У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 760 днів повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 4235 епізодів за весь період і 29 епізодів, зафіксованих у березні 2024 року.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 725 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також на вибухових пристроях різного характеру загинула щонайменше 571 людина, було поранено щонайменше 619 чоловік.

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

7 березня внаслідок ворожого удару (О 15.50-16.10 зафіксовано 15 вибухів з міномету 120 мм біля н. п. Карповичі Новгород-Сіверського району) загинув чоловік 1972 року народження. Його тіло біля воронки від вибуху знайшли сусіди.

9 березня під час обстрілу села місцевий житель заховався в погребі. Однак російська міна поцілила прямо туди – внаслідок вибуху стеля погребу обвалилася на чоловіка. Потерпілий зазнав травм ніг і не міг самостійно пересуватися.

4 березня о 08:55 унаслідок ракетного обстрілу біля н. п. Козилівка Корюківського району. Було пошкоджено будівлі ферми та травмовано місцевого мешканця (поранення руки).

Близько 13:40 22 березня в районі села Прогрес прикордонної Семенівської громади на Чернігівщині російський дрон влучив у маршрутку. В мікроавтобусі перебувало 9 цивільних осіб, 3 з яких отримали поранення різного ступеня тяжкості (дві жінки-пасажирки маршрутки 1979 та 1973 років народження, а також чоловіка 1975 року народження.)

22 березня у прикордонній Семенівці на Чернігівщині внаслідок російського бомбардування, ймовірно КАБами, знищено будинок культури. Пошкоджено автомобіль. По медичну допомогу звернулися четверо людей, загиблих немає. Пошкоджено житлові будинки навколо.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, у Чернігівській області за досліджуваний період унаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 5861 об’єкт цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

На Чернігівщині поблизу міста Ічня Прилуцького району ввечері 4 березня трактор підірвався на невідомому вибуховому пристрої.

За попередньою інформацією, під час проведення земляних робіт на землях ТОВ “Ічнянське” водій трактора John Deere 8345R наїхав на вибуховий пристрій. Його тип наразі встановлюється. Внаслідок вибуху трактор отримав механічні пошкодження переднього правого колеса, також у ньому вибито лобове скло. Потерпілих немає.

Унаслідок російського обстрілу одного з прикордонних сіл Новгород-Сіверської громади на Чернігівщині 5 березня пошкоджено приміщення магазину та житлові будинки. За інформацією правоохоронців, люди не постраждали.

Унаслідок атаки російських дронів зазнав руйнувань приватний будинок в одному з сіл Семенівської громади. Господар будинку перебував усередині оселі та дивом уцілів.

2 вибухи з ПТУР (16.20-16.40) біля с. Грем’яч Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу пошкоджено непрацюючу вишку мобільного зв’язку «МТС» та ЛЕП.

7 березня зафіксовано 9 вибухів з міномету 120 мм біля н. п. Будо-Вороб’ївська Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу сталося загоряння господарської будівлі.

8 березня о 12.10 – 12.30 зафіксовано 9 вибухів з міномету 120 мм біля н. п. Єліне Корюківського району. Внаслідок обстрілу відбулося загоряння нежитлового будинку.

12 березня об 11.20 – 11.30 зафіксовано 3 вибухи із ствольної артилерії біля н. п. Бучки Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу виникла пожежа господарчої будівлі в нежитловому господарстві. Вогнем знищено будівлю.

14 березня о 13:40 зафіксовано 1 вибух, скид з дрону, по н .п. Миколаївка Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу сталося загоряння господарської будівлі.

15 березня о 16.00-16.15 пролунали 5 вибухів з САУ у районі північної околиці с. Мощенка Чернігівського району. Пошкоджено одну будівлю ферми та лінію електропередачі високої напруги.

16 березня о 22.45 1 вибух (ракета Х-59) в н. п. Макишин Чернігівського району. Знищено господарчу будівлю та виникла пожежа житлового будинку, знищений також легковий автомобіль.

20 березня о 17.00 зафіксовано 1 вибух, скид боєприпасу з FPV дрону біля н. п. Заріччя Новгород-Сіверського району. Внаслідок ураження виникла пожежа житлового будинку (мешканці відселені).

Унаслідок російських обстрілів 20 березня зазнало пошкоджень фермерське господарство в одному з прикордонних сіл Новгород-Сіверського району.

Внаслідок вибухів господарські споруди та майстерні зазнали пошкоджень.

25 березня о 16:20-16:47 зафіксовано 40 вибухів з РСЗВ біля н. п Полісся Чернігівського району. Про втрати серед місцевого населення інформація не надходила. Пошкоджена ЛЕП. Порушене електропостачання сіл Берилівка, Гасичівка, Мощенка, Сутоки, Чернігівського району.

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області трапилися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що протягом останнього місяця зс рф ведуть щоденні обстріли як прикордонних територій Чернігівської області, так і самого міста Чернігів. Фіксуються присутність ДРГ, ворог застосовує для обстрілів артилерію, міномети, РСЗВ, БПЛА, пуски ракет з гелікоптерів та літаків тощо – все це неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпечення, людських втрат серед цивільного населення.

Загалом за останній місяць від ворожих обстрілів пошкоджено 4 об’єкти інфраструктури життєзабезпечення, 4 автомобілі, 7 об’єктів підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, 1 об’єкт культурно-розважального закладу, 14 будівель житлово-побутового призначення, 1 людина загинула та 8 дістали поранення.   

Основне фото: Будинок, у якому жила родина Кряж. Суспільне Чернігів

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Аналіз підготував координатор громадської приймальні УГСПЛ в м. Чернігів, що діє на базі  ГО «МАРТ»,  Дмитро Науменко

Село Припутні — одне з багатьох на Чернігівщині, що опинилося в окупації російських військ у лютому-березні 2022 року. Тут людей розстрілювали, на подвір’ях місцевих жителів ставили військову техніку, грабували будинки, а один і взагалі спалили задля розваги. Після відходу з області — залишили заміновану територію та жахливі спогади від пережитого.

Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

“Нас розстріляли. Нас ранило…”

За період окупації, яка тривала трохи більше як місяць, у невеликому селі загинуло п’ятеро людей. Першими жертвами стали Олександр Грищенко та Євгеній Чемерис. 26 лютого 2022 року вони автомобілем поїхали в сусіднє село Крупичполе. На початку села стояла колона російської військової техніки. По автомобілю відразу відкрили вогонь. Автомобіль загорівся, обоє чоловіків, на жаль, загинули. Чому російські військові почали стріляти достеменно невідомо. Чоловіки були цивільними.

Наступна трагедія трапилася через місяць. 27 березня подружжя Світлана та Григорій Продани їхали велосипедами до сусіднього села на похорон батька. Дорогою в них поцілили російські військові. Поранена жінка змогла зателефонувати та попросити допомоги. Вона розмовляла вже тихо і казала: «Нас розстріляли. Нас ранило. Колони вже немає. Ми у вербичках». Швидка допомога забрала людей у лікарню. Світлана померла у приймальній. Григорію зробили операцію, але вночі він помер.

Через чотири дні, 31 березня 2022 року, коли російські війська покидали Чернігівщину, то застрелили чоловіка в селі. Його звали Микола Кубрак. Він перебував біля одного з перехресть, кудою прямували російські колони. Солдати зробили декілька пострілів. Рана була на шиї. Невдовзі чоловік помер.

Коли завершилася окупація, здавалося все позаду, але це було не так. Російські військові ретельно замінували територію. На одній із мін підірвався автомобіль швидкої допомоги, в якому їхала родина медиків на прізвище Пабат. Чоловік та жінка померли від отриманих травм, їх донька отримала поранення, сину пощастило залишитися неушкодженим.

Хаотичні обстріли, пограбування та підпали

Російські військові розташувалися в лісі, що на околиці села. Облаштували бліндажі і там постійно перебували. Селом регулярно курсували російські колони. Свідки розповідають, що під час руху бронетехніки залишатися на вулиці було вкрай небезпечно. Військові РФ хаотично обстрілювали будинки місцевих мешканців та інші будівлі, які траплялися їм на шляху. 

Росіяни заходили в пусті хати, в них брали все, що бажали. У людей із підвалів та погребів зникли харчі. Вбивали та забирали свійських тварин. Нищили автомобілі. Шукали алкоголь та сигарети. Викрадали різноманітні побутові речі, одяг та навіть жіночу білизну.

Місцевий магазин росіяни протаранили БМП, забрали гуманітарну допомогу, яку якраз роздавали місцевим мешканцям наприкінці березня. Охочих, що зібралися отримати гуманітарку, розлякали автоматними чергами.

Спалений автомобіль у селі Припутні. Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

Коли російські війська покидали Чернігівську область, селилися в будинки місцевих мешканців, прикриваючись цивільним населенням як “живим щитом”. Будинок однієї жінки, де російські військові якраз вирішили заночувати та розважалися всю ніч, вживаючи алкогольні напої, вранці підпалили. Потім завели свою бронетехніку і колона попрямувала в бік російського кордону. Відомо також, що в інших людей російські військові спалили фуру, вогонь з якої перекинувся на будинок. Все згоріло. 

Страшно усвідомити, що це лише частина тих страшних подій, які довелося пережити мешканцям села Припутні. За трохи більше, ніж місяць, російські військові “визволили” їх від спокійного життя, здоров’я, будинків, речей, а семеро людей від найціннішого — життя.

_________

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. 

Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Вночі 22 березня 2024 року Росія завдала масованих ракетних ударів по об’єктах критичної цивільної (в першу чергу — енергетичної) інфраструктури України, яка призвела до руйнування цивільних об’єктів.  Сьогодні під атакою перебували Харків, Запоріжжя, Дніпро, Кривий Ріг, Черкаси, окремі населені пункти Харківщини, Дніпропетровщини, Запоріжчини, Одещини, Хмельниччини, Вінниччини та Івано-Франківщини. Це була друга атака поспіль після масованої атаки на місто Київ та Київську область напередодні. 

Всі наслідки від нічної атаки 22 березня наразі важко оцінити, але станом на 14.00 відомо про прямі влучання по Дніпровській ГЕС (ДніпроГЕС) у Запоріжжі. Влучання в греблю гідроелектростанції може призвести до катастрофічних наслідків для життя українців та довкілля. Стався витік нафтопродуктів у Дніпро, що також може спричинити значну шкоду для екосистеми. Поряд з атакою на Каховську греблю такі дії РФ можуть бути прирівняні до використання зброї масового знищення. 

Внаслідок ранкової атаки відключилася зовнішня повітряна лінія, яка з’єднує тимчасово окуповану Запорізьку АЕС із об’єднаною енергосистемою України, відтак ЗАЕС опинилася на межі блекауту. Найважча ситуація наразі у Харкові — там армія РФ буквально намагалась знищити основні енергетичні об’єкти, які живлять місто, вдаривши щонайменше 15 разів по об’єктах енергетики. За даними Харківської ОВА, наразі у Харкові без електроенергії близько 700 тисяч споживачів. 

Без світла, води та тепла залишаються сотні тисяч людей по всій Україні. Ці атаки забрали життя щонайменше п’яти людей, в тому числі дитини; поранено 30 осіб, руйнувань зазнали житлові будинки та цивільні об’єкти.

Росія не вперше атакує об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури України, але сьогоднішня атака вже була оцінена як  одна  з наймаймасованіших та руйнівних за весь час з початку широкомасштабної агресії Росії проти України. Під цілеспрямовані удари потрапили ключові об’єкти, що забезпечують роботу енергосистеми загалом – генерація енергії, високовольтні підстанції, підстанції операторів розподілу. Аварійні відключення вже запровадили у семи областях України. Знеструмлені- заклади що забезпечують ключові послуги – медичні установи, системи екстреного звернення для ключових служб (поліція, лікарні тощо)  вокзали, спостерігаються проблеми з водопостачанням та теплом. 

Напади на цивільні об’єкти (8(2)(b)(ii)), заподіяння надмірної шкоди цивільним особам та пошкодження цивільних об’єктів (8(2)(b)(iv)) є воєнними злочинами та злочинами проти людяності (7(1)(k))) в розумінні Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Раніше, 5 березня II Палата попереднього провадження МКС видала ордери на арешт двом представникам воєнного командування РФ за атаку на об’єкти цивільної інфраструктури, в тому числі, Кременчуцької ГЕС. 

Ми закликаємо Уряд України забезпечити слідчі органи та органи прокуратури відповідними законодавчими інструментами, які дозволять задокументувати всі порушення якісно та у відповідності до стандартів міжнародного кримінального права. Зокрема без подальших зволікань ратифікувати Римський Статут МКС та  імплементувати його в кримінальний та кримінально-процесуальний кодекси;  забезпечити належний захист та підтримку постраждалих та свідків масованих обстрілів на державному рівні. Якісне документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності у відповідності до міжнародних стандартів  є ключовим  обов’язком правоохоронних органів України.       

Ми сподіваємось що Офіс Прокурора МКС включить епізоди масованого обстрілу об’єктів критичної інфраструктури 22 березня 2024 року в своє поточне розслідування дій РФ і розширить коло підозрюваних осіб до найвищого політичного рівня, як відповідальних за впровадження системної і послідовної політики знищення критичної цивільної інфраструктури України.    

Ми звертаємося до країн партнерів з закликом активізувати їх дії щодо надання систем протиповітряної оборони, що мають забезпечити захист цивільних осіб та захищених МГП об’єктів.

On the night of March 22, 2024, Russia launched massive missile attacks on Ukraine’s critical civilian (primarily energy) infrastructure facilities, which led to the destruction of civilian objects. Today, Kharkiv, Zaporizhzhia, Dnipro, Kryvyi Rih, Cherkasy, multiple cities and towns in Kharkiv, Dnipro, Zaporizhzhia, Odesa, Khmelnytskyi, Vinnytsia, and Ivano-Frankivsk oblasts were under attack. It followed a massive attack on Kyiv and the Kyiv region the day before.

It is currently difficult to assess the full impact of the March 22 attack, but as of 2 PM Kyiv time, direct hits were reported at the Dnipro hydroelectric power plant in Zaporizhzhia. An attack on a hydroelectric power plant dam could lead to catastrophic consequences for the lives of Ukrainians and the environment. Oil products leaked into the Dnipro River, which could also cause significant damage to the ecosystem. Along with the attack on the Kakhovka dam, such actions by the Russian Federation can amount to a use of weapons of mass destruction.

As a result of the morning attack, the external overhead line connecting the temporarily occupied Zaporizhzhia Nuclear Power Plant to the unified energy system of Ukraine was disconnected, putting the plant on the verge of blackout. A particularly difficult situation is currently in Kharkiv, where the Russian army attempted to destroy the main energy facilities that supply the city, directing at least 15 strikes at such objects. According to the Kharkiv Regional Military Administration, about 700,000 consumers in Kharkiv are currently without electricity.

Hundreds of thousands of people across Ukraine remain without power, water and heat. These attacks have claimed the lives of at least five people, including a child. 30 people are injured, residential buildings and civilian facilities are destroyed.

This is not the first time that Russia has targeted Ukraine’s civilian energy infrastructure, but today’s attack has already been assessed as one of the most widespread and destructive since the beginning of Russia’s large-scale aggression against Ukraine. The targeted attacks hit key facilities that ensure the operation of the power system as a whole: power generation, high-voltage substations, and distribution operator substations. Emergency power outages have already been introduced in seven regions of Ukraine. Critical infrastructure elements, such as medical facilities, emergency call systems for critical services (e.g. police, hospitals, etc.), train stations, water and heat supply, are affected.

Attacks against civilian objects (8(2)(b)(ii)), causing excessive harm to civilians and damage to civilian objects (8(2)(b)(iv)) constitute war crimes and crimes against humanity (7(1)(k)) as per the Rome Statute of the International Criminal Court (ICC). Earlier, on March 5, II Pre-Trial Chamber of the Court issued arrest warrants against two representatives of the Russian military command for attacks on civilian infrastructure, including the Kremenchuk hydroelectric power plant.

We call on the Government of Ukraine to provide the investigative and prosecutorial authorities with the appropriate legislative tools to document all violations in a proper manner and in accordance with international criminal law standards. In particular, without further delay, to ratify the Rome Statute of the ICC and implement it in the criminal and criminal procedure codes; ensure proper protection and support at the state level for victims and witnesses of mass shelling. Effective documentation of war crimes and crimes against humanity in accordance with international standards is a key responsibility of Ukraine’s law enforcement agencies.

We hope that the Office of the Prosecutor of the ICC will add the episodes of mass shelling of critical infrastructure on March 22, 2024 to the scope of its ongoing investigation, and expand the range of suspects to include the highest political level officials as those responsible for implementing a systematic and consistent policy of destroying Ukraine’s critical civilian infrastructure.    

We call on our partner countries to step up their efforts to provide air defense systems to ensure the protection of civilians and objects protected by international humanitarian law.

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 731 день повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 4122 епізоди за весь період і 9 епізодів, зафіксованих у лютому 2024 року.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 677 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також на вибухових пристроях різного характеру загинуло щонайменше 555 осіб та поранено щонайменше 594 людини.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, у Чернігівській області за досліджуваний період внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 5537 об’єктів цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць:

29.01.2024 року під час руху автомобіля ВАЗ-2107 з трьома пасажирами із прикордонного села до райцентру (м. Новгород-Сіверського) в лікарню стався вибух. У селі поблизу перехрестя доріг люди почули сильний вибух і побачили спалах – імовірно, ворожий дрон скинув невідомий вибуховий предмет. Унаслідок вибуху уламками посікло автомобіль. Усі четверо людей у салоні вціліли.

4.02.2024 року внаслідок обстрілу військами рф, імовірно, зі ствольної артилерії (5 приходів) та міномета 120 мм (4 приходи) в районі села Грем’яч пошкоджень зазнав недіючий магазин та пожежна частина (пошкоджено дах будівлі).

05.02.2024 року війська РФ атакували три прикордонні громади Чернігівщини. Обстріли вели з мінометів та FPV-дронів. Новгород-Сіверська громада: один прихід, ймовірно, з міномета 120 мм біля села Грем’яч. Внаслідок обстрілу пошкоджено лінію електропередач.

05.02.2024 військові формування рф обстріляли сільгосппідприємство в Новгород-Сіверському районі. Внаслідок обстрілу пошкоджень зазнали будівлі підприємства, також пошкоджень зазнала сільгосптехніка.

За тиждень із 19.02.2024 по 25.02.2024 року війська рф 53 рази обстріляли 20 прикордонних населених пунктів Чернігівської області. Зафіксовано 310 вибухів. Є пошкодження цивільного транспорту та мереж елекроживлення. Інформація про постраждалих не надходила.

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області сталися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що протягом останнього місяця зс рф продовжують вести щоденні обстріли прикордонних територій Чернігівської області. Фіксуються присутність ДРГ, військові формування рф застосовують для обстрілів артилерію, міномети, РСЗВ, БПЛА, пуски ракет з гелікоптерів тощо – все це призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпечення, людських втрат серед цивільного населення.

Загалом за останній місяць від ворожих обстрілів пошкоджено 3 об’єкти інфраструктури життєзабезпечення, 3 автомобілі, 3 об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, 1 державну установу. На щастя, минулося без людських втрат.

Основне фото: ГУНП Чернігівської області

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Аналіз підготував координатор громадської приймальні УГСПЛ в м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ», Дмитро Науменко 

Протягом 2023 року команда Освітнього дому прав людини  — Чернігів виступала партнером проєкту незалежної німецько-швейцарської неурядової організації “Libereco — Partnership for Human Rights” та ТОВ “BEGECA”. Завдяки цій ініціативі вдалося передати техніку закладам освіти, зокрема, проєктори, проєкційні екрани, комп’ютери, ноутбуки, комп’ютерні миші, багатофункціональні пристрої (принтери), інтерактивні дошки та інтерактивні панелі. 

Команда моніторингової місії Освітнього дому прав людини — Чернігів на Сумщині, під час якої було передано техніку для учнів  Боромлянського ліцею та інших закладів освіти.

“Спочатку ми збирали потреби шкіл та інших закладів освіти, потім сформували перелік найбільш необхідної техніки та комп’ютерного обладнання. Libereco та BEGECA знайшли фінансування під ці потреби та допомогли закупити”, — розповів керівник напряму документування воєнних злочинів Ярослав Кириєнко.

Проєкт підтримує насамперед школи в Чернігівській області. Згодом вирішили передати частину техніки також закладам освіти Херсонщини й Сумщини, куди команда Освітнього дому їздила фіксувати напади на заклади освіти, що постраждали від російської збройної агресії. Технічне оснащення шкіл та інших закладів освіти сприяє відновленню та посиленню освітнього потенціалу, допомагає швидше подолати наслідки війни. Завдяки цій співпраці 47 закладів освіти отримали техніку на загальну суму майже 70 000 євро.

Передання техніки для учнів школи у селі Нововоскресенське, Херсонська область.

Нанченко Любов Миколаївна⁩, директорка Смичинського ліцею, поділилася своїм відгуком: “Екран великий за розмірами. Ми його використовуємо в кабінеті англійської мови. Проєктор  перевершив наші очікування. Швидкість роботи досить висока. Пристрій має багато корисних функцій, що дозволяють легко користуватися ним та отримувати дітям задоволення від перегляду відео”⁨.

Смичинський ліцей, Чернігівська область.

Протягом декількох років Libereco тісно співпрацює з Освітнім домом прав людини – Чернігів. Співпраця в напрямку допомоги закладам освіти розпочалася після завершення проєкту “Під прицілом — школи”. Дослідження, яке тоді вдалося провести, допомогло зібрати інформацію про кількість зруйнованих і пошкоджених об’єктів на території Чернігівської області. Далі необхідно було сприяти відновленню шкіл.

Організація “Libereco – Partnership for Human Rights” здійснює гуманітарну допомогу та психосоціальну підтримку в Україні з 2014 року. З 24 лютого 2022 року активно працює у сфері евакуації, забезпечення житлом, харчування, психологічної допомоги та освіти з прав людини. 

ТОВ “BEGECA” — це зареєстроване в Німеччині товариство з обмеженою відповідальністю, яке, зокрема, опікується різними соціальними темами. Під час реалізації цього проєкту вони допомогли як фінансово, так і логістично, що не менш важливо.

Наліпка на техніці.

Також своїми враженнями поділилася директорка Новобиківської школи, Наталія Миколаївна Вовк. Вона розповіла, що впродовж тридцяти трьох днів на початку повномасштабного вторгнення їх Новобиківський заклад загальної середньої освіти, що  в Ніжинському районі Чернігівської області, перебував в окупації. Часткове руйнування, вибиті вікна, але чи не найбільш прикрим було викрадення та пошкодження російськими військовими всієї оргтехніки, що унеможливлювало здійснювати сучасний освітній процес. 

Наталія Миколаївна розповідає: “Звичайно, розуміючи, що багато освітніх закладів опинилися в ще гіршому становищі, не сподівалися на допомогу та підтримку навчального закладу саме в питанні забезпечення оргтехнікою. Тому отримання принтера, проєкційного екрана, проєктора та інтерактивної дошки було неабиякою підтримкою.

Проєкційний екран ми використовуємо для проведення масових заходів, а зараз це надзвичайно важливо для дітей. Інтерактивна дошка є у користуванні майже кожного класу середньої та старшої ланки, принтер, звичайно, використовує в роботі весь педагогічний  колектив. Кожна одиниця  наданої техніки знайшла своє місце для залучення до роботи. 

Щиро дякуємо Libereco — Partnership for Human Rights,  ТОВ “BEGECA” та Освітньому дому прав людини  — Чернігів за вчасну та таку потрібну допомогу. За те, що допомагаєте відновити сучасний освітній процес, що вкрай важливо у період війни. Самостійно наразі наша країна, яка бореться з ворогом, не може забезпечити повноцінного відновлення всіх руйнувань, але розвиток освіти, культури не повинні припинятися саме  в такий час, адже це наш інформаційний фронт, на якому ми виховуємо молоде покоління — юне покоління патріотів.” 

Техніка для школярів у селі Піски, Чернігівська область.

Нині на Сумщині та Чернігівщині за два роки повномасштабного вторгнення офіційно постраждало близько 150 закладів освіти в кожній області. На Херсонщині ситуація ще гірша — 296 пошкоджено та 51 зруйновано повністю. Співпраця із міжнародними організаціями, які допомагають відновлювати понівечену війною освіту в Україні, є надзвичайно важливою. Українська держава, яка бореться на полі бою за своє існування не завжди має можливість швидко відбудовувати соціальну сферу, частиною якої є заклади освіти. Але час іде, молоді покоління повинні отримати ґрунтовні знання та мати шанс на успішне майбутнє, незважаючи на збройну агресію з боку рф. 

Дякуємо “Libereco – Partnership for Human Rights” та ТОВ “BEGECA” за можливість спільно реалізувати цю справді важливу ініціативу. Команда проєкту також висловлює вдячність магазину інтерактивного обладнання “Intboard” за суттєву знижку, що дозволило закупити більшу кількість техніки, яка була передана закладам освіти. 

Львівський хаб Освітнього дому прав людини — Чернігів працює як шелтер, в якому можуть безоплатно проживати від 1 до 5 днів правозахисники, громадські активісти, журналісти, волонтери та члени їх сімей. А також як освітній хаб, в якому можна навчатися, працювати, проводити заходи, збирати коворкінг-групи тощо.

Львівський хаб розміщується у приміщенні площею розміром 100 кв.м та виконує три основні функції:

1. Шелтер. Ми надаємо безоплатне проживання для правозахисників, журналістів, громадських активістів, волонтерів та членів їх родин протягом 1-5 днів. Простір вміщує до 10 людей у комфортних умовах та до 15 людей в особливих випадках. У Хабі наявний базовий набір зручностей:

• дві кімнати для проживання гостей з одно- та двоповерховими ліжками;
• набори постільної білизни, рушників, капці для гостей тощо;
• душова кімната, а також засоби гігієни й прання, побутова техніка (фен, праска, пральна машина);
• кухня, де є все необхідне для розігріву, приготування та вживання їжі;
• зручні робочі місця для роботи за ноутбуком та безкоштовний Wі-Fі.2. Конференц-простір.У Львівському Хабі є зала площею 35 кв.м, обладнана базово необхідними речами для проведення заходів: столи, стільці, дивани, проєктор, принтер, фліпчарт, канцелярія. Може вміщувати до 15-20 людей, залежно від тривалості та типу заходу.3. Центр незламності. В Хабі є необхідний набір автономних приладів, які надають можливість функціонування у випадку відключення електропостачання, води та опалення. Неподалік є бомбосховище.

Окрім того, Львівський хаб — це своєрідний артпростір у якому можна подивиться виставку картин, пограти в інтелектуальні настільні ігри, відеоігри чи переглянути тематичні фільми.    

Хаб розташований у центрі міста Львів.

Контакти:
Адміністратор: +380932603903 (Signal, Telegram).
Гугл-форма для реєстрації тут.

Пограбування місцевого населення та школи, затримання й катування людей. Вирок командиру. Коротко про те як жителі села Пакуль пережили 10 днів російської окупації. 

Хто окуповував Пакуль?

Пакуль — мальовниче та стародавнє село на Чернігівщині, що розташовується всього за 10 км від кордону з Білоруссю. Російським військам вдалося окупувати його майже через місяць після початку повномасштабного вторгнення. Окупація тривала 10 днів.

Армен Абгарян (посередині). Фото: Час Чернігівський.

Вранці 21 березня 2022 року військовослужбовці 7-ї зведеної стрілецької роти 74-ї ОМСБр рф зайняли Пакуль. Командував підрозділом військовий злочинець Армен Абгарян. Постійне місце дислокації цих військових — м. Юрга, Кемеровської області. Саме звідти вони прибули “звільняти”, грабувати та катувати українське цивільне населення. Місцеві мешканці розповідають, що в селі також дислокувався російський “СОБР” (спеціальний загін швидкого реагування) та інші військові формування рф.

Грабували, шукали “баньку и девочек”

В селі відразу поставили декілька блокпостів, один з яких у центрі села. На ньому чергували російські військові азійської зовнішності, ймовірно, тувинці або буряти. Вони запитували в місцевих мешканців де знайти “баньку и девочек”. Це неабияк жахало жителів села Пакуль, адже ці військові несли потенційну загрозу жінкам і дівчатам, що залишилися в окупації. На щастя, випадків зґвалтування не зафіксовано.

Російські військові розселилися в пустих цивільних будинках, на території школи, лісництва та пожежної частини. Після їх виходу із села, виявили, що в шкільному гаражі відсутні інструменти, із їдальні зник посуд для приготування їжі та всі запаси продуктів. Зі спортивної зали забрали нові мати, що призначені для занять спортом дітей. У місцевих жителів викрадали господарський інвентар, легкові та вантажні автомобілі, худобу, птицю, харчі, речі домашнього вжитку та навіть натільну білизну.

Приміщення школи в селі Пакуль. Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів.

Перевірки та катування

Пакульців обшукували, перевіряли кожен будинок, влаштовували на блокпостах огляди телефонів та документів. 24 березня 2022 року місцевий мешканець Олег Парасюк намагався перетнути блокпост, їхав годувати собак, але його затримали. Спочатку посадили на стілець і допитували, згодом вивезли на територію лісового господарства, де у російських військових був штаб. Олега тримали у підвалі разом зі ще одним чоловіком — Сергієм Яковенком із села Ведильці.

Від обох полонених вимагали передати інформацію про Збройні сили України. Чоловіків били, але вони нічого не розповідали. Наступного дня до підвалу спустився командир підрозділу Армен Абгарян. Розстібнув кобуру, дістав пістолет і двічі вистрілив в Олега Парасюка та тричі в Сергія Яковенка.. Олега Парасюка було поранено в руку та ногу, Сергію Яковенку прострелено щоку, він отримав поранення верхньої та нижньої губи, плеча, втратив п’ять зубів. Чоловіки вижили та змогли втекти, двері підвалу залишилися незамкнуті.

Окрім того, відомо про щонайменше ще трьох людей, яких примусово утримували на території цього лісового господарства.

Підвал на території лісового господарства в селі Пакуль. Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів.

Звільнення села та вирок суду

31 березня 2022 року місцеві мешканці побачили, що колона техніки рухається в сторону Чернігова. Російські війська виходили із села, залишаючи після себе всюди безлад та заміновану територію…

Журналістам вдалося ідентифікувати Абгаряна, завдяки чому правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження. Відомо, що російські військові з цієї мотострілецької бригади беруть участь у війні проти України з 2014 року. 14 вересня 2023 року суд у Чернігові виніс вирок та визнав російського військовослужбовця Армена Абгаряна, командира 74-ї окремої мотострілецької бригади, винним у жорсткому поводженні з цивільним населенням та відданні наказу на порушення законів та звичаїв війни. Заочно Абгаряну присудили 12 років увʼязнення. 

Підготовка інформаційного матеріалу стала можливою завдяки Програмі «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки #USAID. Представлені тут погляди та інтерпретації не обов’язково відображають погляди Уряду США, USAID або #УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ОДПЛЧ.

Вранці 22 лютого 2024 року представники російського Центру протидії екстремізму (далі – ЦПЕ) провели обшук у будинку журналістки і правозахисниці Лутфіє Зудієвої. В неї та її чоловіка було вилучено реєстратор відеоспостереження, всі телефони, флеш-накопичувачі та ноутбук. Сам обшук було проведено без присутності захисників – адвокатів Еміля Курбедінова та Едема Семедляєва. Вони прибули до місця проведення обшуку, проте в будинок Лутфіє Зудієвої їх не пропустили. Крім того, під час затримання Зудієвої чоловіки-представники ЦПЕ, знаючи, що вона є релігійною мусульманкою, торкалися її, чим образили Лутфіє та її чоловіка.

Після обшуку російські силовики затримали правозахисницю та доставили її до ЦПЕ у місті Сімферополь, де на неї було складено протоколи щодо скоєння адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 та 2.1 ст. 13.15 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (зловживання свободою масової інформації). Йдеться про те, що  у своєму дописі на Facebook стосовно незаконного переслідування ймовірних учасників Хізб ут-Тахрір вона не зазначила, що ця організація визнана в РФ терористичною, а також за те, що, посилаючись на статтю “Радіо Свобода”, вона не вказала, що ця організація визнана “іноземним агентом”, згідно із законодавством РФ.

Лутфіє Зудієва є громадською активісткою, правозахисницею та журналісткою, яка висвітлює судові процеси та масові обшуки у Криму, підтримує родини політв’язнів. Раніше її вже двічі затримувала окупаційна влада та двічі засуджувала правозахисницю до адміністративного штрафу. 

Ми вважаємо, що проведення обшуку, затримання та адміністративне покарання – це чергова спроба російської окупаційної влади залякати Лутфіє Зудієву і інших правозахисників та примусити її припинити громадську і правозахисну діяльність.

Правозахисники та журналісти є однією із вразливих груп, які зазнають системних переслідувань в окупованому Криму. Серед правозахисників, яких переслідує російська влада, член Кримської контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, координатор “Кримської солідарності” Сервер Мустафаєв та медсества, громадянська журналістка і правозахисниця Ірина Данилович. Вони були засуджені до тривалих термінів ув’язнення за сфабрикованими справами. 

Крім того, з перших років окупації щонайменше 13 адвокатів стали жертвами утисків з боку російської окупаційної адміністрації, які відбуваються у формі свавільних обшуків, затримань, адміністративних арештів і штрафів у політично мотивованих справах, позбавлення адвокатських ліцензій, блокування мобільного зв’язку, погроз кримінального переслідування тощо. 

Так, лише нещодавно, 15 лютого 2024 року, у Сімферополі співробітники ЦПЕ вчергове затримали адвоката Еміля Курбедінова біля будівлі ФСБ РФ та склали на нього адміністративний протокол за аналогічною статтею, як і у Лутфіє Зудієвої (ч. 9 ст. 13.15 КпАП РФ). Через переслідування та тиск на адвокатів їхні підзахисні не отримують своєчасну правову допомогу під час обшуків, судових засідань чи інших процесуальних дій, погіршуючи і так кричуще становище жертв порушень прав людини в окупованому Криму.

В порушення своїх міжнародно-правових зобов’язань згідно із Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Російська Федерація систематично вдається до свавільного та незаконного втручання в особисте і сімейне життя, свавільних та незаконних посягань на недоторканність житла тих громадян України, які проживають в окупованому Криму. Також держава-окупант, ліквідувавши судову систему України в Криму, використовує підконтрольні їй “суди” для політично мотивованого переслідування громадських активістів, правозахисників, журналістів та всіх нелояльних жителів  Криму, позбавляючи їх права на свободу думки і вираження поглядів.

Щоб зупинити подальше переслідування Лутфіє Зудієвої та інших правозахисників, журналістів, громадських активістів в Криму, закликаємо:

а) Правозахисні організації України та інших демократичних країн:

• взяти під постійне спостереження випадки свавільних обшуків та затримань правозахисників, журналістів, громадських активістів в Криму та поширювати інформацію про них;
• надавати правову, інформаційну, освітню та іншу підтримку жертвам переслідувань в окупованому Криму, в тому числі громадським активістам, правозахисникам і журналістам;
• вимагати від урядів демократичних країн запровадити персональні санкції проти осіб, безпосередньо причетних до порушень прав людини в окупованому Криму, та посилювати системний тиск на Російську Федерацію для якнайшвидшої деокупації території України.

б) Незалежні медіа, редакторів та журналістів:

• продемонструвати професійну солідарність та забезпечити інформаційну кампанію, детально висвітлюючи практику свавільних обшуків та затримань громадських активістів, журналістів, правозахисників в окупованому Криму.

в) Органи державної влади України:

• провести розслідування незаконного обшуку та затримання Лутфіє Зудієвої і притягнути винних до відповідальності;
• докласти всіх зусиль для звільнення кримських політичних в’язнів, зокрема громадських активістів, правозахисників і журналістів;
• ініціювати запровадження персональних санкцій щодо осіб, які причетні до переслідування Лутфіє Зудієвої.

г) Уряди демократичних країн світу, зокрема учасників Міжнародної Кримської платформи:

• висловити рішучий консолідований протест проти політично мотивованого переслідування Лутфіє Зудієвої та інших громадських активістів, правозахисників та журналістів в окупованому Криму;
• здійснювати регулярний моніторинг порушень прав людини на Кримському півострові, зокрема переслідування громадських активістів, правозахисників та журналістів, оперативно реагувати на них;
• запровадити персональні санкції щодо осіб, які причетні до переслідування Лутфіє Зудієвої та посилювати системний тиск на Росію для якнайшвидшої деокупації території України та відновлення її територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах.

Кримська правозахисна група

Центр прав людини ZMINA

ГО “КРИМСОС”

ГО “Кримський процес”

Правозахисний центр «Дія»

Центр громадянських свобод

Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля

ПЛАТФОРМА ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Регіональний центр прав людини

Дім прав людини Крим

Освітній дім прав людини – Чернігів

Медійна ініціатива за права людини 

Ukrainian Legal Advisory Group 

БФ “Схід SOS”

Кримський дискурс 

ENG

Detention of Lutfiye Zudiyeva, a Crimean Tatar Human Rights Defender and Journalist

Statement of Human Rights Organizations

On February 22, 2024, in the morning, the Russian Extremism Countering Center for (hereinafter – ECC (TsPE in Russian)) operatives searched the house of Lutfiye Zudiyeva, a journalist and human rights defender. A video surveillance recorder, all phones, flash drives and a laptop were seized from her and her husband. The search was carried out in absence of the defence lawyers: Emil Kurbedinov and Edem Semedliayev. They arrived at the place of search, but they were not allowed to enter the house of Mrs. Zudiyeva. In addition, while detaining Mrs.Zudiyeva, the CPE male operatives, being aware that she was a religious Muslim, were touching her, that offended Lutfiye and her husband.

After the search, the Russian operatives detained the human rights defender and transported her to the ECC in the city of Simferopol, where reports were drawn up on her for committing administrative offenses as established by Article 13.15-2 and 2.1 of the Code of Administrative Offenses of the Russian Federation (abuse of freedom of mass information). The grounds were that in her post on Facebook about the illegal persecution of alleged Hizb ut-Tahrir members she had not mentioned that this organization was recognized a terrorist organization in the Russian Federation, and that referring to the Free Europe/Radio Liberty article, she had not indicated that this organization was declared as a “foreign agent” according to the the Russian Federation laws.

Mrs. Lutfiye Zudiyeva is a public activist, human rights defender and journalist who covers court trials and mass searches in Crimea, and supports the families of political prisoners. The occupying authorities have already detained her twice, the human rights defender was twice sentenced to an administrative fine.

We believe that the search, detention, and administrative penalty are one more attempt of the Russian occupation authorities to intimidate Lutfiye Zudiyeva and other human rights defenders and force her to stop her public and human rights activities.

Human rights defenders and journalists are one of the vulnerable groups subject to consistent persecution in the occupied Crimea. Among the human rights defenders persecuted by the Russian authorities are Mr.Emir-Useyin Kuku, a member of the Crimean Contact Group on Human Rights, Mr.Server Mustafayev, a “Crimean Solidarity” coordinator, and Ms.Iryna Danylovych, a citizen journalist and human rights defender. They all have been sentenced to long term confinement on trumped-up charges.

In addition, since the first years of the occupation, at least 13 lawyers have become victims of the Russian occupation authorities hounding in the form of arbitrary searches, detentions, administrative arrests, and fines in politically motivated cases, debarring, tied-up mobile communication, threats of criminal persecution, etc.

For instance, just recently, on February 15, 2024, in Simferopol, the CEE operatives again detained lawyer Mr. Emil Kurbedinov near the building of the Russian Federation FSB and drew up an administrative report on him under the same article, as in the case of Lutfiye Zudiyeva (RF CoAO, Article 13.15-9). Due to hounding and pressing that the lawyers are subject to, their clients do not receive timely legal assistance during searches, court hearings or other procedural actions, worsening the situation of victims of human rights violations in the occupied Crimea, which has become dire already.

In violation of its international legal obligations in accordance with the International Covenant on Civil and Political Rights, the Russian Federation is consistent in intervening arbitrarily and unlawfully in personal and family life and encroaching arbitrarily and unlawfully on inviolability of dwelling of the Ukrainian citizens living in the occupied Crimea. Having removed the judicial system of Ukraine in Crimea, the occupying power has been using the controlled “courts” to persecute public activists, human rights defenders, journalists, and all disloyal residents of Crimea on political grounds, depriving them of their right to freedom of thought and expression.

To stop the further persecution of Mrs.Lutfiye Zusiyeva and other human rights defenders, journalists, public activists in Crimea, we encourage:

a) Human rights organizations of Ukraine and other democratic countries:

•         to monitor constantly the cases of arbitrary searches and detentions of human rights defenders, journalists, public activists in Crimea and disseminate information about them;
•         to provide legal, informational, educational, and other support to victims of persecution in the occupied Crimea, including public activists, human rights defenders, and journalists;
•         to demand introducing personal sanctions against persons directly involved in human rights violations in the occupied Crimea, and increasing consistent pressure on the Russian Federation to de-occupy the territory of Ukraine as soon as possible, from the democratic countries’ governments;
  b) Independent media, editors, and journalists:
  

•         to demonstrate professional solidarity and implement an information campaign, covering in detail the practice of arbitrary searches and detentions of public activists, journalists, and human rights defenders in the occupied Crimea;

  c) Governmental bodies of Ukraine:

•         to investigate the unlawful search and detention of Mrs.Zudiyeva and to bring the guilty to justice:
•         to make every effort to release Crimean political prisoners, in particular public activists, human rights defenders, and journalists;
•         to initiate introducing personal sanctions against persons involved in the persecution of Lutfiye Zudiyeva;

  d) Governments of democratic countries of the world, including the International Crimea Platform members:

•         to express a strong consolidated protest against the politically motivated persecution of Lutfiye Zudiyeva and other public activists, human rights defenders, and journalists in the occupied Crimea;
•         to keep a close and regular watch on human rights violations in the Crimean Peninsula, in particular on the persecution of public activists, human rights defenders, and journalists, and to promptly respond to them;
•         to introduce personal sanctions against persons involved in the persecution of Lutfiye Zudiyeva and increase consistent pressure on Russia to de-occupy the territory of Ukraine as soon as possible and restore its territorial integrity within internationally recognized borders.

Crimean Human Rights Group

ZMINA Center for Human Rights

CrimeaSOS CA

CRIMEAN PROCESS CA

DIYA Human Rights Center

Center for Civil  Liberties

Ukrainian Helsinki Human Rights Union

ALMENDA Center for Civil Education

Regional Center for Human Rights

Human Rights House CRIMEA

Educational Human Rights House CHERNIHIV

Media Initiative for Human Rights

Ukrainian Legal Advisory Group

SKHID SOS CF (EAST SOS)

Crimean discourse

Джерело фото: Лутфіє Зудієва

Десять років Україна перебуває у вирі потрясінь, які почалися з подій Революції Гідності та продовжилися агресією РФ — окупацією Криму, частин Донецької та Луганської областей і повномасштабним вторгненням в Україну. 

Збройна агресія Росії суттєво вплинула на життя нашої країни, кожного та кожної з нас. Десять років війни та окупації частини території України стали причиною значних негативних наслідків для держави та громадян. Зруйновані міста та скалічені долі людей, підірвана віра в систему безпеки, правопорядок і правила, за якими світ жив більше 80 років. 

Розв’язана Росією війна забирає тисячі життів українських цивільних та військових, провокує глобальні екологічні та продовольчі катастрофи. Водночас війна стала викликом для світової системи забезпечення прав людини, дотримання стандартів, які мали б гарантувати повагу до людського життя та гідності. Під сумнів поставлено ефективність демократичного політичного режиму на противагу диктатури.

Росія не поважає домовленості та стандарти, закріплені в міжнародних договорах, свідомо нівелює повагу до визнаних демократичних цінностей. Невибіркові обстріли, прицільне знищення цивільної інфраструктури, нелюдське поводження та катування військовополонених і цивільних, тисячі цивільних заручників, насильницькі викрадення, позасудові страти, сексуальне насильство, примусова мобілізація та паспортизація жителів окупованих територій, індоктринація українських дітей, масові депортації та примусові переміщення — це лише деякі воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні Росією та її армією на території України. І цей перелік, на жаль, складно вичерпати. 

Ми усвідомлюємо, що не захистимо права людини без нашої держави. А державність неможливо захистити без зброї та військової підтримки союзників та світу. Без деокупації територій України не можна захистити мільйони громадян України від свавілля та розправи над ними з боку країни-агресора. А будь-яке схиляння України до перемовин на умовах РФ призведуть лише до продовження масових порушень прав українських громадян та численних міжнародних злочинів.

Тому з кожним скоєним воєнним злочином наше прагнення до забезпечення ефективного правосуддя щодо найтяжчих злочинів і притягнення до відповідальності тих, хто їх вчинив, лише укріплюється і посилюється. Ми усвідомлюємо, що шлях до справедливості складний і довгий. Треба посилити інститути держави, які відповідають за розслідування та притягнення до відповідальності винних у більш як сотні тисяч задокументованих воєнних злочинів. Важливо обʼєднати зусилля з державою для розбудови ефективних заходів з підтримки та допомоги кожному, хто постраждав від агресії. І памʼятати, що у фокусі шляху до справедливості має завжди залишатись людина та наше спільне майбутнє.

Коаліція правозахисних організацій “Україна. П’ята ранку” закликає українську владу:

• Ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду та забезпечити синхронізацію національного кримінального законодавства з міжнародним правом; 
• Розробити та впровадити цілісний і системний підхід до підтримки постраждалих від російської збройної агресії, особливо тих, хто став жертвами міжнародних злочинів, та їх свідками. Вони повинні отримати необхідну підтримку без зволікань і очікувань репарацій з боку країни-агресора;
• Розробити та прийняти необхідні нормативно-правові акти для реінтеграції жителів тимчасово окупованих територій України, створення передумов для відновлення держави та життя на звільнених територіях. 

Ми також закликаємо міжнародних партнерів України:

• Продовжувати надавати військову підтримку Україні для зупинення агресора і звільнення всіх окупованих територій України, бо лише відновлення українського контролю над територіями гарантуватиме збереження там життів та дотримання прав людини;
• Продовжувати працювати над механізмом звільнення цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (цивільних заручників, політичних в’язнів), та повернення осіб, депортованих на територію РФ, в тому числі дітей, та осіб, які перебувають у місцях несвободи на окупованих територіях України;
• Посилювати санкційний тиск на країну-агресора та запровадити дієві механізми контролю за дотриманням санкційних обмежень;
• Підтримати створення ефективного механізму з притягнення до відповідальності, який буде спроможний забезпечити дієве правосуддя щодо всіх найтяжчих злочинів, вчинених під час агресії РФ проти України, та посилити спроможність національної та міжнародної систем правосуддя;
• Надавати скоординовану та комплексну підтримку українській державі та громадським об’єднанням, засновану на оцінці реальних потреб з усвідомленням наявної національної законодавчої рамки, її можливостей і обмежень;
• Заохочувати та спонукати парламент вдосконалювати українське законодавство в частині розбудови спроможності національної системи правосуддя забезпечувати ефективні процеси притягнення до відповідальності за найтяжчі злочини.

Фото обкладинки: PAP/EPA/Roman Pilipay