У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 700 днів повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 4020 епізодів за весь період і 14 епізодів безпосередньо за січень 2024 р.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період, в Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 635 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період в Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також на вибухових пристроях різного характеру загинуло щонайменше 541 людина та було поранено щонайменше 565 осіб.

Близько 15:00 години 30 грудня росіяни обстріляли Семенівку, що в Новгород-Сіверському районі. Загинув 32-річний місцевий житель. Пошкоджено понад 30 будинків та інша цивільна інфраструктура. За інформацією поліції Чернігівської області, російська армія завдала близько 20 ударів по центру Семенівки з реактивних систем залпового вогню «Град».

10 січня близько 5 ранку у Семенівській громаді російська диверсійно-розвідувальна група розстріляла авто із цивільним чоловіком. Загиблий чоловік був 1961 року народження. Він працював водієм шкільного автобуса у селі Костобобрів.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, у Чернігівській області за досліджуваний період унаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 5452 об’єкти цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

27.12.2023 року ворожа армія прицільно атакувала обладнання РЕМ та водонапірну башту в одному з прикордонних сіл Сновської громади. Внаслідок обстрілу без електропостачання залишилось дев’ять населених пунктів.

13.01.2024 року внаслідок ракетного удару по мікрорайону Бобровиця в м. Чернігові пошкоджено багатоквартирний будинок, у якому пошкоджено 20 квартир — вибиті балконні рами та вікна; 28 приватних житлових будинків, а також 4 магазини.

У період із 10.01.2024 року по 16.01.2024 року росіяни вкотре обстріляли мирне населення на прикордонні Чернігівської області. Внаслідок обстрілу 72-річна мешканка одного з прикордонних сіл Семенівської громади Новгород-Сіверського району залишилася без даху над головою. За словами жінки, під час російського обстрілу вона була в будинку і почула вибух. Внаслідок обстрілу у будинку вибило вікна, пошкодило дах, осколками посікло стіни. Оселя стала геть непридатною для проживання самотньої літньої жінки.

18.01.2024 року внаслідок російського обстрілу с. Залізний Міст, Новгород-Сіверського району пошкоджені житловий будинок та господарські споруди.

Близько 15:00 години 30 грудня 2023р. росіяни обстріляли Семенівку, що в Новгород-Сіверському районі. Внаслідок обстрілу пошкоджено понад 30 будинків та інша цивільна інфраструктура. За інформацією поліції Чернігівської області, російська армія завдала близько 20 ударів по центру Семенівки з реактивних систем залпового вогню “Град”.

10 січня 2024 р. близько 5 ранку у Семенівській громаді російська диверсійно-розвідувальна група розстріляла авто із цивільним чоловіком.

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області сталися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що протягом останнього місяця зс рф ведуть щоденні обстріли як прикордонних територій Чернігівської області, так і самого м. Чернігів. Фіксуються постійні проникнення ДРГ, ворог застосовує для обстрлілів артилерію, міномети, РСЗВ, БПЛА, пуски ракет з гелікоптерів, стратегічної авіації, тощо – все це неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпеченя, людських втрат серед цивільного населення.

Загалом за останній місяць від ворожих обстрілів пошкоджено (знищено) щонайменьше 63 будинки житлового-побутового призначення, 2 об’єкти інфраструктури життєзабезпечення, 2 автомобілі, 4 об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення. На жаль, двоє людей загинули.

Основне фото: поліція Чернігівської області

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Аналіз підготував координатор громадської приймальні УГСПЛ в м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ», Дмитро Науменко 

Благодійний фонд «Схід SOS» оголошує старт нового проєкту для активістів і громадських організацій!

В умовах повномасштабного вторгнення активність громадського сектору стала підтримкою для суспільства. Саме тому відчуваємо потребу підсилити тих, хто допомагає іншим. Розбудова можливостей для локальних ініціатив – наш внесок у спроможність України.

Плануємо проведення тренінгів і вебінарів, а також інших просвітницьких заходів. Аби сформувати програму та визначити запити, закликаємо до 21 лютого 2024 року пройти коротке опитування за посиланням. 

Запрошуємо організації з досвідом і ті, що у процесі становлення. Перевагу надаємо ініціативам, які працюють від 1 до 4 років. Всі команди, які заповнять анкету, матимуть можливість долучитися та отримати підтримку. 

Проєкт реалізується БФ «Схід SOS» у партнерстві з Danish Helsinki Committee, Інститутом лідерства та управління УКУ, ГС «Освітній дім прав людини в Чернігові» та за фінансової підтримки New Democracy Fund.

Левоньки — невеличке село, що знаходиться в Чернігівській області, за 25 кілометрів від обласного центру. Тут проживає близько сотні людей та розташовується єдиний в Україні подібного профілю “Обласний центр соціальної адаптації”. Створений переважно для осіб без постійного місця проживання. 

30 березня 2022 року в село заїхало дві колони російської військової техніки. Дорогою розстріляли трансформатор, одразу зникло світло. Після прибуття на територію села, російські солдати обрали для роботи шістьох місцевих чоловіків та змусили розпилювати повалені дерева, що перекривали міст через річку. Почали проводити обшуки, намагалися знайти українських військових та тих, хто перекрив їм дорогу.

Фото надане свідком

«Молися, бо твоє життя закінчене..»

Чоловіки розпиляли дерева і повернулися. Приблизно через 20 хвилин російські військові знову прийшли до будинків та забрали їх, повели на територію Центру соціальної адаптації. Відібрали у всіх телефони, допитували.

Солдати вивели чоловіків на подвір’я, поставили на коліна та зв’язали руки мотузками. Стріляли в різні боки, погрожували розстрілом. Одному з них сказали: «Молися, бо твоє життя закінчене, ми зараз тебе вб’ємо, не хвилюйся — це буде швидко». Потім привели його батька, теж допитували і стріляли над головою. Іншого місцевого жителя побили, погрожували розправитися з його родиною.

Згодом росіяни забрали всіх та повели до іншого приміщення. Там була клітка, куди чоловіків помістили. Приставили охоронця, іноді навідувався командир. Чоловікам вдалося вибратися тільки тоді, коли російські військові покинули село.

Грабували та нищили

Російські солдати не оминули і Центр соціальної адаптації та пробули там одну добу. Ночували у корпусі, який працівники використовували як склад. Викрали техніку, матраци, подушки, посуд та стільці. Залишили безлад. Російські військові забрали навіть речі із секонд-хенду, який сюди привезли як гуманітарну допомогу. Окрім того, розстріляли двох корів із ферми, якою опікувалися підопічні центру.

Грабували будинки місцевих мешканців, забирали все, що сподобалося. В один з погребів кинули гранату. До того ж у селі російських військових часто помічали в стані алкогольного сп’яніння.

Напис, який залишили російські військові в сільському клубі: “Простите нас, мы пришли за бендеровцами. А мародери есть у всех :)”. Фото надане свідком.

Танк з вибухівкою

Перед тим як покинути село, підопічних Центру замкнули в окремому приміщенні. Свідки розповіли, що тим часом російські військові мародерили, залили в один із танків пальне, підпалили та закрили люк. Він горів близько години, а потім вибухнув з такою силою, що танкова гусениця перелетіла через дах, її знайшли метрів за 150 від місця вибуху. Ще один шмат заліза, закопавшись у землю, пошкодив магістраль водоводу. Господарська будівля поряд звалилася. Танкове колесо пробило стовбур столітнього дерева, воно впало. Поряд пошкоджені будинки, в Центрі соціальної адаптації обвалилася стеля, вибито вікна тощо. Люди вибралися, загасили пожежу.

Волонтерство

Від початку повномасштабного вторгнення підопічні та працівники Чернігівського обласного центру соціальної адаптації займалися волонтерством. Молоком з ферми в Левоньках та іншими продуктами годували людей в Чернігові, які перебували в бомбосховищах. Доставляли під обстрілами в блокадне місто за 25 кілометрів. 

Навіть за декілька днів окупації місцеві жителі встигли добре відчути на собі, що таке “рускій мір” та чим могли допомагали іншим.

Підготовка інформаційного матеріалу стала можливою завдяки Програмі «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки #USAID. Представлені тут погляди та інтерпретації не обов’язково відображають погляди Уряду США, USAID або #УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ОДПЛЧ.

Широкомасштабна збройна агресія, розпочата РФ у лютому 2022 року, суттєво вплинула на різні сфери життя суспільства та інституції. Верховна Рада України не стала винятком. Фактично відразу після початку вторгнення доступ до засідань парламенту та кулуарів став закритий для журналістів. Засідання майже всіх комітетів перейшли в онлайн, без залучення експертів з організацій громадянського суспільства. Доступ до частини інформації на вебсайті Верховної Ради та парламентських комітетів став обмежений. Так, зникла інформація про список народних депутатів, контакти комітетів, інформація про порядки денні засідань тощо. Попри те, що частина інформації (наприклад, список народних депутатів і членів комітетів) повернулася на офіційний сайт парламенту, Верховна Рада досі залишається доволі закритою для медіа та представників громадськості.

У 2022 році введення обмежень можна було пояснити інтересами національної безпеки та необхідністю безпеки Верховної Ради України. Втім, робота парламенту в закритому режимі в 2024 році, після майже двох років з початку широкомасштабного вторгнення та десяти – з початку війни РФ проти України, викликає чимало питань.  

Відсутність доступу журналістів до Верховної Ради шкодить демократії. Який сенс говорити про небезпеку від присутності медіа в залі парламенту, коли про хід і результати розгляду законопроєктів суспільство дізнається із прямих трансляцій народних депутатів у соціальних мережах? До того ж парламент – надто велика за кількістю залучених людей структура, щоб його засідання проходили непомітно. 

Відтак замість продовження існуючої ситуації недопуску журналістів до будівлі парламенту варто обговорювати заходи безпеки, наприклад, підготовку укриттів.

Допуск журналістів до будівлі Верховної Ради України, завчасна публікація списку законопроєктів, які плануються до розгляду, забезпечать українців суспільно важливою інформацією. 

Так само важливо, щоб представники громадянського суспільства мали змогу долучатися до засідань парламентських комітетів, висловлювати позиції щодо зареєстрованих законопроєктів та ініціатив, які мають бути розроблені.

Ознакою збереження демократії попри війну стане повернення громадськості можливості комунікувати з народними депутатами у зрозумілий і прозорий спосіб. Медіа мають отримати можливість інформувати суспільство про те, які питання розглядає єдиний законодавчий орган країни, які аргументи лунають під час обговорення. Відкритість парламенту передбачає доступність інформації про його процедури для громадськості, а також створення умов для повноцінної комунікації народних депутатів України із українським суспільством. 

В день відкриття чергової, одинадцятої сесії Верховної Ради IX скликання, ми закликаємо парламент повернутися до забезпечення принципів відкритості своєї діяльності, а саме:

• забезпечити можливість присутності журналістів під час засідань Верховної Ради та спілкування із народними депутатами України в кулуарах парламенту;

• завчасно оприлюднювати порядки денні засідань Верховної Ради України;
• сприяти і підтримувати залучення організацій громадянського суспільства до засідань комітетів Верховної Ради України.

Верховна Рада України знов повинна стати місцем для дискусій, для вільної комунікації та роботи медіа, для пошуку рішень на складні виклики, які постають перед Українською Державою внаслідок збройної агресії РФ. За умов забезпечення заходів безпеки, така відкритість парламенту підвищить довіру суспільства до його діяльності і сприятиме активній співпраці організацій громадянського суспільства та народних депутатів.

06 лютого 2024 року

Центр прав людини ZMINA

Інститут Масової Інформації

Медіарух

ГО “КРИМСОС”

ГО “Донбас СОС”

БФ “СХІД-SOS”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Медійна ініціатива за права людини

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

Колегія юристів з морського права України

Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

ГО Київський Освітній центр “Простір толерантності”

ГО Центр “Соціальна Дія”

Гірна Дарія, журналістка, авторка каналу “Обличчя Незалежності”
«Новини Донбасу»

Центр громадянських свобод

Укрінформ

ГО «Жінки в медіа»

Фундація Суспільність

Український незалежний центр політичних досліджень 

Центр політико-правових реформ

Інститут демократії імені Пилипа Орлика

ГО «UKRAINEPRIDE» 

Громадянська мережа ОПОРА

Видання «Ґрати» 

Міжнародне товариство прав людини – Українська секція

Освітній дім прав людини – Чернігів

ГО «Кримський процес»

ГО «Інститут миру і порозуміння»

ГО «Трус Хаундс»

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

“Еспресо”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Євген Спірін, журналіст, ведучій

ГО Експертна група “Сова”

ГО “Харківський антикорупційний центр”

ГО “Громадське радіо”

Кримська правозахисна група

ГО “Платформа прав людини”

ГО “Детектор Медіа”

ГО “Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля”

ГО “Інкубатор демократичних ініціатив”

ГО Правозахисне об’єднання “ПРАВЕ ДІЛО”

Національна спілка журналістів України

Комісія з журналістської етики (КЖЕ)

Харківський інститут соціальних досліджень

Фундація DEJURE

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

Bihus.info

Hromadske.ua

Дмитро Тузов, Радіо NV

Яна Брензей, Вікна-новини

Роман Кульчинський, Тексти

Наталя Соколенко, Українське радіо

Вадим Карп’як, ICTV

Богдана Неборак, The Ukrainians

Людмилка Тягнирядно, Українське радіо

Богдан Логвиненко, The Ukraїner

Євгенія Моторевська, керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent

Мирослава Барчук, Суспільне

Антон Скиба, продюсер The Globe and Mail

Анастасія Бакуліна, Свідомі

Азад Сафаров, продюсер Sky News, співзасновник “Голоси дітей”

Анна Бабінець, Slidstvo.info

Настя Станко, Slidstvo.info

Аля Шандра, Euromaidan Press

Головне фото: пресслужба президента України

Село Льгів знаходиться в Чернігівській області, приблизно за 50 км від кордону з Білоруссю. В лютому-березні 2022 року населений пункт перебував у частковій окупації. Саме з Білорусі на територію України зайшли російські війська. За словами місцевих жителів, до населеного пункту приїхало близько тисячі солдатів. Вони ставили техніку під будинками і обстрілювали Чернігів. Накопали окопів по всьому селу. 

Окоп в селі Льгів на території приватного домогосподарства, фото надане свідком

Відразу пограбували місцевий магазин та розташувалися поблизу лісу, в карʼєрі. Російські військові жили в цивільних будинках, були й такі випадки, коли господарів виганяли, навіть з дітьми.

Місцевих жителів затримували та постійно перевіряли. Чоловікам росіяни не дозволяли виходити за межі двору, тільки жінкам та дітям. Сказали, що якщо побачать когось двічі на вулиці – розстріляють. Могли зупинити, поставити на коліна та допитувати чи обшукувати.

Один з місцевих жителів проходив строкову службу в ЗСУ. Демобілізувався за пів року до повномасштабного вторгнення, але не воював ніколи на Сході. Чоловіка посеред ночі вивели на вулицю, били, знущалися, намагалися дізнатися інформацію. Росіяни залишили його зв’язаним на вулиці, де він провів чотири доби. Першу ніч ночував навіть без верхнього одягу. Але згодом відпустили.

Через свавілля російських військових потерпала вся родина. Згодом командира, Руслана Кулієва з Магнітогорська, який вчиняв воєнні злочини, вдалося ідентифікувати журналістам. Також його підлеглого Андрія Чудіна, котрий бив чоловіка. 2 листопада Новозаводський районний суд Чернігова заочно засудив цих двох російських військовослужбовців, звинувачених у знущаннях над мешканцями окупованого села.

Стріляли по цивільних автомобілях. В машині, обвішаній білими прапорами, з Кувечичів до Чернігова їхало подружжя. Чоловік потребував гемодіалізу, тому родина намагалася дістатися лікарні. Російські військові обстріляли їх машину РСЗВ “Ураган”.Унаслідок обстрілу автомобіль згорів, чоловік загинув. Жінка отримала поранення. Російські військові поклали її в БТР та повезли до села Льгів, яке на той час вже тиждень перебувало під їх окупацією. Місцева ветеринарка та перукарка витягли кулю, робили перев’язки, врятували поранену жінку. 

Під час окупації електрики, газу та води в селі не було. Місцеві готували їжу в печі, в казанках або на вулиці. Зв’язку теж не було. В селі потрощені та спалені хати, автомобілі.

Зруйнований будинок у селі Льгів, фото надане свідком

Перед тим як поїхати геть, російські військові обкрадали будинки й забирали все, що знаходили цінне та брали навіть домашню худобу чи птицю. Вранці 1 квітня 2022 року російські війська покинули село.

Підготовка інформаційного матеріалу стала можливою завдяки Програмі «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки #USAID. Представлені тут погляди та інтерпретації не обов’язково відображають погляди Уряду США, USAID або #УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ОДПЛЧ.

В редакції першого читання цей проєкт не лише не зменшить олігархічні та недоброчесні впливи на прийняття рішень органами влади, але й посилить закритість влади, дозволить тиснути на будь-яких «незручних» громадян чи організації громадянського суспільства, які критикуватимуть владу, вимагатимуть реформ або змін у  публічній політиці.

Такі громадяни чи організації будуть зобов’язані реєструватися як «лобісти» під загрозою штрафів, як «іноагенти» у путінській Росії. Тобто буде створена система тиску влади на громадянське суспільство. За участь у круглому столі, направленні пропозицій до законодавства, громадську експертизу  чи зустріч з посадовцем людей переслідуватимуть як за  «незаконне лобіювання».

Усі ключові пропозиції представників громадських організацій, що входили до складу с робочої групи з підготовки законопроєкту до другого читання, створеної парламентським комітетом з питань правової політики, проігноровані. Доопрацьована редакція проєкту закону й надалі дозволяє переслідувати громадян чи громадські організації за критику чи пропозиції до законодавства під приводом відстоювання ними своїх «комерційних інтересів». Останні сформульовано нечітко — будь-яка пожертва на підтримку організації для адвокатування антикорупційних, політичних чи інших реформ може вважатись її «комерційним інтересом».

Існує ризик, що комітет і загалом парламент можуть ухвалити в цілому законопроєкт №10337 у редакції, яка дозволить владі вважати будь-яких активних громадян і громадські об’єднання лобістами, вимагати звітування за кожну зустріч, дзвінок, пресконферецію та інші «лобістські» заходи, штрафувати й публічно дискредитувати в очах суспільства. Тобто не громадяни контролюватимуть владу, а влада контролюватиме громадян і каратиме їх за їхню громадську активність. 

В нинішніх українських реаліях,  коли в умовах воєнного стану конституційні права і так обмежено, органи влади працюють непрозоро, а громадські активісти, журналісти, підприємці дедалі частіше стають об’єктом переслідувань та залякування у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, такий закон звужуватиме простір для громадянського суспільства.

Відтак, цей проєкт потребує серйозних  — а не косметичних  — змін, які мають сприйматися не лише Європейським Союзом та українською владою, але й українським суспільством.

Без таких системних змін цей проєкт є неприйнятним і лише зашкодить європейському поступу України.

Ми дякуємо десяткам народних депутатів з різних фракцій і груп за підтримку і подання розроблених експертами громадських організацій поправок, які дозволять зняти ключові загрози законопроєкту.

У зв’язку з цим закликаємо  Комітет з питань правової політики, всіх народних депутатів України при розгляді проєкту №10337 в другому читанні врахувати ці поправки, насамперед:

• чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, у тому числі громадських об’єднань.

Закликаємо залучити до аналізу й підготовки до другого читання законопроєкту представників бізнес-асоціацій, галузевих об’єднань підприємств, а також представників європейських організацій в Україні, експертів ЄС у сфері лобіювання.

Закликаємо інституції громадянського суспільства і всіх свідомих громадян підтримати нашу позицію.

Центр прав людини ZMINA

Лабораторія законодавчих ініціатив

Рух «Простір свободи»

Український незалежний центр політичних досліджень

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ІСАР «Єднання»

Інститут масової інформації

Центр протидії корупції

ГО «UKRAINEPRIDE»

Регіональний центр прав людини

Мережа захисту національних інтересів АНТС

Інкубатор демократичних ініціатив

ГО «Центр “Соціальна Дія“»

ГО «Центр демократії та верховенства права» (ЦЕДЕМ)

ГО «Інститут соціально-економічної трансформації»

Фундація DEJURE

ГО «Донбас СОС»

Центр політико-правових реформ

ГО «Інсайт»

ГО «Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”»

ГО «Антикорупційний штаб»

ГО «Платформа прав людини»

ГО  «Міжнародне товариство прав людини – Українська секція»

ГО «Український інститут з прав людини»

БФ «Гендер Зед»

ГС «Освітній дім прав людини – Чернігів»

Міжнародний благодійний фонд «Карітас України»

ГО «КРИМСОС»

ГО «Харківський антикорупційний центр»

ГО «Незалежні»

ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»

ГО «Центр громадянського представництва “Життя”»

ГО «Нуль відходів Львів»

ГО «Центр Доброчин»

ГО «Чернігівський Центр Прав Людини»

ГО «Центр спільного розвитку “Дієва громада”»

БФ «Агенція розвитку майбутнього»

ГО «Нова Дружківка»

ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції»

ГО «Херсонський обласний центр «Успішна жінка»

ГС «Громадський Контроль Діє»

ГО «Кременчуцький антикорупційний центр»

ГО «Імпакт центр СХІД.ЮА»

Громадянська Платформа Нова Країна

ГО «ВГО “Інститут Республіка”»

ГО «Центр розвитку громад», Харків

Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО»

БО «БФ “Новий університет»

Центр досліджень визвольного руху

Всеукраїнський демократичний форум

МБФ Українська фундація громадського здоров’я

ГО «Детектор медіа»

ГО «Народний захист»

ГО «Проти Корупції»

ГО «ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК»

БФ «МІЖНАРОДНА ФУНДАЦІЯ РОЗВИТКУ»

БО «МФ Любисток»

ГО «Жіночий Антикорупційний Рух»

ГО «Одеський інститут соціальних технологій»

ГО «Українська Волонтерська Служба»

Громадянський рух «Відсіч»

ГО «Український світ»

Діксі Груп

Ілюстрація: Getty Images

28 лютого 2022 року селом Левковичі, що на Чернігівщині, проїхала перша колона техніки військ рф. Розпочалася окупація, яка тривала трохи понад місяць. За цей період росіяни жорстоко вбивали місцевих мешканців, затримували та катували. Загибель людей наставала і від обстрілів та нестачі ліків. В селі пошкоджені та розграбовані будинки.

5 січня наші документатори побували у Левковичах та зафіксували свідчення про вчинені воєнні злочини у лютому-березні 2022 року.

Російські військові розстріляли чотирьох чоловіків. Їх імена — Олександр Орішко, Олександр Деркач, Ярослав Варава та Сергій Немченко. Місцеві жителі чули постріли, а пізніше односельці знайшли їх мертвими. На тілах були чисельні кульові та колото-різані рани, а також сліди побиття. Чоловіків катували російські військові, потім вбили. Тіла загиблих виявили в центрі села, прямо біля хреста. Відомо, що чоловіки готували “коктейлі Молотова” для того, щоб спиняти колони російських військових, але ніякої зброї вони не мали. Їх життя обірвалися в перший день окупації.

Хрест, біля якого було знайдено тіла Олександра Орішка, Олександра Деркача, Ярослава Варави та Сергія Немченка.

Чоловіка, що йшов пішки зі Славутича до Левковичів затримали та взяли в полон. Його росіяни вирішили зробити “посланцем”. Аби погодився — катували, на місці татуювання на руках і ногах ножем вирізали хрести. Щоб не втік, вирушили до батьків додому та забрали в заручники батька. Чоловіка відправили до Славутича передати листа місцевим органам влади. Що там було написано невідомо, можливості подивитися не було.

Свідки, які погодилися на інтерв’ю, розповіли про мародерство зі сторони російських військових. Вони грабували нежилі будинки, а де жили люди — заходили та забирали продукти харчування, автомобілі, худобу та навіть білизну. Пограбували магазини та сільську раду. Місцеві фермери також постраждали від зловживань російських військових. В селі була знищена та розстріляна сільськогосподарська техніка на фермі. Солдати російської армії користувалися запасами пального, яке фермер заготовив для посівної та знищили запаси зерна.

Знищене зерносховище у селі Левковичі

В селі багато пошкоджених будинків, із близько 150 — 65 мають руйнування. Вони постраждали не тільки від обстрілів, але і від того, що російські військові ставили техніку біля будинків та стріляли по Чернігову. Від обстрілів загинули двоє людей. Це Сотник Віталій та Тевкун Ніна. Син пані Ніни, Олег Тевкун отримав поранення та досі перебуває за кордоном на реабілітації.

Жителі Левковичів окупацію в селі проживали в постійному страху. Цивільним погрожували вбивством, наприклад, за порушення наказу не дивитися у бік російських військових чи за відмову брати продукти харчування під виглядом гуманітарної допомоги. Забороняли ходити по селу та спілкуватися між собою. Умови проживання в окупації також ускладнювалися відсутністю електроенергії, газу, зв’язку та, особливо, ліків. В цих умовах у селі померли шестеро літніх людей.

Так тривало до 3 квітня 2022 року, саме цього дня Левковичі було звільнено.

Підготовка інформаційного матеріалу стала можливою завдяки Програмі «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки #USAID. Представлені тут погляди та інтерпретації не обов’язково відображають погляди Уряду США, USAID або #УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ОДПЛЧ.

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 669 днів повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 3945 епізодів за весь період та 13 епізодів – безпосередньо за грудень 2023 р.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 614 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також внаслідок спрацювання різних вибухових пристроїв загинули щонайменше 533 особи та було поранено щонайменше 562 людини.

2 грудня 2023 року на прикордонні Чернігівщини постраждала сім’я з 4-річною дитиною. Вони приїхали на вихідні провідати свою родичку та потрапили під російський обстріл у той час, як вийшли з будинку на вулицю. Чоловік зі своєю донькою зазнали осколкових поранень, а його 4-річний внук не постраждав.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок  бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, у Чернігівській області за досліджуваний період внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 5323 об’єкти цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

26 листопада 2023 року близько 12 години до поліції надійшло повідомлення про підрив трактора на полі біля с. Синдарівське Ніжинського району. Під час прибирання кукурудзи комбайн наїхав на міну. Внаслідок вибуху трактор отримав механічні пошкодження. Водій транспортного засобу травм не зазнав.

6 грудня 2023 року росіяни влучили ударним дроном в авто старости одного із сіл Новгород-Сіверської громади на Чернігівщині. Цього дня староста допомагав у відновленні електромережі, яку раніше пошкодили через обстріли. За інформацією поліції Чернігівської області, під час обстеження староста вийшов з авто і в цей момент ворог завдав удару з дрона: цивільний автомобіль вибухнув і вщент згорів.

14 грудня 2024 року внаслідок вибуху (дрон-камікадзе невстановленого типу) в районі н. п. Грем’яч Новгород-Сіверського району пошкоджено трансформаторну підстанцію та лінію живлення насоса водонапірної вежі.

16 грудня 2023 року на територію сільгосппідприємства, яке розташоване у місті  Бахмач Ніжинського району, прилетів безпілотник, який був невеликого розміру, начинений вибухівкою та уражуючими елементами (скоріше за все, металеві кульки).

20 грудня 2023 року російські війська протягом доби обстрілювали Семенівську громаду на прикордонні Чернігівщини з гармати БМП та мінометів. Унаслідок  обстрілу загорівся нежитловий будинок.

21 грудня 2023 року росіяни атакували з дрона будинок в одному з прикордонних сіл Новгород-Сіверського району. Внаслідок вибуху оселя загорілася. З людей ніхто не травмувався.

23 грудня 2023 року російська армія атакувала з дрона жителів одного з прикордонних сіл Новгород-Сіверського району, яким привезли хліб. Обстріл стався під час роздачі хліба в центрі села. З людей ніхто не травмувався, осколками пошкодило легковий автомобіль з хлібом.

25 грудня 2023 року російські війська завдали ударів по селу Гірськ Сновської громади на Чернігівщині. Внаслідок обстрілу знеструмлено понад дві тисячі абонентів.

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області сталися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що протягом останнього місяця зс рф ведуть щоденні обстріли прикордонних територій  Чернігівської області. Ворог застосовує для обстрілів артилерію, міномети, РСЗВ, БПЛА, пуски ракет з гелікоптерів, тощо – все це неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпечення, людських втрат серед цивільного населення.

Загалом за останній місяць від ворожих обстрілів пошкоджено щонайменше 5 будинків житлового-побутового призначення, 4 об’єкти інфраструктури життєзабезпечення, 4 автомобілі, 1 об’єкт підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення. Троє людей зазнали поранення, серед них одна дитина.

Основне фото: Поліція Чернігівської області

Аналіз підготував координатор громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ»,  Дмитро Науменко 

Ця фотовиставка – це історія однієї поїздки на Херсонщину. У жовтні наша команда документаторів Освітнього дому прав людини в Чернігіві здійснила моніторингову місію в Херсонську область в рамках проєкту Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)”. Наша ціль — документувати напади на заклади освіти. Так, під час візиту, який тривав 7 днів, нашій команді вдалося опрацювати 15 закладів освіти. Більшість з них або зруйновані вщент і відновленню не підлягають, або досить сильно пошкоджені. У багатьох закладах російські окупанти жили, робили там катівні, склади боєприпасів та розміщували техніку. Деякі школи росіяни систематично прицільно обстрілювали. Ці світлини навчальних закладів Херсонської області – це правда про те, що Росія робить з освітою в Україні.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.

Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Зарічненська філія початкової та дошкільної освіти комунального закладу «Архангельський опорний заклад загальної середньої освіти» Високопільської селищної ради, с. Зарічне.

Зарічненська філія початкової та дошкільної освіти комунального закладу «Архангельський опорний заклад загальної середньої освіти» Високопільської селищної ради, с. Зарічне.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Нововоскресенська ЗОШ І-ІІІ ступенів Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. с. Нововоскресенське

Архангельський професійний аграрний ліцей. Херсонська обл., Бериславський р-н, смт. Архангельське.

Архангельський професійний аграрний ліцей. Херсонська обл., Бериславський р-н, смт. Архангельське.

Зарічненська філія початкової та дошкільної освіти комунального закладу «Архангельський опорний заклад загальної середньої освіти» Високопільської селищної ради, с. Зарічне.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти. Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Любимівка.

Авторка світлин: Тетяна Симоненко.

Фотовиставку підготували в рамках проєкту “Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)” за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine.