8 березня 2022 року — справді трагічний день для жителів села Деснянка, що на Чернігівщині. Тоді російські військові вперше за час окупації села отримали відсіч від ЗСУ. Способом убезпечити себе від обстрілів надалі, вирішили обрати тактику прикриття місцевими мешканцями як «живим щитом». Намагалися знайти людей,  які співпрацювали із ЗСУ, тому жорстоко катували і вбивали цивільних деснянців. У селі по людях стріляв снайпер, вбивав. Хаотично обстрілювали будівлі, а одного разу розвернули дуло танка на будинок місцевої мешканки і влучили прямо в нього, жінка, яка була в укритті поруч загинула. Того дня російські військові розстріляли автомобіль, де їхало троє дорослих людей з дитиною. Страшно навіть уявити, що все це події одного дня, а окупація тривала понад місяць.

Зміст цієї статті може бути травматичним і хвилюючим, адже в публікації описані воєнні злочини, які пов’язані з різними формами насильства.

«Живі щити» Деснянки

У перший день повномасштабної війни в невеликому селі Деснянка, що на Чернігівщині, рано-вранці вже було чути вибухи. Село знаходиться приблизно за 60 км від кордону з Республікою Білорусь, звідки, зокрема, почали заходити російські військові 24 лютого 2022 року. Поруч із селом є залізнична дорога та важливі автомобільні шляхи, тому Деснянка стала одним із населених пунктів, що був привабливим у стратегічному плані для російських військ під час просування до Чернігова та в напрямку столиці. 

У село росіяни зайшли наприкінці лютого або на початку березня, свідки називають різні дати. Вони розповіли, що першими рухалися танки, потім колісна техніка, їхали колонами. Спочатку розмістилися на околицях села, на території навчально-наукової дільниці «Деснянка», де раніше навчалися студенти-агрономи університету «Чернігівська політехніка». 8 березня 2022 року відбувся обстріл цієї території українськими військовими, тоді загинув командир російського танкового підрозділу. Після цього росіяни вирішили перемістилися у село і масово розселилися у будинках місцевих мешканців. Так вони майже на місяць стали сусідами жителів Деснянки й фактично використали їх як «живий щит».

Територія навчально-наукової дільниці «Деснянка» після обстрілу. Фото надане свідком.

Жахливі катування та вбивства людей: розкладали зіркою та били кувалдою

Після влучного обстрілу позицій 8 березня, російські військові почали шукати людей, які, на їх думку, могли співпрацювати із ЗСУ. Забрали на допит трьох місцевих чоловіків. Один з них повернувся зі слідами катувань, інші двоє були знайдені згодом мертвими.

Документатори Освітнього дому дізналися, що у господарстві, де катували чоловіків було приблизно 5-6 російських військових. Ув’язнених вони розклали на землі у вигляді зірки один за одним, обшукали, перевірили татуювання. Потім покликали старшого командира, він наказав принести важку кувалду. Російські військовослужбовці запитували російською: «Кому вы нас сдали?».. Якщо чоловіки мовчали або відповідали не те, що очікувалось, їх били кувалдою з голови до пʼят. Бив сам командир. Рухалися лінійно, били з проміжком у 4-5 секунд: питання — удар. Кожен із чоловіків сумарно отримав приблизно 40-50 ударів кувалдою. Тривало побиття декілька годин.

Ввечері чоловіків кинули до підвалу, який розміщувався окремо від будинку, площею приблизно 3×3 м. Коли заводили, вдарили Карпенка Миколу в лице та зламали йому ніс. Чоловікам дали старі речі, відро для туалету та один сухпайок, який чоловіки не змогли відкрити через виснаження та побої. Температура у підвалі була близька 0℃. 

Наступного дня, вранці 9 березня 2022 року, Карпенка Миколу та Захаренка Олександра російські військові забрали з підвалу. Ще одного чоловіка утримували до обіду, потім відпустили. 

Тіла Карпенка Миколи та Захаренка Олександра знайшли випадково 26 травня 2022 року у селі Шестовиця Чернігівської області. Чоловік вийшов на прогулянку з собакою, яка знайшла тіла, зариті у сміття. Зі слів свідка, в обох чоловіків були прострелені ключиці і голови: у Карпенка Миколи — пʼять куль в голові, у Захаренка Олександра – три.

Родина Карпенків на могилі свого сина Миколи. Фото Наталії Найдюк, Суспільне Чернігів

Чоловіку, якому вдалося вижити, зламали ребра, пробили на маківці голову кувалдою, по тілу синці, всюди сліди катувань, особливо, на руках та ногах.

У 2024 році правоохоронним органам вдалося встановити одного з російських військових, який ув’язнив та катував чоловіків. Йому висунуто підозру, в тексті якої зазначено, що це Кубеков Ермек Бібатирович, військовослужбовець 90 танкової бригади РФ.

Вбивство Олександра Радченка 

Вранці 8 березня 2022 року родина Радченків прокинулися від звуку залпу «Градів», які стріляли з с. Деснянка в напрямку м. Чернігів. Четверо чоловіків, зокрема й Радченко Олександр, вийшли покурити на ґанок після сніданку, так само як і в усі інші дні. Пролунав глухий постріл і хтось крикнув: «Сашу вбили, падайте на підлогу». Куля влучила йому прямо в голову.

Свідок вважає, що стріляв російський снайпер, адже постріл прицільний у скроню. Припускає, що куля була розривна. Звук пострілу був один і глухий, вихідного отвору не було. Кров витікала зі скроні, пульс був десь ще хвилину. Потім життя Олександра обірвалося. Він помер на колінах у дружини, вона не сховалася, а відразу поповзла до Олександра… 

Панікуючи, члени родини намагалися зателефонувати в лікарню, хоч було розуміння, що шансу його врятувати немає. Швидка їхати відмовилася, а вивезти з села загиблого чоловіка теж було неможливо, бо навколо велися активні бойові дії. Тіло потрібно було поховати, в сараї на другому поверсі була дерев’яна підлога — її зірвали та зробили труну. Викопали яму прямо в сараї та поховали Олександра Радченка 11 березня 2022 року. 

Розвернули дуло танка на будинок і поцілили прямо в нього

8 березня був обстріл, під час якого жінка з чоловіком ховалися у погребі. Коли вибухи стихли, чоловік пішов до сусідки через дорогу, перевірити як вона. Дім Ткаченко Ольги стояв навпроти ангарів, де російські військові ховали свою техніку. Коли стрілянина затихла, окупанти розвернули дуло танка на її будинок і поцілили прямо в нього. Навіщо російські військові це зробили, досі лишається загадкою. Жінка була в укритті, чоловік в сусідки, в будинку — нікого. Снаряд зруйнував будинок на 80%, осколки полетіли у різні сторони, пробили двері погреба, де була Ткаченко Ольга. Від осколкових поранень вона загинула. 

Російські військові поховати жінку на кладовищі не дозволили. Люди викопали могилу у дворі, з дощечок збили ящик замість домовини, так і поховали. Після деокупації тіло перевезли на цвинтар в село Гущин.

Знищений будинок 8 березня 2022 року в селі Деснянка. Фото надане свідком.

Поранення людей

Вранці 8 березня 2022 року російські військові перевіряли будинки. Один із них побачив жінку, яка у цей час подивилася у вікно і відкрив вогонь з автомата. Кулі поранили їй голову, розвернули шкіру. Чоловік намагався надати дружині медичну допомогу, але рани були великі й 4 рушники швидко просочились кров’ю. Він вистриг волосся й пішов до облаштованого росіянами військового госпіталю, що знаходився неподалік від їх будинку. Лікар погодився допомогти — обробив рану й залишив перекис водню та бинти для перев’язок. Наступного дня знову прийшов, зробив перев’язку. Жінка згодом одужала.

Цього дня під кулі потрапив і 17-річний юнак, котрий із запаленого від влучання снаряда будинку, намагався винести паралізовану бабусю. В город і сам будинок впали міни. Саме тоді згоріли документи, гроші, одяг та багато іншого. Юнак перекрив газ і спустив паралізовану бабусю у погріб. Саме тоді був поранений у праве плече, стегно, ліву гомілку та живіт. Швидка допомога їхати відмовилася, хлопцю намагалися допомогти сусіди, але кров не зупинялася й розпочалася гарячка. Сусідка пішла до російських військових, попросити медика про допомогу. Військовий медик обробив рани та перевірив чи залишилися осколки в тілі. На щастя — ні. 

Усі опитані свідки розповіли, що у с. Деснянка російські військовослужбовці хаотично розстрілювали будинки та відкривали вогонь по цивільному населенню, тому в селі пересуватися вулицями було дуже небезпечно. 

Прострелені кулями вікна в одному з будинків у селі Деснянка. Фото надане свідком.

Розстріл автомобіля

У напрямку села Деснянка їхав автомобіль. Звичайний автомобіль білого кольору, який жодним чином не був маркований як військовий. За кермом цивільний чоловік, разом з ним їхало дві жінки й дитина. Вони не становили загрози військовим РФ, але все одно потрапили під обстріл.

Як пізніше встановили українські правоохоронці, стріляв Колчаков Денис Романович, військовий 74 бригади РФ. Він випустив не менше восьми куль по авто і поранив водія, котрий дивом вижив. 31 травня 2024 року суд у Чернігові заочно засудив його на одинадцять років позбавлення волі.

Фото місця, з якого військовослужбовець ЗС РФ Колчаков Д.Р. стріляв по цивільному автомобілю.

Без строку давності

Від моменту деокупації минуло понад два з половиною роки. Жителі Деснянки досі з жахом згадують ті події, особливо 8-9 березня та деякі інші дати, які назавжди закарбувалися в їх пам’яті. Варто зазначити, що медик лишався вірний «клятві Гіппократа» й не відмовляв у допомозі цивільним місцевим мешканцям. Але не всі російські військові дотримувалися правил та звичаїв ведення війни, передбачених міжнародним правом. Нині вже відомо імена щонайменше двох російських військових, які вчиняли воєнні злочини і одному з них оголошено підозру, іншому — вирок. Поки заочно, але ці злочини не мають строку давності, а це означає, що лишається шанс на справедливість. Нехай з часом, та все ж хоча б частина воєнних злочинців має потрапити до в’язниці.

Проєкт «Документування воєнних злочинів у Чернігівській області» реалізується Освітнім домом прав людини — Чернігів за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження“. Матеріал представляє позицію авторів та Освітнього дому і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Освітній дім прав людини – Чернігів презентував черговий Звіт щодо нападів на заклади освіти. Цього разу йдеться про Херсонщину та Сумщину. Перший Звіт після розробки методології організація робила за результатами моніторингу нападів на школи Чернігівщини.

Виконавчий директор Освітнього дому прав людини — Чернігів, Сергій Буров і експерт з міжнародного права Регіонального центру прав людини, Микита Петровець, в ефірі Громадського радіо разом із ведучою Єлизаветою Цареградською говорили про воєнні злочини російських військових, пов’язаних з освітою та про вплив збройної агресії на освіту в Україні.

Випуск доступний на сайті Громадського радіо та на всіх популярних подкаст-платформах 

• Spotify
• SoundCloud
• YouTube Music
• Apple Podcasts

Команда Освітнього дому провела низку моніторингових місій з документування воєнних злочинів у Херсонській, Сумській та Чернігівській областях. Разом із залученими експертами дослідили частину пошкоджених та зруйнованих закладів освіти, висновки описали у звітах.

Нині на Сумщині зруйновано 17 закладів освіти, а також 198 — пошкоджено. На Херсонщині — 70 зруйновано і 302 пошкоджено. Так дані в етері Громадського радіо озвучив виконавчий директор організації «Освітній дім прав людини — Чернігів» Сергій Бурова. Так він прокоментував моніторинги своєї організації, які документують воєнні злочини росіян. Останній моніторинг стосується закладів в Сумській та Херсонській областях, до цього аналізували ситуацію на Чернігівщині.

«Ми документували близько 41 напад на заклад освіти. Але до звіту увійшли 29 закладів. Ми зустрілися там з різними факторами, які можуть свідчити про воєнні злочини. Це не тільки обстріли шкіл, це також і використання людей в школах як живих щитів (Чернігівська область). Це розташування воєнної техніки біля школи, на території освітніх закладів. Іноді ведення вогню, іноді хаотичні обстріли закладів освіти, коли російські війська відходили, ну і розташування самих військових і пограбування шкіл», — перелічив експерт.

Росіяни розміщувались у школах, хоча такої потреби не було

У 15 випадках моніторинг встановив, що російські військові розмістилися з боєприпасами і технікою в українських закладах освіти, які вже не функціонували на той момент. У семи з них ніякої військової необхідності для того, щоб розміщуватися у закладах освіти, в принципі, не було, зазначив юрист організації «Регіональний центр прав людини» Микита Петровець в ефірі Громадського Радіо.

«У двох випадках виявили, що російські військові розміщувалися разом з педагогами в закладах освіти і в такий спосіб фактично використовували як живий щит для того, щоб не бути об’єктом нападу з боку наших Збройних Сил», — додав він.

Також були приклади, коли вже після деокупації населеного пункту один із закладів був забитий доверху боєприпасами.

Половина нападів на територію закладів освіти була цілеспрямованою, зазначив експерт.

«І в 29 випадках ми зафіксували, що попередньо це були Збройні сили Російської Федерації. Ми зважали на напрямки нападів, наслідки атак для відповідних сторін, на якій території знаходився заклад, чи була це окупована, чи не окупована територія. І дійшли висновку, що 21 з цих нападів були цілеспрямовані. Тобто безпосередньо були спрямовані на заклад освіти. А не були супутньою шкодою», — повідомив Микита Петровець.

Як приклад він навів — роменський заклад освіти в Сумській області, куди цілеспрямовано прилетів «шахед». Заклад освіти майже взагалі зруйнований. До того ж загинули педагоги, які після оголошення тривоги намагалися прийти в сховище, але просто не встигли.

Інший приклад — це Білопільська гімназія № 4 у Сумській області, куди цілеспрямовано прилетіла авіабомба КАБ-500. І просто знищила гімназію вщент. Загинув охоронець, а росіяни потім розповідали, що там були офіцери НАТО.

У п’ятьох випадках моніторинг встанови, що російські військові заходили у заклад освіти, починали відкривати вогонь по стінах, влаштовували тир, розпалювали багаття всередині, псували підлогу, псували майно.

Про окуповані школи та «освітні амбіції» РФ

У школах намагалися знищити українську ідентичність, наголосив Сергій Буров.

«Перше, що потрапляло в руки і те, що підлягало знищенню — це звісно підручники з історії, підручники з української мови, літератури. Разом в деяких школах намагалися влаштувати за російською програмою навчальний процес. І в деяких школах це на короткий час вдавалося (на Херсонщині). Ми були вражені, коли побачили величезну кількість новеньких підручників за російською програмою. Починаючи від математики, фізики, закінчуючи історією», — поділився експерт.

Його дуже вразило те, наскільки російська окупаційна влада готова була до приходу на територію України. А також до швидкого облаштування навчального процесу на російський лад.

З текстом звіту українською та англійською мовами можна ознайомитися на нашому сайті.

Джерело інформації: Громадське Радіо.

Проєкт «Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)» щодо документування воєнних злочинів, пов’язаних з нападами на заклади освіти реалізується за підтримки Міжнародної гуманітарної організації «People in Need»/«Людина в біді»

Руйнування шкіл та інших освітніх закладів, відсутність укриттів, нестача кадрів, неможливість продовжувати роботу в окупаціїї — це лише частина тих викликів, з якими стикається українська освітня система під час війни. Наслідки цих постійних випробувань вже зараз помітно відчутні і матимуть помітний вплив на майбутнє освіти в Україні.

Комишуваська гімназія “Джерело” Комишуваської селищної ради

Дитинство під обстрілами

Освітній дім прав людини в Чернігові провів моніторинг у межах проєкту «Під прицілом — школи», зосередившись на фіксації нападів на школи та інші освітні заклади. За даними звіту, протягом 2022-2024 років у Чернігівській, Сумській та Херсонській областях було задокументовано понад 60 нападів на заклади освіти, в результаті яких 45 об’єктів зазнали значних пошкоджень, а 15 так і не відновили свою діяльність.

Ситуація в Херсонській області є особливо критичною. Через бойові дії та окупацію російськими військами значна частина освітньої інфраструктури була зруйнована або пошкоджена. Станом на 25 липня 2024 року в області було пошкоджено 290 і зруйновано 58 закладів освіти. Більшість територій Херсонщини тимчасово окуповані російськими військами, що унеможливлює якісне відновлення освітньої інфраструктури області.

Відновлення під постійними загрозами

У Сумській області, яка щодня страждає від постійних обстрілів, пошкоджено понад 180 освітніх закладів, що становить близько чверті від їхньої загальної кількості. Переважно завдяки зусиллям місцевих громад і міжнародних організацій, деякі заклади змогли відновити роботу, але ситуація залишається складною, особливо у прикордонних районах, де обстріли відбуваються щоденно. З 180 пошкоджених закладів відновлено 65, що становить лише 36%. 

Херсонський науковий ліцей херсонської обласної ради

Прогнози для системи освіти на окупованих територіях Херсонщини

Прогнози для системи освіти на окупованих територіях Херсонщини залишаються невтішними. Велика частка освітньої інфраструктури використовується російськими військами для військових цілей, а ті, що використовуються як школи – стають осередками розповсюдження російської пропаганди серед дітей та молоді.

Крім того, великим викликом лишається постійний тиск, який держава-агресорка здійснює на освітян на окупованих територіях, примушуючи їх до співпраці, а також внесені зміни до законодавства, які загрожують ще більшими кадровими втратами.

Багато хто з вчителів в результаті погроз та терору вимушений був вийти на роботу, що з точки зору оновленого закону України про колабораційну діяльність після деокупації може означати для них “виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років”.

В умовах окупації заклади освіти можуть бути використані як військові бази або склади, що лише погіршує ситуацію, ставлячи їх під загрозу руйнування. Відновлення навчального процесу на цих територіях вимагатиме значних зусиль і ресурсів після деокупації. Потрібно буде проводити комплексні ремонтні роботи, забезпечувати заклади необхідними матеріально-технічними ресурсами та відновлювати кадровий потенціал.

Негативний вплив на освіту дітей на окупованих територіях Херсонщини матиме довготривалі наслідки. Відсутність можливостей для навчання призведе до зниження рівня освіти серед дітей, що проживають на цих територіях. Це, своєю чергою, вплине на їхні майбутні можливості та перспективи, зокрема на можливість продовження освіти у вищих навчальних закладах та на ринку праці.

Лежинська гімназія Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області

Довгострокові наслідки війни

 Через руйнування навчальних закладів і перебої в навчальному процесі багато дітей втратили доступ до якісної освіти. У Херсонській області кількість здобувачів базової середньої освіти знизилася з 54 471 до 34 119, а дошкільної — з 29 918 до 7 003. Подібна ситуація спостерігається і в Сумській області.

Відновлення освітнього процесу потребує значних ресурсів і спроможностей, яких у регіонів часто не вистачає. Особливо гостро відчувається потреба в облаштуванні укриттів, забезпеченні доступу до освіти для дітей з особливими освітніми потребами  та підтримці психоемоційного стану учнів і освітян. В Сумській області відмічається підвищений запит на спеціалісток та спеціалістів з реабілітації, дефектологіїї та інших.

Комишуваська гімназія “Джерело” Комишуваської селищної ради

Психоемоційні наслідки для учнів та вчителів

Якщо відновити пошкоджену будівлю можна за наявності необхідних ресурсів, то з травмованою психікою дітей та дорослих все значно складніше. Довгострокові наслідки життя в постійному стресі помітні вже зараз, і сподіватися на те, що з ними вдасться впоратися у короткій термін, не доводиться. За даними соціологічного дослідження, проведеного Соціологічною агенцією Vox Populi, 44% вчителів і 47% представників адміністрації відзначили збільшення робочого навантаження. Вчителі змушені витрачати більше часу на підготовку до уроків, надання психоемоційної підтримки учням, а також стикаються з перебоями електропостачання, відсутністю «живого» спілкування та нестачею технічних засобів.

Висновки

Країна-агресорка щодня завдає нищівного удару по освітній сфері в Україні. Щонайменше 15 закладів освіти на тимчасово окупованих територіях стали місцем розташування російських військових, перетворившись на потенційні військові цілі. Внаслідок бойових дій та окупації 23 з 28 досліджених закладів зазнали значних пошкоджень, 13 з них повністю зруйновані. Це призвело до втрати освітньої спроможності для понад 4400 дітей.

Дії російських військових щодо закладів освіти часто порушували норми міжнародного гуманітарного права. Зафіксовано численні випадки невиправданого військового використання шкіл, цілеспрямованих нападів на освітні установи, незаконного вилучення шкільного майна та спроб схиляти освітян до співпраці погрозами та шантажем. Такі дії потенційно можуть кваліфікуватися як воєнні злочини та вимагають ретельного розслідування.

Наслідки російської агресії для освітньої сфери України є комплексними та довготривалими. Окрім фізичного руйнування інфраструктури, спостерігається відтік педагогічних кадрів, психологічні травми учасників освітнього процесу, труднощі з організацією навчання в умовах постійної небезпеки. Для відновлення освітньої системи необхідні значні ресурси та комплексний підхід, що включатиме не лише відбудову приміщень, а й підтримку педагогів, адаптацію освітнього процесу до вимог воєнного часу та забезпечення психологічного супроводу всіх його учасників.

Проєкт «Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)» реалізовано завдяки фінансовій підтримці організації «People in Need» (Прага, Чехія).
Погляди в цій публікації не завжди відображають погляди організації «People in Need». За зміст публікації відповідають автори Звіту та Освітній дім прав людини в Чернігові.

Авторка тексту: Дар’я Данова

Від початку повномасштабного вторгнення Освітній дім прав людини — Чернігів долучився до документування воєнних злочинів. Команда документування організації реалізувала з грудня 2023 по травень 2024 років проєкт “Документування воєнних злочинів на Чернігівщини” завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Права людини в дії», яку виконує Українська Гельсінська спілка з прав людини. 

Чому необхідно документувати воєнні злочини?

Документувати воєнні злочини вкрай важливо, адже від 24 лютого 2022 року їх кількість збільшилася в сотні разів. Офіс Генерального прокурора України повідомляє про 132 012 зареєстрованих воєнних злочини за ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни) в період з лютого 2022 року по травень 2024 року. За результатами їх досудового розслідування лише у 254 кримінальних провадженнях особам вручено повідомлення про підозру та 104 кримінальні провадження направлено до судів з обвинувальним актом. 

У січні-квітні 2024 року Освітній дім прав людини — Чернігів здійснив моніторингові виїзди до 11 населених пунктів Чернігівської області, які постраждали від неправомірних дій російських військових.  Це села Левковичі, Левоньки, Льгів, Пакуль, Політрудня, Пекурівка, Іванівка (Семенівська громада) Припутні, Мартинівка, Рубанка та місто Семенівка. Було задокументовано 500 ймовірних вчинень воєнних злочинів як під час перебування населених пунктів під окупацією, так і після її завершення. Всього було опитано 69 свідків та потерпілих, які, зокрема, мали можливість отримати юридичну та психологічну допомогу.

Найбільш поширеними різновидами воєнних злочинів, ймовірно вчинених на території Чернігівщини, є умисне спрямування нападів на цивільне населення та цивільні обʼєкти, умисне вчинення непропорційного нападу, умисне вбивство, катування або нелюдське поводження, незаконне позбавлення волі, широкомасштабне знищення та привласнення майна, використання практики живих щитів. 

Усі наведені у Звіті випадки, що містять ознаки воєнних злочинів, були описані документаторами Освітнього дому зі слів очевидців. Від усіх учасників опитування отримано інформовану згоду. Інформацію, описану у Звіті, свідки надали добровільно, без жодного примусу. 

Збір і збереження такої інформації сприятиме притягненню винних осіб до індивідуальної кримінальної відповідальності в національних та міжнародних судах, а також встановленню права на правду для постраждалих осіб. 

Освіта — запорука розвитку та покращення стану документування в Україні

За час реалізації проєкту проведено три тренінги.
27 грудня 2023 року — онлайн тренінг з ефективної та нетравматичної комунікації зі свідками та потерпілими під час документування воєнних злочинів. Учасники вебінару покращили свої знання щодо спілкування з потерпілими та свідками воєнних злочинів та в подальшій роботі з документування можуть застосовувати отримані навички на практиці.

28-29 лютого 2024 року відбувся тренінг “Вибухотехніка й тактична медицина під час документування воєнних злочинів”. Тренінг був розділений на дві частини: перша проходила 28 лютого на тему вибухотехніки, наступного дня проведена друга частина на тему тактичної медицини. Зразки вибухових пристроїв та снарядів, надані учасникам тренінгу криміналістичною лабораторією НДЕКЦ дали змогу краще візуально ознайомитись з предметом дослідження. Завдяки цьому, під час документування воєнних злочинів документатори краще розумітимуть принципи дії та уражаючі властивості різних типів боєприпасів. Ці знання важливо мати також при аналізі зібраних матеріалів та підготовці аналітичних звітів.

27 травня 2024 року проведено тренінг на тему “Документування воєнних злочинів: забезпечити невідворотне покарання”. На тренінг з різних міст приїхали: правозахисники, громадські активісти, що займаються документуванням, адвокати, працівники правоохоронних органів та науковці. Завдяки чому підвищили свою професійну компетентність, що важливо для ефективної роботи. Навчання дієвим методикам опитування є важливим, тому, що правильне документування воєнних злочинів збільшує шанси на притягнення злочинців до відповідальності, адже враховуються багато важливих аспектів. Розуміння різних практик документування, зокрема, процесуального інтерв’ю дозволяє документатору підходити індивідуально до кожного свідка і підлаштовуватися під конкретний кейс. 

Під час останньої сесії тренінгу розібрали тему насильницьких зникнень цивільних та військових людей, що пов’язані з війною. Знання допоможуть документаторам краще фіксувати цей тип воєнного злочину, адже він має свої особливості та додаткові застереження, перш за все, пов’язані з тим, що зникла людина могла потрапити на територію РФ (наприклад, в полон).

Моніторинг відкритих джерел та OSINT-розвідка

За час діяльності проєкту підготовлено 10 довідок з моніторингу відкритих джерел. 47 спеціалізованих щодо персон російських військових, які направлено до ГУНП в Чернігівській області. Ці довідки були використані для підготовки до моніторингових поїздок, верифікації даних про вчинені воєнні злочини, пошуку свідків та написання ґрунтовного аналітичного звіту з документування. 

Протягом всього періоду діяльності проєкту здійснювалася OSINT-розвідка, завдяки чому вдалося ідентифікувати 47 російських військових, які, ймовірно перебували на території Чернігівської області та вчиняли воєнні злочини. Інформацію направлено до ГУНП в Чернігівській області.

В ході реалізації проєкту також вдалося опублікувати статтю “Воєнні злочинці 74 ОМСБр РФ на Чернігівщині”. Команда документування Освітнього дому прав людини — Чернігів зібрала інформацію про деяких військовослужбовців 74 ОМСБр, які ймовірно причетні до вчинення воєнних злочинів на території Чернігівської області у лютому-квітні 2022 року. Окрім того, в статті йдеться про підготовку до вторгнення, структуру підрозділу, підозри, видані українськими правоохоронними органами військовим цієї бригади та прізвища командирів, що з високою ймовірністю причетні до обстрілів артилерією Чернігова.

Окрім того, регулярно здійснювалося інформаційне висвітлення результатів моніторнгових поїздок до населених пунктів.

“Трибунал для Путіна”

Документаторами в рамках проєкту було внесено до бази даних “Трибунал для Путіна” 500 епізодів ймовірних воєнних злочинів. Ця діяльність відбувається у співпраці з партнерською організацією “MART”. Зареєстровано 286 епізодів про знищення або пошкодження майна щонайменше у 27 окремих епізодах обстрілів що мають ознаки вчинення воєнних злочинів, 18 епізодів про навмисне вбивство цивільних людей зі стрілецької зброї, 22 епізод про нанесення тілесних пошкоджень цивільним особам, 5 насильницьких зникнень людей, 11 катувань чи нелюдського поводження із цивільними, чи військовими, 28 епізодів про загибель та 27 по пораненнях цивільних людей внаслідок обстрілів, 37 епізодів розграбування та захоплення цивільних об’єктів, 13 епізодів мінування території та підриву цивільних осіб, 2 епізоди зґвалтування та інші.

Моніторинг судових рішень

Створено реєстр судових справ (рішень) щодо воєнних злочинів, вчинених на території Чернігівської області. Юрист Освітнього дому прав людини — Чернігів здійснив моніторинг судового розгляду 11 кримінальних проваджень, відвідавши 32 судові засідання щодо вчинення воєнних злочинів військовослужбовцями Російської Федерації (порушення законів та звичаїв війни). Після кожного судового засідання монітор писав довідку з коротким викладом процесу судового розгляду. Проаналізувавши 32 судові засідання, на яких був присутній наш юрист, ми зробили висновки, що:

• судовий розгляд здійснюється загалом оперативно, перенесення засідань відбувається у виключних випадках;
• судами забезпечено право на публічний розгляд справ. Разом з тим, зацікавленість медійних ініціатив, громадських організацій чи активних громадян до процесів була дуже низькою;
• помічено шаблонність пред’явлених обвинувачень по усіх кримінальних провадженнях. Фактичним обставинам справи та опису складу злочину приділено значно менше уваги ніж контекстуальній складовій та передумов вчиненого злочину;
• враховуючи що усі провадження розглядались “in absentia”, якість роботи призначеного захисника має першочергове значення для забезпечення права на захист. В усіх досліджених провадженнях ефективність захисників була на дуже низькому рівні та зводилась до формальної участі. Ця обставина впливає і на незабезпечення рівності сторін в процесі доказування;
• у більшості кримінальних проваджень доказова база, на думку команди проєкту, була не достатньою для доведення вини поза розумним сумнівом.

 За результатами проєкту створено Звіт з документування воєнних злочинів на Чернігівщині, що описує діяння російських військових, які містять ознаки воєнних злочинів за Римським статутом МКС і охоплюються щонайменше 12 складами  злочинів, переліченими у статті 8. Звіт містить опис виїздів команди та містить інформацію щодо перебігу окупації та бойових дій у 11 населених пунктах Чернігівської області, а також опис інцидентів, які мають ознаки воєнних злочинів.

Команда Освітнього дому прав людини — Чернігів висловлює вдячність за підтримку Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та Українській Гельсінській спілці з прав людини. А також нашим партнерам: Громадській організації “MART” та інтернет-виданню “Челайн”.

Реалізація проєкту “Документування воєнних злочинів на Чернігівщині” стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені в цьому Звіті, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за зміст Звіту несуть виключно автори.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів і допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки й економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоровʼя та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків із громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт http://www.usaid.gov/ukraine або на Фейсбук-сторінку https://www.facebook.com/USAIDUkraine. 

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 821 день повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 4371 епізод за весь період та 20 епізодів, зафіксованих у травні 2024 р.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 760 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також дії вибухових пристров різних видів загинуло щонайменше 600 осіб, було поранено щонайменше 725 людей.

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

ЗС РФ вдень 14 травня 2024 року зі ствольної артилерії та міномета обстріляли село Грем’яч Новгород-Сіверської громади. Внаслідок обстрілу загинув місцевий житель.

Удень 18 травня 2024 року росіяни завдали ударів по прикордонній Семенівській громаді на Чернігівщині. Внаслідок атаки поранення отримав місцевий житель 1965 року народження. Його госпіталізували до лікарні.

Російські війська близько 11-ї години 13 травня 2024 року касетними боєприпасами обстріляли місто Сновськ на Чернігівщині. Внаслідок обстрілів поранені троє людей — 39-річна жінка та двоє чоловіків, 72-річний та 51-річний.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 6130 об’єктів цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

У ніч із 26 на 27 квітня 2024 року росіяни обстріляли одне з сіл Новгород-Сіверського району. Під вогонь потрапила пожежна частина.

Вранці 30 квітня 2024 року росіяни безпілотниками поцілили по будівлі зернового складу в одному з сіл Новгород-Сіверської громади на прикордонні Чернігівщини.

1 травня 2024 року зафіксовано 4 вибухи з FPV дронів на території Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Був пошкоджений вантажний автомобіль.

2 травня 2024 року у напрямку села Леонівка зафіксовано чотири приходи з FPV-дронів та 19 приходів, ймовірно з міномета калібру 120 мм. Внаслідок обстрілу сталося загоряння двох нежитлових будівель.

9 травня 2024 року за інформацією ОК Північ один вибух зафіксували (прихід, ймовірно FPV-дрон) в районі села Лука Сновської громади. Внаслідок обстрілу пошкоджено приватний будинок, автомобіль АЗЛК – 412.

13 травня 2024 року російські війська близько 11-ї години касетними боєприпасами обстріляли місто Сновськ на Чернігівщині. Пошкоджень зазнали автомобілі.

Станом на ранок 14 травня комісія з фіксації збитків задокументувала пошкодження 30 будівель.

13 травня 2024 року на прикордонні Чернігівщини росіяни атакували цивільну інфраструктуру безпілотниками. Пошкоджено будівлю місцевої пожежної частини та газорозподільчий пункт в одному з сіл Новгород-Сіверської громади.

15 травня 2024 року у напрямку села Сутоки — зафіксовано один прихід, ймовірно, FPV-дрон та 24 приходи, ймовірно, з РСЗВ. Внаслідок обстрілу виникла пожежа у двох господарствах, де ніхто не проживав: загорілися обидва будинки і дві господарчі будівлі. Пожежу локалізували та ліквідували.

18 травня2024 року вибух FPV дрон біля населеного пункту Новгород-Сіверської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок вибуху пошкоджено господарчу будівлю та автомобіль.

18 травня2024 року 4 вибухи з РСЗВ по населеному пункту Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу пошкоджено нежилий двоповерховий багатоквартирний будинок та будівля недіючого дитячого садка.

Близько 14-ї години 25 травня 2024 року російські війська в районі Чернігова завдали ракетного удару. Внаслідок удару була пошкоджена господарська будівля. )

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області трапилися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що протягом останнього місяця зс рф ведуть щоденні обстріли як прикордонних територій Чернігівської області, так і самого м. Чернігів. Фіксуються ДРГ, ворог застосовує для обстрлілів артилерію, міномети, РСЗВ, побільшало атак за добомогою БПЛА, пусків ракет із гелікоптерів та літаків тощо – все це неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпеченя, людських втрат серед цивільного населення.

Загалом за останній місяць від ворожих обстрілів пошкоджено 3 об’єкти інфраструктури життєзабезпечення, 5 автомобілів, 1 об’єкт підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, 40 будівель житлово-побутового призначення, 1 освітньо-виховний заклад; 1 людина загинула, щонайменше 5 отримали поранення.

Основне фото: Поліція Чернігівської області

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Аналіз підготував координатор громадської приймальні УГСПЛ в м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ», Дмитро Науменко

Команда документування Освітнього дому прав людини — Чернігів зібрала інформацію про деяких військовослужбовців 74 ОМСБр, які ймовірно причетні до вчинення воєнних злочинів на території Чернігівської області у лютому-квітні 2022 року. Про підготовку до вторгнення, структуру підрозділу, підозри, видані українськими правоохоронними органами військовим цієї бригади та прізвища командирів, що з високою ймовірністю причетні до обстрілів артилерією Чернігова. 

Про все це у статті.

“Зелені чоловічки” Донбасу

74 ОМСБр (повна назва — 74-та окрема гвардійська Звенигородсько-Берлінська ордена Суворова 2 ступеня мотострілецька бригада) є збройним механізованим формуванням військ Російської Федерації. Входить до складу 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу. Дислокується у місті Юрга, Кемеровської області. Саме звідси, більше як за 3,5 тис. км від Чернігівської області, бригада прибула задля військового вторгнення на територію України в лютому 2022 року.

Мапа ілюструє місце дислокації 74 ОМСБр в Російській Федерації та місце, звідки бригада здіснювала вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

Відомо, що бригада брала участь у військових діях на території українського Донбасу ще з 2014 року. Зокрема, одне із джерел зазначає, що військовим цієї бригади було заборонено розголошувати інформацію щодо приналежності до 74 ОМСБр та РФ в цілому. Ймовірно, це пов’язано із розумінням незаконності інтервенції російської сторони на територію України. 

Також військові 74 бригади мають досвід війни в Сирії.

Навчання у Єльні й підготовка до вторгнення 

У квітні 2021 року аналітики Інституту вивчення війни звернули увагу на прискорення руху сухопутних військ РФ поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Російські військові перекинули велику кількість бойових частин із декількох військових округів, підрозділи бойового забезпечення та забезпечення бойової служби до позицій на українському кордоні або поблизу нього, в Крим, а також в Білорусь. Згодом більшість із цих підрозділів повернулися на місця базування після навчань у квітні та вересні 2021 року, але не всі. Найпомітнішим було розгортання підрозділів 41-ї загальновійськової армії, яка зазвичай базується поблизу Свердловська.

 Сили 41 армії складали підрозділи 35-ї та 74-ї окремих гвардійських мотострілецьких бригад, 6-го танкового полку 90-ї гвардійської танкової дивізії та 120-ї артилерійської бригади разом із ракетними установками «Іскандер», 119-ї ракетної бригади. В квітні ця зведена група військових проводила навчання в Погоново (РФ), однак у жовтні та листопаді вони перемістилися з Погонового на новий навчальний полігон у Єльні поблизу Смоленська в Росії та білоруського кордону, де поставили свою техніку без проведення анонсованих раніше навчань. Окрім того, до складу 41 армії входить  61-а бригада ППО та 10-й ядерний, хімічний і біологічний полк оборони.

У 2021 році 74-а мотострілецька бригада в Єльні налічувала не менше 2 батальйонно-тактичних груп. Військові 74-ї мотострілецької бригади спостерігалися у Новосибірську при розгортанні в напрямку України з Юрги, станом на 2 квітня 2021 р. Окрім аналітиків Інституту вивчення війни, про військові навчання у Єльні згадують і полонені російські військові, наприклад, розвідник Буйнічев Костянтин Сергійович.

Управління 74-ї окремої мотострілецької бригади складається з таких структурних одиниць: 

Управління
батальйон управління (зв’язку)
батарея управління і артилерійської розвідки (начальник артилерії)
взвод управління і радіолокаційної розвідки (начальник ПВО)
взвод управління (начальник розвідувального відділення)

Мотострілецькі батальйони
1-й мотострілецький батальйон
2-й мотострілецький батальйон
3-й мотострілецький батальйон

Підрозділи вогневої підтримки
танковий батальйон
1-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
2-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
реактивний артилерійський дивізіон
протитанковий артилерійський дивізіон
зенітний ракетний дивізіон
зенітний ракетно-артилерійський дивізіон

Розвідувальні підрозділи
розвідувальний батальйон
рота БПЛА

Інженерні підрозділи
інженерно-саперний батальйон

Підрозділи РХБЗ
рота РХБЗ (війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту)

Підрозділи забезпечення
ремонтно-відновлювальний батальйон
батальйон матеріального забезпечення
комендантська рота
медична рота

Підрозділ підготовки й навчання
взвод інструкторів
взвод тренажерів

Додаткові підрозділи
полігон
оркестр

У лютому 2022 року ці військові підрозділи були сконцентровані на північному кордоні Чернігівської області. Відомо, що вони заходили зі сторони Білорусі. Наприклад, через прикордонні села Ільмівку та Деревини. Рух військових 74 ОМСБр зафіксовано також на ділянці Чернігів-Ріпки, кудою пролягав один з транзитних маршрутів. Окрім того, документи військових 74 бригади, ремонтно-відновлювального батальйону знайдено в Городні, що свідчить про перебування його в місті та, ймовірно, рух дорогою від білорусько-українського кордону вглиб Чернігівської області через Городню або в зворотньому напрмку, коли російські війська відходили.

Фото документу, знайденого у Городні

Фото документу, знайденого у Городні. Зворотня сторона.

Військові 74 ОМСБр окупували населені пункти переважно на захід від Чернігова, зокрема розташовувалися у північно-західному та південно-західному напрямках. Намагалися обійти та заблокувати місто Чернігів з півдня.

74 ОМСБр на території Чернігівської області

За даними, зібраними командою документування Освітнього дому прав людини — Чернігів, військові 74 ОМСБр перебували у понад 20 населених пунктах Чернігівської області. Ці дані також підтверджені досудовими розслідуваннями кримінальних проваджень про вчинення російськими військовими воєнних злочинів,  деякі військові отримали підозри.

Нині відомо про щонайменше 7 підозр щодо російських військових 74 ОМСБр, що вчинили воєнні злочини на території Чернігівщини. Наводимо їх короткий опис.

Лукашівка. 10 березня 2022 року, наступного дня після початку окупації Лукашівки, батальйон 74 ОМСБр, яким командував майор Коблік Данило, незаконно затримав та допитував 3 цивільних людей та ще військовослужбовця Збройних Сил України. Варто зауважити, що не всі цивільні були повнолітні, що потрапили до катівні, облаштованої в гаражі. Під час допиту російський військовий Данило Коблік вистрелив двічі — в груди та живіт українському військовому, що на той момент перебував у полоні підрозділу та не становив загрози російським військовим. Чоловік помер на місці. Під час допиту 3-х цивільних людей Коблік катував їх: бив, імітував страту, стріляв над головою.

Слобода. 6 березня 2022 року в селі Слобода військовослужбовець 74 ОМСБр Петро Базаров разом зі своїм колегою із 35 бригади Євгенієм Басовим та іншими військовослужбовцями (наразі не ідентифіковані) вчинили воєнний злочин на території Чернівської області. Вони затримали цивільного чоловіка, відвезли до будівлі місцевого магазину, катували його та погрожували підпалити, обливши уайт-спіритом.

Сибереж. 02 березня 2022 року Олексій Улецький, військовослужбовець 74-ї окремої мотострілецької бригади збройних сил російської федерації стріляв по двох цивільних людях. У результаті одну людину поранено в плече осколком боєприпасу. 

Слобода та Шестовиця. 28 лютого 2022 військовослужбовці ЗС РФ, зокрема 74-ої бригади, в складі якої перебував Акініязов Езіз тимчасово зайняли с. Шестовиця. 

06 березня 2022 року військовослужбовці ЗС РФ, перебуваючи в с. Слобода затримали цивільну людину, адже хотіли отримати інформацію про можливу співпрацю із ЗСУ. Під час затримання чоловіку у декількох місцях зламали руку. Попри це, його доставили на територію господарства в с. Шестовиця, де Акініязов Е.К. незаконно утримував його і катував. Чоловік був зв’язаний дротами, руки зведені за спину, навіть вночі при морозі, без можливості піти до туалету та без доступу до медичної допомоги. Крім того, Акініязов приставляв ствол автомата до скроні та рота, водив ножем по обличчю, погрожував вбити.

Деснянка. 08 березня 2022 року військовослужбовець ЗС РФ Колчаков Дмитро перебував у селі Деснянка. Дорогою рухався автомобіль, у салоні перебували троє цивільних людей. Колчаков вистрелив не менше 8 разів у автомобіль, внаслідок чого цивільна людина отримала поранення та чисельні переломи кісток.

Андріївка та Пакуль. Армен Абгарян один із перших був ідентифікований та отримав підозру серед воєнних злочинців, що окуповували Чернігівщину. Він на початку повномасштабного вторгнення командував 7 зведеною стрілецькою ротою 74-ї бригади. 20 березня 2022 року військовослужбовці цього підрозділу окупували села Андріївка та Пакуль. 

Через декілька днів, 24 березня, російські військовослужбовці затримали двох цивільних чоловіків, в різний час. Їм зв’язали руки, закрили очі та перемістили до підвалу приміщення Пакульського лісництва. Чоловіків били, намагаючись дізнатися інформацію про ЗСУ. Наступного дня на так званий допит прийшов командир Абгарян. Не дізнавшись інформації про ЗСУ, Абгарян одному з чоловіків прострелив руку та ногу, вистріливши двічі. По іншому вистрелив тричі: в плече, щоку та в губи..

Пізніше за наказом Армена Абгаряна в Андріївці пограбували базу відпочинку «Андріївські озера». Саме він керував цим процесом і погрожував розправою цивільним людям, які на той момент перебували на території цієї бази

Мапа ймовірних місць перебування військових 74 ОМСБр

Загалом по Чернігівській області відомо більше як про 50 підозр щодо російських військових різних підрозділів.

Інші джерела

Перебування військових 74 ОМСБр на території Чернігівської області можна підтвердити також і через наявність інформації про загиблих військовослужбовців з російських джерел. Наприклад, молодший сержант, механік-водій роти Ідт Констянтин Олександрович, загинув 23 березня 2022 року в селі Слобода Чернігівської області.

Відомо і про молодшого сержанта Шкулепова Андрія, котрий був учасником бойових дій у перші дні повномасштабного вторгнення. Російський інформаційний ресурс “Статьи” зазначає, що його бригада після навчань у Єльні перетнула російсько-український кордон та наступала у напрямку Чернігова. Загинув 10 березня 2022 року, коли його підрозділ потрапив у засідку.

Фото: читатель NGS24.RU

Поза розумним сумнівом, можна припустити, що саме на території Чернігівської області загинув тоді і Берило Дмитро Володимирович, котрий раніше воював у складі 74 бригади на території Донбасу та був ідентифікований фахівцями InformNapalm. Адже дата його смерті, 16 березня 2022 року, збігається з періодом, коли підрозділ перебував на Чернігівщині.

Фото: сайт Promstall. Ідентифіковано Ираклієм Комахідзе

Таке ж припущення можна зробити й щодо декількох інших загиблих військовослужбовців 74 ОМСБр, зокрема, з високою ймовірністю могли загинути на території Чернігівської області: Єфанов Олександр Володимирович, Моісеєв Андрій Євгенійович, Іовбак Ігор Вікторович, Крініцин Олександр Юрійович, Чапаєв Вячеслав Володимирович. Дати їх смерті збігаються із періодом перебування на території Чернігівської області. 

Скриншот із відео: ИНФОРМАЦИОННАЯ ПРОГРАММА КАРАТУЗСКОГО РАЙОНА. Загиблий російський військовий Єфанов Олександр Володимирович та його колеги 27 лютого 2022 року вторглися на територію України.

Відео, на якому зображено Єфанова Олександра Володимировича підтверджує також використання червоних прапорів та пов’язок цим підрозділом. Команда документування воєнних злочинів Освітнього дому прав людини — Чернігів зібрала чисельні згадки свідків та жертв, які зазначали, що деякі військові використовували таку символіку. Ймовірно, це пов’язано з тим, що бригада має статус “гвардійської”, тобто була відзначена за бої під час Другої світової війни. А також ніби-то ця символіка мала б нагадувати місцевим жителям про Радянський Союз, викликати ностальгію за ним та показувати, що українці і росіяни “один народ”. Проте, ця тактика не спрацювала й місцеві мешканці не зрозуміли посил.

Мародерство

Військові РФ на Чернігівщині відзначиися чисельними випадками викрадення приватного майна місцевих мешканців. 

Скриншот з ресурсу «Медіазона»

«Медіазона» вивчила дані про рух посилок, відправлених із наближених до українського прикордоння місту лютому — травні 2022 року. Виявила, що лідером серед «підозрілих» пунктів призначення стала Юрга. З прикордонної території України в місті, де живе всього 80 тисяч людей, було відправлено 219 посилок загальною вагою 5 764 кг, у зворотному ж напрямку всього 51 кілограм. Саме в Юрзі дислокується 74 ОМСБр та ще дві військові частини. В цьому місті  проживають родини військовослужбовців у так званих “військових містечках”. Зважаючи на дані “Медіазони”, з високою ймовірністю можна стверджувати, що військовослужбовці 74 бригади відправляли награбоване в українських місцевих мешканців майно своїм родинам. Факти викрадень майна місцевого населення та відкритих грабунків у Чернігівській області мають масовий і водночас системний характер.

Хто віддавав накази? Командування 74 ОМСБр

З відкритих джерел відомо про чотирьох командувачів 74 ОМСБр, що перебували на посадах у лютому-квітні 2022 року та безпосередньо відповідають за дії підрозділу. Це командир бригади — Єршов Павло Олексійович, заступник командира бригади, підполковник — Магасумов Ірек Ільдусович, заступник командира бригади з озброєння, полковник — Шаріфов Ельдар Мехманович та заступник командира бригади, майор — Лопаєв Андрій Сергійович.

Командир бригади, підполковник, Єршов Павло Олексійович

За даними ресурсу “Книга катів” Єршов брав безпосередню участь у відкритому військовому вторгненні в Україну. У період з лютого по квітень 2022 року командував батальйонно-тактичними групами 74 окремої мотострілецької бригади, виділеними до складу угруповання російських військ, які діяли на Чернігівському напрямку.
Військова частина: в/ч 21005 — 74 окрема мотострілецька бригада 41 загальновійськової армії Центрального ВО ЗС РФ. Дата народження 08 березня 1981 (вік: 43 роки).

Заступник командира бригади 74 ОМСБр, підполковник, Магасумов Ірек Ільдусович

Ірек Магасумов у 2022 році обіймав посаду заступника командира 74 ОМСБр та був у званні підполковника. Народився 27 квітня 1988 року (36 років). Відзначений орденом “Золота Зірка”. Під час святкування отримання цієї медалі та звання “Герой Росії”, перебуваючи нібито на підпитку, застрелив дівчину, з якою познайомився у барі. 

Відомо, що в РФ на Магасумова відкрили кримінальне провадження. На початку осені 2023 ФСБ РФ затримало Магасумова в Луганську за підозрою у вбивстві 18-річної дівчини. За версією слідства, підполковник Магасумов випадково вистрелив у неї в стані алкогольного сп’яніння. Пізніше слідство перестало розглядати версію про вбивство через необережність, висунувши важче звинувачення про вбивство за «спонтанним наміром» через те, що обвинуваченому не сподобалася поведінка дівчини. Крім того, було додано нове звинувачення у хуліганстві, адже після скоєного Магасумов відібрав у інших військовослужбовців, молодших за званням, автомобіль, щоб виїхати в частину. Загибла дівчина з окупованого Луганська, але попри це російські ЗМІ називають її “громадянкою Росії”.

Ймовірно, Магасумова призначили командиром 74 ОМСБр у 2023 році замість Павла Єршова, адже російське інтернет-видання «Коммерсантъ» називає його “підполковником і командиром бригади”. Матеріал датовано 29 вересня 2023 року.

Заступник командира з озброєння 74 ОМСБр, полковник, Шаріфов Ельдар Мехманович.

Заступник командира з озброєння 74 ОМСБр, полковник, Шаріфов Ельдар Мехманович. Станом на 2024 рік обіймає посаду заступника начальника Казанського вищого танкового училища з озброєння, начальника відділу технічного забезпечення.
40 років (дата народження 06.10.1983). Зареєстроване місце проживання: Юрга, Кемеровська область. Навчався в Омському автобронетанковому інженерному інституті. На військовій службі з 2007 року. З високою ймовірністю, у 2022 році був залучений до складу угрупування російських військ, які діяли на Чернігівському напрямку.

Заступник командира 74 ОМСБр, майор, Лопаєв Андрій Сергійович.

Заступник командира 74 ОМСБр, майор, Лопаєв Андрій Сергійович. Дата народження: 04.02.1985 (39 років). Народився у селі Лобва, Свердловської області. Діючий військовослужбовець, поточне місце служби: 74-та окрема гвардійська мотострілецька бригада (в/ч 21005, Кемеровска обл., м. Юрга). Цей військовослужбовець також мав здійснювати управління військами, що окуповували Чернігівщину.

Через дослідження контактів Андрія Лопаєва вдалося знайти військовослужбовців 74 ОМСБр Фахрутдинова Рустама Айратовича та Андреева Владимира Вікторовича, що дає можливість припустити, що вони служать в одній бригаді. Ці дані підтвердилися.

Артилерія: найбільш смертоносна зброя

Команда документування Освітнього дому прав людини — Чернігів зібрала чисельні згадки про обстріли артилерією міста Чернігів та інших населених пунктів області. Наприклад жителі Андріївки, Деснянки, Михайло-Коцюбинського тощо розповідають про те, що російські військові стріляли в напрямку Чернігова з артилерійських засобів ураження. В деяких випадках виїжджали за межі села чи містечка і гатили артснарядами по трьохсоттисячному Чернігову. Або ж могли стріляти прямо з території городу, який є приватною власністю, чи іншої зручної точки, підставляючи під удар цивільне населення, в разі якщо почнеться контрбатарейна борьба (удар по артилейській установці). Проте, сам факт обстрілу артилерією густонаселеного міста вже є воєнним злочином, адже ця зборя має невибірковий характер і не призначена для ведення вогню по місту. Може спричиняти багато жертв серед цивільного населення в разі влучання, наприклад, у багатоквартирний будинок чи будь-яке місце скупчення людей.

Нашому OSINT-аналітику вдалося ідентифікувати людей, які, ймовірно, були залучені до планування ударів з артилерії та застосування її в межах Чернігівської області в лютому-квітні 2022 року з-поміж військовослужбовців 74 ОМСБр. Це начальник штабу артилерії, підполковник, Фахрутдинов Рустам Айратович; командир артилерійського дивізіону, майор, Римаров Віталій Володимирович; командир протитанкового артилерійського дивізіону, майор, Трофімов Андрій Володимирович; начальник розвідки артилерійського дивізіону, капітан, Клементьєв Юрій Олександрович; офіцер батареї управління і артилерійської розвідки, капітан, Сафонов Павло Юрійович; командир артилерійської батареї, майор, Семеніхін Євгеній Вікторович; командир артилерійської батареї, капітан, Салахов Ільдар Ленарович; командир артилерійської батареї, майор, Андрєєв Володимир Вікторович; командир артилерійської батареї, майор, Янбеков Радік Ірікович (ліквідовано). Їх фото наведені нижче.

Начальник штабу артилерії підполковник Фахрутдинов Рустам Айратович

Командир артилерійського дивізіону майор Римаров Віталій Володимирович

Командир протитанкового артилерійського дивізіону майор Трофімов Андрій Володимирович

Начальник розвідки артилерійського дивізіону капітан Клементьєв Юрій Олександрович

Офіцер батареї управління і артилерійської розвідки капітан Сафонов Павло Юрійович

Командир артилерійської батареї майор Семеніхін Євгеній Вікторович

Командир артилерійської батареї капітан Салахов Ільдар Ленарович

Командир артилерійської батареї майор Андрєєв Володимир Вікторович

Командир артилерійської батареї майор Янбеков Радік Ірікович (ліквідовано)

Мабуть, не буде перебільшенням стверджувати, що на руках принаймні частини цих військовослужбовців є кров цивільних мешканців Чернігівщини. Звісно, кожен злочин потребує доведення і допоки немає вироку суду ми все ж маємо керуватися принципом презумпції невинуватості (правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством). Воєнні злочини не мають терміну давності, тому ми впевнені, що рано чи пізно правоохоронним органам вдасться зібрати достатньо доказів для їх притягнення до відповідальності.

Ідентифікація командного складу військових допомагає підтвердити їхню участь у російському вторгненні і знайти кадрових військовослужбовців, зокрема тих, які робили та виконували злочинні накази вищого воєнно-політичного керівництва. Командири підрозділів збройних сил РФ, які безпосередньо беруть участь у незаконному вторгненні в Україну, можуть бути занесені до санкційних списків. Адже саме командир несе відповідальність за дії свого підрозділу, що підриває чи загрожує територіальній цілісності, суверенітету, незалежності України та вчиняє воєнні злочини на окупованих територіях.

___________________________

Авторка тексту: Вікторія Гламазда
OSINT-аналітик: Custos Clavis

Команда Освітнього дому прав людини — Чернігів продовжує документувати воєнні злочини.

Якщо Ви впізнали когось із військовослужбовців Російської Федерації, інформація щодо яких наведено в статті, стали свідком чи жертвою воєнного злочину — ми допоможемо задокументувати його з метою притягнення воєнних злочинців до відповідальності та збереження правди про війну. 

Ми на зв’язку через форму або пропонуємо написати нам у Signal за номером телефону 0932601938.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. 

Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Село Іванівка Семенівської громади розташоване за 150 км від Чернігова та за 20 км від кордону з Російською Федерацією. Населений пункт було окуповано російськими військами вже 24 лютого 2022 року. Через близькість до кордону з РФ, село регулярно потерпає від обстрілів. Тут часто чути вибухи, коли обстрілюють і сусідні села. В Іванівці пошкоджено багато будівель, зокрема школа, в якій частково зруйнований спортзал та вибиті вікна вибуховою хвилею.

Під час моніторингового візиту команді Освітнього дому прав людини — Чернігів вдалося задокументувати численні руйнування та пошкодження цивільних об’єктів, зокрема приватних будинків, квартир, заводу, школи, а також господарських будівель та сільськогосподарської техніки. Є загиблі цивільні люди.

Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

Обстріли

8 лютого 2023 року відбувся обстріл брикетного заводу. Тоді загинуло двоє людей. Один із чоловіків помер під завалами, внаслідок влучання. Відомо про загибель ще одного цивільного чоловіка. Ще двоє людей отримали тоді поранення голови та ніг.

У ніч з 27 на 28 березня 2023 року, починаючи з 21:15 було чути орієнтовно пʼять вибухів, від яких в городах села залишилися вирви.

7 квітня 2023 року о 22:17 в населеному пункті Іванпуть, що за 1 км від Іванівки (фактично це одне село), впала КАБ. Свідок каже, що від вибухової хвилі її викинуло з ліжка, а будинок ніби піднявся і опустився. Вибухова хвиля також вибила вікна та двері будинку. В результаті прильоту будинок було значно пошкоджено – зруйновано фундамент, вікна, а також прибудинкові приміщення. Окрім того, на вулиці пошкоджені чотири будинки, деякі квартири повністю зруйновані.

Перед Великоднем, 16 квітня 2023 року, росіяни здійснили обстріл центру села. Керована авіабомба потрапила в асфальтовану дорогу, тому значних руйнувань будівель тоді не було. Свідки кажуть, що обстріл був здійснений із Брянської області.

13 травня 2023 року в районі Іванівки, Тимоновичів, Карповичів була знищена російська авіагрупа з двох літаків та двох вертольотів. Після їх збиття авіація перестала літати та бомбити керованими авіабомбами прикордоння Чернігівщини. 

Переломний момент

Напередодні, за свідченнями очевидців, у травні обстрілювати стали ще частіше, ніж у попередній період. 2 травня 2023 року о 22:17 відбувся приліт КАБ на вулиці Нова у селі Іванівка. Наш свідок розповідає, що вибух стався у повітрі, а залишки бомби потрапили на трактор та повністю його знищили.

Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

3 травня 2023 року о 23:30 в Іванівку прилетіла КАБ-500. Від вибуху постраждали цивільні мешканці, будинки та сільськогосподарська техніка. Люди прокинулись від сильного вибуху. Від прильоту залишилась вирва. Уламки від бомби були розміром з два кулаки.

5 травня 2023 року відбувся черговий обстріл. Будинок, який належав родині нашого свідка було пошкоджено, а прилеглий сарай зруйновано. Також постраждали будинки сусідів. Тоді вибух відбувся близько 12 години дня. Загиблих і поранених в результаті цього обстрілу не було. Розмір вирви на місці, де стояв сарай, був 9 на 15 метрів. 

Звільнення Іванівки відбулося 5 квітня 2022 року, але спокійне життя сюди не прийшло після деокупації. Та все ж, історія зі збиттям російської авіації доводить, що Російська Федерація розуміє мову сили. Саме ця тактика дала позитивний результат й іванівці змогли уникнути подальших обстрілів протягом тривалого часу.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. 

Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 791 день повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 4350 епізодів за весь період і 38 епізодів, зафіксованих у квітні 2024 року.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 746 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також на вибухових пристроях різного характеру загинуло щонайменше 596 осіб, та було поранено щонайменше 720 людей.

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

9 квітня 2024 року близько 16 години ворожі війська з використанням реактивної системи залпового вогню обстріляли з території держави-агресора центральну частину міста Семенівка Новгород-Сіверського району. У результаті обстрілу на місці загинула 55-річна місцева жителька та 2 людини отримали поранення.

17 квітня близько 09:00 росіяни вдарили трьома ракетами по Чернігову. Поцілили в колишній готель «Профспілковий», який не працював. За інформацією начальника Чернігівської ОВА В’ячеслав Чауса, росіяни вдарили трьома крилатими ракетами “Іскандер. В результаті атаки – 18 загиблих людей, поранених — 78, з них четверо дітей.

UPD. Кількість поранених внаслідок ракетного удару по Чернігову 17 квітня зросла до 89 людей, станом на 22.04.2024.

13 квітня 2024 року близько 10-ї ранку російські військові атакували цивільний автомобіль, який їхав автодорогою між селами Новгород-Сіверської громади на Чернігівщині. Внаслідок обстрілу легковий автомобіль загорівся, а чоловік зазнав смертельних поранень. Цивільну автівку, в якій загинув чоловік, росіяни уразили FPV-дроном. Загиблий чоловік працював експедитором у Глухівському хлібокомбінаті та добровільно, кожен раз ризикуючи своїм життям, привозив людям на кордоні з РФ необхідні продовольчі товари.

15 квітня 2024 року близько 6:00 ранку автомобіль енергетиків Toyota Hilux підірвався між селами Вербівка та Аткильня Добрянської громади, Чернігівського району. В результаті підриву автомобіль згорів. Постраждали два чоловіки 1976 та 1973 років народження.

18 квітня 2024 року в прикордонному Новгород-Сіверському районі росіяни прицільно атакували дронами цивільний автомобіль хлібокомбінату. Обстріл стався в момент, коли водій зупинився біля місцевого магазину, щоб доставити хліб. Внаслідок вибухів водій 1994 року народження зазнав контузії легкого ступеня. Автомобіль та приміщення магазину пошкоджені.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, у Чернігівській області за досліджуваний період внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 6081 об’єкт цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

27 березня 2024 року зафіксовано 3 вибухи з міномету 120 мм біля населеного пункту у Семенівській територіальній громаді Новгород-Сіверського району. Влучання у нежитлову будівлю. ( https://dcz.cg.gov.ua/index.php?id=492645&tp=0 )

28 березня 2024 року вибухів з міномету 120 мм біля населеного пункту Сновської ТГ Корюківського району. Внаслідок обстрілу сталося загоряння нежитлового будинку.

30 березня 2024 року в прикордонному селі Єліне, Сновської ТГ на Чернігівщині після російського обстрілу згорів будинок директора музею партизанської слави “Лісоград” Володимира Спасіка. За його словами, будинок згорів повністю, як і все, що було у дворі.

1 квітня 2024 року зафіксовано 10 вибухів із ствольної артилерії біля населеного пункту Корюківського району. Російські війська обстріляли прикордонне село Єліне, Сновської ТГ на Чернігівщині, внаслідок чого загорівся будинок.

5 квітня 2024 року зафіксовано 5 вибухів з міномету 120 мм біля населеного пункту Корюківського району. Внаслідок обстрілу сталося загоряння нежитлового будинку.

7 квітня 2024 року в результаті обстрілу зс рф (6 приходів НУРС з літака) біля населеного пункту Новгород-Сіверського району. Пошкоджена високовольтна ЛЕП.

8 квітня 2024 року впродовж дня зафіксовано 20 вибухів з міномету 82 мм на території Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Зруйновані 2 приватні житлові будинки.

Пізніше ще 6 вибухів з міномету 120 мм на території Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Зруйновано 1 приватний житловий будинок.

9 квітня 2024 року зафіксовано 11 вибухів з міномету 120 мм біля населеного пункту Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу виникла пожежа господарчої будівлі.

9 квітня 2024 року близько 16 години ворожі війська з використанням реактивної системи залпового вогню, обстріляли з території держави-агресора центральну частину міста Семенівка Новгород-Сіверського району. У результаті обстрілу пошкоджено більше 10 цивільних будинків та 2 адміністративні будівлі, 5 автомобілів.

10 квітня 2024 року зафіксовано 17 вибухів з міномета 120 мм на території Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Пошкоджено 2 нежилі приватні будинки

10 квітня 2024 року на прикордонні Чернігівщини росіяни обстріляли сільгосппідприємство. Внаслідок обстрілу пошкоджені будівлі та сільгосптехніка.

11 квітня 2024 року зафіксовано скид вибухівки з дрону по населеному пункту Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок влучання сталося загорання та пожежа продуктового магазину.

16 квітня 2024 року зафіксоано 16 вибухів з міномету 120 мм на території Сновської ТГ Корюківського району. Внаслідок обстрілу відбулося загоряння житлового будинку.

17 квітня 2024 року о 09 год. 03 хв. ворогом здійснено ракетний обстріл території міста Чернігова (за попередньою інформацією три ракети «Іскандер»). Сталося пряме влучання в будівлю соціальної інфраструктури. Будівля восьмиповерхова з прибудовою (2 поверхи). Зруйновано конструктивні елементи стін візуально верхніх 6 поверхів, пошкоджено прибудову до неї. Внаслідок обстрілу пошкоджено 28 житлових будинків, будівля лікарні, 2 навчальних заклади, 5 магазинів, аптека, насосна станція, 1 адміністративна будівля та 62 автомобілі.

20 квітня 2024 року близько 15-ї години росіяни з системи залпового вогню «Град» поцілили по будинку мирних громадян в Семенівці Новгород-Сіверського району. Господарі – 60-річні чоловік та жінка – в цей час були вдома і дивом не постраждали. В результаті ворожого обстрілу будинок зазнав пошкоджень стін і вікон. Загалом пошкоджено 2 будинки. Також влучанням пошкоджено газопровід.

25 квітня 2024 року зафіксовано 1 вибух з міномету 82 мм по населеному пункту Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу пошкоджено дві приватні будівлі.

25 квітня квітня 2024 року російська армія обстріляла село Заріччя у Новгород-Сіверському районі на Чернігівщині. Під час обстрілу згорів житловий будинок з майном.

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період, у Чернігівській області сталися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що протягом останнього місяця зс рф ведуть щоденні обстріли як прикордонних територій Чернігівської області так і самого м Чернігів. Фіксуються присутність ДРГ, ворог застосовує для обстрілів артилерію, міномети, РСЗВ, БПЛА, пуски ракет з гелікоптерів та літаків тощо – все це неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпечення, людських втрат серед цивільного населення.

Загалом за останній місяць від ворожих обстрілів пошкоджено 4 об’єкти інфраструктури життєзабезпечення, 71 автомобіль, 1 будівлю лікувально-оздоровчого закладу, 9 об’єктів підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, 54 будівлі житлово-побутового призначення, 2 будівлі освітньо-виховного закладу, 3 будівлі державної установи, 20 людей загинуло та щонайменше 94 отримали поранення.   

Основне фото: REUTERS Valentyn Ogirenko

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Аналіз підготував координатор громадської приймальні УГСПЛ м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ», Дмитро Науменко

Для Сергія Деденка – голови Семенівської громади, що на Чернігівщині, – ніч перед повномасштабною війною видалася безсонною. В іноземних ЗМІ, соцмережах та телеграм-каналах нагнітали, що будь-якої миті може початися вторгнення. А оскільки Семенівка навпростець знаходиться всього за 12 км від Росії, то виходило, що разом із прикордонними селами громади місто першим мало побачити ворога. Тож 24 лютого 2022 року о 4.30 Деденко вже був на своєму робочому місці, ближче до 6-ї ранку почув перші залпи “Градів”, а ще за годину Семенівкою пішли колони російської техніки.

Сергій Деденко. Фото надане Сергієм Деденком

Як місто на кордоні пережило “тиху окупацію”, як після звільнення області російські військові перетворили життя тут на жах, а з прикордонних сіл зробили пустку, та які наслідки все це має для людей та економіки регіону, – далі у тексті. Він написаний зі свідчень голови громади, їх зафіксували представники Освітнього дому прав людини — Чернігів. А також із історій, які раніше розповідали мешканці громади. 

Не було ані методичок, ані плану дій на випадок війни

24 лютого 2022 року з 7 години ранку через Семенівку у напрямку Чернігова рухалися російські танки, інженерна техніка, польові кухні, БТРи… 

“У нас не було запасів продовольства, пального, ліків і жодних вказівок, як діяти. Тоді російські військові нас не зачіпали, але було розуміння, що ми стаємо відрізані від обласного центру, по факту знаходимося в тилу ворога. Тому як цивільна влада, ми дбали, аби наші люди мали їжу та екстрені послуги. Домовилися з АЗС, щоби видавати пальне “швидким”, ДСНС, службам, які допомагають населенню. Так само наростили випікання хліба. Маємо власну пекарню, тож допомагали і своїй, і сусіднім громадам”, – пояснює Сергій Деденко. 

У перший день вторгнення з Семенівки виїхали прикордонники та працівники ТЦК, забравши списки призовників та інші документи, які не повинні був знайти ворог. Поліція залишилася в місті і почала тісніше співпрацювати з місцевою владою. Люди самоорганізувалися, щоб контролювати порядок на вулицях. Вони слідкували, аби не було мародерства, масового алкоголізму тощо. 

Розгубленість і шок минули швидко. Люди в тилу ворога почали робити все, аби його затримати. Вони знімали таблички населених пунктів і вулиць, перекривали дороги деревами, уповільнюючи рух та дезорієнтуючи російських військових.

В Семенівці було спокійно. Після проїзду колон російські військові з’являлися рідко. Тому за кілька тижнів сюди почали їхати люди з Чернігова, через зірвані мости добиралися об’їзними шляхами. Перші два рази голова особисто супроводжував колону автобусів. Каже, проблем не було. Скільки людей тоді мігрувало, ніхто не рахував, але, за словами Деденка, автобуси були переповнені. 

“Тоді було незрозуміло, як довго це все триватиме. Незрозуміло, де закріпився ворог, а де наші військові. Повне нерозуміння ситуації”, – констатує Деденко.

Назад через Семенівку російські військові перевозили тільки своїх загиблих. Більшість ворожих колон відходили через Ріпки та Городню. 

З “тихої окупації” – у гучний терор 

Що таке обстріли і терор росіян, Семенівська громада дізналася після звільнення області. Села на прикордонні обстрілювали з травня 2022 року. Першою жертвою в Семенівці стала місцева жінка наприкінці грудня того ж року. Вона поверталася додому з базару, коли стався обстріл. Жінка загинула від травм, що нанесли осколки. 

І до сьогодні ворог не припиняє тероризувати людей цієї громади, обстрілюючи мінометами, артилерією, скидаючи вибухівку з дронів, у різний час запускаючи КАБи та КАРи (керовані авіаракети) з літаків. Прикордонні села у більшості вже перетворилися на пустку. Люди залишили будинки, нажите майно і вимушені були переїхати в Семенівку чи далі вглиб громади, області, країни.

Залишки боєприпасу. Фото надане свідком.

Чимало руйнувань зазнала промисловість. Так, у квітні 2023 року російські військові влучили в цех переробки деревини місцевого лісгоспу. На щастя, люди пішли на обід, тому минулося без жертв. А ось на місцевому торфобрикетному заводі загинуло двоє працівників, коли в тому ж місяці ракети прилетіли до них.

Влітку та восени 2023-го ворог почав нищити комунальні підприємства громади: були прильоти в будівлю міської ради, лікарню, комунальне підприємство. А навесні 2024 року руйнувань зазнав і будинок культури.

Приміщення пошкодження Семенівської міської ради. Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів.

“У цих приміщеннях і поряд з ними ніколи не перебували військові. Сплутати ці будівлі з іншими неможливо, вони типові, будувалися ще за радянських часів”, – наголошує голова громади.

Російські військові обстрілюють і житлові будинки на прикордонні та в самій Семенівці. Станом на березень 2024-го тут загинуло 15 цивільних людей. Деякі з них потрапили в засідку ДРГ. Зокрема, 14 липня 2023 року таке сталося з мешканцем прикордонного села Миколаївка Миколою Гориславським. Чоловік був головним інженером сільгосппідприємства. Він їхав на роботу в сусіднє село Залізний Міст. Дорогою його білий мікроавтобус розстріляла російська ДРГ.

На людей, які приїжджають додому в прикордонні села, російські військові влаштовують буквально полювання. Так, 21 серпня загинув 27-річний Едуард Жмурко. Його дружина розповідала, що Едуард, поговоривши з сусідом, їхав на велосипеді, коли на нього з квадрокоптера скинули, імовірно, гранату. 

Так само, чимало людей гинуть, підриваючись на мінах, та від осколкових поранень під час обстрілів. Найстрашніші – КАБи. Вони наносять сильні руйнування і прилітають так швидко, що люди не встигають сховатися. У травні 2023 року обстріли КАБами припинилися після того, як українські військові збили чотири ворожі літаки на кордоні з Брянською областю. 

Чи є майбутнє на кордоні: прогнози невтішні

Через постійні обстріли, невизначеність та небезпеку економічне життя в громаді призупинилося. 

“До війни ми мали багато планів щодо розвитку громади. А тепер зовсім немає впевненості, чи є тут взагалі майбутнє. Адже прогнозують, що може стати ще гірше. Бізнес знищено наполовину, землі вийшли з обороту. Розумієте, багато приватних фермерів, які будували свої господарства 30 років, втратили все за один рік. Я не кажу вже про прикордоння, де життя взагалі немає”, – із сумом констатує Сергій Деденко.

Знищена сільськогосподарська будівля у Семенівці. Фото надане свідком

І додає, що зараз у громаді катастрофічно не вистачає людей. Деденко каже, що навіть директори підприємств паралельно сідають за кермом тракторів і орють, сіють, збирають урожай… 

“У нас не вистачає лікарів. За минулий рік з громади виїхало двоє хірургів, троє гінекологів, один інфекціоніст. До війни ми приваблювали молодих лікарів зарплатами, давали квартири з ремонтами, а зараз через небезпеку ці фахівці залишили громаду”, – говорить голова.

Пошкоджена будівля лікарні у м. Семенівка. Фото надане свідком

З вчителями ситуація трохи краща, бо всі школи в регіоні працюють дистанційно. Проблем із гаджетами немає, а ось із інтернетом у селах – є. Громада зараз не може жити повноцінним життям: заборонено збиратися в групи, проводити масові культурні заходи тощо. Наразі звідси виїхало 40% мешканців, через обстріли інфраструктура та цивільні будинки продовжують руйнуватися. 

“При розробці програми відновлення у нас виникли певні труднощі. Розумієте, нам важко зорієнтуватися в напрямах відновлення, адже ми весь час перебуваємо в процесі руйнування, як інфраструктури громади, так і цілих галузей економіки”, – наголошує голова.

І разом із тим запевняє, що зараз громада краще підготовлена до можливого повторного наступу. Багато жінок отримали водійські посвідчення, щоб у разі небезпеки виїхати. Так само в громаді є план евакуації людей, підготовлені місця їх розселення, є запаси їжі, пального. Але попри всі небезпеки та прогнози життя тут продовжується. Українське життя за 12 км від росіян…

Матеріал підготувала Наталія Найдюк.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. 

Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте також: Як місцеві чоловіки з автоматами чинили спротив російським військовим: історія з Чернігівщини