

Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.


Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Зарічненська філія початкової та дошкільної освіти комунального закладу «Архангельський опорний заклад загальної середньої освіти» Високопільської селищної ради, с. Зарічне.


Зарічненська філія початкової та дошкільної освіти комунального закладу «Архангельський опорний заклад загальної середньої освіти» Високопільської селищної ради, с. Зарічне.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське


Архангельський професійний аграрний ліцей. Херсонська обл., Бериславський р-н, смт. Архангельське.


Архангельський професійний аграрний ліцей. Херсонська обл., Бериславський р-н, смт. Архангельське.


Зарічненська філія початкової та дошкільної освіти комунального закладу «Архангельський опорний заклад загальної середньої освіти» Високопільської селищної ради, с. Зарічне.


Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.


Авторка світлин: Тетяна Симоненко.

Фотовиставку підготували в рамках проєкту “Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)” за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine.

Foto3_Koriukivska-RVA
ДокументуванняНовини

608 днів повномасштабної війни в Чернігівській області: узагальнення подій

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 608 днів повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 3742 епізоди за весь період, та безпосередньо 13 епізодів за жовтень 2023 р. Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 602 епізоди, пов’язані з людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

Тип втрати чи порушення пра  Постраждалих
Загибель людини533
Поранення людини553
Порушення прав604
Зникнення людини46
Усього1736

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також на вибухових пристроях різного характеру загинуло щонайменше 533 особи та було поранено щонайменше 553 людини.

30 вересня 2023 року внаслідок обстрілу прикордонної Семенівської громади отримала поранення одна цивільна особа – 16-річний хлопець, а також пошкоджено декілька будинків.

9 жовтня 2023 року на околиці міста Чернігова чоловік підірвався на невідомому вибуховому пристрої. Попередньо відомо, що місцевий мешканець збирав металобрухт на околиці Чернігова, де відбувалися бойові дії. Чоловік наступив на невідомий предмет, який вибухнув. Внаслідок вибуху потерпілий отримав мінно-вибухову травму та був госпіталізований.

Фото: ЧеЛайн

15 жовтня 2023 року в лісосмузі за с. Киїнка Чернігівського району на невідомому вибуховому пристрої підірвалися двоє цивільних чоловіків. Місцеві мешканці поїхали до лісу по дрова і підірвалися. Внаслідок вибуху загинув чоловік 1965 року народження, інший 1987 року народження — травмований. Потерпілого з діагнозом  «мінно-вибухова травма, множинні осколкові поранення» у важкому стані доправили до Чернігівської міської лікарні №2.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, в Чернігівській області за досліджуваний період внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 5011 об’єктів цивільної інфраструктури, серед яких:

Вид об’єктівКількість
Об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення234
Будівлі житлово-побутового призначення3541
Будівлі лікувально-оздоровчого закладу40
Об’єкти культурно-розважального закладу18
Будівлі освітньо-виховного закладу104
Будівля державної установи36
Об’єкти транспортної інфраструктури26
Господарчі угіддя, ліси405
Будівлі культового призначення22
Об’єкти інфраструктури життєзабезпечення64
Історичні пам’ятки23
Мости19
Транспортні засоби (автомобіль, судно)478
Гуманітарний конвой1
Загалом об’єктів5011

Ось деякі з цих випадків за останній місяць:

3 жовтня 2023 року армія РФ обстріляла село Єліне у Сновській громаді на Чернігівщині. Унаслідок обстрілу пошкоджено майно громадян, знищено вогнем один житловий будинок, чотири господарські будівлі, а також пошкоджено одну господарську будівлю та лінію електропостачання.

Фото: Корюківська РВА

12 жовтня 2023 року військові формування рф обстріляли прикордоння Семенівської громади. У селі Леонівка внаслідок обстрілу згоріли два будинки, також пошкоджені придомові будівлі.

19 жовтня 2023 року росіяни обстрілювали село Костобобрів Семенівської громади, де пошкодили господарські будівлі.

Також внаслідок російського обстрілу Семенівської громади на прикордонні Чернігівщини зруйнували оселю та пошкодили автомобіль місцевих жителів.

19 жовтня 2023 року армія РФ обстріляла село Грем’яч на Новгород-Сіверщині у Чернігівській області. Внаслідок обстрілу пошкоджена покрівля в будинку, вибиті вікна в сараї та гаражі.

Фото: поліція Чернігівської області

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області сталися такі події:

ПодіяЕпізодів
Арт. обстріл (бомбардування)2769
Авіаудар282
Ракетний удар50
Касетні засоби ураження15
Обстріл зі стрілецької зброї110
Ушкодження транспортним засобом26
Вибуховий пристрій96
Катування (тортури), нелюдське поводження56
Незаконне позбавлення волі75
Привласнення майна цивільних осіб110
Напад на склад гуманітарної допомоги, гуманітарний конвой, гуманітарну місію чи коридор5
Використання цивільного населення як щита28
Взяття заручників5
Захоплення цивільної будівлі27
Інше24

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що за останній місяць зс рф продовжували активно обстрілювати прикордонні населені пункти Чернігівської області. Багато людей вимушено покинули свої помешкання і переселилися у більш віддалені від кордону населені пункти, що дозволило зменшити людські втрати за останні місяці.

Ворог веде систематичні щоденні обстріли з артилерії, мінометів, РСЗВ, здійснює пуски ракет з гелікоптерів тощо – це все неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпечення.

Загалом за останній місяць ворожими обстрілами пошкоджено щонайменше 16 будинків житлово-побутового призначення, 1 об’єкт інфраструктури життєзабезпечення (лінію електропостачання), 1 автомобіль. Троє людей зазнали поранення, одна загинула.

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Аналіз підготував координатор громадської приймальні УГСПЛ в м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ»,  Дмитро Науменко.

3405 (Сайт) – 1
ДокументуванняНовини

Для цивільних: як отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни

Реальні історії та рекомендації юриста

27 лютого 2022 року Ігор Арендар повертався з рідного села до Чернігова, де на нього чекала дружина. Дорогою його авто розстріляли російські військові, перед тим показавши жестом: “Проїжджай”… Євгенія Ус разом із чоловіком та сином Дмитриком ховалися від артилерійського обстрілу Чернігова в під’їзді свого будинку. Але це їх не врятувало. Вибухова хвиля знесла металеві двері, уламки поранили Женю та Дмитрика. За кілька днів хлопчик помер у лікарні, не приходячи до тями.

Ігор Арендар та Євгенія Ус вижили, але отримали травми, наслідки яких лікують досі. Євгенія у свої 37, а Ігор у 27 років отримали другу групу інвалідності. У висновку МСЕК обох людей написано: загальне захворювання. Зараз потерпілі за допомогою юриста ГО “МАРТ” Дмитра Науменка намагаються отримати статус інвалідності внаслідок війни. Він дасть додаткові пільги та грошове забезпечення від 7,5 до 13,6 тис. грн замість пенсії в 3 тис. грн, яку ці люди отримують зараз. Далі у статті – історії Ігоря та Жені. А ще – роз’яснення Дмитра Науменка, які документи потрібно зібрати для отримання статусу та з якими складнощами можна зіткнутися на цьому шляху.

Махнув рукою: “Проїжджай!”, а потім розстріляв

До повномасштабного вторгнення 27-річний Ігор Арендар мешкав у Чернігові і працював на АЗС. У вільний час вони з дружиною подорожували, зустрічалися з друзями і просто жили своє активне молоде життя.

25 лютого 2022 року Ігор відвіз свого брата до батьків у село Велика Доч, що на Ніжинщині. Планував повернутися додому, бо в Чернігові залишилися дружина. Та виїхати одразу не міг: кругом стріляли, а російські військові колонами проходили міста та села Чернігівщини. Ігор розробив, йому здавалося, безпечний маршрут і зранку 27 лютого вирушив з села до Чернігова.

“Біля села Красносільське я почув “хлопок”. Насторожився і знизив швидкість. Побачив на узбіччі російський танк і 2-3 воєнні машини. Я зупинився. Військовий, який сидів на танку, махув мені рукою: “Проїжджай”. Тільки я збирався рушити, як по мені відкрили вогонь”, – розказує Ігор Арендар.

Такий маршрут встиг проїхати Ігор Арендар до поранення

Далі все відбувалося швидко. Кулі влучили в голову, ключицю, праву руку, але Ігор був у свідомості. Насилу ввімкнув третю передачу, розвернувся і помчав назад. Російські військові стріляли в машину навздогін.

Чоловік знав, що за пару кілометрів від цього місця є готель. Стікаючи кров’ю, він доїхав до нього. Місцеві переклали його в мікроавтобус і відвезли до лікарні в Борзну.

“У мене було серйозне поранення в щелепу, усе розворочено на обличчі, з правого боку кістки черепа видно… Частина людей розбігалися від жаху. А інші не злякалися, допомогли… Я нічого не відчував у той момент. Ні болю, ні паніки, ні страху. Боліти почало, коли за кілька днів прийшов до тями у лікарні. То були страшні відчуття… Зараз мене все ще періодично турбує рука та щелепа. Я добре не можу жувати. Те, що сталося зі мною, підкосило й здоров’я моїх батьків. Вони приховують це, але постійно хвилюються за мене”, – каже Ігор.

На цьому авто їхав Ігор Арендар, коли його розстріляли російські військові.
На кузові видно отвори від куль. Фото з архіву Ігоря Арендаря

Лікування та реабілітація були тривалі: Борзна, Чернігів, Івано-Франківськ, Львів. Обличчя чоловіку реставрували безоплатно в межах програми Face to Face. Невдовзі на нього чекає операція зі встановлення штучного імпланту в щелепу. А ось зуби доведеться вставляти за свій рахунок або шукати спонсорів.

Ігор отримав ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. До війни він заробляв 20-30 тис. грн, а зараз живе на пенсію у близько 3 тис. грн, також допомагають рідні. Лікування для чоловіка було безоплатне. Але він сплачував за дорогу, харчування. Також за свої гроші купував пластини для щелепи за 20 тис. грн.

Працювати зараз чоловік не спроможний: триває лікування, будуть операції та реабілітація. До того ж права рука не працює повноцінно: одна куля досі в ній, інша – під ключицею. Також у тілі залишається частина осколків.

11 вересня 2023 року Ігор Арендар подав документи до Міністерства ветеранів, аби міжвідомча комісія встановила чоловіку статус інвалідності внаслідок війни. Хоча на відповідь у комісії за законом є 30 календарних днів, станом на 26 жовтня чоловік її не отримав.

Женя Ус: півтора роки на милицях

Про трагічну загибель сина Євгенії – Дмитрика Уса писали багато українських та іноземних ЗМІ. Хлопчик мав розлади аутичного спектру, тому Євгенія після його народження була з ним вдома.

До повномасштабної війни родина була дуже активна. Батько Максим – попри ДЦП здолав 100 км ультрамарафону і потрапив до Книги рекордів України. З 2019-го бігати почала й Женя. Дмитрик теж часто по-спортивному підтримував батьків. Разом з мамою та татом проводив час на дачі, де вирощували овочі.

Але 16 березня 2022 року життя родини змінилося назавжди. Біля будинку подружжя впав снаряд. Ударною хвилею вирвало металеві двері під’їзду. А уламки поранили Дмитрика та Женю, які разом з Максимом та сусідкою сиділи в під’їзді.

“Пам’ятаю вибух, мене відкинуло. Підбіг Максим. Я не могла стати на праву ногу. Повертаю голову, а там Дмитрик лежить, біля голови – калюжа крові. Дуже боялася за нього, зрозуміла, що його справи гірші, ніж мої”, – пригадує Євгенія.

Будинок, де Женя та Дмитрик отримали поранення під час артобстрілу. Фото Максима Уса

Їх із сином відвезли в лікарню. Там за кілька днів хлопчик помер, не приходячи до тями: у нього були сильні поранення голови.

А в Євгенії уламки посікли ноги. Особливо постраждала права кінцівка, жінка мало не втратила її. Коли на початку квітня подружжя виїхало в Київ на лікування, Жені видалили 12 см кістки і потім місяцями “витягувала” її за допомогою апарату Ілізарова. Уже понад півтора роки жінка пересувається на милицях, зараз їй наклали гіпс, коли його знімуть – невідомо.

“Півтора роки я не можу навіть в магазин за покупками сходити. З дому майже не виходжу. Свекруха подарувала мені алмазні мозаїки, тож складаю картини, аби відволіктися. Зараз планую поновити репетиторство, я вчителька англійської мови… Дуже важко без Дмитрика бути тут самій, він же завжди був зі мною поруч, усе життя. А тепер його немає”, – ділиться жінка.

21 вересня 2022 року Євгенії встановили ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. Як і Ігор, Женя планує пов’язати її з війною. Але в її випадку це зробити складніше: слідчі досі не провели судово-медичної експертизи (СМЕ), яка потрібна, аби подати документи до комісії.

“Поки я була в Чернігові, до мене ніхто з правоохоронців не приходив. Коли ми виїхали в Бориспіль, Максим сам ходив і писав заяву до поліції. 10 травня 2022 зі мною зв’язувався прокурор з Чернігова, тоді мене визнали потерпілою. Ми повернулися в Чернігів у жовтні того ж року. А слідчий прийшов сфотографувати місце прильоту – аж 29 червня 2023-го. Більше року минуло після трагедії… Добре, що Максим зробив фото після обстрілу”, – говорить Євгенія.

Дмитро Науменко написав кілька клопотань до слідчого, аби той нарешті провів СМЕ. Відповіді не було. Згодом юрист написав скаргу на бездіяльність слідчого в прокуратуру. Тож за справу взялися прокурори. Наразі за ухвалою суду правоохоронці отримали дозвіл на вилучення медичних документів Євгенії з Чернігівської обласної лікарні, це зайняло місяць. Поки що чекають документацію з медзакладів Києва та Борисполя, де лікувалася Женя.

Юрист ГО МАРТ Дмитро Науменко. Фото з архіву Дмитра Науменка

“Цивільні особи, які отримали поранення і через це МСЕК встановила їм статус інвалідності, наразі мають право пов’язати її з війною. Це той самий статус, який дають військовим через отримання шкоди здоровʼю. Він передбачає потужніший соціальний захист для людей: пільги та більший розмір пенсії”, – говорить юрист Дмитро Науменко.

Інфографіка: як і де отримати документи для встановлення статусу інвалідності внаслідок війни. Інфографіка Наталії Найдюк

Пояснення та уточнення до пам’ятки

Важливо! Витяг з ЄРДР має бути не старше трьох місяців на момент отримання міжвідомчою комісією пакету документів. Їх можна відправити рекомендованим листом на вказану вище адресу, привезти особисто або передати через центри надання адміністративних послуг. На кожній копії треба написати “відповідно оригіналу” та підписати. Нотаріально завіряти не потрібно.

*До травня 2023 року медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) при наданні статусу інвалідності у графі причина захворювання писала: “загальне захворювання”, навіть коли людина отримала поранення під час обстрілів. Таким був наказ МОЗ. Маєте таку ж ситуацію? Зверніться до МСЕК для виправлення. Якщо ж ви взагалі не отримали інвалідність, але втратили працездатність, зверніться до сімейного лікаря і попросіть направлення на МСЕК.

“Зараз МСЕК пише справжній характер шкоди здоров’ю, коли відомо про поранення. Тому якщо є довідка з записом: “загальне захворювання”, то треба повторно звернутися до комісії. МСЕК внесе виправлення. Я бачив документи, де просто перекреслено “загальне захворювання” і написана коректна причина”, – пояснює Дмитро Науменко.

**У різних регіонах справи про поранення та смерті цивільних через війну розслідують різні органи: СБУ або поліція. Потрібно уточнити, хто це робить у вашому регіоні. Де б ви не писали заяву, справу розглядатимуть правоохоронні органи за місцем скоєння злочину.

***Якщо судимість все ж була, потрібно надати інформацію, за якими саме статтями Кримінального кодексу України вас засуджено, та про зняття або погашення судимості.

****Документи розглядає і ухвалює рішення Міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За даними Мінветеранів, з 24.02.2023 до 20.10.2023 на розгляд міжвідомчої комісії надійшло 163 заяви. Із них розглянули 138: за 54 заявами встановлено факт інвалідності, за 19 – відмовлено. Щодо 65 людей інформація уточнюється. На найближчому засіданні мають розглянути 25 заяв.

В чому можуть бути затримки 

З призначенням СМЕ. Сьогодні в Україні є затримки з проведенням судово-медичної експертизи. Її призначає правоохоронний орган, який розслідує справу (в одних регіонах це робить поліція, в інших – СБУ).

За словами Дмитра Науменка, цю експертизу не завжди призначають. Наприклад, від моменту поранення Євгенії Ус минуло понад 1,5 роки. Але слідчий досі не призначив СМЕ. Через велику завантаженість слідчих та судмедекспертів реальний строк проведення експертизи зазвичай займає 2-3 місяці. Слідчий подає клопотання на слідчого суддю, який виносить ухвалу про вилучення медичних документів у тих медзакладах, де лікувалася потерпіла людина. Коли судмедексперти отримають ці документи, вони встановлюють причину отримання поранення, ступень тяжкості та можливий зв’язок поранення з війною, визначають, від якої саме зброї постраждала людина.

Що робити, якщо слідчий не призначає СМЕ.

У такому випадку зверніться до поліції з клопотанням про призначення СМЕ. Слідчий має відреагувати на нього впродовж 3-х днів. Якщо вас ігнорують, пишіть скаргу в прокуратуру або до суду.

Порушення строків розгляду документів міжвідомчою комісією. Комісія розглядає документи впродовж 30 календарних днів. Однак по факту, виходить, довше. Ігор Арендар подав свій пакет 11 вересня 2023 року, але відповіді досі не отримав.

У відповідь на запит щодо контактів “гарячої лінії”, Мінветеранів вказало тел. 0442810857, однак додзвонитися туди нам не вдалося. Також у відповіді вказана електронна адреса: control@mva.gov.ua.

Пільги та пенсія для людей з інвалідністю внаслідок війни

Серед пільг, які зараз реально отримувати, маючи статус інвалідності внаслідок війни: 100% знижка на комунальні послуги; безоплатні обстеження та диспансеризація, протезування, санаторно-курортне лікування, оздоровлення; ремонт і позачергове забезпечення житлом; позачергове забезпечення продовольчими товарами; низка послуг, які надають місцеві органи.

Пенсія залежить від прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність. У 2023 році він становить 2093 грн. Відтак люди отримують на:

  • І групі –  13 604,5 грн (650% від прожиткового мінімуму);
  • ІІ група – 10 988,5 грн (525%);
  • ІІІ група – 7 534, грн (360%).

Авторка Наталія Найдюк