Якщо у вас є ідея невеликого проєкту, який ви хочете реалізувати і який відповідає меті нашого конкурсу і його пріоритетам, – надсилайте заявку!

Для чого ми проводимо цей конкурс?

Ми хочемо підтримати ініціативи лідерів громадсько-активних спільнот, спрямовані на розвиток потенціалу, просування та захист прав людини, психосоціальну та фізичну реабілітацію.

У які терміни можна подати заявку? 

Проєктні заявки можуть подаватись на постійні основі, але не пізніше 10 липня 2024 року. 

У який період мають бути реалізовані проєкти?

Проєкти, що пройдуть конкурсний відбір та будуть рекомендовані до фінансування, мають бути реалізовані до 30 серпня 2024 року. 

Яким є максимальний розмір гранту? 

Максимальний розмір гранту на один проєкт – еквівалент 1300 євро.  

Хто може взяти участь у конкурсі?

Участь у конкурсі можуть взяти лідери громадсько-активних спільнот: ветерани, волонтери, представники та представниці уразливих груп, меншин, правозахисники та активісти громадянського суспільства.

Якими є пріоритети конкурсу?

• розвиток потенціалу команди / організації;
• просування та захист прав людини, 
• психосоціальна реабілітація; 
• фізична реабілітація;
• громадянська журналістика;
• освіта в сфері прав людини.

Якою є процедура подання проєктів?

Кожен учасник(ця) чи група учасників(ць) мають право подати декілька проєктів на розгляд, при цьому координатором(-кою) проєкту можуть виступити тільки в одному проєкті. 

Для подання заявки необхідно заповнити форму, до якої додати заповнені Заявку, робочий план та бюджет проєкту, які можна завантажити за цим посиланням.

Консультації в процесі затвердження та реалізації проєктів

Після оголошення результатів конкурсу переможцям надається ментор для консультаційної підтримки та вдосконалення їхніх проєктних заявок, супутніх документів, а також менторської підтримки в подальшій реалізації проєкту та стажування, під час якого буде надаватися стипендіальна підтримка. 

Оцінювання проєктів

Оцінювання та відбір проєктів, поданих на конкурс, проводитиметься конкурсною комісією, що складатиметься з експертів і представників Дому та партнерів проєкту. Оцінювання та відбір будуть проводитись протягом надходження заявок за такими критеріями оцінювання: 

• відповідність  пріоритетам конкурсу;
• конкретність, досяжність та результативність заходів, запланованих проєктом;
• спроможність заявників успішно реалізувати проєкт за допомогою наданих ресурсів та у визначений термін;
• обґрунтованість запланованих витрат та необхідних ресурсів у співвідношенні до очікуваних результатів;
• промоція та сталість результатів проєкту.

Результати конкурсу будуть повідомлятись учасникам протягом 10-х робочих днів після надходження заявки.

Конкурс проводиться в межах проєкту «Підтримка активних громадян під тиском в Україні», який реалізовує Освітній Дім прав людини — Чернігів у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст Конкурсу є виключною відповідальністю Освітнього Дому прав людини — Чернігів та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Благодійний фонд «Схід SOS» оголошує старт нового проєкту для активістів і громадських організацій!

В умовах повномасштабного вторгнення активність громадського сектору стала підтримкою для суспільства. Саме тому відчуваємо потребу підсилити тих, хто допомагає іншим. Розбудова можливостей для локальних ініціатив – наш внесок у спроможність України.

Плануємо проведення тренінгів і вебінарів, а також інших просвітницьких заходів. Аби сформувати програму та визначити запити, закликаємо до 21 лютого 2024 року пройти коротке опитування за посиланням. 

Запрошуємо організації з досвідом і ті, що у процесі становлення. Перевагу надаємо ініціативам, які працюють від 1 до 4 років. Всі команди, які заповнять анкету, матимуть можливість долучитися та отримати підтримку. 

Проєкт реалізується БФ «Схід SOS» у партнерстві з Danish Helsinki Committee, Інститутом лідерства та управління УКУ, ГС «Освітній дім прав людини в Чернігові» та за фінансової підтримки New Democracy Fund.

“Школа з прав людини для активістів” — так називався чотириденний тренінг в Освітньому домі прав людини в Чернігові, куди завітали представники Схід SOS. А все тому, що команда Схід SOS прагне, аби їхні співробітники добре розумілися на правах людини. 

Дім багато років співпрацює з цією організацією, проте багато хто з учасників завітав до нас вперше. Це стало додатковою нагодою для того, щоб розповісти про діяльність Дому, поділитися викликами та проблемами, налагодити місточки для подальшої співпраці, і, врешті-решт, познайомити співробітника Cхід SOS пса Федора з кицею-правозахисницею. (Знайомство пройшло зі змінним успіхом — здається, колег з них не вийде).

Проте найважливіше — навчання основ прав людини. Тренери Сергій Буров та Яна Собко протягом чотирьох днів створювали умови для отримання базових знань та навичок щодо основ концепції прав людини. Вони влаштовували для учасників та учасниць інтерактивні завдання і переносили місце дії то в суд, то в театр — і все для того, аби складні поняття прав і свобод та заплутані судові процеси стали зрозумілими.

Протягом всього тренінгу учасники здобували знання у найрізноманітніший спосіб.

Перший день був здебільшого присвячений знайомству, встановленню цілей та вивченню базових понять.

Розібратися, що таке права людини, складніше, ніж здається на перший погляд.

Навіть в шкільному підручнику досі можна зустріти фразу “Всі права хорошим людям, а у злих ніяких прав”

Те, що нам здається справедливим, далеко не завжди перекликається з сучасними уявленнями про права людини. Ще складніше — розібратися в обмеженнях. Обговорили непрості дискусійні питання про обмеження прав, пов’язані з війною.

Другий день тренінгу — розмови про міжнародні та національні механізми захисту прав людини. До учасників завітала Ганна Янова — спеціалістка з прав людини в Моніторинговій місії ООН в Україні. Лекторка розповідала про структуру організації, її діяльність в Україні, а також про те, як представники громадських організацій можуть надавати ООН власні звіти, тим самим допомагаючи виправляти наявні проблеми.

Головне питання: як ООН може допомогти впоратись з викликами війни?

Одне з питань третього дня  —  захист правозахисників. Як захистити тих, хто захищає інших?

Мали дискусію про права людини під час війни, взаємодію правозахисників та держави. Розбирали реальні справи, які дійшли до Європейського суду з прав людини, пробували виносити власні рішення та аргументувати їх.

Серед лекторів — Олександра Дворецька, радниця Омбудсмана України. Її лекція про дії, спрямовані на захист громадських інтересів, дієві підходи до діалогу держави та активістів, викликала запальну дискусію серед учасників та учасниць. Активісти ділилися своїми проблемами та пересторогами, зокрема, пов’язаними з евакуацією людей з прифронтових міст.

Намагалися разом знайти оптимальне рішення та обговорювали успішні випадки. 

Вміння вести діалог з громадою та медіа надзвичайно важливе для правозахисника. Тому Олександра також поділилась досвідом ефективної комунікації з громадськістю:

Основна порада: “Ніколи не сваріться з медіа і за можливості визнавайте помилки”

“Жоден політик ще не переміг у протистоянні з медіа”, — зазначила лекторка. 

Другим лектором цього дня був суддя Верховного Суду Аркадій Бущенко. Він розповів про структуру судової системи в Україні, поділився своїми думками щодо того, як  правозахисники можуть вплинути на судову практику. 

Суддя розповів про свою адвокатську практику та обговорив з учасниками тренінгу їхні думки щодо недовіри суспільства до судової системи та поліції 

“Не варто думати, що суддя чи поліцейський прокидається з метою порушити як можна більше прав людини”

Аркадій зазначив: важливо розуміти, що корупція є всюди, де у людей є влада. Проте це зовсім не означає, що варто відмовлятися від співпраці з цілою системою, яка може і має захищати права людини.

Четвертий день — про те, як застосовувати громадським активістам/волонтерам знання права людини в своїй роботі. Також в цей день була фінальна частина форум-театру. Учасники та учасниці потроху тренувалися щоденно, аби навчитися говорити про складні речі і важкі історії просто та доступно. Форум-театр став для цього хорошим майданчиком. Активісти відмітили, що цей досвід дозволив їм побувати “по ту сторону” діалогів, які вони ведуть у своїй щоденній роботі з місцевими урядовцями. 

Розуміння прав людини важливе для всіх, але найбільше — для спеціалістів, які щодня працюють над порятунком життів, займаються адвокацією та евакуюють людей з прифронтових міст. В результаті тренінгу вони змогли здобути нові цінні знання та навички, відпрацювати їх на практиці, завести нові знайомства.

І, як відмітив один з учасників тренінгу:

“Я зрозумів дещо дуже важливе для себе. В основі всього, що ми робимо — людська гідність”

Школа прав людини для активістів є частиною проєкту «Підтримка постраждалих унаслідок війни вразливих груп населення та жителів віддалених територій України» та реалізовується БФ «Схід SOS» за фінансової підтримки Європейського Союзу (European Union in Ukraine)

Друзі, цей день настав! 

Ми анонсуємо щорічний та такий довгоочікуваний Освітній форум з прав людини. Цього року він має назву — “Об’єднані”.

Адже ми об’єднані спільною метою — боротися за права людини у цей складний час і наближати перемогу. Тож приєднуйтесь до нас!

Дати: 15 – 26 серпня 2023 року.
Місце: Освітній ресурсний центр Дому (с. Количівка, поблизу Чернігова).

Форум є платформою для обміну досвідом та ідеями, планування спільних ініціатив та створення актуальних проєктів. А також місцем, де учасники та учасниці зможуть спільно відпочити, щоб з новими силами досягати мети.

Блоки форуму:
1️⃣ 15-17.08 – Блок “Свідчення війни”
2️⃣ 19-20.08 – Блок “Діємо сьогодні” (реєстрації немає, партнерський захід)
3️⃣ 21-23.08 – Блок “Захист та підтримка громадянського суспільства”
4️⃣ 24-26.08 – Блок “Освіта з прав людини в умовах війни”

Ми запрошуємо правозахисників(-ць), громадських активістів(-ок), журналістів(-ок), документаторів(-ок) воєнних злочинів, психологів(-инь), освітян, волонтерів(-ок), студентів(-ок), держслужбовців, а також всіх, хто зацікавлений у захисті прав людини та зміцненні майбутнього нашої країни.

Реєстрація вже відкрита — за посиланням нижче. Дедлайн подачі заявок 12 серпня. Але реєстрація може бути закрита раніше, коли кількість бажаючих перевищить наші можливості щодо забезпечення проживанням.

Для участі у Форумі необхідно зареєструватися та сплатити організаційний внесок (500 грн).

Реєстраційна форма 👉 https://forms.gle/FK2bubMgMPTH2tU19

Не пропустіть можливість взяти участь у створенні справедливішого майбутнього разом та долучитися до правозахисної події року!

#ОсвітнійФорумПравЛюдини #Обєднані

За підтримки Human Rights House Foundation, Prague Civil Society Centre, People in Need, Helsińska Fundacja Praw Człowieka, European Union in Ukraine, Ministry of Foreign Affairs of the Czech Republic, Libereco – Partnership for Human Rights, Міжнародного фонду “Відродження”, ZMINA. Центру прав людини, Восток SOS, Української Гельсінської спілки з прав людини та Проєкту ESU.

#ResilienceProgramme #MovingForwardTogether

27 липня 2023 року, під будівлею незаконного “Верховного суду Криму” російські силовики затримали 14 вільних слухачів та журналістів (із них – троє жінок), які прийшли підтримати переслідуваних за політичними мотивами першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та братів Азіза та Асана Ахтемових під час розгляду їхньої апеляційної скарги. В результаті затримання було заарештовано п’ятьох людей, включаючи правозахисницю та журналістку видання “Ґрати” Лутфіє Зудієву та кореспондента видання “Кримська солідарність” Куламета Ібраїмова. Раніше, 19 липня, окупаційний “суд” проголосив, що засідання у цій кримінальній справі відбуватимуться відкрито.

За інформацією видання “Ґрати”, під час затримання Лутфіє Зудієва продемонструвала співробітникам поліції прескарту і заявила, що виконує редакційне завдання, однак поліцейські це проігнорували.

Під час перебування у Залізничному райвідділі поліції м. Сімферополь поліцейські, використовуючи погрози, змушували Лутфіє Зудієву здати відбитки пальців і зразки слини, від чого вона відмовилася. У підсумку щодо журналістки склали адмінпротокол про “участь у масовому одночасному перебуванні громадян у публічному місці поблизу Верховного суду Криму… з метою подальшого висвітлення в ЗМІ”. Це підтверджує, що поліцейські знали про журналістський статус Зудієвої. 

“Суддя” підконтрольного РФ кримського суду Галина Циганова призначила Лутфіє Зудієвій штраф у розмірі 12 тисяч російських рублів. Куламета Ібраїмова було заарештовано на п’ять діб на підставі протоколу про повторне “правопорушення” за ч. 4 ст. 20.2.2 КоАП РФ.

Серед інших заарештованих 27 липня були мати політв’язня Азіза Ахтемова Зарема Ахтемова, брат політв’язня Нарімана Джеляла Руслан Джелялов та ветеран кримськотатарського національного руху Рустем Усеїнов, яким також були призначені штрафи у 12-15 тисяч рублів на підставі протоколу, як і у справі журналістки Лутфіє Зудієвої, за ч. 1 ст. 20.2.2 КоАП РФ (“Організація масового одночасного перебування та (або) пересування громадян у громадських місцях, що не є публічним заходом”).

Безпідставні затримання журналістів Лутфіє Зудієвої та Куламета Ібраїмова, а також 12 інших вільних слухачів “судових засідань” у справі Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, адміністративні штрафи і арешти свідчать про реальну загрозу свободі журналістів, громадських активістів та звичайних людей у ​​тимчасово окупованому Криму.

З огляду на вищевикладене, ми, представники українських правозахисних організацій, засуджуємо злочинні дії представників влади РФ та закликаємо:

Міжнародне співтовариство, в тому числі Робочу групу ООН із свавільних затримань, Спеціального доповідача ООН з питань захисту та поширення права на свободу думки та її вираження, Спеціального доповідача ООН з прав корінних народів, Спеціального доповідача ООН щодо ситуації з правозахисниками, Управління Верховного комісара ООН з прав людини, Генерального секретаря Ради Європи, Комісара Ради Європи з прав людини, Керівний комітет Ради Європи з медіа та інформаційного суспільства, Комітет ПАРЄ з юридичних питань і прав людини, Генерального доповідача ПАРЄ щодо ситуації з правозахисниками, представників ЄС, Європейської служби зовнішніх дій, представників ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, Комісара ОБСЄ у справах нацменшин, Конгрес місцевих і регіональних влад Європи в межах усіх своїх можливих повноважень і мандатів:

• вимагати від Російської Федерації припинити політично мотивоване переслідування в адміністративному порядку кримських журналістів і активістів та терміново звільнити безпідставно заарештованого журналіста Куламета Ібраїмова;

• вимагати від РФ негайно звільнити всіх політичних в’язнів та цивільних заручників, котрі утримуються в місцях несвободи на території АР Крим та м. Севастополя, інших окупованих територіях України  або на території Російської Федерації;

• запровадити персональні санкції проти осіб, причетних до незаконного ув’язнення громадян України в окупованому Криму;
• надавати всебічну допомогу уряду України в розслідуванні міжнародних злочинів та грубих порушень прав людини в Криму та на інших окупованих територіях.

Закликаємо компетентні органи державної влади України:

• забезпечити ефективне розслідування фактів незаконного позбавлення волі та інших грубих порушень фундаментальних прав людини Російською Федерацією щодо громадян України, які опинилися під владою РФ;

• притягнути до відповідальності осіб, причетних до незаконних затримань громадян України;

• провести міжнародні консультації задля пошуку механізмів звільнення незаконно ув’язнених та моніторингу стану їхнього здоров’я на території РФ;

• посилити дипломатичний, санкційний та інші види тиску на РФ з метою запобігання новим політичним переслідуванням та іншим грубим порушенням прав людини стосовно громадян України, які перебувають на території РФ та окупованих нею територіях;
• всебічно використовувати спроможності Міжнародної Кримської платформи, механізмів ООН, Ради Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організацій задля припинення політичних переслідувань, придушення свободи слова та вираження поглядів в Криму та пришвидшення звільнення кримських політв’язнів, цивільних заручників на окупованих територіях, ефективного реагування на порушення прав людини в окупованому Криму та сприяння деокупації всіх територій України.

Звертаємося до урядів іноземних держав та міжнародних організацій, зокрема учасників Міжнародної Кримської платформи:

• надалі збільшувати всебічну, включаючи військову, підтримку України з метою деокупації всіх територій України, включно з АР Крим та м. Севастополь, як необхідної умови для захисту прав людини та припинення політично мотивованих переслідувань громадян України.

ГС “Дім прав людини “Крим”

Кримська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA

ПЛАТФОРМА ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ 

Правозахисний центр “Дія”

КримSOS

Кримський процес

Регіональний центр прав людини

Центр громадянської просвіти “Альменда”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля 

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 486 днів повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано та внесено до бази даних 3284 епізоди за весь період, та 28 епізодів, зафіксованих безпосередньо за червень 2023 р.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення. 

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 481 епізод, пов’язаний із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських  обстрілів, а також на вибухових пристроях різного характеру загинуло щонайменше 494 людини та було поранено щонайменше 306 чоловік.

27 травня 2023 року поранень зазнала дівчина-підліток, якій надали першу медичну допомогу та направили для подальшого обстеження в найближчий лікувальний заклад. 

5 червня 2023 року внаслідок обстрілів, ймовірно зі ствольної артилерії, в районі села Олександрівка Семенівської громади одна людина дістала поранення.  

9 червня 2023 року на території прикордоння на міні підірвався автомобіль. Загинув поліцейський Олексій Жовтик, його колегу госпіталізували з травмами. Чоловіки перебували поза службою. Вони їхали власним автомобілем та наїхали на міну на прикордонні Чернігівщини. 

14 червня 2023 року в період із 13:40 до 14:35 стався обстріл села Янжулівка, що в Семенівській громаді. Внаслідок обстрілу загинула місцева жителька. Загиблій було 55 років. Росіяни обстрілювали прикордонне село з мінометів калібру 82 міліметри.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, в Чернігівській області за досліджуваний період внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 3405 об’єктів цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

26 травня 2023 року в період із 07:35 до 08:45 зафіксовано 12 приходів, ймовірно з міномету 120 мм, в районі н. п. Залізний Міст. Внаслідок обстрілу пошкоджене приватне домогосподарство. 

27 травня 2023 року близько 12:30 росіяни обстріляли зі ствольної артилерії село Залізний міст Семенівської ТГ. Унаслідок обстрілу пошкоджено п’ять житлових будинків та лінію електропередач. Без світла залишилося понад 1000 абонентів у семи населених пунктах Новгород-Сіверського району.

Фото: Чернігівська обласна прокуратура

27 травня 2023 року з 12:50 до 13:10 год. зафіксовано 6 приходів, ймовірно з САУ, по н. п. Чайкине, Новгород-Сіверської ТГ. Під час обстрілу було пошкоджено сінник, трактор та легковий автомобіль. 

1 червня 2023 року близько 3:00 години російські війська обстріляли прикордонне село Прибинь в Корюківській громаді на Чернігівщині. Вогонь окупанти вели, ймовірно, зі ствольної артилерії. Внаслідок цього пошкоджений приватний будинок та лінія електропередач.

Фото: керівник Корюківської РВА Іван Ващенко

Фото: керівник Корюківської РВА Іван Ващенко

1 червня 2023 року по обіді ЗС РФ обстріляли прикордонне село Єліне на Чернігівщині. П’ять будинків та п’ять господарських споруд знищено. 

2 червня 2023 року з 08:15 до 09:00 год. зафіксовано 40 приходів, ймовірно із міномету 120 калібру, по н. п. Янжулівка. Oбстрілом пошкоджено будівлю сільської ради. 

6 червня 2023 року близько 11-ї години в с. Олександрівка Новгород-Сіверського району (Семенівська ТГ) внаслідок потрапляння снаряду у житловий будинок сталася пожежа трьох житлових будинків та чотирьох господарських будівель у приватних домоволодіннях (по вул. Шевченка, 43, 48, 50). 

6 червня 2023 року з 20:15 до 20:55 год. внаслідок обстрілу в районі населеного пункту Костобобрів загорілася господарська будівля, один жилий будинок та два нежилих. Зафіксовано 13 приходів, ймовірно з міномету 120 мм.

Фото: ОК Північ

13 червня 2023 року з 09:40 до 10:05 год. Було зафіксовано шість приходів, ймовірно з міномета 120 мм, в районі села Карповичі Семенівської громади. Внаслідок обстрілу пошкоджено п’ять житлових будинків.

17 червня 2023 року близько 5:30 год. росіяни обстріляли село Клюси, Сновської громади. В результаті обстрілу сталося загоряння, яке призвело до знищення чотирьох житлових будинків. 

19 червня 2023 року з 11:30 до 12:22 год. війська РФ обстріляли Семенівську громаду, було зафіксовано 24 приходи, ймовірно з міномета калібру 120 мм, по селу Карповичі. Внаслідок обстрілу сталась пожежа в житловому секторі. Знищено житловий будинок та господарчу будівлю. 

21 червня 2023 року близько 15:05 год. зафіксовано два приходи, ймовірно некерованими ракетами, випущеними з гелікоптера, по селу Леонівка. Внаслідок обстрілу пошкоджено будинок та господарську будівлю. 

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області сталися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що за останній місяць війська ЗС РФ продовжували активно обстрілювати прикордонні населені пункти Чернігівської області, але інтенсивність обстрілів зменшилась. Також фіксуються випадки підриву на різноманітних вибухових пристроях людей, які пересуваються як на автотранспорті, так і просто пішки.

За останній місяць від російських обстрілів загинуло 2 людей, 4 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Пошкоджено щонайменше 37 житлових будинків, 1 заклад освіти, зруйновано 1 міст, зазнали руйнувань 2 об’єкти підприємницької діяльності, пошкоджено 5 автомобілів.

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Основне фото: ОК Північ

Аналіз підготував Дмитро Науменко, координатор громадської приймальні УГСПЛ  в м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ».

Статтю спочатку було розміщено на ресурсах Української Гельсінської спілки з прав людини.

7 червня в просторі Чернігівського хабу відбувся кінопоказ фільму «Євромайдан SOS». На перегляд завітали учні Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 та взяли участь в обговоренні проблематики, яка висвітлюється.

Момент перегляду фільму “Євромайдан SOS

Фільм відзнятий у 2016 році українським режисером Сергієм Лисенком та входить до закритої колекції Docudays UA. Модератока заходу Вікторія Гламазда, координаторка кіноклубу «Кіно в домі».

Загалом, волонтерський рух Євромайдан SOS виник з ініціативи правозахисників та активістів, які об’єдналися 30 листопада після побиття студентів на Євромайдані. Нині громадська організація веде моніторинг воєнних злочинів, займається міжнародною адвокацією та звільняє політичних в’язнів.

В головній ролі Олександра Матвійчук – відома в Україні правозахниця та лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року, керівниця органвзації «Центр Громадянських Свобод». Вона розповідає як наступного дня після побиття студентів на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року активісти відкрили “гарячу” лінію для постраждалих і ще одну – для волонтерів-адвокатів. І таким чином забезпечили юридичні послуги та захист у судах для учасників протесту. Станом на 2016 рік вони вели моніторинг воєнних злочинів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, передавали добуті документи в Гаазький суд, займалися міжнародною адквокацією та боролися за звільнення українських політичних в’язнів у Росії. Організація активно працює і наразі.

Після перегляду разом з учнями підняли питання громадянської участі, прав людини, людської гідності, свободи слова, особистої недоторканності та свободи мирних зібрань.

Процес обговорення фільму

Під час обговорення з експертом заходу Ярославом Кириєнко, керівником напрямку документування воєнних злочинів Освітнього дому прав людини в Чернігові торкнутися теми війни в Україні та відбудови країни. Окремо з аудиторією обговорили питання документування воєнних злочинів у сьогоднішніх умовах та документування 2016 року, частково зупинились на темі правил ведення війни.

«Після розповіді модераторів заходу, глибшого пояснення передумов Майдану та його наслідків, кожен з глядачів зміг поділитись своїм сприйняттям від побаченого. В ряді випадків думки були діаметрально протилежні, проте усіх їх поєднувала цінність до поваги та відстоювання прав людини.», зазначив Ярослав Кириєнко.

Діти під час виконання вправи “Вільний ринок”

Мережа DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France. Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.

#docuclub #docu_показ