На годиннику – 10 ранку, день у календарі – середа, і ми – сповнені завзяття та ентузіазму відкриваємо двері у приміщення Молодіжного простору наймолодшого міста України – Славутича.
Нас радо зустрічають Оксана (керівниця Молодіжного простору), Тимур (проєктний менеджер), Катерина (Голова Молодіжної Ради «Майбутнє Славутича») та Денис (комунікаційний менеджер). Люб’язно пропонують чай, каву та смаколики. І поки готуються смачні напої – маємо змогу роздивитися приміщення.
Найбільше привертає увагу велика мозаїка на стіні із зображенням молодих парубків, що грають на музичних інструментах та дівчат, що танцюють.
Кольори мозаїки – червоні, жовті, блакитні – і коли на декілька хвилин у вікно проникає сонячне проміння, кімната враз набуває особливого відтінку.
Потім погляд одразу фокусується і на великій багатоярусній люстрі, яка наповнює кімнату урочистістю. Тимур називає її «найбільшою гордістю».

Приміщення Молодіжного простору Славутича.
Частина команди Освітнього Дому прав людини-Чернігів – тут вперше. Ми вирішили приїхати в місто, щоб познайомитися ближче із представниками Молодіжного простору, поспілкуватися із мером, і налагодити співпрацю у декількох наших освітніх проєктах та Програми захисту.
Молодіжний простір Славутича з’явився за ініціативи Молодіжної ради «Майбутнє Славутича» 2 роки тому. Постійні зустрічі, неформальне навчання, тренінги на актуальні теми та залучення до розв’язання важливих завдань краю є основними питаннями порядку денного. Молоді люди вже з 12 років повністю занурюються у життя свого міста і разом втілюють найсміливіші ідеї.

Насправді Славутич також багатий на культурні та освітні події. Наприклад, фестиваль Золота осінь Славутича – проходить з 1994 року! На ньому збираються юні журналісти, телеоператори, фотокореспонденти, редактори і журналісти дитячих газет, теле- й радіопрограм та змагаються у своїй майстерності розкриття актуальних тем засобами журналістики. Або ж фестиваль GOLDenFest» – міжнародний культурно-мистецький захід для людей поважного віку. І це лише невеликий перелік ініціатив – список постійно поновлюється.
На додаток – минулого року Славутич отримав статус «Мала культурна столиця» 2021 року.
Під час нашого візиту ми також познайомилися та поспілкувалися із мером міста – Юрієм Фомічевим. У ході розмови розповіли про діяльність Дому, його ініціативи та домовилися про показ освітньої виставки й залучення до мистецьких та освітніх подій.

Сама історія Славутича – абсолютно не схожа на інші. Місто будували для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС та їхніх сімей після трагедії на ЧАЕС. За два роки вісім радянських республік – серед яких Литва, Латвія, Азербайджан, Вірменія, Росія, Естонія, Грузія й Україна створили місто-красень Славутич.
У місті немає вулиць або проспектів – замість цього – квартали – Вільнюський, Азербайджанський, Ризький, Талліннський, Єреванський тощо. Кожен квартал збудований за традиціями тієї чи тієї країни – відповідний матеріал, оздоблення і колорит. Відтак наша годинна прогулянка містом перетворилася в експрес-тур чотирма країнами. Ми встигли побувати у Вірменському кварталі, який облицьований рожевим туфом. На парканах та монументах можна побачити квітку незабудку – що є символом вічної пам’яті, у Грузинському кварталі – вже зовсім інша стилістика, колір будинків та їхнє оздоблення.

І зараз місто – живе, і більшість жителів активно долучається до його розвитку. Тимур розповідає, що Славутич посідає перші місця у рейтингу з кількості залучення громадян у життя міста – також і завдяки Бюджету участі, та новому Молодіжному бюджету участі. Місто активно переходить від монопрофільності до багатовекторності. Серед пріоритетів – умови ведення малого і середнього бізнесу, розвиток різних інституцій, залучення інвесторів, і, звісно, великі плани на культуру, туризм та різноманітні індустрії.
Відтак місто набуває і втілює нові ідеї, є абсолютне дружнім та сміливим до нових ініціатив, тож ми щиро віримо, що всі плани міста Славутича обов’язково здійсняться. І Освітній Дім прав людини – Чернігів також радий бути частиною цих змін.
