02Лип2022
Розуміємо права людини Мережа домів прав людини

контакти

Провулок Луговий, 1 Г,
с. Количівка, Чернігівський район,
Чернігівська область, Україна
15563

+38 (0462) 930-907
 +38 (094) 988-19-07

Категорія: Новини

Новини

Документальне кіно “Булер”

2 грудня 2019 року docuклуб “Кіно в Домі” відвідали учні та вчителі Анисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка Чернігівської районної ради Чернігівської області. Відбувся показ американського документального фільму “Булер” режисера Лі Гірш.


Керівниця кіноклубу “Кіно в Домі” Бондар Світлана промодерувала даний захід. Діти уважно дивилися документальний фільм про американського школяра та групу дівчат, які потерпали від булінгу від інших школярів та оточуючих людей.

Фільм знятий протягом 2009-2010 навчального року, відкриває глядачеві болісне і часто небезпечне життя жертв булінгу, демонструючи проблему, що перетинає географічні, расові, етнічні та економічні межі. Цим фільмом режисер хотів показати силу голосу дитини чи підлітка який/а потерпають від знущання інших дітей. Дитина не має мовчати, боятися, приховувати цю проблему, а повинен/на поділитися та розказати про це своїм батькам, вчителям чи шкільному психологу. Нажаль дана проблема з кожним роком зростає у всьому світі і стає масовою проблемою.


У фільмі задокументовані реакції вчителів та адміністраторів на агресивну поведінку, які порушують кліше “діти просто поводяться, як діти”, і відображений дедалі ширший рух серед батьків і молоді, спрямований на зміну ставлення до булінгу в школах, спільнотах та суспільстві загалом. Батьки відіграють ключову роль у підтримці своїх дітей, відстоюючи модель поведінки діяча, а не спостерігача, навчають і дають приклад емпатії у сім’ї.

Фільм “Булер” – це можливість висвітлити проблему про булінг для суспільства та акцентувтаи увагу батьків та вчителів бути більш чуйними та уважними до дітей та підлітків і вчасно допомогти.


Обговорення фільму після перегляду було вдумливими і учасники висловлювали своє бачення щодо подій, які там відбувались і про ситуацію в цілому.

* “Фільм мені сподобався. У ньому розповідається про життя хлопчика. Неприємно те, що мої друзі можуть опинитися у такій ситуації. У фільмі сподобалося те, що хлопчик поділився проблемою і вчителі намагалися зарадити проблемі. Також сподобалося те, що інший хлопчик, який колись побив головного героя зізнався про цей вчинок” Даденко Майя, учениця 6 класу Анисівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка.

* “Цей фільм доносить дітям інформацію про те, щоб вони не робили таких вчинків по відношенню до інших дітей. Щоб діти не цькували один-одного. Я вважаю що у житті все повертається бумерангом. Не потрібно робити зла іншим людям” Руденко Анастасія, учениця 7 класу Анисівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка.

* “Фільм склав враження, що діти ображали головного героя, а потім зрозуміли, що вони можуть опинитися на місці цього хлопчика. Я би так не робив, якщо у моєму класі був би такий хлопчик. Фільм вчить, що не треба ображати дітей із-за їх зовнішності, а придивитися які вони “зсередини”” Даденко Владислав, учень 5 класу Анисівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка.

* “У фільмі мені не сподобалося те, що коли головний герой їхав у автобусі то під час образ однолітків ніхто з дітей не заступився за нього. Якби хлопчик вдарив своїх кривдників, то він би нічим не відрізнявся від них у моральному плані і став би таким як вони. Не варто ображати дітей із-за зовнішності або приналежності до релігійних громад, загалом за будь якими ознаками ідентичності” Лазаренко Любов, учениця 7 класу Анисівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка.


Команда Дому щиро дякує учасникам заходу за активну участь та зацікавленість!

Також щиро вдячні педагогу-організатору Анисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка Кузуб Світлані Володимирівні та вчителю історії Кошарній Катерині Миколаївні за допомогу в організації та проведенні заходу!

Співорганізатор показу – Центр медіа-просвіти з прав людини Docudays UA

Новини

В Києві відбулась Всеукраїнська освітня конференція з прав людини

28 листопада в Києві пройшла Всеукраїнська конференція «Система освіти у сфері прав людини в Україні: перспективи розвитку», на якій були присутні представники влади, громадські організації та освітяни зі всієї України.

Організатори заходу Освітній дім прав людини в Чернігові вказують, що освіта з прав людини є чи не найефективнішим інструментом попередження порушень прав людини як в освітній сфері зокрема, так і в країні в цілому. В умовах гібридної війни та реформування держави це необхідний фактор, і він має створювати таку українську культуру прав людини, яка захищає загальнолюдські цінності та базується на міжнародних стандартах.

«Ми дуже багато часу і сил витрачаємо на те, щоб довести нашій державі необхідність системного підходу щодо освіти в сфері прав людини. Причиною багатьох проблем є ігнорування такого системного підходу та, на жаль, досить поширене викривлене розуміння прав людини», – пояснює виконавчий директор ОДПЛ в Чернігові Сергій Буров. Він додає, що недержавні громадські ініціативи досить ефективно впливають на розвиток освіти в сфері прав людини, але для реальних результатів потрібні підтримка і позитивні дії з боку держави.

Програмний директор міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов переконаний: «Зараз важливо знайти шляхи, як напрацьований досвід громадських організацій об’єднати з правильними намірами інституцій та міністерств, щоб освіта з прав людини ставала частиною державної політики». Тому ця конференція і мала на меті встановити діалог між владою, освітянами та громадськістю заради спільних ефективних дій.

Освіта і права людини: сучасний стан

Наразі роль держави в освітній політиці у сфері прав людини, на думку Сергія Бурова, стала більш активною. Але система освіти в школах та університетах переважно не навчає правам людини та не завжди транслює принцип людської гідності. На навчають правам людини і вчителів, викладачів у вишах, і це найбільша проблема, за переконанням експерта.

З цим погоджується і освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Він каже, що змінити систему в найближчий час майже неможливо, бо пострадянське суспільство вже багато років живе за курсом, який знецінює права людини. Але для того, щоб покращити становище, потрібно починати з маленьких кроків. «Насамперед треба формувати поважне ставлення суспільства до прав людини, до власних прав, бо правова обізнаність українців досить низька», –пояснює Горбачов.

Експерт Центру прав людини Володимир Яворський зауважив, що більшість українців дізнаються про права людини зі ЗМІ. Про це свідчать дані дослідження «Що українці знають і думають про права людини». Варто зауважити, що школи і виші у цьому дослідженні на 5-6 місті, і це свідчить про те, що система формальної освіти в Україні відіграє мізерну роль у формуванні уявлень людини про свої права та механізми їх відстоювання.

Щодо державної політики, то Національна стратегія у сфері прав людини до 2020 року передбачала дії, направлені на покращення стану освіти з прав людини, але ця стратегія наразі виконана на третину. Як зазначає представник директорату з прав людини Мінюсту Іван Шемелинець, влада та громадськість мають разом переглянути Нацстратегію на наступні роки, щоб забезпечити підхід, заснований на правах людини, у всіх напрямках державної політики і освіті зокрема.

Програма освіти у сфері прав людини

Сергій Буров зазначає, що потреба в Загальнодержавній програмі освіти у сфері прав людини була ще з початку 2000-них років, але влада ігнорувала будь-які спроби експертів у впровадженні цієї програми. Вона потрібна для того, щоб всі освітні рівні містили тематику прав людини заради утвердження принципу верховенства права та правової культури у українців.

Але, як каже Керівник робочої групи МОН з розроблення Загальнодержавної програми з освіти у сфері прав людини Олександр Пижов, ця програма в актуальній редакції не відповідає нормам та міжнародним стандартам. Тому в рамках конференції всі присутні обговорили проект Програми і під час роботи у групах внесли свої бачення та корективи у документ, які потім направлять безпосередньо у Міністерство освіти та науки.

Успішні практики

Але поки держава не впровадила цю систему, правозахисники та освітяни навчають правам самостійно. Наприклад, проект ОДПЛ в Чернігові «Школа – територія прав людини» допомагає школам розбудувати своє освітнє середовище відповідно до міжнародних стандартів і принципів прав людини. До проекту ініціативно приєдналися 15 навчальних закладів серед яких ліцеї, гімназії та школи з різних міст та населених пунктів України.

Успішний досвід в рамках цього проекту представила директорка Нововолинського ліцею №8 Людмила Шиян. За її словами, раніше школярі мусили мити підлогу у класах та прибирати територію школи, шкільна форма та чергування по школі були обов’язковими, що немає ніякого відношення до навчального процесу. Тепер таких вимог до дітей немає. А ще було непорозуміння між вчителями і школярами, а діти були пасивними до учнівського самоврядування. Після участі у проекті, за словами директорки ліцею, діти стали більш відкритими і почали звертатися за допомогою та порадою до адміністрації школи.

Проект «Університет – простір прав людини» орієнтований на лідерів студентського самоврядування. Основною метою якого є сприяння розбудові ефективної системи освіти в сфері прав людини на рівні вищої школи в Україні, що базуватиметься на принципах поваги до гідності, верховенства права, свободи і недискримінації. До проекту активно долучилися п’ять ВНЗ України, різного профільного напрямку та спрямування.

Про позитивні зміни для студентської спільноти у ВНЗ в рамках цього проекту розповіли самі студенти та курсанти, які взяли участь у проекті. Вони зазначили що в результаті взаємодії з керівними органами навчальних закладів покращено доступність до навчальних закладів для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення шляхом встановлення пандусів, розроблені антидискримінаційні політики, покращено роботу курсантсько-студентського самоврядування, скасовано чергування у гуртожитках, створені інформаційні платформи та ін. Всі учасники цього проекту одностайно зазначили про дієву участь у проекті.

Захід відбувся у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Міністерством юстиції України, Координатором проектів ОБСЄ, громадською організацією «Центр прав людини ZMINA», ГС «Українською Гельсінською спілкою з прав людини», Amnesty International в Україні, ГО «Батьки SOS», Швейцарсько-українським освітнім проектом «Розвиток громадянських компетентностей в Україні» DOCCU» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Домів прав людини.

Новини

Навчальний курс Міжнародне гуманітарне право

З 2018 року Освітній Дім Прав Людини в Чернігові реалізує програму ILIA (International Law in Advocacy) / Міжнародне право для захисту громадських інтересів. В рамках програми ILIA в період з 9 вересня 2019 по 13 листопада включно 2019 року було проведено апробацію курсу Міжнародне гуманітарне право.

Експертами навчання були:

Роман Мартиновський – адвокат, співзасновник громадської організації «Регіональний центр прав людини». Протягом 2016-2019г.г. – експерт з питань міжнародного гуманітарного права в тренінгах для українських суддів, адвокатів і прокурорів. Національний експерт з питань європейських антидискримінаційних стандартів, міжнародних механізмів захисту прав людини, практики Європейського Суду з прав людини, правосуддя перехідного періоду, захисту прав внутрішньо переміщених осіб і застосування норм міжнародного права прав людини в умовах збройного конфлікту.

Ольга Семенюк – адвокатка, випускниця міжнародної програми Фонду Домів прав людини “Міжнародне право на захист громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини”.

Навчання пройшло 18 людей. Це були учасники з таких країн: Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова, Україна.

Курс Міжнародне гуманітарне право є необхідним у процесі підготовки сучасного фахівця в галузі права, вказуючи ціннісні основи у професійній діяльності під час збройного конфлікту, а також вкоріненість у культурній та правовій традиції. Курс також направлений на визнання принципів прав людини, особисту і професійну прихильність формуванню культури прав людини, формування бажання і готовність працювати самостійно або спільно з іншими з метою ефективного захисту прав людини, співпереживання і готовності здійснювати дії по солідарності з жертвами порушень прав людини.

Новини

Запрошуємо на Всеукраїнську освітню конференцію

В Києві відбудеться Всеукраїнська освітня конференція.

28 листопада у Києві відбудеться Всеукраїнська конференція «Система освіти у сфері прав людини в Україні: перспективи розвитку».

Під час заходу освітяни, представники влади та громадських організацій розкажуть про стан системи освіти в школах та університетах у сфері прав людини в Україні, визначать проблеми у цій сфері та способи їхнього вирішення. Чому це важливо? Освіта з прав людини є чи не найефективнішим інструментом попередження порушень прав людини як у системі освіти зокрема, так і у державі в цілому. В умовах гібридної війни та реформування держави це може стати «чудодійною пігулкою», яка поступово допоможе вилікувати суспільство через формування культури прав людини, що захищає загальнолюдські цінності та базується на міжнародних стандартах.

Крім того, спікери розкажуть про проект Загальнодержавної програми з освіти у сфері прав людини та їхнє бачення його подальшого впровадження в системі освіти України. Ще освітяни представлять успішний досвід впровадження освітніх моделей «Школа – територія прав людини» і «Університет – простір прав людини», які базуються на принципах поваги до гідності, верховенства права, свободи і недискримінації. Також відбудеться відкрите активне громадське обговорення проекту Програми і кожен учасник зможе стати співавтором цього документу.

Учасники заходу: Олександр Пижов, керівник робочої групи Міністерства освіти та науки України; Роман Романов, МФ «Відродження»; Єгор Стадний та Любомира Мандзій, заступники Міністра освіти та науки України; Іван Шемелинець, Міністерство Юстиції України; Володимир Яворський, правозахисник; Ірина Суслова, радниця голови Комітету Верховної Ради; Аксана Філіпішина, представниця Уповноваженого ВРУ з прав людини; Сергій Горбачов, Освітній Омбудсмен; Олександра Дворецька – радниця Міністра культури, молоді та спорту України, координатор Офісу з розробки гуманітарної політики України, Сергій Буров — виконавчий директор Освітнього дому прав людини в Чернігові (ОДПЛЧ) та інші.

Захід відбуватиметься 28 листопада 2019 року з 10:00 до 17:00 в ADMIRAL HALL (конференц-центр A&CES), м. Київ, вул. Хрещатик 7/11.

Організатор заходу – Освітній Дім прав людини в Чернігові

Партнери: Міністерство освіти і науки України, Міністерство юстиції України, Координатор проектів ОБСЄ, Центр прав людини ZMINA, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Amnesty International в Україні, Батьки SOS, Швейцарсько-український освітній проект «Розвиток громадянських компетентностей в Україні – DOCCU», ГО «Асоціація юридичних клінік України» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Домів прав людини.

 

Контактна особа для акредитації журналістів та інших питань: Андрій Кінаш т.066-036-80-51, e-mail: avkinash@gmail.com

 

Новини

Документальне кіно “Боротьба Джамали”

22 листопада 2019 року docuклуб “Кіно в Домі” відвідали учні та вчителі Анисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка Чернігівської районної ради Чернігівської області. Відбувся показ шведського документального фільму “Боротьба Джамали” режисерки Елін Йонссон.

Керівник кіноклубу “Кіно в Домі” Бондар Світлана промодерувала даний захід. Діти зосереджено дивилися документальний фільм про українську співачку Джамалу, а потім обговорили його сюжет. У фільмі розповідається про життя Джамали та її родини в Киргизії, Україні і Криму, змалювавши її трагічну сімейну історію та нинішню неспокійну ситуацію і складність становища кримських татар у наш час. Це дуже особистий і потужний портрет надзвичайно талановитої жінки, а також пісні, які пролили світло на історичні події та сучасну політичну ситуацію. Через свою пісню “1944” співачка донесла до світу про трагедію кримських татар у післявоєнні часи, їх страшну депортацію, важке життя у вигнанні та не менш тяжке повернення до історичної батьківщини.

Обговорення фільму після перегляду було вдумливими і учасники висловлювали своє бачення щодо подій, які там відбувались і про ситуацію в цілому.

* “Фільм мені сподобався. Цим фільмом режисер доносить до глядача про проблеми кримсько –татарського населення навіть у наш час. Я думаю якщо просто мовчати і не говорити про це, то це не припиниться. Якщо будуть активні дії від людей і піднімати до обговорення це питання, то це може змінити ситуацію на краще” Катерина Нестеренко, учениця 9 класу Анисівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка.

* “Особисто мене фільм затронув. Зачіпати ці проблеми необхідно і потрібно. Навіть подібних фільмів потрібно побільше, щоб люди більше знали про проблеми у Криму і особливо кримських татар. Як на мене, то режисер у цьому фільмі донесла про трагедію кримських татар через особисту історію сім’ї Джамали” Сніжана Татаренко, учениця 10 класу Анисівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка.

* “Такий фільм важливий для людей. Особисто я дізналася багато нового про сім’ю Джамали, про виселення кримських татар з Криму у 1944 році, про їх важке життя у Киргизії. Я навіть не знала, що Джамала не може поїхати до батьків додому. Важке життя у кримських татар” Ірина Власенко, учениця 9 класу Анисівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка.

Команда Дому щиро дякує учасникам заходу за активну участь та зацікавленість!

Також щиро вдячні педагогу-організатору Анисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.І.Я.Франка Кузуб Світлані Володимирівні та вчителю історії Кошарній Катерині Миколаївні за допомогу в організації та проведенні заходу!

Співорганізатор показу – Центр медіа-просвіти з прав людини Docudays UA

Новини

Запрошуємо до участі у Всеукраїнській школі з прав людини для молодих активістів/ок

Освітній Дім Прав людини в рамках Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» запрошує до участі у Всеукраїнській школі з прав людини для молодих активістів/ок.

Школа включатиме:

  • короткотривалу дистанційну сесію з 25 листопада по 3 грудня 2019 року;
  • основний тренінг 4-10 грудня 2019 року, який відбудеться в Освітньому домі прав людини в Чернігові;
  • практичну дистанційну сесію та стажування у 2020 році;
  • підсумковий 3-денний тренінг влітку 2020 року.


Всеукраїнська школа прав людини для молодих активістів/ок –
це освітній простір, у якому ти отримаєш базові компетентності з прав людини та громадянських дій на їх захист та просування. Допоможуть в цьому провідні громадські діячі та діячки України, які мають значний досвід практичної діяльності у сфері захисту прав людини. Ти матимеш можливість познайомитися з кращими практиками правозахисної діяльності, поспілкуватися з однодумцями і просто змістовно провести час у цікавій компанії.

Цього разу увагу учасників/ць школи буде сфокусовано на захисті громадських активістів/ок, які потрапляють під тиск через свою правозахисну або антикорупційну діяльність.

Що будемо вчити?

В рамках Школи її учасники/ці зможуть:

  • поглибити та розширити свої знання щодо прав людини, механізмів їх захисту на національному та міжнародному рівнях, практичного їх застосування у громадській активності;
  • отримати вміння аналізувати актуальні суспільні проблеми з позицій прав людини;
  • сформувати навички діяти спільно, ефективно захищаючи своїх колег – громадських активістів/ок, які потрапляють під тиск та переслідування через свою діяльність;
  • взяти участь у розробці нових стратегій та тактик дій на захист прав людини.


Як будемо вчитися?

Навчання буде не лише корисним, а й цікавим. Під час навчання ми використовуємо найкращі методи неформальної освіти, що передбачають баланс змістовних інформативних і активних практичних форм.


Кого ми очікуємо бачити серед учасників та учасниць Школи?

Молодь 18-30 років (критерій умовний), які представляють громадські організації, неформальні об’єднання та ініціативні групи, зацікавлені в тематиці Школи, готові навчатися новому, включити принципи прав людини у свою діяльність та активно діяти на захист активістів/ок, які потрапляють під тиск.


Чому варто подати заявку на участь у Школі?

  • Це драйвово: на вас чекають інтерактивні заняття, спілкування з цікавими людьми, можливість спільно з лідерами/ками думок знайти відповіді на низку актуальних питань;
  • Це статусно: ви матимете можливість отримати знання та поспілкуватися з провідними експертами/ками в сфері права та прав людини, журналістами/ками, політиками і політикинями та громадськими активістами/ками, а також отримати сертифікат найвідомішої профільної освітньої програми у сфері прав людини та рекомендації експертів/ок програми у майбутньому;
  • Це причетність: пройшовши курс навчання, ви матимете можливість стати частиною національної мережі активістів/ок, які солідарно діють на захист громадських інтересів та прав людини у всіх регіонах України та за її межами, до великої команди людей, що спільно творять майбутнє.


Як подати заявку

Щоб подати заявку на участь у Всеукраїнській школі з прав людини для молодих активістів/ок тобі необхідно не пізніше 22 листопада 2019 року:

1) перейти за посиланням: https://applicant.helsinki.org.ua/index.php?do=registration

2) заповнити поля та натиснути «Відправити дані для реєстрації в базі»

3) обрати «Увійти, як зареєстрований Користувач» та ввести свої дані

4) обрати захід, в якому бажаєте взяти участь, заповнити анкету та зберегти зміни

Ми повідомимо про результати конкурсу не пізніше 25 листопада 2019 року.


Умови участі

Обслуговування, розбудова та оновлення нашого спільного Дому постійно потребує витрат, тож учасники та учасниці роблять невеликий благодійний внесок, аби Дім залишався й надалі таким же затишним і гостинним. Організаційний внесок за участь у 7-денному тренінгу Школи складатиме 300 грн. Його можна сплатити після отримання запрошення на захід.

Організаторами/ками забезпечується проживання та харчування, пов’язані з участю у 7-денному тренінгу. Витрати на проїзд компенсуються за умови наявності проїзних документів до місця проведення тренінгу та у зворотному напрямку.


Лишились запитання?

Контактуйте з нами в Facebook: https://www.facebook.com/uhr.ua

За електронною адресою: maria.manevich@ehrh.org

Або за телефоном +38(093)-919-66-85

Успіхів!

Школа проводиться Освітнім домом прав людини в Чернігові за підтримки Фонду домів прав людини та проекту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансування Міністерства закордонних справ Данії.

 

 

Новини

Освітній онлайн-курс “Громадський активізм: без пошкоджень та проваджень”

6 провідних експертів. 6 важливих тем для підвищення безпеки активістів та журналістів. З цього складається освітній онлайн-курс «Громадський активізм: без пошкоджень та проваджень», який розроблений в рамках проекту «Посилення системи захисту активістів».

Останнім часом, продовжує зростати кількість справ щодо тиску на активістів, правозахисників та журналістів-розслідувачів. Влада декларує загальні пріоритети про дотримання прав людини та наближення в цьому напрямку до світових стандартів, але, на жаль, кількість випадків тиску аж ніяк не зменшується.

«Такий тиск може відбуватись з використанням юридичних механізмів (заведенням кримінальних чи адміністративних справ), або у інший спосіб (підпал авто, погрози, дискредитація, залякування, побиття, пошкодження майна)», – коментує ситуацію співкоординаторка проекту від Асоціації УМДПЛ Ганна Рожкова.

Безпека для громадських активістів є важливою складовою їх діяльності. Для того аби захищати інших – потрібно знати як захистити себе.

«Безпека – це завжди комплекс дій. Ми підготували digital-інструменти, які навчать як діяти в критичних ситуаціях та повідомлять ваших близьких, що ви в небезпеці», – наголошує співкоординаторка від громадської організації «ЗахисТИ» Анастасія Семка.

В рамках проекту «Посилення системи захисту активістів» розроблено такі digital-інструменти, які допомагатимуть громадським активістам в питаннях безпеки:

* Онлайн-додаток «Твоя безпека». Один натиск кнопки на смартфоні і додаток надсилає геолокацію вибраним довіреним контактам, зберігає фото- та відеоматеріали, зроблені за допомогою додатку, на захищений сервер.

* Чат-бот в Телеграмі Activist’s advisor. Надає короткі чіткі відповіді як діяти активісту коли йому загрожує небезпека і як реагувати на погрози.

* Онлайн-курс «Громадський активізм: без пошкоджень та проваджень». Провідні експерти розкажуть як активісту себе убезпечити.

* Карта зафіксованих випадків тиску на активістів та журналістів із геолокацією.

Всі продукти знаходяться на сайті проекту «Посилення системи захисту активістів»: http://activist-protection.umdpl.info

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: 0507058672

Онлайн-курс «Громадський активізм: без пошкоджень та проваджень» створений Асоціацією УМДПЛ та громадською організацією «ЗахисТИ» у рамках проекту «Посилення системи захисту активістів» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program.

Новини

Бути активним без вигорання

Професійне та емоційне вигорання — це синдром, який розвивається на фоні хронічного стресу і призводить до загального виснаження організму людини. Останніми роками розширился не тільки кількість симптомів вигорання, але і збільшився перелік професій представники яких схильні до небезпечного синдрому вигорання. Це соціальні робітники, лікарі, вчителі, консультанти та працівники громадського сектору.
Наші партнери центр АХАЛАР мають важливий соціально-корисний проект по навчанню тренерів проти вигорання. Метою проєкту є актуалізація теми професійного та емоційного вигорання серед працівників громадського сектору. Ми ділимося тематичними напрацюваннями наших партнерів, як одним з результатів по завершенню проєкту “Працювати інтенсивно без вигорання”.

Вигорання на роботі – біда 21-го століття. На тлі стрімкого науково-технічного і гуманітарного розвитку суспільства життя від нас вимагає щораз більшої віддачі душевних сил і енергії. До ризику вигорання схильні переважно представники допомагаючих професій: лікарі, психологи, соціальні працівники, а також представники суміжних професій, які працють з людьми: педагоги, юристи, правозахисники, рятувальники, журналісти, інші. Ця брошура є коротким путівником для того, щоб зберігати працездатність і розвивати навички стійкості до життєвих незгод та йти в ногу з прогресом людства.

 

 

http://ehrh.org/1.Ukr_methodologi.pdf

http://ehrh.org/1.Russian_methodologi.pdf

http://ehrh.org/1.Georgian_methodologi.pdf

http://ehrh.org/1.English_methodologi.pdf

 

 

Життя в сучасному соціумі вимагає від нас щораз більше уваги й зайнятості. Ми розриваємося між роботою, навчанням, обов’язками і домашніми клопотами. А постійний стрес не залишає шансів на те, щоб ми встигали відновлюватися і відчували задоволення від життя. Саме таким чином ми можемо опинитися заручниками синдрому вигорання. Особливо це стосується хелперів, інакше кажучи, людей, які прагнуть допомогти іншим людям. Для того, щоб впоратися із “таємним ворогом” 21 століття, потрібно бути обізнаним і навченим. У цій брошурі експерти постаралися підготувати інформацію для тих, хто хотів би змоделювати тренінг із профілактики вигорання і провести його в своїй організації, колективі або співтоваристві. Особливо це стосується педагогів і тренерів.

 

 

http://ehrh.org/2.Ukr_methodologi.pdf

http://ehrh.org/2.Russian_methodologi.pdf

http://ehrh.org/2.Georgian_methodologi.pdf

http://ehrh.org/2.English_methodologi.pdf

Новини

Акція підтримки

Місто Чернігів стало десятим і заключним містом України в регіональному турі громадської організації Центр прав людини ZMINA на підтримку українських політичних ув’язнених “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ”.

Акція підтримки розпочалася проведенням прес-конференції на якій були присутні ключові спікери заходу:

Дар’я Свиридова, юристка Української Гельсінської спілки з прав людини;

Ільмі Умеров, колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу;

Муміне Салієва, дружина політв’язня Сейрана Салієва;

Ісмаїл Рамазанов, колишній політв’язень;

Іван Голод, активіст кампанії #SaveOlegSentsov;

Прес-конференцію розпочала Дар’я Свиридова, яка зазначила про важливість проведення таких акцій підтримки. Вона акцентувала увагу на 86-ти незаконно ув’язнених українців, які знаходяться у РФ. “86 політв’язнів досі утримуються у тюрмах РФ та в окупованому Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Людей переслідують за національною ознакою, релігійні та політичні погляди і громадянську позицію. Є й такі, кого звинуватили у плануванні “диверсій”, “терактів” – щоб створити картинку “українського ворога” для російської пропаганди. Ця акція також проводиться, щоб привернути увагу на те, що ми мало говоримо в Україні про життя в окупації”, – розповідає Дар’я Свиридова.

Ільмі Умеров, активіст кримськотатарського народу, який не підтримував проведення референдуму у Криму і відкрито про це говорив був заарештований та звинувачений у публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. “Нажаль викрадення людей, облави, обшуки у Криму стали буденністю кримських татар. Більшість політв’язнів – це кримські татари і після окупації кримськотатарський народ зазнав масових переслідувань, роботу Меджлісу було заборонено, а багато активістів потрапили за грати”, розповів Ільмі Умеров.

Ісмаїл Рамазанов, колишній політв’язень. Він допомагав сім’ям постраждалих після обшуків та затримань, фільмував стріми у соціальних мережах безпосередньо самих затримань та проведення засідань судів над постраждалими, підтримував територіальну цілісність України і говорив про це, також був неодноразово затриманий спецслужбами РФ. “Будь що сказане може бути використане проти вас. Після затримання я мовчав, а вони намагалися записати мій голос. Я зрозумів, що вони хочуть змонтувати аудіо для подальшого звинувачення. Після тортур і побиття я попросив допомогу лікаря і під час консультації з лікарем вони мене записували. Мене попередили, якщо я буду скаржитися до вищих інстанцій, то мої родичі мене втратять”, поділився Ісмаїл Рамазанов.

Він розказав про те, що кримські активісти допомагали харчуванням незаконно затриманим українським морякам. І зазначив, що громадянська журналістика є небезпечною у Криму. Адже поширення інформації про обшуки та незаконні затримання через пости та відео у соціальних мережах це чи не єдиний спосіб розповісти українцям про ситуацію у Криму. “Зараз на материковій Україні я поширюю інформацію про ситуацію у Криму і таким чином підтримую кримськотатарське населення”, відмітив Ісмаїл Рамазанов.

Муміне Салієва, дружина політв’язня поділилася історією затримання свого чоловіка, який займався громадською діяльністю. У травні 2016 року коли у Бахчисараї розпочався рейд, він побіг до мечеті і через мікрофон поінформував населення про те, що в домівках кримських татар йдуть обшуки і закликав не залишатися осторонь. Його затримали. Пізніше за свою громадянську активність він отримав звинувачення у тероризмі. “З 2014 року життя кримчан кардинально змінилося. Люди почали зникати безвісти, людей почали заарештовувати і катувати. Почалася дискримінація за національною ідентичністю, релігією та іншими ознаками. Є такий вислів: “Коли настає ніч – з’являються зірки, коли настають труднощі –з’являються справжні чоловіки” і тоді у нас з’явилося об’єднання “Кримська солідарність”. Ця група займається такими напрямками, як журналістика і висвітлення подій під час судових процесів та блок взаємодії з сім’ями затриманих, а саме побутова допомога. Ми з чоловіком займали активну позицію в житті кримськотатарської спільноти і після початку репресій протягнули руку допомоги постраждалим сім’ям, стали відвідувати судові процеси, писати про переслідування на своїх сторінках у соціальних мережах. Після того, як заарештували і мого чоловіка, я включилася у правозахисну діяльність ще більше”, – розповідає Муміне Салієва.

Іван Голод, активіст кампанії #SaveOlegSentsov зазначив що, незважаючи на те, що Олега Сенцова звільнено активісти акції продовжують боротьбу за звільнення решти політв’язнів. Він розповів про акції підтримки, інформування до міжнародних організацій та марафони написання листів. “Кожен з в’язнів заслуговує на підтримку і чекає таку підтримку. Ми проводимо акції щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми. Як казав Олег Сенцов “Пишіть листи – їх дуже чекають”, розповів Іван Голод.

На проспекті Миру активісти встановили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич, тобто українських політичних в’язнів, які знаходяться в Росії та окупованому Криму. У деяких капканах знаходяться речі, які символізують особистий одяг та взуття бранців Кремля. До кожного капкану прикріплений залізний ланцюг з біркою “Сделано в Кремле”.

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

#FreePoliticalPrisoners