У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 608 днів повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 3742 епізоди за весь період, та безпосередньо 13 епізодів за жовтень 2023 р. Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 602 епізоди, пов’язані з людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також на вибухових пристроях різного характеру загинуло щонайменше 533 особи та було поранено щонайменше 553 людини.

30 вересня 2023 року внаслідок обстрілу прикордонної Семенівської громади отримала поранення одна цивільна особа – 16-річний хлопець, а також пошкоджено декілька будинків.

9 жовтня 2023 року на околиці міста Чернігова чоловік підірвався на невідомому вибуховому пристрої. Попередньо відомо, що місцевий мешканець збирав металобрухт на околиці Чернігова, де відбувалися бойові дії. Чоловік наступив на невідомий предмет, який вибухнув. Внаслідок вибуху потерпілий отримав мінно-вибухову травму та був госпіталізований.

15 жовтня 2023 року в лісосмузі за с. Киїнка Чернігівського району на невідомому вибуховому пристрої підірвалися двоє цивільних чоловіків. Місцеві мешканці поїхали до лісу по дрова і підірвалися. Внаслідок вибуху загинув чоловік 1965 року народження, інший 1987 року народження — травмований. Потерпілого з діагнозом  «мінно-вибухова травма, множинні осколкові поранення» у важкому стані доправили до Чернігівської міської лікарні №2.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, в Чернігівській області за досліджуваний період внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 5011 об’єктів цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць:

3 жовтня 2023 року армія РФ обстріляла село Єліне у Сновській громаді на Чернігівщині. Унаслідок обстрілу пошкоджено майно громадян, знищено вогнем один житловий будинок, чотири господарські будівлі, а також пошкоджено одну господарську будівлю та лінію електропостачання.

12 жовтня 2023 року військові формування рф обстріляли прикордоння Семенівської громади. У селі Леонівка внаслідок обстрілу згоріли два будинки, також пошкоджені придомові будівлі.

19 жовтня 2023 року росіяни обстрілювали село Костобобрів Семенівської громади, де пошкодили господарські будівлі.

Також внаслідок російського обстрілу Семенівської громади на прикордонні Чернігівщини зруйнували оселю та пошкодили автомобіль місцевих жителів.

19 жовтня 2023 року армія РФ обстріляла село Грем’яч на Новгород-Сіверщині у Чернігівській області. Внаслідок обстрілу пошкоджена покрівля в будинку, вибиті вікна в сараї та гаражі.

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області сталися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що за останній місяць зс рф продовжували активно обстрілювати прикордонні населені пункти Чернігівської області. Багато людей вимушено покинули свої помешкання і переселилися у більш віддалені від кордону населені пункти, що дозволило зменшити людські втрати за останні місяці.

Ворог веде систематичні щоденні обстріли з артилерії, мінометів, РСЗВ, здійснює пуски ракет з гелікоптерів тощо – це все неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпечення.

Загалом за останній місяць ворожими обстрілами пошкоджено щонайменше 16 будинків житлово-побутового призначення, 1 об’єкт інфраструктури життєзабезпечення (лінію електропостачання), 1 автомобіль. Троє людей зазнали поранення, одна загинула.

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Аналіз підготував координатор громадської приймальні УГСПЛ в м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ»,  Дмитро Науменко.

Реальні історії та рекомендації юриста

27 лютого 2022 року Ігор Арендар повертався з рідного села до Чернігова, де на нього чекала дружина. Дорогою його авто розстріляли російські військові, перед тим показавши жестом: “Проїжджай”… Євгенія Ус разом із чоловіком та сином Дмитриком ховалися від артилерійського обстрілу Чернігова в під’їзді свого будинку. Але це їх не врятувало. Вибухова хвиля знесла металеві двері, уламки поранили Женю та Дмитрика. За кілька днів хлопчик помер у лікарні, не приходячи до тями.

Ігор Арендар та Євгенія Ус вижили, але отримали травми, наслідки яких лікують досі. Євгенія у свої 37, а Ігор у 27 років отримали другу групу інвалідності. У висновку МСЕК обох людей написано: загальне захворювання. Зараз потерпілі за допомогою юриста ГО “МАРТ” Дмитра Науменка намагаються отримати статус інвалідності внаслідок війни. Він дасть додаткові пільги та грошове забезпечення від 7,5 до 13,6 тис. грн замість пенсії в 3 тис. грн, яку ці люди отримують зараз. Далі у статті – історії Ігоря та Жені. А ще – роз’яснення Дмитра Науменка, які документи потрібно зібрати для отримання статусу та з якими складнощами можна зіткнутися на цьому шляху.

Махнув рукою: “Проїжджай!”, а потім розстріляв

До повномасштабного вторгнення 27-річний Ігор Арендар мешкав у Чернігові і працював на АЗС. У вільний час вони з дружиною подорожували, зустрічалися з друзями і просто жили своє активне молоде життя.

25 лютого 2022 року Ігор відвіз свого брата до батьків у село Велика Доч, що на Ніжинщині. Планував повернутися додому, бо в Чернігові залишилися дружина. Та виїхати одразу не міг: кругом стріляли, а російські військові колонами проходили міста та села Чернігівщини. Ігор розробив, йому здавалося, безпечний маршрут і зранку 27 лютого вирушив з села до Чернігова.

“Біля села Красносільське я почув “хлопок”. Насторожився і знизив швидкість. Побачив на узбіччі російський танк і 2-3 воєнні машини. Я зупинився. Військовий, який сидів на танку, махув мені рукою: “Проїжджай”. Тільки я збирався рушити, як по мені відкрили вогонь”, – розказує Ігор Арендар.

Такий маршрут встиг проїхати Ігор Арендар до поранення

Далі все відбувалося швидко. Кулі влучили в голову, ключицю, праву руку, але Ігор був у свідомості. Насилу ввімкнув третю передачу, розвернувся і помчав назад. Російські військові стріляли в машину навздогін.

Чоловік знав, що за пару кілометрів від цього місця є готель. Стікаючи кров’ю, він доїхав до нього. Місцеві переклали його в мікроавтобус і відвезли до лікарні в Борзну.

“У мене було серйозне поранення в щелепу, усе розворочено на обличчі, з правого боку кістки черепа видно… Частина людей розбігалися від жаху. А інші не злякалися, допомогли… Я нічого не відчував у той момент. Ні болю, ні паніки, ні страху. Боліти почало, коли за кілька днів прийшов до тями у лікарні. То були страшні відчуття… Зараз мене все ще періодично турбує рука та щелепа. Я добре не можу жувати. Те, що сталося зі мною, підкосило й здоров’я моїх батьків. Вони приховують це, але постійно хвилюються за мене”, – каже Ігор.

На цьому авто їхав Ігор Арендар, коли його розстріляли російські військові.
На кузові видно отвори від куль. Фото з архіву Ігоря Арендаря

Лікування та реабілітація були тривалі: Борзна, Чернігів, Івано-Франківськ, Львів. Обличчя чоловіку реставрували безоплатно в межах програми Face to Face. Невдовзі на нього чекає операція зі встановлення штучного імпланту в щелепу. А ось зуби доведеться вставляти за свій рахунок або шукати спонсорів.

Ігор отримав ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. До війни він заробляв 20-30 тис. грн, а зараз живе на пенсію у близько 3 тис. грн, також допомагають рідні. Лікування для чоловіка було безоплатне. Але він сплачував за дорогу, харчування. Також за свої гроші купував пластини для щелепи за 20 тис. грн.

Працювати зараз чоловік не спроможний: триває лікування, будуть операції та реабілітація. До того ж права рука не працює повноцінно: одна куля досі в ній, інша – під ключицею. Також у тілі залишається частина осколків.

11 вересня 2023 року Ігор Арендар подав документи до Міністерства ветеранів, аби міжвідомча комісія встановила чоловіку статус інвалідності внаслідок війни. Хоча на відповідь у комісії за законом є 30 календарних днів, станом на 26 жовтня чоловік її не отримав.

Женя Ус: півтора роки на милицях

Про трагічну загибель сина Євгенії – Дмитрика Уса писали багато українських та іноземних ЗМІ. Хлопчик мав розлади аутичного спектру, тому Євгенія після його народження була з ним вдома.

До повномасштабної війни родина була дуже активна. Батько Максим – попри ДЦП здолав 100 км ультрамарафону і потрапив до Книги рекордів України. З 2019-го бігати почала й Женя. Дмитрик теж часто по-спортивному підтримував батьків. Разом з мамою та татом проводив час на дачі, де вирощували овочі.

Але 16 березня 2022 року життя родини змінилося назавжди. Біля будинку подружжя впав снаряд. Ударною хвилею вирвало металеві двері під’їзду. А уламки поранили Дмитрика та Женю, які разом з Максимом та сусідкою сиділи в під’їзді.

“Пам’ятаю вибух, мене відкинуло. Підбіг Максим. Я не могла стати на праву ногу. Повертаю голову, а там Дмитрик лежить, біля голови – калюжа крові. Дуже боялася за нього, зрозуміла, що його справи гірші, ніж мої”, – пригадує Євгенія.

Будинок, де Женя та Дмитрик отримали поранення під час артобстрілу. Фото Максима Уса

Їх із сином відвезли в лікарню. Там за кілька днів хлопчик помер, не приходячи до тями: у нього були сильні поранення голови.

А в Євгенії уламки посікли ноги. Особливо постраждала права кінцівка, жінка мало не втратила її. Коли на початку квітня подружжя виїхало в Київ на лікування, Жені видалили 12 см кістки і потім місяцями “витягувала” її за допомогою апарату Ілізарова. Уже понад півтора роки жінка пересувається на милицях, зараз їй наклали гіпс, коли його знімуть – невідомо.

“Півтора роки я не можу навіть в магазин за покупками сходити. З дому майже не виходжу. Свекруха подарувала мені алмазні мозаїки, тож складаю картини, аби відволіктися. Зараз планую поновити репетиторство, я вчителька англійської мови… Дуже важко без Дмитрика бути тут самій, він же завжди був зі мною поруч, усе життя. А тепер його немає”, – ділиться жінка.

21 вересня 2022 року Євгенії встановили ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. Як і Ігор, Женя планує пов’язати її з війною. Але в її випадку це зробити складніше: слідчі досі не провели судово-медичної експертизи (СМЕ), яка потрібна, аби подати документи до комісії.

“Поки я була в Чернігові, до мене ніхто з правоохоронців не приходив. Коли ми виїхали в Бориспіль, Максим сам ходив і писав заяву до поліції. 10 травня 2022 зі мною зв’язувався прокурор з Чернігова, тоді мене визнали потерпілою. Ми повернулися в Чернігів у жовтні того ж року. А слідчий прийшов сфотографувати місце прильоту – аж 29 червня 2023-го. Більше року минуло після трагедії… Добре, що Максим зробив фото після обстрілу”, – говорить Євгенія.

Дмитро Науменко написав кілька клопотань до слідчого, аби той нарешті провів СМЕ. Відповіді не було. Згодом юрист написав скаргу на бездіяльність слідчого в прокуратуру. Тож за справу взялися прокурори. Наразі за ухвалою суду правоохоронці отримали дозвіл на вилучення медичних документів Євгенії з Чернігівської обласної лікарні, це зайняло місяць. Поки що чекають документацію з медзакладів Києва та Борисполя, де лікувалася Женя.

Юрист ГО МАРТ Дмитро Науменко. Фото з архіву Дмитра Науменка

“Цивільні особи, які отримали поранення і через це МСЕК встановила їм статус інвалідності, наразі мають право пов’язати її з війною. Це той самий статус, який дають військовим через отримання шкоди здоровʼю. Він передбачає потужніший соціальний захист для людей: пільги та більший розмір пенсії”, – говорить юрист Дмитро Науменко.

Інфографіка: як і де отримати документи для встановлення статусу інвалідності внаслідок війни. Інфографіка Наталії Найдюк

Пояснення та уточнення до пам’ятки

Важливо! Витяг з ЄРДР має бути не старше трьох місяців на момент отримання міжвідомчою комісією пакету документів. Їх можна відправити рекомендованим листом на вказану вище адресу, привезти особисто або передати через центри надання адміністративних послуг. На кожній копії треба написати “відповідно оригіналу” та підписати. Нотаріально завіряти не потрібно.

*До травня 2023 року медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) при наданні статусу інвалідності у графі причина захворювання писала: “загальне захворювання”, навіть коли людина отримала поранення під час обстрілів. Таким був наказ МОЗ. Маєте таку ж ситуацію? Зверніться до МСЕК для виправлення. Якщо ж ви взагалі не отримали інвалідність, але втратили працездатність, зверніться до сімейного лікаря і попросіть направлення на МСЕК.

“Зараз МСЕК пише справжній характер шкоди здоров’ю, коли відомо про поранення. Тому якщо є довідка з записом: “загальне захворювання”, то треба повторно звернутися до комісії. МСЕК внесе виправлення. Я бачив документи, де просто перекреслено “загальне захворювання” і написана коректна причина”, – пояснює Дмитро Науменко.

**У різних регіонах справи про поранення та смерті цивільних через війну розслідують різні органи: СБУ або поліція. Потрібно уточнити, хто це робить у вашому регіоні. Де б ви не писали заяву, справу розглядатимуть правоохоронні органи за місцем скоєння злочину.

***Якщо судимість все ж була, потрібно надати інформацію, за якими саме статтями Кримінального кодексу України вас засуджено, та про зняття або погашення судимості.

****Документи розглядає і ухвалює рішення Міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За даними Мінветеранів, з 24.02.2023 до 20.10.2023 на розгляд міжвідомчої комісії надійшло 163 заяви. Із них розглянули 138: за 54 заявами встановлено факт інвалідності, за 19 – відмовлено. Щодо 65 людей інформація уточнюється. На найближчому засіданні мають розглянути 25 заяв.

В чому можуть бути затримки 

З призначенням СМЕ. Сьогодні в Україні є затримки з проведенням судово-медичної експертизи. Її призначає правоохоронний орган, який розслідує справу (в одних регіонах це робить поліція, в інших – СБУ).

За словами Дмитра Науменка, цю експертизу не завжди призначають. Наприклад, від моменту поранення Євгенії Ус минуло понад 1,5 роки. Але слідчий досі не призначив СМЕ. Через велику завантаженість слідчих та судмедекспертів реальний строк проведення експертизи зазвичай займає 2-3 місяці. Слідчий подає клопотання на слідчого суддю, який виносить ухвалу про вилучення медичних документів у тих медзакладах, де лікувалася потерпіла людина. Коли судмедексперти отримають ці документи, вони встановлюють причину отримання поранення, ступень тяжкості та можливий зв’язок поранення з війною, визначають, від якої саме зброї постраждала людина.

Що робити, якщо слідчий не призначає СМЕ.

У такому випадку зверніться до поліції з клопотанням про призначення СМЕ. Слідчий має відреагувати на нього впродовж 3-х днів. Якщо вас ігнорують, пишіть скаргу в прокуратуру або до суду.

Порушення строків розгляду документів міжвідомчою комісією. Комісія розглядає документи впродовж 30 календарних днів. Однак по факту, виходить, довше. Ігор Арендар подав свій пакет 11 вересня 2023 року, але відповіді досі не отримав.

У відповідь на запит щодо контактів “гарячої лінії”, Мінветеранів вказало тел. 0442810857, однак додзвонитися туди нам не вдалося. Також у відповіді вказана електронна адреса: control@mva.gov.ua.

Пільги та пенсія для людей з інвалідністю внаслідок війни

Серед пільг, які зараз реально отримувати, маючи статус інвалідності внаслідок війни: 100% знижка на комунальні послуги; безоплатні обстеження та диспансеризація, протезування, санаторно-курортне лікування, оздоровлення; ремонт і позачергове забезпечення житлом; позачергове забезпечення продовольчими товарами; низка послуг, які надають місцеві органи.

Пенсія залежить від прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність. У 2023 році він становить 2093 грн. Відтак люди отримують на:

• І групі –  13 604,5 грн (650% від прожиткового мінімуму);
• ІІ група – 10 988,5 грн (525%);
• ІІІ група – 7 534, грн (360%).

Авторка Наталія Найдюк

На засіданні 10 жовтня 2023 року Генеральна Асамблея ООН розглядатиме питання щодо обрання нових членів Ради ООН з прав людини. Серед претендентів, зокрема, буде розглядатись кандидатура Російської Федерації, яка висловила бажання бути обраною, незважаючи на призупинення її членства в Раді у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення в Україну та масових звірств її військових.

Коаліція правозахисних організацій “Україна. П’ята ранку” заявляє рішучий протест проти розгляду кандидатури Російської Федерації для обрання до складу Ради ООН з прав людини.

Ми спостерігаємо імпульси міжнародної спільноти шукати точки дотику і шляхи для діалогу, але триваюча агресія та численні порушення прав людини, які вчиняє Російська Федерація та її війська на території України, є несумісним з членством в Раді ООН з прав людини, про що було заявлено під час призупинення її членства в Раді ООН з прав людини 7 квітня 2022 року.

До сьогодні ситуація не лише не виправилась, а й суттєво погіршилась. Масові викрадення людей, тортури, позасудові страти, сексуальне насильство як інструмент залякувань – ось лише невеликий перелік з усіх порушень прав людини, які Російська Федерація та її війська продовжують вчиняти на території України, про що зазначив голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування в Україні Ерік Мьосе у своїй доповіді. До слова, попри спроби Незалежної комісії ООН вийти на контакт з РФ задля отримання інформації з приводу ситуації з правами людини на окупованих нею територіях України, Росія послідовно ігнорувала листи експертів, таким чином перешкоджаючи їхній діяльності.

Аналогічна ситуація з правами людини на території Російської Федерації. Держава не лише не бореться з масовими порушеннями прав людини, але й на законодавчому рівні потурає зневазі до міжнародно визнаних стандартів дотримання прав людини. Це було підтверджено численними звітами міжнародних урядових та неурядових організацій. В якості прикладу можна навести висновки Спеціальної доповідачки ООН щодо Росії Маріани Кацарової.

Крім того, спільна доповідь UN Watch, the Human Rights Foundation та the Raoul Wallenberg Center for Human Rights засвідчила, що Російська Федерація, через ситуацію з порушенням прав людини як всередині Росії, так і на окупованих територіях України, не відповідає необхідним вимогам для того, щоб бути обраною членом Ради ООН з прав людини.

Російська Федерація не бажає співпрацювати з міжнародною спільнотою в сфері захисту прав людини на регіональному рівні. Російська Федерація багато років поспіль перебувала на першому місці серед держав-членів Ради Європи за кількістю як індивідуальних, так і міждержавних скарг. Російська Федерація була виключена з Ради Європи і не вжила жодних кроків для відновлення дотримання положень Європейської конвенції з прав людини та відновлення свого статусу в Раді Європи. Тисячі рішень Європейського суду з прав людини досі залишаються не виконаними Росією, а російське законодавство прямо унеможливлює таке виконання. Слід нагадати про те, що Росія проігнорувала два накази Міжнародного суду ООН про тимчасові заходи від 19 квітня 2017 року та 16 березня 2022 року, у результаті чого значно збільшилася кількість жертв її міжнародних протиправних діянь.

За численні злочини проти дітей під час агресії проти України Генеральний Секретар ООН у своїй доповіді на Раді Безпеки ООН від 5 червня 2023 року включив Російську Федерацію в перелік держав, що систематично скоюють злочини проти дітей під час збройних конфліктів.

Наочним свідчення того, що Російська Федерація не має наміру виправляти ситуацію з масовими порушеннями прав людини, є те, що вона вперше за всю свою історію участі в діяльності Ради ООН з прав людини висунула свою кандидатуру без надання добровільних зобов’язань та обіцянок в сфері прав людини в підтримку своєї кандидатури у відповідності до резолюції 60/251 Генеральної Асамблеї ООН.

Це красномовно демонструє, що РФ не збирається стати на шлях дотримання прав людини, а членство в Раді ООН з прав людини розглядається нею виключно як майданчик для розповсюдження зневаги до міжнародного права і поширення своїх пропагандистських наративів. Подібну стратегію РФ уже втілює у ході усних слухань справ, які Україна ініціювала проти неї у зв’язку з ймовірним порушенням Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Конвенції про ліквідацію расової дискримінації та Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Додають цинізму ситуації із намаганням Росії потрапити до Ради ООН з прав людини факти жорстоких і кровопролитних обстрілів цивільного населення та інфраструктури, які російські війська влаштовують напередодні голосування. Лише протягом 5-6 жовтня внаслідок ударів балістичними ракетами по Харкову та Харківщині загинуло понад 50 цивільних мешканців, серед яких діти; ще десятки отримали поранення. Також 5 жовтня російськими військами була обстріляна цивільна лікарня у Бериславі Херсонської області – чергова атака на українські заклади охорони здоров’я, яких, за підрахунками правозахисників, було здійснено понад 1000 від початку повномасштабного вторгнення і які носять всі ознаки воєнних злочинів та потенційно злочинів проти людяності.

7 квітня 2022 року, коли Генеральна Асамблея призупинила права Російської Федерації в Раді ООН з прав людини через масові порушення прав людини під час агресії проти України, замість того, щоб визнати свої злочини та припинити порушення, вона здійснила демарш у вигляді виходу з цього органу ООН.

Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 60/251 від 15 березня 2006 р., при виборі членів Ради ООН з прав людини держави-члени ООН “повинні брати до уваги внесок кандитатів у справу сприяння і захисту прав людини та їх добровільні зобов’язання і обіцянки з цього приводу”. З моменту прийняття цього рішення ситуація не виправилась. Обрання Російської Федерації до членів Ради ООН з прав людини стане свідченням того, що всупереч цілям своєї діяльності, передбачених статтею 1 Статуту, Організація Об’єднаних Націй не захищає права людини, а потурає їх порушенню. Як наслідок, членство в Раді ООН з прав людини буде знецінено, а саме існування Ради втратить будь-який сенс.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” твердо переконана, що Організація Об’єднаних Націй може та зобов’язана забезпечити дотримання прав людини та повагу до них. Саме тому ми закликаємо держави не допустити обрання Російської Федерації в члени Ради ООН з прав людини до моменту, коли РФ припинить агресію проти України, наслідком якої є численні грубі порушення прав людини на території України. Російська Федерація, перш ніж бути допущеною до Ради ООН з прав людини, має продемонструвати повагу до прав людини, які проголошені в численних інструментах ООН, а також забезпечити відповідальність за їх грубе та цинічне порушення та нехтування. Лише нульова толерантність до держав, які систематично порушують права людини, має бути запорукою утвердження прав людини як загальнолюдських цінностей та забезпечувати реалізацію цілей та принципів ООН.

Звертаємось до всіх правозахисних організацій світу приєднатись до цієї заяви та не допустити паплюження системи захисту прав людини в межах ООН! 

Під час моніторингової місії документатори знайшли зошит із записами російських військових та коробку з-під взуття з написом про склад підрозділу окупантів. Завдяки цим знахідкам та інформації з відкритих джерел вдалося ідентифікувати дві російські бригади, які перебували у селі Велика Дорога на Чернігівщині, і кілька прізвищ конкретних військових. 

Коли російські військові прийшли до Великої Дороги, їх було більше, ніж мешканців самого села. Разом із технікою військові розмістилися майже в кожному дворі. За свідченнями місцевих, росіян було близько півтори тисячі, а колони довго рухались селом.

Село Велика Дорога було в окупації від 25 лютого по 31 березня 2022 року. За цей час  через бойові дії загинуло четверо місцевих, пошкоджені 53 будинки та господарські будівлі,  15 будинків — зруйновані повністю. Поруйнована й місцева школа. 

Ховатись від обстрілів мешканцям Великої Дороги не було де: укриттів, окрім приватних погребів і підвалів, у селі немає. Це підтвердила у відповіді на запит Талалаївська сільська рада: 

Документатори Освітнього дому прав людини в Чернігові фіксують воєнні злочини у містах, селищах і селах Чернігівщини. Побували і в селі Велика Дорога. За понад місяць окупації росіяни вчинили багато дій, які потенційно можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини. Ймовірно, такі та подібні справи в майбутньому будуть розглядати суди та трибунали.

8 березня російські військові впритул розстріляли із танка будинок, де перебували п’ятеро цивільних. Достеменно не відомо, навіщо окупанти стріляли. Людям вдалося вибратися із палаючого будинку та дістатися до лікарні, однак троє постраждалих від опіків та поранень згодом померли. Ще двоє людей отримали опіки й довго лікувалися. 

Ще одна місцева жінка загинула від потрапляння уламка снаряда в голову 23 березня 2022 року.

Російські військові використовували місцевих як «живий щит»: розташовували техніку у дворах, жили в будинках і погребах селян, часом виселяли для цього господарів. 

Окупанти зайняли Великодорізьку гімназію й використовували її як базу для військових і госпіталь для поранених, про що свідчать, зокрема, крапельниці на стінах. Школа сильно постраждала: у класах побиті вікна та знищені меблі, декілька кабінетів вигоріло. Спортзал росіяни використовували як туалет, і тут же розміщували поранених. Зникла техніка, наприклад, ноутбуки та проєктори. Під стінами школи — окопи та рови. Мародерили не тільки в школі. У місцевих забирали гаджети, побутову техніку та електроінструменти, цінності, кухонне приладдя, одяг тощо. 

У Великодорізькій гімназії документатори знайшли зошит, у якому ручкою написано «200 — Гореликов Стас, Проценко Александр», «300 — Смирнов С.А., Волков Александр», «-2 тигра» («Тигр» — бронеавтомобіль, на якому зазвичай їздять російські офіцери). Є там також деякі інші деталі й прізвища. 

Фото: Освітній дім прав людини в Чернігові

Вдалося ідентифікувати одного із загиблих окупантів. Це єфрейтор Станіслав Горєліков із Самари, котрий значився загиблим («200») у знайденому зошиті. Відеоепізод із його поховання відзняло російське місцеве телебачення «Самара-ГИС». Інше видання написало, що «він був інспектором взводу військової поліції 30 окремої мотострілецької бригади 2 гвардійської загальновійськової армії Центрального військового округу.»

Російський священик, який відспівував померлого, сказав, що «та смерть, яку прийняв Станіслав, є прикладом християнського подвигу». Це ще раз доводить, що російська церква підтримує збройну агресію росії в Україні, а злочинне вторгнення прирівнює до подвигу.

Загиблий окупант Станіслав активно дописував на сторінках у соціальних мережах, тому ми знаємо, що він пишався участю в параді 9 травня, хотів би взяти інтерв’ю у військового злочинця, колишнього командувача повітряно-десантних військ росії Шаманова та зустрітися з міністром оборони Сергієм Шойгу. 

Скріншоти з соціальної мережі ASKfm, профіль Станіслава Горелікова

Командира 30-ї мотострілецької бригади Коледу Ігоря Леонідовича судили за статтею 17.7 російського кодексу про адміністративні правопорушення за те, що він «не приділив уваги фактам виявлення серед військовослужбовців корупційної поведінки та конфліктам інтересів». Він також має борги за аліментами. 

На одній із коробок, знайденій у Великій Дорозі, вказана військова частина-отримувач посилки та адреса. В коробці, судячи з напису, зберігалося взуття для військових. За інформацією з наліпки це склад військової частини 58661-3 з міста Самара, розташованої за адресою: вулиця П’ятигірська, будинок 15, поштовий індекс 443030. Склад є структурним підрозділом 1062-го центру матеріально-технічного забезпечення рф. Це військове з’єднання Збройних сил рф, що об’єднує підрозділи матеріально-технічного забезпечення Сухопутних військ, Військово-Морського Флоту та Повітряно-космічних сил, розташованих на території Центрального військового округу.

Фото: Освітній дім прав людини в Чернігові

Окрім того, в зошиті, знайденому у Великодорізькій гімназії, було зазначено число «385». Припускаємо, що це номер бригади, яка також заходила до села зі сторони Сум. Свідченням перебування у Великій Дорозі 385 артилерійської бригади рф також є напис на стіні одного із місцевих будинків, де хазяйнували росіяни: «МЕК ОРЕН 385 РЕЗЯ». Бригада дислокується у селі Тоцькому Оренбурзької області, тож, імовірно, «ОРЕН» — скорочене «Оренбург».

За інформацією проєкту «Кто воюет в Украине», командиром 385-ї гвардійської артилерійської бригади рф є Помиткін Олександр Вікторович. 

Фото: Світлана Ковальчук, ШосткаNews.City

У Великій Дорозі була вчинена низка порушень міжнародного гуманітарного права. Ми задокументували умисні вбивства, масштабне знищення і привласнення майна, умисне завдання ударів по цивільних об’єктах, посягання на особисту гідність та використання місцевого цивільного населення в якості «живого щита». Російські військові, які окупували Велику Дорогу, поводилися з цивільними українцями досить агресивно і зверхньо.

Ідентифікація військових підрозділів допомагає підтвердити їхню участь у російському вторгненні і знайти кадрових військовослужбовців, зокрема командирів, які виконували злочинні накази вищого воєнно-політичного керівництва. Командири підрозділів збройних сил рф, які безпосередньо беруть участь у незаконному вторгненні в Україну, можуть бути занесені до санкційних списків. Адже саме командир несе відповідальність за дії свого підрозділу, що підриває чи загрожує територіальній цілісності, суверенітету, незалежності України та вчиняє воєнні злочини на окупованих територіях.

Такі знахідки, як у Великій Дорозі, допомагають звузити коло російських військових, що перебували в конкретному селі, та з більшою ймовірністю встановити конкретних людей, які безпосередньо вчиняли воєнні злочини. Саме ж розслідування є ще одним кроком, що наближує притягнення до російських військових до відповідальності за вчинення воєнних злочинів.

Публікація підготовлена в рамках проєкту «Посилення громадянської журналістики в Україні», який впроваджується ГО «Платформа прав людини» за фінансової підтримки United Nations Democracy Fund (UNDEF).

До 11 вересня 2023 року активісти, волонтери, громадські діяч та всі, хто зараз наближають перемогу, можуть подати заявку на отримання стипендії від Офісу Дій. Офіс Дій – ініціатива, мета якої підтримати сталий розвиток громадських і волонтерських рухів та активістів в умовах нових викликів, спричинених повномасштабним вторгненням росії у лютому 2022 року. 

Завдяки стипендіальній програмі Офіс Дій підтримує суспільно-корисні громадські та /або медіа проєкти, які допомагають суспільству та країні в подоланні криз, які з’явились через російське вторгнення 24 лютого 2022 року та/або націлені на побудову та зміцнення проукраїнської позиції в світі.

Стипендіальна програма це: фінансова, психологічна, менторська та юридична підтримка, участь в нетворкінгах та внесок в спільноту. 

Стипендію можуть отримати активісти, правозахисники, журналісти, представники громадського сектору та волонтерських ініціатив. 

Важливо: програма поширюється як на учасників, що знаходяться в різних містах України, так і на тих, хто був змушений виїхати за кордон з міркувань безпеки.   

Пріоритетні напрямки проєктів:

• Проєкти, що сприяють відбудові країни та підвищенню економічного та інтелектуального потенціалу громадян;
• Інформаційна діяльність та боротьба з дезінформацією;
• Документування воєнних злочинів рф;
• Розвиток локальних громадських та/або волонтерських рухів та ініціатив;
• Освітні проєкти;
• Проєкти, спрямовані на відновлення психічного стійкості та соціальної активності громадян, в тому числі з числа ВПО.

Розмір стипендії: 500 $ на місяць. 

Тривалість програми: 3 місяці.

Окрім проєктної, програма передбачає також соціальну й освітню складові. Всі учасники зможуть отримати менторську підтримку від експертів для розвитку своїх ініціатив за напрямами: проєктний менеджмент, комунікації та фандрейзинг, а також взяти участь в тренінгах та нетворкінгах задля отримання нових знань і знайомств.

Під час відбору проєктів наша команда буде зважати на такі фактори:

• Вмотивованість учасників_ниць підсилювати свої проєкти завдяки допомозі менторів та бажання ділитись корисним досвідом з іншими учасниками_цями програми;
• Суспільна користь та актуальність теми проєкту в контексті криз, які з’явились через російське вторгнення 24 лютого 2022 року;
• Спроможність досягати запланованих цілей у своїх проєктах.

Стипендії індивідуальні. У випадку, якщо подається декілька людей зі спільного проєкту, після проведених співбесід, стипендія буде надана 1 людині. Переглянути історії стипендіатів та стипендіаток, які стали фіналістами першої і другої когорти, можна в Інстаграмі Офісу Дій за тегом #СтипендіатиОфісуДій або ж на нашому сайті.

Подати заявку: bit.ly/3PcXLcA

Дедлайн – 11 вересня 2023 року, 20:00

Ще однією можливістю в Стипендіальній програмі від Офісу Дій – є можливість отримання безоплатної та конфіденційної психологічної допомоги онлайн. Цю можливість ми надаємо спільно з ініціативою “Небайдуже”. Ініціатива “Небайдуже” – це команда з понад 100 досвідчених українських психологів i психотерапевтів, які знають, як підтримати дорослих i дітей в умовах війни.

Також наші партнери, Юридична клініка для волонтерів від БФ “Спілка мертвих юристів” в рамках програми надають безоплатні юридичні консультації для волонтерів. Юридичні консультації надає команда, яка складається з шістьох студентів-юристів та двох досвідчених юристів, менторки проєкту Марії Угринович та керівниці проєкту Надії Денисюк. Більше про проєкт на сайті.

Маєте запитання? Пишіть нам в соцмережах або на community@actionoffice.org. 

Приходьте на волонтерські нетворкінги, аби поспілкуватись з командою Офісу Дій та випускниками попередніх когорт Стипендіальної програми. За усіма анонсами зручно слідкувати в соцмережах Офісу Дій: Instagram, Facebook, Telegram-канал. 

_____

Одна з можливостей стипендіальної програми – це допомога менторок/ів у розвитку ваших ініціатив. Наші ментори/ки – це експерти/ки з міжнародним досвідом, до яких ви зможете звернутися за порадами щодо підсилення вашої діяльності:

Ірина Тимощенко-Петрова – викладачка бізнес-школи УКУ (*LvBS*) та НаУКМА, співзасновниця бюро стратегічного супроводу Superwise та Громадської спілки “Твій сімейний лікар” з 20+ річним досвідом проєктного менеджменту. 

Світлана Колодій – програмна фахівчиня із залучення приватного сектору та стійкості в USAID/ENGAGE, екс-координаторка української краудфандингової платформи «Спільнокошт» та програм у ГО “Global Office” (GOxChange, Вліпи за себе), експертка з фандрейзингу та проведення краудфандингових кампаній. Допоможе підсилити напрям залучення ресурсів для реалізації проєктів.

Анна Пихтіна – комунікаційниця міжнародних громадських ініціатив та програм USAID (USAID Проєкт Енергетичної безпеки, USAID “Мріємо та діємо”,) та громадських організацій (Garage Gang, Action Office), яка має понад 7 років досвіду комунікацій для змін. Допоможе підсилити комунікаційний напрямок.

Формат співпраці з менторами/ками:

Індивідуальні зустрічі. В кожного учасника/ці буде можливість мати щонайменше 2 індивідуальні зустрічі з ментором/менторкою ~ до 30 хв кожна. Завдяки цим зустрічам ви зможете заглибитися в суть питання саме по вашому проєкту.

Щороку, 30 серпня, світ відзначає Міжнародний день зниклих безвісти. На жаль, в Україні у зв’язку зі збройним конфліктом, який розпочався у 2014 році, кількість осіб, які зникли під час воєнних дій, в тому числі на тимчасово окупованих територіях України, постійно зростає.

За даними МВС України, станом на травень 2023 року офіційно підтверджено близько 23 тисячі осіб, які вважаються безвісти зниклими за особливих обставин внаслідок воєнних дій.

Ще у 2018 році був ухвалений Закон України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”. Цей Закон, переглянутий після початку широкомасштабної агресії РФ проти України, встановив гарантії пошуку зниклих осіб, захисту їхніх рідних, надання їм соціальної підтримки. Крім того, цим Законом в структурі Мінреінтеграції була створена посада Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також визначено, що МВС відповідає за запуск Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Попри наявність спеціального Закону, вже більше п’яти років, система захисту осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також членів їхніх сімей, далека від досконалої.

Родини осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, стикаються з відсутністю належної комунікації зі слідчим відповідного підрозділу поліції, в провадженні якого перебуває справа про зникнення безвісти рідної людини. Особливо, така комунікація ускладнюються після того, як кримінальне провадження передається за територіальною підслідністю до управління поліції Донецької, Луганської, Запорізької областей, де кількість справ про зникнення безвісти військовослужбовців рахується тисячами. Перевантаженість слідчих призводить також до несвоєчасного та неналежного внесення ДНК-профілів від родичів зниклої безвісти людини до бази даних ДНК задля встановлення наявності або відсутності факту співпадіння з посмертними зразками ДНК, профілі яких внесені до загальної бази даних ДНК.

Від початку функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (з травня 2023 року) родини зниклих безвісти стикнулись з неможливістю отримати належний витяг із вказаного реєстру у зв’язку з відсутністю в ньому відомостей щодо зниклої безвісти рідної людини. Це, в свою чергу, призводить до неможливості реалізувати право на соціальний захист рідних зниклої особи.

За поточних умов, коли рідні зниклих осіб потребують державної підтримки, особливо важливим стає питання комунікації державних органів із рідними, надання їм інформації про те, на якій стадії знаходиться розшук їхніх близьких, про їхні гарантії та права. Тому діяльність Уповноваженого з питань зниклих безвісти є дуже важливою. Фактично, Уповноважений та його регіональні представники стали активними комунікаторами, аналітиками, які відповідають за належну взаємодію між родинами осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та державними органами, інституціями, на яких покладені функції розшуку таких осіб,та вирішення інших питань, пов’язаних з цим.

Утім, 10 серпня 2023 року в медіа з’явилася інформація про ліквідацію посади Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. В Мінреінтеграції роз’яснили, що посада Уповноваженого не буде ліквідована, але на міжвідомчій нараді в Уряді розглядалося питання про перехід функціоналу щодо зниклих безвісти від Мінреінтеграції до МВС, Міноборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Втім, публічно так і не були представлені причини ухвалення цього рішення. Те, що представляється як “міжвідомчий перерозподіл функцій з метою підвищення ефективності роботи”, на практиці призведе до відсутності єдиного уповноваженого координуючого органу. Це навряд чи сприятиме розшуку/пошуку зниклих чи забезпечить кращу комунікацію із їхніми родичами.

Важливо зауважити, що рішення про “перерозподіл” функцій Уповноваженого з питань зниклих безвісти відбулося без консультацій з організаціями родичів зниклих безвісти. Розпорошення функцій Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, між правоохоронними та мілітарними органами, які, за визначенням (і особливо у воєнний час) не є і не можуть бути відкритими, створює ризик погіршення ситуації із захистом осіб, зниклих безвісти, та членів їхніх сімей. Крім того, суттєвими є питання щодо відповідності запропонованого перерозподілу повноважень положенням Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Питання розшуку/пошуку осіб, які зникли під час збройного конфлікту, є питанням міжнародного гуманітарного права, яке захищає право сімей знати про долю і місцезнаходження своїх зниклих родичів. Тому держава повинна докладати всіх зусиль для запобігання зникненню людей безвісти, пошуку зниклих безвісти та подолання наслідків таких подій.

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, частиною якої є Освітній дім прав людини в Чернігові, закликає владу до повноцінного виконання Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” та до зваженого підходу до питання перерозподілу функцій Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Такий перерозподіл має бути обґрунтованим, супроводжуватися відповідними змінами до профільного Закону, передбачати визначення суб’єкта, який відповідатиме за підтримку постійного зв’язку із рідними осіб, зниклих безвісти в умовах збройної агресії проти України.

Capacity building support for Ukrainian Civil Society and independent media, including individuals 

Emergency Support to civil society and media in response to the Ukraine war (ESU) is a regional project run by ERIM in partnership with Human Rights House Tbilisi and funded by the European Union. The project aims to strengthen the resilience and effectiveness of Ukraine Civil Society, independent media, independent activists and journalists. You can find more information about the project here.

ABOUT US 

Human Rights House Tbilisi (HRHT) is a membership-based organisation and unites the coalition of five Georgian civil society organisations, working in different fields of human rights. The member organisations of HRHT are the Human Rights Center (HRIDC), Rights Georgia, Georgian Center for Psychosocial and Medical Rehabilitation of Torture Victims (GCRT), Sapari and Media Institute. According to the strategy of the Human Rights House Tbilisi, one of the main goals of the HRHT is the protection and empowerment of human rights defenders and human rights organisations, as well as awareness-raising about human rights issues. Based in Tbilisi, HRHT was registered in 2010 as a non-governmental organisation with the support of the Human Rights House Foundation. HRHT became a member of the Human Rights House Network in the same year.

ABOUT THE PROJECT

The Emergency Support to civil society and media in response to the Ukraine war (ESU) project is implemented by ERIM (Equal Rights & Independent Media – formerly IREX Europe) and Human Rights House Tbilisi (HRHT), funded by the European Union. The project aims to strengthen the resilience and effectiveness of war affected CSOs and civil society actors in Ukraine, including independent media and human rights defenders.

ABOUT THE OPPORTUNITY

The overall goal of the call is to increase the capacity of Civil Society Actors (CS actors) affected by the Ukraine war by offering professional fellowships in Georgia focusing on professional development and resilience. The final goal of the activity is to support civil society actors to contribute to their communities to further strengthen Civil Society in war affected countries.

Maximum duration of the fellowship: 6 months

Mimunum duration of the fellowship: 3 months

Period of implementation: October-March

During the announced program the candidates can apply for the following opportunity:

1. Professional fellowship: applicants need to select/find a host organisation in Georgia and undergo the professional fellowship, in order to gain skills and/or exchange experience in the relevant field of civil society sphere. Please find the detailed requirements for this opportunity under section 1.1. 

Or

2. Individual project: applicant needs to plan and implement individual project aiming to: support civil society development in various fields, protection of human rights & freedoms, rule of law & democracy, independent media and fighting disinformation. Please find the detailed requirements for the opportunity under section 2.1. 

WHO CAN APPLY?

• Any Civil Society Actor who has been affected by full-scale invasion of Ukraine by Russia and is currently residing in Georgia, or is ready to temporarily reside in Georgia for the period of the fellowship;
• We define a civil society actor as a human rights defender or human rights activist as a person who, individually or with others, acts to promote or protect human rights, and access to independent information. This can include: journalists & independent media workers (such as bloggers/vloggers, producers, editors, and all categories of workers at independent media), environmentalists, whistle-blowers, lawyers, participants in direct action, or just individuals acting alone. Also, people who support the work of CSOs or civil society actors such as accountants and administrative staff of CSOs.

Eligibility & Requirements: 

Applicants should :

• Be age 18 or older;
• Possess the English language at least upper intermediate/advanced level (writing, speaking);
• Be able to reside in Georgia during the program period;
• Have at least 1 year working  experience in civil society/media sector;

Section 1.1. Professional fellowship/internship

In order to apply for the professional fellowship section, the applicants should:

• Select & identify a Georgia-based organisation (Civil Society Organisation) as a host organisation, get the prior confirmation from the organisation and submit this information together with the application;
• The application should include a name of the mentor or supervisor, who represents the selected host organisation. Consultancy fees for the mentor can be included in the application budget.

• Please note that we do not receive applications with host organisations, that represent religious or political organisations.
• Host organisations must be legally registered and, upon request, provide documents confirming their legal registration;
• Selected host organisation should be ready to sign an agreement with the Human Rights House Tbilisi and applicant;
• Candidates should describe their motivation, clearly define plan for the  internship at host organisation, match the plan of the work and future professional development to organisation’s activities and show sustainability of the professional development opportunities for their or their community’s future.

Section 2.1. Individual Projects

In order to apply for the individual project section, the applicants should:

• Select & identify a relevant topic related to the professional development of the CS actor or contributing to better foster and strengthen development of their local civil society community;
• The application should include a name of the mentor or consultant who has expert knowledge in the topic. Consultancy fees for the mentor can be included in the application budget.
• CV of the consultant should be sent together with the application that demonstrates expertise on the topic.

• Selected topic for the individual project must be in line with the applicant’s professional development plans.
• Candidates should describe their motivation, choose the relevant consultant/mentor for the project, clearly define plan for the  individual project, match it with their future professional plans and show sustainability of the professional development opportunities for their or their community’s future.

Please note: applicants are allowed to submit only one application. For selection purposes, the HRHT team will communicate with the host organisation (for more details see attachment 1) or mentors/consultants (for more details see attachment 2) through the designated contact information.

Please note that only selected candidates will be contacted.

WHAT COSTS ARE ELIGIBLE?

• Fellowship salary (For internships/fellowships only);
• Accommodation/living costs in Georgia;
• Costs related to the project implementation (for individual projects only);
• Salary for the consultant/mentor/supervisor;
• Basic health insurance for the duration of the opportunity;
• Burn-out prevention activities (ex: psychotherapist, yoga classes, etc.);
• Georgian and English language courses.

In case of relocation, additionally:

• Inbound and/or outbound ticket (economy class);

We kindly ask you to include all the requested services and costs in the budget line (including language courses or burn-out prevention activities) in order to effectively plan the program. In case of questions/technical issues you can contact us at protection@hrht.ge or protectionprogram@protonmail.com.

Maximum amount of the stipend including all costs: 6000 EUR gross

Application deadline: September 17 2023, 21:00 TBS time

Approximate start and end dates of the opportunity: October 15, 2023 to April 15, 2024

Maximum duration of the fellowship: 6 months

Mimunum duration of the fellowship: 3 months

Period of implementation: October 2023 – March, 2024

HOW TO APPLY?

If you are interested to apply for the professional internship/fellowship program, please download the form by clicking attachment 1 or follow the link:

https://drive.google.com/uc?export=download&id=1zu2_T9YIxLIYYUIat6I3MiWWlMc2z9rm

If you would like to apply for the individual project please fill out attachment 2 or follow the link for download:

https://drive.google.com/uc?export=download&id=1j0SZuXfVVItuID0TFZ13mBvzbMaJYQ6v

To apply for the call, please send filled-in application form and all the requested documents and information on email protection@hrht.ge or alternatively on protectionprogram@protonmail.com with subject line – “ESU – Capacity building – Professional Development Opportunity” by September 17, 2023 21:00, TBS time.

В суботу, 19 серпня,  близько 11.30 Російська Федерація здійснила ракетний обстріл центру міста Чернігів. Ймовірною ціллю обстрілу було приміщення Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, в якому в цей час проходила виставка виробників дронів та навчальних шкіл з аеророзвідки у рамках демо-дня “Люті пташки”. 

За попередньою інформацією від СБУ, центр Чернігова був атакований крилатою ракетою наземного ракетного комплексу “Іскандер” (27 квітня 2023 року саме такою ракетою була обстріляна багатоповерхівка в Миколаєві). Застосування подібної зброї в самому центрі міста у вихідний та святковий день (християнське свято Преображення Господнє) проти цивільного об’єкта, яким є драматичний театр, призвело до значних втрат серед цивільного населення. 

В результаті обстрілу, станом на 22 серпня, постраждала 181 особа: сім — загиблих, 174 — поранених (115 надана амбулаторна допомога). Зараз в лікарнях міста перебуває 41 людина, п’ять — в тяжкому стані, решта — в стані середньої тяжкості. Всі загиблі є цивільними особами, які не перебували у приміщенні театру, та випадково опинилися поруч з об’єктом нападу. Це Софія Голинська (6-річна дівчинка), Світлана Кормільцина, Наталія Торія, Назар Ющенко, Володимир Василенко, Дмитро Магліч та Олександр Оніщенко. Пошкоджень зазнали більше 500 помешкань. Вибухова хвиля пошкодила три дитсадки, школу, будівлю міської ради, ТІЦ, відділу звернень громадян  тощо. Уламками пошкоджено приватні автомобілі, громадський транспорт та частина тролейбусної контактної мережі. 

Втім, постраждалих могло бути ще більше: поряд з місцем влучання ракети тисячі містян відпочивають зі своїми родинами, а за 50-70 метрів від Драмтеатру розташована П’ятницька церква, у якій, зі слів настоятеля церкви,  за кілька хвилин до удару  було близько тисячі вірян.
Закони і звичаї війни передбачають, що ворогуючі сторони повинні розрізняти військові цілі і цивільні обʼєкти. Вони також зобовʼязані перевіряти пропорційність послаблення військового потенціалу супротивника та шкоди цивільним і захищеним цивільним обʼєктами, яку може завдати така атака.

Наявної інформації щодо обстрілу та контексту, в якому він був здійснений, бракує для надання остаточної юридичної кваліфікації відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Втім, вона є індикативною для аналізу того, чи дотримувалась російська сторона принципів МГП. Розташування драмтеатру в центральній частині міста; його значення як об’єкта культурної спадщини; день та місце атаки, що зумовлював значне скупчення цивільного населення навколо; характер заходу та склад його учасників; вид зброї, що застосовувалась та характеристики самого удару; жертви та руйнування внаслідок атаки тощо. 

Попереднє оцінювання цих факторів може свідчити про ознаки серйозного порушення міжнародного гуманітарного права, і може становити воєнний злочин та/або злочин проти людяності. Однак однозначну відповідь може дати лише повноцінне та всестороннє розслідування. 

Коаліція “Україна. П’ята ранку” закликає українську владу:

1. Провести ефективне та всеохоплююче розслідування обстрілу Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка 19 серпня 2023 року задля встановлення обставин події та відповідальних осіб згідно міжнародних стандартів та норм міжнародного гуманітарного права. 
2. Забезпечити протоколи безпеки проведення масових заходів в умовах збройного конфлікту, відповідно до зобов’язання пасивної перестороги — докладати зусиль для захисту цивільного населення та обʼєктів, що перебувають під її владою, від наслідків потенційної атаки). 
3. Створити належну законодавчу рамку, що дозволить коректно кваліфікувати події, зокрема обстріл драмтеатру в Чернігові, зробить розслідування більш ефективним та уможливить притягнення усіх винних до відповідальності. Зокрема внести зміни до Кримінального кодексу в частині визначення “злочину проти людяності” та “командної відповідальності”, а також  до Кримінального процесуального кодексу щодо строків розслідування ймовірних воєнних злочинів  та злочинів проти людяності.