Освітній дім прав людини — Чернігів приймає заявки на участь в Програмі психосоціальної реабілітації, яка спрямована на розвиток навичок роботи зі стресом і травмою.

Запрошуємо подавати заявки на участь в Програмі психосоціальної реабілітації Освітнього Дому прав людини — Чернігів.

Не пропустіть цю можливість вивчити методи психологічної реабілітації та набути навичок, які допоможуть вам впоратися зі стресом та підтримувати інших. Заповніть заявку та приєднуйтесь до нас в цьому цінному досвіді та можливості відновити свої власні ресурси!

Програма призначена для громадських активістів/ок, волонтерів/ок, лідерів/ок громад, представників/ць меншин, журналістів/ок та правозахисників/ць, які працюють як у груповому, так і в індивідуальному форматі з людьми, які пережили насильство та війну.

📌 Для участі необхідно заповнити заявку.

Після заповнення заявки пройти відбір та отримати лист-підтвердження участі. Заявки приймаються до липня.

Під час програми будемо зосереджуватися на таких аспектах:

• Стійкість до стресу і тривоги: ви дізнаєтеся про ефективні стратегії саморегуляції, засоби зняття стресу та підтримки свого фізичного й емоційного стану, а також навчитеся практичним технікам, які допоможуть вам стати стійкішими до стресових ситуацій;
• Робота з травмованими людьми: ви отримаєте знання та навички, які допоможуть вам працювати з людьми, які пережили травму, навчитеся допомагати їм відновлювати здатність приймати рішення і діяти. Розглядатимуться підходи до роботи з внутрішніми ресурсами та активами, що допоможуть підтримати їх у процесі відновлення;
• Підтримка українського суспільства: ви дізнаєтесь про способи та засоби, якими ви можете підтримати інших у складний період, щоб зміцнити внутрішню солідарність та почуття єдності;
• Індивідуальні психологічні консультації: протягом програми, є можливість отримати допомогу від спеціаліста, де ви зможете відкрито обговорювати свої проблеми та виклики з професіоналом;
• Активний день відпочинку;
• Заходи фізичної та психологічної реабілітації.

📎 Тренерки:

• Надія Локоть — психологиня міжнародних проєктів Libereco – FENIKS, People in Need, тренерка програм реабілітації, ведуча тренінгів. Учасниця довгострокової програми підготовки травмотерапевтів в методі Somatic Experiencing. Працює в гештальт та тілесно-орієнтованих підходах в напрямку подолання травми та стресу. З 2019 року працює з активістами та правозахисниками, надає підтримку в подоланні наслідків психотравм, пов’язаних з насиллям.
• Ольга Ульдюкова — психологиня міжнародних проєктів Libereco – Feniks Trauma Support. Учасниця довгострокової програми підготовки травмотерапевтів в методі Somatic Experiencing. З 2015 року працює в індивідуальному консультуванні з використанням тілесно-орієнтованих підходів. З 2016 року проводить групи з танцювально-рухової терапії.

🗓️ Програма буде проходити з 04 по 10 серпня (7 днів).

📍 Місце проведення та проживання — Чернігівська обл., с. Количівка.

УВАГА! Кількість місць для участі обмежена. Учасники повинні бути присутніми всі дні, з 04 по 10 серпня.
Організатори забезпечують харчування, проживання, а також компенсують транспортні витрати до місця проведення Програми й у зворотному напрямку (витрати на проїзд буде компенсовано за умови надання відповідних проїзних документів в обидві сторони та в межах вартості проїзду рейсовим автобусом або поїздом в межах ціни купе або 2-го класу Інтерсіті).

Програма психосоціальної реабілітації функціонує за підтримки в межах проєкту «Підтримка активних громадян під тиском в Україні», який реалізовує Освітній Дім прав людини — Чернігів у співпраці з ZMINA. Центр прав людини за фінансової підтримки European Union in Ukraine. А також експертного супроводу Libereco – Partnership for Human Rights. Зміст Програми психосоціальної реабілітації є виключною відповідальністю Освітнього Дому прав людини — Чернігів та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Від початку повномасштабного вторгнення Освітній дім прав людини — Чернігів долучився до документування воєнних злочинів. Команда документування організації реалізувала з грудня 2023 по травень 2024 років проєкт “Документування воєнних злочинів на Чернігівщини” завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Права людини в дії», яку виконує Українська Гельсінська спілка з прав людини. 

Чому необхідно документувати воєнні злочини?

Документувати воєнні злочини вкрай важливо, адже від 24 лютого 2022 року їх кількість збільшилася в сотні разів. Офіс Генерального прокурора України повідомляє про 132 012 зареєстрованих воєнних злочини за ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни) в період з лютого 2022 року по травень 2024 року. За результатами їх досудового розслідування лише у 254 кримінальних провадженнях особам вручено повідомлення про підозру та 104 кримінальні провадження направлено до судів з обвинувальним актом. 

У січні-квітні 2024 року Освітній дім прав людини — Чернігів здійснив моніторингові виїзди до 11 населених пунктів Чернігівської області, які постраждали від неправомірних дій російських військових.  Це села Левковичі, Левоньки, Льгів, Пакуль, Політрудня, Пекурівка, Іванівка (Семенівська громада) Припутні, Мартинівка, Рубанка та місто Семенівка. Було задокументовано 500 ймовірних вчинень воєнних злочинів як під час перебування населених пунктів під окупацією, так і після її завершення. Всього було опитано 69 свідків та потерпілих, які, зокрема, мали можливість отримати юридичну та психологічну допомогу.

Найбільш поширеними різновидами воєнних злочинів, ймовірно вчинених на території Чернігівщини, є умисне спрямування нападів на цивільне населення та цивільні обʼєкти, умисне вчинення непропорційного нападу, умисне вбивство, катування або нелюдське поводження, незаконне позбавлення волі, широкомасштабне знищення та привласнення майна, використання практики живих щитів. 

Усі наведені у Звіті випадки, що містять ознаки воєнних злочинів, були описані документаторами Освітнього дому зі слів очевидців. Від усіх учасників опитування отримано інформовану згоду. Інформацію, описану у Звіті, свідки надали добровільно, без жодного примусу. 

Збір і збереження такої інформації сприятиме притягненню винних осіб до індивідуальної кримінальної відповідальності в національних та міжнародних судах, а також встановленню права на правду для постраждалих осіб. 

Освіта — запорука розвитку та покращення стану документування в Україні

За час реалізації проєкту проведено три тренінги.
27 грудня 2023 року — онлайн тренінг з ефективної та нетравматичної комунікації зі свідками та потерпілими під час документування воєнних злочинів. Учасники вебінару покращили свої знання щодо спілкування з потерпілими та свідками воєнних злочинів та в подальшій роботі з документування можуть застосовувати отримані навички на практиці.

28-29 лютого 2024 року відбувся тренінг “Вибухотехніка й тактична медицина під час документування воєнних злочинів”. Тренінг був розділений на дві частини: перша проходила 28 лютого на тему вибухотехніки, наступного дня проведена друга частина на тему тактичної медицини. Зразки вибухових пристроїв та снарядів, надані учасникам тренінгу криміналістичною лабораторією НДЕКЦ дали змогу краще візуально ознайомитись з предметом дослідження. Завдяки цьому, під час документування воєнних злочинів документатори краще розумітимуть принципи дії та уражаючі властивості різних типів боєприпасів. Ці знання важливо мати також при аналізі зібраних матеріалів та підготовці аналітичних звітів.

27 травня 2024 року проведено тренінг на тему “Документування воєнних злочинів: забезпечити невідворотне покарання”. На тренінг з різних міст приїхали: правозахисники, громадські активісти, що займаються документуванням, адвокати, працівники правоохоронних органів та науковці. Завдяки чому підвищили свою професійну компетентність, що важливо для ефективної роботи. Навчання дієвим методикам опитування є важливим, тому, що правильне документування воєнних злочинів збільшує шанси на притягнення злочинців до відповідальності, адже враховуються багато важливих аспектів. Розуміння різних практик документування, зокрема, процесуального інтерв’ю дозволяє документатору підходити індивідуально до кожного свідка і підлаштовуватися під конкретний кейс. 

Під час останньої сесії тренінгу розібрали тему насильницьких зникнень цивільних та військових людей, що пов’язані з війною. Знання допоможуть документаторам краще фіксувати цей тип воєнного злочину, адже він має свої особливості та додаткові застереження, перш за все, пов’язані з тим, що зникла людина могла потрапити на територію РФ (наприклад, в полон).

Моніторинг відкритих джерел та OSINT-розвідка

За час діяльності проєкту підготовлено 10 довідок з моніторингу відкритих джерел. 47 спеціалізованих щодо персон російських військових, які направлено до ГУНП в Чернігівській області. Ці довідки були використані для підготовки до моніторингових поїздок, верифікації даних про вчинені воєнні злочини, пошуку свідків та написання ґрунтовного аналітичного звіту з документування. 

Протягом всього періоду діяльності проєкту здійснювалася OSINT-розвідка, завдяки чому вдалося ідентифікувати 47 російських військових, які, ймовірно перебували на території Чернігівської області та вчиняли воєнні злочини. Інформацію направлено до ГУНП в Чернігівській області.

В ході реалізації проєкту також вдалося опублікувати статтю “Воєнні злочинці 74 ОМСБр РФ на Чернігівщині”. Команда документування Освітнього дому прав людини — Чернігів зібрала інформацію про деяких військовослужбовців 74 ОМСБр, які ймовірно причетні до вчинення воєнних злочинів на території Чернігівської області у лютому-квітні 2022 року. Окрім того, в статті йдеться про підготовку до вторгнення, структуру підрозділу, підозри, видані українськими правоохоронними органами військовим цієї бригади та прізвища командирів, що з високою ймовірністю причетні до обстрілів артилерією Чернігова.

Окрім того, регулярно здійснювалося інформаційне висвітлення результатів моніторнгових поїздок до населених пунктів.

“Трибунал для Путіна”

Документаторами в рамках проєкту було внесено до бази даних “Трибунал для Путіна” 500 епізодів ймовірних воєнних злочинів. Ця діяльність відбувається у співпраці з партнерською організацією “MART”. Зареєстровано 286 епізодів про знищення або пошкодження майна щонайменше у 27 окремих епізодах обстрілів що мають ознаки вчинення воєнних злочинів, 18 епізодів про навмисне вбивство цивільних людей зі стрілецької зброї, 22 епізод про нанесення тілесних пошкоджень цивільним особам, 5 насильницьких зникнень людей, 11 катувань чи нелюдського поводження із цивільними, чи військовими, 28 епізодів про загибель та 27 по пораненнях цивільних людей внаслідок обстрілів, 37 епізодів розграбування та захоплення цивільних об’єктів, 13 епізодів мінування території та підриву цивільних осіб, 2 епізоди зґвалтування та інші.

Моніторинг судових рішень

Створено реєстр судових справ (рішень) щодо воєнних злочинів, вчинених на території Чернігівської області. Юрист Освітнього дому прав людини — Чернігів здійснив моніторинг судового розгляду 11 кримінальних проваджень, відвідавши 32 судові засідання щодо вчинення воєнних злочинів військовослужбовцями Російської Федерації (порушення законів та звичаїв війни). Після кожного судового засідання монітор писав довідку з коротким викладом процесу судового розгляду. Проаналізувавши 32 судові засідання, на яких був присутній наш юрист, ми зробили висновки, що:

• судовий розгляд здійснюється загалом оперативно, перенесення засідань відбувається у виключних випадках;
• судами забезпечено право на публічний розгляд справ. Разом з тим, зацікавленість медійних ініціатив, громадських організацій чи активних громадян до процесів була дуже низькою;
• помічено шаблонність пред’явлених обвинувачень по усіх кримінальних провадженнях. Фактичним обставинам справи та опису складу злочину приділено значно менше уваги ніж контекстуальній складовій та передумов вчиненого злочину;
• враховуючи що усі провадження розглядались “in absentia”, якість роботи призначеного захисника має першочергове значення для забезпечення права на захист. В усіх досліджених провадженнях ефективність захисників була на дуже низькому рівні та зводилась до формальної участі. Ця обставина впливає і на незабезпечення рівності сторін в процесі доказування;
• у більшості кримінальних проваджень доказова база, на думку команди проєкту, була не достатньою для доведення вини поза розумним сумнівом.

 За результатами проєкту створено Звіт з документування воєнних злочинів на Чернігівщині, що описує діяння російських військових, які містять ознаки воєнних злочинів за Римським статутом МКС і охоплюються щонайменше 12 складами  злочинів, переліченими у статті 8. Звіт містить опис виїздів команди та містить інформацію щодо перебігу окупації та бойових дій у 11 населених пунктах Чернігівської області, а також опис інцидентів, які мають ознаки воєнних злочинів.

Команда Освітнього дому прав людини — Чернігів висловлює вдячність за підтримку Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та Українській Гельсінській спілці з прав людини. А також нашим партнерам: Громадській організації “MART” та інтернет-виданню “Челайн”.

Реалізація проєкту “Документування воєнних злочинів на Чернігівщині” стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені в цьому Звіті, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за зміст Звіту несуть виключно автори.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів і допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки й економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоровʼя та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків із громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт http://www.usaid.gov/ukraine або на Фейсбук-сторінку https://www.facebook.com/USAIDUkraine. 

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 821 день повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 4371 епізод за весь період та 20 епізодів, зафіксованих у травні 2024 р.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 760 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також дії вибухових пристров різних видів загинуло щонайменше 600 осіб, було поранено щонайменше 725 людей.

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

ЗС РФ вдень 14 травня 2024 року зі ствольної артилерії та міномета обстріляли село Грем’яч Новгород-Сіверської громади. Внаслідок обстрілу загинув місцевий житель.

Удень 18 травня 2024 року росіяни завдали ударів по прикордонній Семенівській громаді на Чернігівщині. Внаслідок атаки поранення отримав місцевий житель 1965 року народження. Його госпіталізували до лікарні.

Російські війська близько 11-ї години 13 травня 2024 року касетними боєприпасами обстріляли місто Сновськ на Чернігівщині. Внаслідок обстрілів поранені троє людей — 39-річна жінка та двоє чоловіків, 72-річний та 51-річний.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 6130 об’єктів цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

У ніч із 26 на 27 квітня 2024 року росіяни обстріляли одне з сіл Новгород-Сіверського району. Під вогонь потрапила пожежна частина.

Вранці 30 квітня 2024 року росіяни безпілотниками поцілили по будівлі зернового складу в одному з сіл Новгород-Сіверської громади на прикордонні Чернігівщини.

1 травня 2024 року зафіксовано 4 вибухи з FPV дронів на території Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Був пошкоджений вантажний автомобіль.

2 травня 2024 року у напрямку села Леонівка зафіксовано чотири приходи з FPV-дронів та 19 приходів, ймовірно з міномета калібру 120 мм. Внаслідок обстрілу сталося загоряння двох нежитлових будівель.

9 травня 2024 року за інформацією ОК Північ один вибух зафіксували (прихід, ймовірно FPV-дрон) в районі села Лука Сновської громади. Внаслідок обстрілу пошкоджено приватний будинок, автомобіль АЗЛК – 412.

13 травня 2024 року російські війська близько 11-ї години касетними боєприпасами обстріляли місто Сновськ на Чернігівщині. Пошкоджень зазнали автомобілі.

Станом на ранок 14 травня комісія з фіксації збитків задокументувала пошкодження 30 будівель.

13 травня 2024 року на прикордонні Чернігівщини росіяни атакували цивільну інфраструктуру безпілотниками. Пошкоджено будівлю місцевої пожежної частини та газорозподільчий пункт в одному з сіл Новгород-Сіверської громади.

15 травня 2024 року у напрямку села Сутоки — зафіксовано один прихід, ймовірно, FPV-дрон та 24 приходи, ймовірно, з РСЗВ. Внаслідок обстрілу виникла пожежа у двох господарствах, де ніхто не проживав: загорілися обидва будинки і дві господарчі будівлі. Пожежу локалізували та ліквідували.

18 травня2024 року вибух FPV дрон біля населеного пункту Новгород-Сіверської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок вибуху пошкоджено господарчу будівлю та автомобіль.

18 травня2024 року 4 вибухи з РСЗВ по населеному пункту Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу пошкоджено нежилий двоповерховий багатоквартирний будинок та будівля недіючого дитячого садка.

Близько 14-ї години 25 травня 2024 року російські війська в районі Чернігова завдали ракетного удару. Внаслідок удару була пошкоджена господарська будівля. )

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області трапилися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що протягом останнього місяця зс рф ведуть щоденні обстріли як прикордонних територій Чернігівської області, так і самого м. Чернігів. Фіксуються ДРГ, ворог застосовує для обстрлілів артилерію, міномети, РСЗВ, побільшало атак за добомогою БПЛА, пусків ракет із гелікоптерів та літаків тощо – все це неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпеченя, людських втрат серед цивільного населення.

Загалом за останній місяць від ворожих обстрілів пошкоджено 3 об’єкти інфраструктури життєзабезпечення, 5 автомобілів, 1 об’єкт підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, 40 будівель житлово-побутового призначення, 1 освітньо-виховний заклад; 1 людина загинула, щонайменше 5 отримали поранення.

Основне фото: Поліція Чернігівської області

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Аналіз підготував координатор громадської приймальні УГСПЛ в м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ», Дмитро Науменко

Якщо у вас є ідея невеликого проєкту, який ви хочете реалізувати і який відповідає меті нашого конкурсу і його пріоритетам, – надсилайте заявку!

Для чого ми проводимо цей конкурс?

Ми хочемо підтримати ініціативи лідерів громадсько-активних спільнот, спрямовані на розвиток потенціалу, просування та захист прав людини, психосоціальну та фізичну реабілітацію.

У які терміни можна подати заявку? 

Проєктні заявки можуть подаватись на постійні основі, але не пізніше 10 липня 2024 року. 

У який період мають бути реалізовані проєкти?

Проєкти, що пройдуть конкурсний відбір та будуть рекомендовані до фінансування, мають бути реалізовані до 30 серпня 2024 року. 

Яким є максимальний розмір гранту? 

Максимальний розмір гранту на один проєкт – еквівалент 1300 євро.  

Хто може взяти участь у конкурсі?

Участь у конкурсі можуть взяти лідери громадсько-активних спільнот: ветерани, волонтери, представники та представниці уразливих груп, меншин, правозахисники та активісти громадянського суспільства.

Якими є пріоритети конкурсу?

• розвиток потенціалу команди / організації;
• просування та захист прав людини, 
• психосоціальна реабілітація; 
• фізична реабілітація;
• громадянська журналістика;
• освіта в сфері прав людини.

Якою є процедура подання проєктів?

Кожен учасник(ця) чи група учасників(ць) мають право подати декілька проєктів на розгляд, при цьому координатором(-кою) проєкту можуть виступити тільки в одному проєкті. 

Для подання заявки необхідно заповнити форму, до якої додати заповнені Заявку, робочий план та бюджет проєкту, які можна завантажити за цим посиланням.

Консультації в процесі затвердження та реалізації проєктів

Після оголошення результатів конкурсу переможцям надається ментор для консультаційної підтримки та вдосконалення їхніх проєктних заявок, супутніх документів, а також менторської підтримки в подальшій реалізації проєкту та стажування, під час якого буде надаватися стипендіальна підтримка. 

Оцінювання проєктів

Оцінювання та відбір проєктів, поданих на конкурс, проводитиметься конкурсною комісією, що складатиметься з експертів і представників Дому та партнерів проєкту. Оцінювання та відбір будуть проводитись протягом надходження заявок за такими критеріями оцінювання: 

• відповідність  пріоритетам конкурсу;
• конкретність, досяжність та результативність заходів, запланованих проєктом;
• спроможність заявників успішно реалізувати проєкт за допомогою наданих ресурсів та у визначений термін;
• обґрунтованість запланованих витрат та необхідних ресурсів у співвідношенні до очікуваних результатів;
• промоція та сталість результатів проєкту.

Результати конкурсу будуть повідомлятись учасникам протягом 10-х робочих днів після надходження заявки.

Конкурс проводиться в межах проєкту «Підтримка активних громадян під тиском в Україні», який реалізовує Освітній Дім прав людини — Чернігів у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст Конкурсу є виключною відповідальністю Освітнього Дому прав людини — Чернігів та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Команда документування Освітнього дому прав людини — Чернігів зібрала інформацію про деяких військовослужбовців 74 ОМСБр, які ймовірно причетні до вчинення воєнних злочинів на території Чернігівської області у лютому-квітні 2022 року. Про підготовку до вторгнення, структуру підрозділу, підозри, видані українськими правоохоронними органами військовим цієї бригади та прізвища командирів, що з високою ймовірністю причетні до обстрілів артилерією Чернігова. 

Про все це у статті.

“Зелені чоловічки” Донбасу

74 ОМСБр (повна назва — 74-та окрема гвардійська Звенигородсько-Берлінська ордена Суворова 2 ступеня мотострілецька бригада) є збройним механізованим формуванням військ Російської Федерації. Входить до складу 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу. Дислокується у місті Юрга, Кемеровської області. Саме звідси, більше як за 3,5 тис. км від Чернігівської області, бригада прибула задля військового вторгнення на територію України в лютому 2022 року.

Мапа ілюструє місце дислокації 74 ОМСБр в Російській Федерації та місце, звідки бригада здіснювала вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

Відомо, що бригада брала участь у військових діях на території українського Донбасу ще з 2014 року. Зокрема, одне із джерел зазначає, що військовим цієї бригади було заборонено розголошувати інформацію щодо приналежності до 74 ОМСБр та РФ в цілому. Ймовірно, це пов’язано із розумінням незаконності інтервенції російської сторони на територію України. 

Також військові 74 бригади мають досвід війни в Сирії.

Навчання у Єльні й підготовка до вторгнення 

У квітні 2021 року аналітики Інституту вивчення війни звернули увагу на прискорення руху сухопутних військ РФ поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Російські військові перекинули велику кількість бойових частин із декількох військових округів, підрозділи бойового забезпечення та забезпечення бойової служби до позицій на українському кордоні або поблизу нього, в Крим, а також в Білорусь. Згодом більшість із цих підрозділів повернулися на місця базування після навчань у квітні та вересні 2021 року, але не всі. Найпомітнішим було розгортання підрозділів 41-ї загальновійськової армії, яка зазвичай базується поблизу Свердловська.

 Сили 41 армії складали підрозділи 35-ї та 74-ї окремих гвардійських мотострілецьких бригад, 6-го танкового полку 90-ї гвардійської танкової дивізії та 120-ї артилерійської бригади разом із ракетними установками «Іскандер», 119-ї ракетної бригади. В квітні ця зведена група військових проводила навчання в Погоново (РФ), однак у жовтні та листопаді вони перемістилися з Погонового на новий навчальний полігон у Єльні поблизу Смоленська в Росії та білоруського кордону, де поставили свою техніку без проведення анонсованих раніше навчань. Окрім того, до складу 41 армії входить  61-а бригада ППО та 10-й ядерний, хімічний і біологічний полк оборони.

У 2021 році 74-а мотострілецька бригада в Єльні налічувала не менше 2 батальйонно-тактичних груп. Військові 74-ї мотострілецької бригади спостерігалися у Новосибірську при розгортанні в напрямку України з Юрги, станом на 2 квітня 2021 р. Окрім аналітиків Інституту вивчення війни, про військові навчання у Єльні згадують і полонені російські військові, наприклад, розвідник Буйнічев Костянтин Сергійович.

Управління 74-ї окремої мотострілецької бригади складається з таких структурних одиниць: 

Управління
батальйон управління (зв’язку)
батарея управління і артилерійської розвідки (начальник артилерії)
взвод управління і радіолокаційної розвідки (начальник ПВО)
взвод управління (начальник розвідувального відділення)

Мотострілецькі батальйони
1-й мотострілецький батальйон
2-й мотострілецький батальйон
3-й мотострілецький батальйон

Підрозділи вогневої підтримки
танковий батальйон
1-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
2-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
реактивний артилерійський дивізіон
протитанковий артилерійський дивізіон
зенітний ракетний дивізіон
зенітний ракетно-артилерійський дивізіон

Розвідувальні підрозділи
розвідувальний батальйон
рота БПЛА

Інженерні підрозділи
інженерно-саперний батальйон

Підрозділи РХБЗ
рота РХБЗ (війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту)

Підрозділи забезпечення
ремонтно-відновлювальний батальйон
батальйон матеріального забезпечення
комендантська рота
медична рота

Підрозділ підготовки й навчання
взвод інструкторів
взвод тренажерів

Додаткові підрозділи
полігон
оркестр

У лютому 2022 року ці військові підрозділи були сконцентровані на північному кордоні Чернігівської області. Відомо, що вони заходили зі сторони Білорусі. Наприклад, через прикордонні села Ільмівку та Деревини. Рух військових 74 ОМСБр зафіксовано також на ділянці Чернігів-Ріпки, кудою пролягав один з транзитних маршрутів. Окрім того, документи військових 74 бригади, ремонтно-відновлювального батальйону знайдено в Городні, що свідчить про перебування його в місті та, ймовірно, рух дорогою від білорусько-українського кордону вглиб Чернігівської області через Городню або в зворотньому напрмку, коли російські війська відходили.

Фото документу, знайденого у Городні

Фото документу, знайденого у Городні. Зворотня сторона.

Військові 74 ОМСБр окупували населені пункти переважно на захід від Чернігова, зокрема розташовувалися у північно-західному та південно-західному напрямках. Намагалися обійти та заблокувати місто Чернігів з півдня.

74 ОМСБр на території Чернігівської області

За даними, зібраними командою документування Освітнього дому прав людини — Чернігів, військові 74 ОМСБр перебували у понад 20 населених пунктах Чернігівської області. Ці дані також підтверджені досудовими розслідуваннями кримінальних проваджень про вчинення російськими військовими воєнних злочинів,  деякі військові отримали підозри.

Нині відомо про щонайменше 7 підозр щодо російських військових 74 ОМСБр, що вчинили воєнні злочини на території Чернігівщини. Наводимо їх короткий опис.

Лукашівка. 10 березня 2022 року, наступного дня після початку окупації Лукашівки, батальйон 74 ОМСБр, яким командував майор Коблік Данило, незаконно затримав та допитував 3 цивільних людей та ще військовослужбовця Збройних Сил України. Варто зауважити, що не всі цивільні були повнолітні, що потрапили до катівні, облаштованої в гаражі. Під час допиту російський військовий Данило Коблік вистрелив двічі — в груди та живіт українському військовому, що на той момент перебував у полоні підрозділу та не становив загрози російським військовим. Чоловік помер на місці. Під час допиту 3-х цивільних людей Коблік катував їх: бив, імітував страту, стріляв над головою.

Слобода. 6 березня 2022 року в селі Слобода військовослужбовець 74 ОМСБр Петро Базаров разом зі своїм колегою із 35 бригади Євгенієм Басовим та іншими військовослужбовцями (наразі не ідентифіковані) вчинили воєнний злочин на території Чернівської області. Вони затримали цивільного чоловіка, відвезли до будівлі місцевого магазину, катували його та погрожували підпалити, обливши уайт-спіритом.

Сибереж. 02 березня 2022 року Олексій Улецький, військовослужбовець 74-ї окремої мотострілецької бригади збройних сил російської федерації стріляв по двох цивільних людях. У результаті одну людину поранено в плече осколком боєприпасу. 

Слобода та Шестовиця. 28 лютого 2022 військовослужбовці ЗС РФ, зокрема 74-ої бригади, в складі якої перебував Акініязов Езіз тимчасово зайняли с. Шестовиця. 

06 березня 2022 року військовослужбовці ЗС РФ, перебуваючи в с. Слобода затримали цивільну людину, адже хотіли отримати інформацію про можливу співпрацю із ЗСУ. Під час затримання чоловіку у декількох місцях зламали руку. Попри це, його доставили на територію господарства в с. Шестовиця, де Акініязов Е.К. незаконно утримував його і катував. Чоловік був зв’язаний дротами, руки зведені за спину, навіть вночі при морозі, без можливості піти до туалету та без доступу до медичної допомоги. Крім того, Акініязов приставляв ствол автомата до скроні та рота, водив ножем по обличчю, погрожував вбити.

Деснянка. 08 березня 2022 року військовослужбовець ЗС РФ Колчаков Дмитро перебував у селі Деснянка. Дорогою рухався автомобіль, у салоні перебували троє цивільних людей. Колчаков вистрелив не менше 8 разів у автомобіль, внаслідок чого цивільна людина отримала поранення та чисельні переломи кісток.

Андріївка та Пакуль. Армен Абгарян один із перших був ідентифікований та отримав підозру серед воєнних злочинців, що окуповували Чернігівщину. Він на початку повномасштабного вторгнення командував 7 зведеною стрілецькою ротою 74-ї бригади. 20 березня 2022 року військовослужбовці цього підрозділу окупували села Андріївка та Пакуль. 

Через декілька днів, 24 березня, російські військовослужбовці затримали двох цивільних чоловіків, в різний час. Їм зв’язали руки, закрили очі та перемістили до підвалу приміщення Пакульського лісництва. Чоловіків били, намагаючись дізнатися інформацію про ЗСУ. Наступного дня на так званий допит прийшов командир Абгарян. Не дізнавшись інформації про ЗСУ, Абгарян одному з чоловіків прострелив руку та ногу, вистріливши двічі. По іншому вистрелив тричі: в плече, щоку та в губи..

Пізніше за наказом Армена Абгаряна в Андріївці пограбували базу відпочинку «Андріївські озера». Саме він керував цим процесом і погрожував розправою цивільним людям, які на той момент перебували на території цієї бази

Мапа ймовірних місць перебування військових 74 ОМСБр

Загалом по Чернігівській області відомо більше як про 50 підозр щодо російських військових різних підрозділів.

Інші джерела

Перебування військових 74 ОМСБр на території Чернігівської області можна підтвердити також і через наявність інформації про загиблих військовослужбовців з російських джерел. Наприклад, молодший сержант, механік-водій роти Ідт Констянтин Олександрович, загинув 23 березня 2022 року в селі Слобода Чернігівської області.

Відомо і про молодшого сержанта Шкулепова Андрія, котрий був учасником бойових дій у перші дні повномасштабного вторгнення. Російський інформаційний ресурс “Статьи” зазначає, що його бригада після навчань у Єльні перетнула російсько-український кордон та наступала у напрямку Чернігова. Загинув 10 березня 2022 року, коли його підрозділ потрапив у засідку.

Фото: читатель NGS24.RU

Поза розумним сумнівом, можна припустити, що саме на території Чернігівської області загинув тоді і Берило Дмитро Володимирович, котрий раніше воював у складі 74 бригади на території Донбасу та був ідентифікований фахівцями InformNapalm. Адже дата його смерті, 16 березня 2022 року, збігається з періодом, коли підрозділ перебував на Чернігівщині.

Фото: сайт Promstall. Ідентифіковано Ираклієм Комахідзе

Таке ж припущення можна зробити й щодо декількох інших загиблих військовослужбовців 74 ОМСБр, зокрема, з високою ймовірністю могли загинути на території Чернігівської області: Єфанов Олександр Володимирович, Моісеєв Андрій Євгенійович, Іовбак Ігор Вікторович, Крініцин Олександр Юрійович, Чапаєв Вячеслав Володимирович. Дати їх смерті збігаються із періодом перебування на території Чернігівської області. 

Скриншот із відео: ИНФОРМАЦИОННАЯ ПРОГРАММА КАРАТУЗСКОГО РАЙОНА. Загиблий російський військовий Єфанов Олександр Володимирович та його колеги 27 лютого 2022 року вторглися на територію України.

Відео, на якому зображено Єфанова Олександра Володимировича підтверджує також використання червоних прапорів та пов’язок цим підрозділом. Команда документування воєнних злочинів Освітнього дому прав людини — Чернігів зібрала чисельні згадки свідків та жертв, які зазначали, що деякі військові використовували таку символіку. Ймовірно, це пов’язано з тим, що бригада має статус “гвардійської”, тобто була відзначена за бої під час Другої світової війни. А також ніби-то ця символіка мала б нагадувати місцевим жителям про Радянський Союз, викликати ностальгію за ним та показувати, що українці і росіяни “один народ”. Проте, ця тактика не спрацювала й місцеві мешканці не зрозуміли посил.

Мародерство

Військові РФ на Чернігівщині відзначиися чисельними випадками викрадення приватного майна місцевих мешканців. 

Скриншот з ресурсу «Медіазона»

«Медіазона» вивчила дані про рух посилок, відправлених із наближених до українського прикордоння місту лютому — травні 2022 року. Виявила, що лідером серед «підозрілих» пунктів призначення стала Юрга. З прикордонної території України в місті, де живе всього 80 тисяч людей, було відправлено 219 посилок загальною вагою 5 764 кг, у зворотному ж напрямку всього 51 кілограм. Саме в Юрзі дислокується 74 ОМСБр та ще дві військові частини. В цьому місті  проживають родини військовослужбовців у так званих “військових містечках”. Зважаючи на дані “Медіазони”, з високою ймовірністю можна стверджувати, що військовослужбовці 74 бригади відправляли награбоване в українських місцевих мешканців майно своїм родинам. Факти викрадень майна місцевого населення та відкритих грабунків у Чернігівській області мають масовий і водночас системний характер.

Хто віддавав накази? Командування 74 ОМСБр

З відкритих джерел відомо про чотирьох командувачів 74 ОМСБр, що перебували на посадах у лютому-квітні 2022 року та безпосередньо відповідають за дії підрозділу. Це командир бригади — Єршов Павло Олексійович, заступник командира бригади, підполковник — Магасумов Ірек Ільдусович, заступник командира бригади з озброєння, полковник — Шаріфов Ельдар Мехманович та заступник командира бригади, майор — Лопаєв Андрій Сергійович.

Командир бригади, підполковник, Єршов Павло Олексійович

За даними ресурсу “Книга катів” Єршов брав безпосередню участь у відкритому військовому вторгненні в Україну. У період з лютого по квітень 2022 року командував батальйонно-тактичними групами 74 окремої мотострілецької бригади, виділеними до складу угруповання російських військ, які діяли на Чернігівському напрямку.
Військова частина: в/ч 21005 — 74 окрема мотострілецька бригада 41 загальновійськової армії Центрального ВО ЗС РФ. Дата народження 08 березня 1981 (вік: 43 роки).

Заступник командира бригади 74 ОМСБр, підполковник, Магасумов Ірек Ільдусович

Ірек Магасумов у 2022 році обіймав посаду заступника командира 74 ОМСБр та був у званні підполковника. Народився 27 квітня 1988 року (36 років). Відзначений орденом “Золота Зірка”. Під час святкування отримання цієї медалі та звання “Герой Росії”, перебуваючи нібито на підпитку, застрелив дівчину, з якою познайомився у барі. 

Відомо, що в РФ на Магасумова відкрили кримінальне провадження. На початку осені 2023 ФСБ РФ затримало Магасумова в Луганську за підозрою у вбивстві 18-річної дівчини. За версією слідства, підполковник Магасумов випадково вистрелив у неї в стані алкогольного сп’яніння. Пізніше слідство перестало розглядати версію про вбивство через необережність, висунувши важче звинувачення про вбивство за «спонтанним наміром» через те, що обвинуваченому не сподобалася поведінка дівчини. Крім того, було додано нове звинувачення у хуліганстві, адже після скоєного Магасумов відібрав у інших військовослужбовців, молодших за званням, автомобіль, щоб виїхати в частину. Загибла дівчина з окупованого Луганська, але попри це російські ЗМІ називають її “громадянкою Росії”.

Ймовірно, Магасумова призначили командиром 74 ОМСБр у 2023 році замість Павла Єршова, адже російське інтернет-видання «Коммерсантъ» називає його “підполковником і командиром бригади”. Матеріал датовано 29 вересня 2023 року.

Заступник командира з озброєння 74 ОМСБр, полковник, Шаріфов Ельдар Мехманович.

Заступник командира з озброєння 74 ОМСБр, полковник, Шаріфов Ельдар Мехманович. Станом на 2024 рік обіймає посаду заступника начальника Казанського вищого танкового училища з озброєння, начальника відділу технічного забезпечення.
40 років (дата народження 06.10.1983). Зареєстроване місце проживання: Юрга, Кемеровська область. Навчався в Омському автобронетанковому інженерному інституті. На військовій службі з 2007 року. З високою ймовірністю, у 2022 році був залучений до складу угрупування російських військ, які діяли на Чернігівському напрямку.

Заступник командира 74 ОМСБр, майор, Лопаєв Андрій Сергійович.

Заступник командира 74 ОМСБр, майор, Лопаєв Андрій Сергійович. Дата народження: 04.02.1985 (39 років). Народився у селі Лобва, Свердловської області. Діючий військовослужбовець, поточне місце служби: 74-та окрема гвардійська мотострілецька бригада (в/ч 21005, Кемеровска обл., м. Юрга). Цей військовослужбовець також мав здійснювати управління військами, що окуповували Чернігівщину.

Через дослідження контактів Андрія Лопаєва вдалося знайти військовослужбовців 74 ОМСБр Фахрутдинова Рустама Айратовича та Андреева Владимира Вікторовича, що дає можливість припустити, що вони служать в одній бригаді. Ці дані підтвердилися.

Артилерія: найбільш смертоносна зброя

Команда документування Освітнього дому прав людини — Чернігів зібрала чисельні згадки про обстріли артилерією міста Чернігів та інших населених пунктів області. Наприклад жителі Андріївки, Деснянки, Михайло-Коцюбинського тощо розповідають про те, що російські військові стріляли в напрямку Чернігова з артилерійських засобів ураження. В деяких випадках виїжджали за межі села чи містечка і гатили артснарядами по трьохсоттисячному Чернігову. Або ж могли стріляти прямо з території городу, який є приватною власністю, чи іншої зручної точки, підставляючи під удар цивільне населення, в разі якщо почнеться контрбатарейна борьба (удар по артилейській установці). Проте, сам факт обстрілу артилерією густонаселеного міста вже є воєнним злочином, адже ця зборя має невибірковий характер і не призначена для ведення вогню по місту. Може спричиняти багато жертв серед цивільного населення в разі влучання, наприклад, у багатоквартирний будинок чи будь-яке місце скупчення людей.

Нашому OSINT-аналітику вдалося ідентифікувати людей, які, ймовірно, були залучені до планування ударів з артилерії та застосування її в межах Чернігівської області в лютому-квітні 2022 року з-поміж військовослужбовців 74 ОМСБр. Це начальник штабу артилерії, підполковник, Фахрутдинов Рустам Айратович; командир артилерійського дивізіону, майор, Римаров Віталій Володимирович; командир протитанкового артилерійського дивізіону, майор, Трофімов Андрій Володимирович; начальник розвідки артилерійського дивізіону, капітан, Клементьєв Юрій Олександрович; офіцер батареї управління і артилерійської розвідки, капітан, Сафонов Павло Юрійович; командир артилерійської батареї, майор, Семеніхін Євгеній Вікторович; командир артилерійської батареї, капітан, Салахов Ільдар Ленарович; командир артилерійської батареї, майор, Андрєєв Володимир Вікторович; командир артилерійської батареї, майор, Янбеков Радік Ірікович (ліквідовано). Їх фото наведені нижче.

Начальник штабу артилерії підполковник Фахрутдинов Рустам Айратович

Командир артилерійського дивізіону майор Римаров Віталій Володимирович

Командир протитанкового артилерійського дивізіону майор Трофімов Андрій Володимирович

Начальник розвідки артилерійського дивізіону капітан Клементьєв Юрій Олександрович

Офіцер батареї управління і артилерійської розвідки капітан Сафонов Павло Юрійович

Командир артилерійської батареї майор Семеніхін Євгеній Вікторович

Командир артилерійської батареї капітан Салахов Ільдар Ленарович

Командир артилерійської батареї майор Андрєєв Володимир Вікторович

Командир артилерійської батареї майор Янбеков Радік Ірікович (ліквідовано)

Мабуть, не буде перебільшенням стверджувати, що на руках принаймні частини цих військовослужбовців є кров цивільних мешканців Чернігівщини. Звісно, кожен злочин потребує доведення і допоки немає вироку суду ми все ж маємо керуватися принципом презумпції невинуватості (правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством). Воєнні злочини не мають терміну давності, тому ми впевнені, що рано чи пізно правоохоронним органам вдасться зібрати достатньо доказів для їх притягнення до відповідальності.

Ідентифікація командного складу військових допомагає підтвердити їхню участь у російському вторгненні і знайти кадрових військовослужбовців, зокрема тих, які робили та виконували злочинні накази вищого воєнно-політичного керівництва. Командири підрозділів збройних сил РФ, які безпосередньо беруть участь у незаконному вторгненні в Україну, можуть бути занесені до санкційних списків. Адже саме командир несе відповідальність за дії свого підрозділу, що підриває чи загрожує територіальній цілісності, суверенітету, незалежності України та вчиняє воєнні злочини на окупованих територіях.

___________________________

Авторка тексту: Вікторія Гламазда
OSINT-аналітик: Custos Clavis

Команда Освітнього дому прав людини — Чернігів продовжує документувати воєнні злочини.

Якщо Ви впізнали когось із військовослужбовців Російської Федерації, інформація щодо яких наведено в статті, стали свідком чи жертвою воєнного злочину — ми допоможемо задокументувати його з метою притягнення воєнних злочинців до відповідальності та збереження правди про війну. 

Ми на зв’язку через форму або пропонуємо написати нам у Signal за номером телефону 0932601938.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. 

Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Село Іванівка Семенівської громади розташоване за 150 км від Чернігова та за 20 км від кордону з Російською Федерацією. Населений пункт було окуповано російськими військами вже 24 лютого 2022 року. Через близькість до кордону з РФ, село регулярно потерпає від обстрілів. Тут часто чути вибухи, коли обстрілюють і сусідні села. В Іванівці пошкоджено багато будівель, зокрема школа, в якій частково зруйнований спортзал та вибиті вікна вибуховою хвилею.

Під час моніторингового візиту команді Освітнього дому прав людини — Чернігів вдалося задокументувати численні руйнування та пошкодження цивільних об’єктів, зокрема приватних будинків, квартир, заводу, школи, а також господарських будівель та сільськогосподарської техніки. Є загиблі цивільні люди.

Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

Обстріли

8 лютого 2023 року відбувся обстріл брикетного заводу. Тоді загинуло двоє людей. Один із чоловіків помер під завалами, внаслідок влучання. Відомо про загибель ще одного цивільного чоловіка. Ще двоє людей отримали тоді поранення голови та ніг.

У ніч з 27 на 28 березня 2023 року, починаючи з 21:15 було чути орієнтовно пʼять вибухів, від яких в городах села залишилися вирви.

7 квітня 2023 року о 22:17 в населеному пункті Іванпуть, що за 1 км від Іванівки (фактично це одне село), впала КАБ. Свідок каже, що від вибухової хвилі її викинуло з ліжка, а будинок ніби піднявся і опустився. Вибухова хвиля також вибила вікна та двері будинку. В результаті прильоту будинок було значно пошкоджено – зруйновано фундамент, вікна, а також прибудинкові приміщення. Окрім того, на вулиці пошкоджені чотири будинки, деякі квартири повністю зруйновані.

Перед Великоднем, 16 квітня 2023 року, росіяни здійснили обстріл центру села. Керована авіабомба потрапила в асфальтовану дорогу, тому значних руйнувань будівель тоді не було. Свідки кажуть, що обстріл був здійснений із Брянської області.

13 травня 2023 року в районі Іванівки, Тимоновичів, Карповичів була знищена російська авіагрупа з двох літаків та двох вертольотів. Після їх збиття авіація перестала літати та бомбити керованими авіабомбами прикордоння Чернігівщини. 

Переломний момент

Напередодні, за свідченнями очевидців, у травні обстрілювати стали ще частіше, ніж у попередній період. 2 травня 2023 року о 22:17 відбувся приліт КАБ на вулиці Нова у селі Іванівка. Наш свідок розповідає, що вибух стався у повітрі, а залишки бомби потрапили на трактор та повністю його знищили.

Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

3 травня 2023 року о 23:30 в Іванівку прилетіла КАБ-500. Від вибуху постраждали цивільні мешканці, будинки та сільськогосподарська техніка. Люди прокинулись від сильного вибуху. Від прильоту залишилась вирва. Уламки від бомби були розміром з два кулаки.

5 травня 2023 року відбувся черговий обстріл. Будинок, який належав родині нашого свідка було пошкоджено, а прилеглий сарай зруйновано. Також постраждали будинки сусідів. Тоді вибух відбувся близько 12 години дня. Загиблих і поранених в результаті цього обстрілу не було. Розмір вирви на місці, де стояв сарай, був 9 на 15 метрів. 

Звільнення Іванівки відбулося 5 квітня 2022 року, але спокійне життя сюди не прийшло після деокупації. Та все ж, історія зі збиттям російської авіації доводить, що Російська Федерація розуміє мову сили. Саме ця тактика дала позитивний результат й іванівці змогли уникнути подальших обстрілів протягом тривалого часу.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. 

Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної громадською організацією «МАРТ» спільно з громадською спілкою «Освітній дім прав людини в Чернігові», у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини за 791 день повномасштабної російсько-української війни на території Чернігівської області.

Було задокументовано 4350 епізодів за весь період і 38 епізодів, зафіксованих у квітні 2024 року.

Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

1. Інформація про жертви серед цивільного населення

За досліджуваний період у Чернігівській області нами було зафіксовано загалом 746 епізодів, пов’язаних із людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

1.1. Інформація про загиблих та поранених серед цивільного населення

За даними, які задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період у Чернігівській області внаслідок ракетних, мінометних та артилерійських обстрілів, а також на вибухових пристроях різного характеру загинуло щонайменше 596 осіб, та було поранено щонайменше 720 людей.

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

9 квітня 2024 року близько 16 години ворожі війська з використанням реактивної системи залпового вогню обстріляли з території держави-агресора центральну частину міста Семенівка Новгород-Сіверського району. У результаті обстрілу на місці загинула 55-річна місцева жителька та 2 людини отримали поранення.

17 квітня близько 09:00 росіяни вдарили трьома ракетами по Чернігову. Поцілили в колишній готель «Профспілковий», який не працював. За інформацією начальника Чернігівської ОВА В’ячеслав Чауса, росіяни вдарили трьома крилатими ракетами “Іскандер. В результаті атаки – 18 загиблих людей, поранених — 78, з них четверо дітей.

UPD. Кількість поранених внаслідок ракетного удару по Чернігову 17 квітня зросла до 89 людей, станом на 22.04.2024.

13 квітня 2024 року близько 10-ї ранку російські військові атакували цивільний автомобіль, який їхав автодорогою між селами Новгород-Сіверської громади на Чернігівщині. Внаслідок обстрілу легковий автомобіль загорівся, а чоловік зазнав смертельних поранень. Цивільну автівку, в якій загинув чоловік, росіяни уразили FPV-дроном. Загиблий чоловік працював експедитором у Глухівському хлібокомбінаті та добровільно, кожен раз ризикуючи своїм життям, привозив людям на кордоні з РФ необхідні продовольчі товари.

15 квітня 2024 року близько 6:00 ранку автомобіль енергетиків Toyota Hilux підірвався між селами Вербівка та Аткильня Добрянської громади, Чернігівського району. В результаті підриву автомобіль згорів. Постраждали два чоловіки 1976 та 1973 років народження.

18 квітня 2024 року в прикордонному Новгород-Сіверському районі росіяни прицільно атакували дронами цивільний автомобіль хлібокомбінату. Обстріл стався в момент, коли водій зупинився біля місцевого магазину, щоб доставити хліб. Внаслідок вибухів водій 1994 року народження зазнав контузії легкого ступеня. Автомобіль та приміщення магазину пошкоджені.

2. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, у Чернігівській області за досліджуваний період внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 6081 об’єкт цивільної інфраструктури, серед яких:

Ось деякі з цих випадків за останній місяць: 

27 березня 2024 року зафіксовано 3 вибухи з міномету 120 мм біля населеного пункту у Семенівській територіальній громаді Новгород-Сіверського району. Влучання у нежитлову будівлю. ( https://dcz.cg.gov.ua/index.php?id=492645&tp=0 )

28 березня 2024 року вибухів з міномету 120 мм біля населеного пункту Сновської ТГ Корюківського району. Внаслідок обстрілу сталося загоряння нежитлового будинку.

30 березня 2024 року в прикордонному селі Єліне, Сновської ТГ на Чернігівщині після російського обстрілу згорів будинок директора музею партизанської слави “Лісоград” Володимира Спасіка. За його словами, будинок згорів повністю, як і все, що було у дворі.

1 квітня 2024 року зафіксовано 10 вибухів із ствольної артилерії біля населеного пункту Корюківського району. Російські війська обстріляли прикордонне село Єліне, Сновської ТГ на Чернігівщині, внаслідок чого загорівся будинок.

5 квітня 2024 року зафіксовано 5 вибухів з міномету 120 мм біля населеного пункту Корюківського району. Внаслідок обстрілу сталося загоряння нежитлового будинку.

7 квітня 2024 року в результаті обстрілу зс рф (6 приходів НУРС з літака) біля населеного пункту Новгород-Сіверського району. Пошкоджена високовольтна ЛЕП.

8 квітня 2024 року впродовж дня зафіксовано 20 вибухів з міномету 82 мм на території Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Зруйновані 2 приватні житлові будинки.

Пізніше ще 6 вибухів з міномету 120 мм на території Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Зруйновано 1 приватний житловий будинок.

9 квітня 2024 року зафіксовано 11 вибухів з міномету 120 мм біля населеного пункту Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу виникла пожежа господарчої будівлі.

9 квітня 2024 року близько 16 години ворожі війська з використанням реактивної системи залпового вогню, обстріляли з території держави-агресора центральну частину міста Семенівка Новгород-Сіверського району. У результаті обстрілу пошкоджено більше 10 цивільних будинків та 2 адміністративні будівлі, 5 автомобілів.

10 квітня 2024 року зафіксовано 17 вибухів з міномета 120 мм на території Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Пошкоджено 2 нежилі приватні будинки

10 квітня 2024 року на прикордонні Чернігівщини росіяни обстріляли сільгосппідприємство. Внаслідок обстрілу пошкоджені будівлі та сільгосптехніка.

11 квітня 2024 року зафіксовано скид вибухівки з дрону по населеному пункту Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок влучання сталося загорання та пожежа продуктового магазину.

16 квітня 2024 року зафіксоано 16 вибухів з міномету 120 мм на території Сновської ТГ Корюківського району. Внаслідок обстрілу відбулося загоряння житлового будинку.

17 квітня 2024 року о 09 год. 03 хв. ворогом здійснено ракетний обстріл території міста Чернігова (за попередньою інформацією три ракети «Іскандер»). Сталося пряме влучання в будівлю соціальної інфраструктури. Будівля восьмиповерхова з прибудовою (2 поверхи). Зруйновано конструктивні елементи стін візуально верхніх 6 поверхів, пошкоджено прибудову до неї. Внаслідок обстрілу пошкоджено 28 житлових будинків, будівля лікарні, 2 навчальних заклади, 5 магазинів, аптека, насосна станція, 1 адміністративна будівля та 62 автомобілі.

20 квітня 2024 року близько 15-ї години росіяни з системи залпового вогню «Град» поцілили по будинку мирних громадян в Семенівці Новгород-Сіверського району. Господарі – 60-річні чоловік та жінка – в цей час були вдома і дивом не постраждали. В результаті ворожого обстрілу будинок зазнав пошкоджень стін і вікон. Загалом пошкоджено 2 будинки. Також влучанням пошкоджено газопровід.

25 квітня 2024 року зафіксовано 1 вибух з міномету 82 мм по населеному пункту Семенівської ТГ Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу пошкоджено дві приватні будівлі.

25 квітня квітня 2024 року російська армія обстріляла село Заріччя у Новгород-Сіверському районі на Чернігівщині. Під час обстрілу згорів житловий будинок з майном.

3. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

За даними, які вже задокументовані в нашій базі, за досліджуваний період, у Чернігівській області сталися такі події:

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що протягом останнього місяця зс рф ведуть щоденні обстріли як прикордонних територій Чернігівської області так і самого м Чернігів. Фіксуються присутність ДРГ, ворог застосовує для обстрілів артилерію, міномети, РСЗВ, БПЛА, пуски ракет з гелікоптерів та літаків тощо – все це неминуче призводить до руйнування цивільної та критичної інфраструктури життєзабезпечення, людських втрат серед цивільного населення.

Загалом за останній місяць від ворожих обстрілів пошкоджено 4 об’єкти інфраструктури життєзабезпечення, 71 автомобіль, 1 будівлю лікувально-оздоровчого закладу, 9 об’єктів підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, 54 будівлі житлово-побутового призначення, 2 будівлі освітньо-виховного закладу, 3 будівлі державної установи, 20 людей загинуло та щонайменше 94 отримали поранення.   

Основне фото: REUTERS Valentyn Ogirenko

Збір інформації триває. Якщо ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, напишіть нам на адресу tribunal_for_putin@helsinki.org.ua.

Аналіз підготував координатор громадської приймальні УГСПЛ м. Чернігів, що діє на базі ГО «МАРТ», Дмитро Науменко

Для Сергія Деденка – голови Семенівської громади, що на Чернігівщині, – ніч перед повномасштабною війною видалася безсонною. В іноземних ЗМІ, соцмережах та телеграм-каналах нагнітали, що будь-якої миті може початися вторгнення. А оскільки Семенівка навпростець знаходиться всього за 12 км від Росії, то виходило, що разом із прикордонними селами громади місто першим мало побачити ворога. Тож 24 лютого 2022 року о 4.30 Деденко вже був на своєму робочому місці, ближче до 6-ї ранку почув перші залпи “Градів”, а ще за годину Семенівкою пішли колони російської техніки.

Сергій Деденко. Фото надане Сергієм Деденком

Як місто на кордоні пережило “тиху окупацію”, як після звільнення області російські військові перетворили життя тут на жах, а з прикордонних сіл зробили пустку, та які наслідки все це має для людей та економіки регіону, – далі у тексті. Він написаний зі свідчень голови громади, їх зафіксували представники Освітнього дому прав людини — Чернігів. А також із історій, які раніше розповідали мешканці громади. 

Не було ані методичок, ані плану дій на випадок війни

24 лютого 2022 року з 7 години ранку через Семенівку у напрямку Чернігова рухалися російські танки, інженерна техніка, польові кухні, БТРи… 

“У нас не було запасів продовольства, пального, ліків і жодних вказівок, як діяти. Тоді російські військові нас не зачіпали, але було розуміння, що ми стаємо відрізані від обласного центру, по факту знаходимося в тилу ворога. Тому як цивільна влада, ми дбали, аби наші люди мали їжу та екстрені послуги. Домовилися з АЗС, щоби видавати пальне “швидким”, ДСНС, службам, які допомагають населенню. Так само наростили випікання хліба. Маємо власну пекарню, тож допомагали і своїй, і сусіднім громадам”, – пояснює Сергій Деденко. 

У перший день вторгнення з Семенівки виїхали прикордонники та працівники ТЦК, забравши списки призовників та інші документи, які не повинні був знайти ворог. Поліція залишилася в місті і почала тісніше співпрацювати з місцевою владою. Люди самоорганізувалися, щоб контролювати порядок на вулицях. Вони слідкували, аби не було мародерства, масового алкоголізму тощо. 

Розгубленість і шок минули швидко. Люди в тилу ворога почали робити все, аби його затримати. Вони знімали таблички населених пунктів і вулиць, перекривали дороги деревами, уповільнюючи рух та дезорієнтуючи російських військових.

В Семенівці було спокійно. Після проїзду колон російські військові з’являлися рідко. Тому за кілька тижнів сюди почали їхати люди з Чернігова, через зірвані мости добиралися об’їзними шляхами. Перші два рази голова особисто супроводжував колону автобусів. Каже, проблем не було. Скільки людей тоді мігрувало, ніхто не рахував, але, за словами Деденка, автобуси були переповнені. 

“Тоді було незрозуміло, як довго це все триватиме. Незрозуміло, де закріпився ворог, а де наші військові. Повне нерозуміння ситуації”, – констатує Деденко.

Назад через Семенівку російські військові перевозили тільки своїх загиблих. Більшість ворожих колон відходили через Ріпки та Городню. 

З “тихої окупації” – у гучний терор 

Що таке обстріли і терор росіян, Семенівська громада дізналася після звільнення області. Села на прикордонні обстрілювали з травня 2022 року. Першою жертвою в Семенівці стала місцева жінка наприкінці грудня того ж року. Вона поверталася додому з базару, коли стався обстріл. Жінка загинула від травм, що нанесли осколки. 

І до сьогодні ворог не припиняє тероризувати людей цієї громади, обстрілюючи мінометами, артилерією, скидаючи вибухівку з дронів, у різний час запускаючи КАБи та КАРи (керовані авіаракети) з літаків. Прикордонні села у більшості вже перетворилися на пустку. Люди залишили будинки, нажите майно і вимушені були переїхати в Семенівку чи далі вглиб громади, області, країни.

Залишки боєприпасу. Фото надане свідком.

Чимало руйнувань зазнала промисловість. Так, у квітні 2023 року російські військові влучили в цех переробки деревини місцевого лісгоспу. На щастя, люди пішли на обід, тому минулося без жертв. А ось на місцевому торфобрикетному заводі загинуло двоє працівників, коли в тому ж місяці ракети прилетіли до них.

Влітку та восени 2023-го ворог почав нищити комунальні підприємства громади: були прильоти в будівлю міської ради, лікарню, комунальне підприємство. А навесні 2024 року руйнувань зазнав і будинок культури.

Приміщення пошкодження Семенівської міської ради. Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів.

“У цих приміщеннях і поряд з ними ніколи не перебували військові. Сплутати ці будівлі з іншими неможливо, вони типові, будувалися ще за радянських часів”, – наголошує голова громади.

Російські військові обстрілюють і житлові будинки на прикордонні та в самій Семенівці. Станом на березень 2024-го тут загинуло 15 цивільних людей. Деякі з них потрапили в засідку ДРГ. Зокрема, 14 липня 2023 року таке сталося з мешканцем прикордонного села Миколаївка Миколою Гориславським. Чоловік був головним інженером сільгосппідприємства. Він їхав на роботу в сусіднє село Залізний Міст. Дорогою його білий мікроавтобус розстріляла російська ДРГ.

На людей, які приїжджають додому в прикордонні села, російські військові влаштовують буквально полювання. Так, 21 серпня загинув 27-річний Едуард Жмурко. Його дружина розповідала, що Едуард, поговоривши з сусідом, їхав на велосипеді, коли на нього з квадрокоптера скинули, імовірно, гранату. 

Так само, чимало людей гинуть, підриваючись на мінах, та від осколкових поранень під час обстрілів. Найстрашніші – КАБи. Вони наносять сильні руйнування і прилітають так швидко, що люди не встигають сховатися. У травні 2023 року обстріли КАБами припинилися після того, як українські військові збили чотири ворожі літаки на кордоні з Брянською областю. 

Чи є майбутнє на кордоні: прогнози невтішні

Через постійні обстріли, невизначеність та небезпеку економічне життя в громаді призупинилося. 

“До війни ми мали багато планів щодо розвитку громади. А тепер зовсім немає впевненості, чи є тут взагалі майбутнє. Адже прогнозують, що може стати ще гірше. Бізнес знищено наполовину, землі вийшли з обороту. Розумієте, багато приватних фермерів, які будували свої господарства 30 років, втратили все за один рік. Я не кажу вже про прикордоння, де життя взагалі немає”, – із сумом констатує Сергій Деденко.

Знищена сільськогосподарська будівля у Семенівці. Фото надане свідком

І додає, що зараз у громаді катастрофічно не вистачає людей. Деденко каже, що навіть директори підприємств паралельно сідають за кермом тракторів і орють, сіють, збирають урожай… 

“У нас не вистачає лікарів. За минулий рік з громади виїхало двоє хірургів, троє гінекологів, один інфекціоніст. До війни ми приваблювали молодих лікарів зарплатами, давали квартири з ремонтами, а зараз через небезпеку ці фахівці залишили громаду”, – говорить голова.

Пошкоджена будівля лікарні у м. Семенівка. Фото надане свідком

З вчителями ситуація трохи краща, бо всі школи в регіоні працюють дистанційно. Проблем із гаджетами немає, а ось із інтернетом у селах – є. Громада зараз не може жити повноцінним життям: заборонено збиратися в групи, проводити масові культурні заходи тощо. Наразі звідси виїхало 40% мешканців, через обстріли інфраструктура та цивільні будинки продовжують руйнуватися. 

“При розробці програми відновлення у нас виникли певні труднощі. Розумієте, нам важко зорієнтуватися в напрямах відновлення, адже ми весь час перебуваємо в процесі руйнування, як інфраструктури громади, так і цілих галузей економіки”, – наголошує голова.

І разом із тим запевняє, що зараз громада краще підготовлена до можливого повторного наступу. Багато жінок отримали водійські посвідчення, щоб у разі небезпеки виїхати. Так само в громаді є план евакуації людей, підготовлені місця їх розселення, є запаси їжі, пального. Але попри всі небезпеки та прогнози життя тут продовжується. Українське життя за 12 км від росіян…

Матеріал підготувала Наталія Найдюк.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. 

Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте також: Як місцеві чоловіки з автоматами чинили спротив російським військовим: історія з Чернігівщини

Голова Дмитрівської територіальної громади Валентин Бойко каже, що під час боїв на Чернігівщині “Бог забрав у нього страх”. Тому коли одного дня він натрапив на ворожу колону, то перед очима не було картинок з епізодами життя, натомість в голові пульсувала єдина думка: “Ну от і все”. Порівнявшись з Валентином, солдати пересмикнули затвори. З повним прийняттям ситуації, чоловік очікував автоматної черги в спину. Однак того разу смерть пройшла повз нього. Хоча в самій громаді у березні 2022 року російські військові розстріляли шістьох цивільних людей. 

Про підготовку до війни, спротив Дмитрівської громади та розстріли цивільних, – далі у матеріалі. 

“Ще у 2021 році я розумів, що війна буде”

Дмитрівська громада знаходиться в Ніжинському районі на Чернігівщині. Разом із селищем Дмитрівка до її складу входить 15 населених пунктів. Голова громади Валентин Бойко каже: розуміння того, що війни не уникнути, прийшло ще у 2021 році. Тоді росіяни почали брязкати зброєю на північному кордоні України. 

Голова Дмитрівської територіальної громади Валентин Бойко. Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

У громаді, аби підготувати людей, організовували курси домедичної допомоги та поводження зі зброєю. На останніх вчили, як збирати автомат, користуватися РПГ та іншою зброєю. Щоправда, тоді із п’яти тисяч мешканців Дмитрівської ТГ ці навчання відвідало близько сотні людей. Але і це згодом стало у пригоді.

Так само тут намагалися подбати і про продовольчу безпеку. Аби збільшити автономність громади, голова шукав, як встановити в селі власну пекарню. Це мало б забезпечити Дмитрівку і навколишні села хлібом у випадку блокади чи окупації. 

“Я дізнався, що в Сергіївці на Полтавщині місцевий підприємець виграв грант і поставив пекарню в селі. Ми з ним познайомилися, почали вивчати досвід. Взимку вже придбали тістоміс, інше обладнання, шукали гарну піч. Але купити не встигли”, – пригадує Валентин Бойко.

У січні 2022 року, коли набув чинності закон про національний спротив, Бойко разом з іншими головами громад профінансували облаштування місць розміщення територіальної оборони в районі. Та попри розуміння наближення війни і підготовку до неї, плану дій на випадок її настання в Бойка не було. Голова думав, що громада опиниться в сірій зоні. Натомість вона потрапила фактично на лінію вогню. 

Екстремальне знайомство

Перші колони російських військових пройшли територією громади вночі 25 лютого 2022 року. Вони рухалися з Сумщини. За пару днів біля сіл Голінка та Гайворон з’явилися й перші ворожі блокпости. А це означало, що громаду “відрізали” від Ніжина, Бахмача та Прилук. Продукти в магазинах закінчувалися. Тому Бойко відправив за хлібом на Полтавщину свого сина та працівників селищної ради. Так за 130 км від дому вони знайшли хлібозавод і налагодили постачання хліба у Дмитрівку та інші села громади. Пізніше з цим питанням допомагало місцеве агропідприємство “Агродмитрівське”. Паралельно Валентин шукав, де взяти зброю для місцевої тероборони. Зрештою, її вдалося знайти в Борзні 28 лютого. 

Картосхема руху російських військ. Матеріали фотовиставки “Дорогою уражень”

“Коли почалося вторгнення, багато людей кричали, що треба завалювати дорогу деревами. Я категорично був проти. Російській техніці то не перешкода, а от наша ”швидка”, машина з хлібом, ДСНС не проїдуть. Так воно й сталося. Я їхав завантажений автоматами. Під’їжджаю до лісу, а там на дорозі дерева повалені. Подзвонив товаришам, вони “Нивою” приїхали з села через ліс, ми перенесли вантаж через завали, і вони помчали назад у Дмитрівку лісом, а я дорогою в об’їзд. Отак ми й озброїлися”, – ділиться голова. 

З громади до загону місцевої самооборони долучилося 25 чоловіків. Це були працівники селищної ради, старости сіл та інші “надійні хлопці”. А згодом життя звело їх і з військовими.

“У перші дні березня мені повідомили, що в Дмитрівці з’явилися військові, розмовляють російською мовою. Ми з заступником Володимиром Трепачко сіли в авто і поїхали за ними. Раптом бачимо, їхній бусик та пікап розвернулися і летять назад. Ми перекрили їм шлях автівкою на переїзді. Всі повискакували з автомобіля. Мало не перестріляли один одного. Координації, як такої, тоді не було. Це виявилися військові 54 розвідувального батальйону. З такого екстремального знайомства і почалася наша співпраця з “кошмарення” росіян”, – посміхається Валентин Бойко. 

Без броніків та шоломів проти важкоозброєних росіян

Перший бій тероборонівців та російських військових стався 9-12 березня. Тоді до Бойка подзвонив староста Рубанки і розповів, що в селі Терешиха на блокпості іде бій місцевих чоловіків та росіян. “Дмитрівські” поїхали на допомогу. Далі стався бій у Рубанці.

Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

“Між нами було метрів 250. Була перестрілка, ми ж без броніків, шоломів, зі звичайними автоматами. А росіяни – озброєні до зубів і в екіпіровці. Але попри це один з ворогів загинув, шестеро інших здалися в полон. Ми передали їх 54 розвідбату… Спрацювавшись з військовими, ми закладали фугаси на місці руху колон, підривали їхні машини, забирали покинуту техніку, снаряди. Якось знайшли перевернутий КАМАЗ із боєприпасами 152-го калібру. Все перевантажили і віддали нашим. Іншим разом забрали шикарну гаубицю… Ми чинили спротив, як могли. Наша громада першою стала на шляху цих колон за весь час їхнього руху з кордону в Сумській області”, – переконує голова громади.

Ще один бій Бойка та його команди стався на трасі, що сполучає Дмитрівку та Гайворон. Там тероборонівці та військові облаштовували позицію. Раптом дорогою виїхав російський “Тигр” і почав стріляти.

“Наш військовий вдарив по ньому з РПГ, але не влучив. Ми з автоматами “пахкаємо”, але то іграшка проти мін і броньовика… Добре, що військові привезли “Утьос” (кулемет. – Авт.). Староста Кропивного Володя Ткаченко встав у повний зріст і як гахне по “бетееру”. Мабуть, в бік йому влучив. Тим він нас і врятував. Росіяни розвернулися і поїхали геть”, – каже селищний голова. 

Та отримавши опір, російські військові почали лютувати. Вони грабували магазини, нищили трансформаторні підстанції, обійстя людей. А 15 березня розстріляли машину, яка везла додому працівників сільгосппідприємства. Тоді поранення отримали четверо людей, а один із працівників – Анатолій Углач – загинув від отриманих поранень. Так само із самохідних артилерійських установок почали обстрілювати й Дмитрівку. 

Знищений російськими війсьами автомобіль. Матеріали фотовиставки “Дорогою уражень”

“Росіяни виїжджали о 5.20 ранку і валили сюди по 30-40 залпів. А 22 березня вони заїхали на тракторну бригаду в Гайвороні. Ми підняли квадрокоптер, бачимо, стоять. Доповіли військовим. Це місце знаходиться за селом, тому вирішили накрити їх мінами. Одна з них влучила в кабіну КАМАЗа зі “Смерчами”, ото феєрверк був”, – пригадує чоловік. 

Того ж дня в сусідньому селі Голінки російські військові вбили селянина Петра Ковалівського. Чоловік мав ментальні захворювання, їхав на велосипеді. Рідні забили на сполох, коли він зник. Згодом його знайшли біля дороги розстріляним.

“Я їхав в машині і читав “Отче наш”

Через шкоду, яку російським військовим завдавали тероборонівці, на них влаштували “полювання”. Аби дізнатися, де вони знаходяться, у Гайвороні взяли в полон шістьох місцевих чоловіків. Тримали кілька днів на території місцевого току, допитували і, зрештою, відпустили. 

Та крім спротиву, треба було впорядковувати й буденні питання. Зокрема, через обстріли часто зникало світло. Лагодити дроти доводилося самостійно, бо РЕМ не хотів ризикувати життям електриків і не відправляв їх в небезпечні райони. 

Валентин Бойко. Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

“Я їхав в машині і читав “Отче наш”. Мене вже шукали російські військові, іти до них було небезпечно. Але люди чотири дні були без світла, а значить і води. Тож довелося ризикувати. Так ми заїхали в Терешиху, пішли на блокпост. Кажу їм: “Ми електрики, люди скаржаться, що світла немає. Не стріляйте, ми підемо “десятку” (дріт напругою 10 тис. вольтів – Авт.) піднімемо”. Військовий дивився на мене з недовірою. Аж тут бачу, з-за кута на мопеді виїжджає мій знайомий. Думаю, ну все, зараз щось скаже і моя брехня про електриків відкриється. Але того дня мені пощастило: вони його розвернули додому”, – посміхається Бойко.

“Найтемніший” тиждень перед звільненням

Останній тиждень перед звільненням області був чи не найважчий. Гайворон та Голінку окупували. Лютуючи, ворог без розбору стріляв по мирних мешканцях. 29 березня вбили Володимира Нескубу. Чоловік, пропустивши колону, збирався перебігти дорогу від знайомого до себе додому. Раптово виїхав БТР і чоловіка розстріляли. 

Наступного дня біля вікна російські військові вбили і його 82-річну маму Галину. Жінку знайшла староста села Наталя Вернигора з фельдшером. Родичі не могли додзвонитися Галині Нескубі, тому попросили старосту перевірити, чи все з нею гаразд. Наталя знайшла бабусю вбитою, вона лежала на підлозі біля вікна. У склі був отвір від кулі. 

Написи на стіні, які залишили російські військові. Матеріали фотовиставки “Дорогою уражень”

Ще один удар російські військові нанесли громаді перед виїздом. За день до того, як покинути Гайворон, вони вбили двох цивільних чоловіків – 28-річного Богдана Ткаченка та 53-літнього колишнього військового Миколу Сидоренка. Їх взяли в полон напередодні, тримали в погребі, а потім розстріляли. 

Валентин Бойко з побратимами заїхали в це село вже після відходу росіян. Чистий, охайний Гайворон було важко впізнати: все розбите, понівечене, розграбоване. Таке спустошення сталося за останній, “найтемніший” тиждень окупації. 

Все відновиться, а от людей не повернути

Зараз громада знову живе своїм життям. Руїни у Гайвороні відновили за рахунок місцевих підприємців – Анатолія Бойка, агровиробника з Бахмача Валерія Колоши. Навіть міст між Гайвороном та Голінкою звели власним коштом. Зі спорудженням допоміг 36-й будівельний загін із Конотопа. У 2023 році в громаду зайшла благодійна організація ACTED. Тож село потроху оживає. 

“Це було нерозумно і ризиковано. Але тоді страху не відчувалося, час такий був. Іноді колони їхали мало не назустріч одна одній. Якось мені подзвонили селяни з Рубанки, кажуть, російські військові грабують магазин. Я сів в авто і поїхав, думав, вони ж ідуть від села. Коли дивлюся, колона навпроти мене виїжджає. Двоє військових на броні сидять. Я зупинився. Порівнявшись, військові скинули автомати і розвернулися на мене. Я тільки подумав: “Ну от і все” і чекав пострілів у спину. Але мені тоді пощастило, вони не стріляли. Знаєте, страху не було, картинок життя, як розповідають, теж. Тільки повне прийняття ситуації. Але тоді для мене минулося… Наших людей, які загинули, шкода”, – задумливо резюмує Валентин Бойко. 

Аби фінансово підтримати родини загиблих, селищна рада ухвалила спеціальну програму. За нею раз на рік виплати отримують родичі вбитих цивільних, військових, полонених, зниклих безвісти. Також певну підтримку мають поранені військовослужбовці. А на згадку про тих, у кого російські військові відібрали життя, в кожному населеному пункті громади створюють куточок пам’яті. 

Матеріал підготувала Наталія Найдюк.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. 

Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Правозахисники є досить вразливою категорією суспільства. Щороку число загроз, залякувань, нападів, кримінальних справ та обмежень щодо правозахисників зростає в багатьох частинах світу.

Саме для того, щоб знизити ризики в діяльності правозахисників, розробили стандарти захисту та підтримки правозахисної діяльності.

Фонд домів прав людини, до 25-річчя Декларації ООН про правозахисників 1998 року, презентував посібник «Права правозахисників», в якому визначено 20 стандартів, пов’язаних із правами правозахисників. Ці 20 стандартів базуються на Декларації ООН про правозахисників і відповідних знакових міжнародних резолюціях.

Пропонуємо вам детальніше ознайомитися з кожним стандартом та обрати три зі стандартів, які, на вашу думку, є найбільш вразливими зараз — в умовах великої війни, спричиненої агресією російської федерації.

1. Публічно підтримувати правозахисників.

Політичні лідери, а також бізнес, медіа та релігійні лідери повинні «публічно визнати важливу й легітимну роль правозахисників у сприянні правам людини, демократії та верховенству права». Вони мають це робити через «публічні заяви, політики чи закони … включаючи публічне засудження всіх випадків насильства й дискримінації правозахисників».” У випадках насильства та дискримінації «лідери в усіх сферах суспільства … повинні чітко визначати свою позицію у відмові від такої практики». Це стосується «політичних, військових, соціальних і релігійних лідерів та лідерів у бізнесі й засобах масової інформації».

2. Протидіяти дезінформації

Держави можуть боротися з дезінформацією проти правозахисників за допомогою законодавства, спрямованого проти як онлайн, так і офлайн переслідувань і дезінформації. Вони можуть створити механізми для моніторингу, звітування та протидії дезінформації у ЗМІ, на цифрових платформах та в інших місцях.
Крім того, вони можуть підтримувати програми цифрової грамотності, навчаючи громадськість, як виявляти
дезінформацію та реагувати на неї. Держави також можуть вживати захисних заходів спеціально для правозахисників, надаючи ресурси для їхнього фізичного та психологічного благополуччя.
Цю роботу слід проводити разом із технологічними компаніями, неурядовими організаціями та міжнародними
органами, щоб створити злагоджену відповідь на дезінформацію, гарантуючи дотримання інших фундаментальних
прав, зокрема свободи думки та вираження поглядів.

3. Забезпечити участь та залучення громадськості

Держави можуть сприяти участі громадськості та залученню правозахисників шляхом впровадження законодавства, яке захищає свободу вираження поглядів, зібрань та об’єднань. Держави повинні забезпечити прозорий та інклюзивний процес прийняття рішень та активно запрошувати правозахисників до участі в ньому. Захист правозахисників від залякувань, переслідувань чи насильства має вирішальне значення, і держави повинні притягати винних до відповідальності за такі дії.
Держави можуть сприяти доступу до необхідної інформації, ресурсів та розбудові спроможності, що уможливлює ефективну взаємодію. Створення консультаційних механізмів, таких як громадські слухання або консультативні ради, може забезпечити платформи для діалогу та взаємодії. Правозахисники повинні мати можливість брати участь у змістовних та орієнтованих на результат процесах співпраці з державними установами та не повинні бути виключені з форматів співпраці з урядом через своє критичне ставлення. Важливо, щоб держави поважали та визнавали роль правозахисників і заохочували їхню участь як необхідну для здорової демократії, а не розглядали її як загрозу. Це сприяє створенню середовища, сприятливого для участі громадськості, і гарантує, що права і голоси всіх громадян будуть представлені.

4. Не криміналізувати правозахисну діяльність

Держави повинні забезпечити «відсутність криміналізації діяльності з підтримки та захисту прав людини» й те, щоби правозахисники «не мали перешкод у користуванні універсальними правами людини внаслідок своєї роботи». Кожна людина має право користуватися загальними правами людини, що включає право на захист таких прав без будь-яких перешкод. «Кожен повинен поважати права людини інших».

Правозахисники, як і будь-які інші особи, мають право користуватися загальними правами людини та співпрацювати з іншими людьми з цього приводу. Це право не повинне піддаватися небезпеці або загрозі виключно через характер роботи правозахисників. Законодавство, що регулює діяльність правозахисників, мусить бути «чітко визначеним, зрозумілим і не мати зворотної дії». Обмеження, що покладаються на правозахисників, повинні бути «законними, пропорційними, недискримінаційними та необхідними».

5. Припинити обмеження щодо фінансування НУО

Держави не повинні накладати обмеження на потенційні джерела фінансування діяльності в галузі прав людини, крім «тих, що зазвичай передбачені для будь-якої діяльності, не пов’язаної з правами людини, для забезпечення прозорості й підзвітності». «Жоден закон не повинен передбачати кримінальної відповідальності за правозахисну діяльність на основі джерел фінансування». Законодавство, яке регулює фінансування громадянського суспільства, має бути «прозорим та недискримінаційним».

6. Поважати незалежність НУО

Держави повинні «повністю визнати важливість незалежного голосу правозахисників та інших учасників громадянського суспільства», в тому числі «поважаючи незалежність їхніх організацій». Вони повинні «поважати, захищати й забезпечувати право на свободу об’єднання правозахисників» і «гарантувати, що вимоги до звітності, які стосуються окремих осіб, груп та органів суспільства, не перешкоджають функціональній автономії».

7. Уникати реєстраційних та юридичних обмежень

«Там, де законодавство і процедури реєстрації та фінансування організацій громадянського суспільства існують», вони повинні бути «прозорими, недискримінаційними, оперативними й недорогими». Законодавство, що впливає на діяльність правозахисників, має бути «чітко визначеним, зрозумілим і не мати зворотної дії». Воно також не повинне перешкоджати «функціональній автономії» НУО. Будь-які обмеження, що висуваються до правозахисників, мусять бути «законними, пропорційними, недискримінаційними та необхідними» й «повинні надавати можливість оскаржувати і не вимагати перереєстрації».

8. Припинити всі форми репресій

Держави повинні «забезпечувати належний захист та утримуватися від будь-яких форм залякування чи репресій проти тих, хто співпрацює, співпрацював або прагне співпрацювати з міжнародними установами, включаючи членів їхніх сімей і партнерів». ООН «рішуче засуджує репресії та насильство щодо правозахисників за їхню діяльність із захисту прав людини, документування й пошук інформації про порушення прав і зловживання».

Крім того, ООН засуджує «всі акти залякування та репресій державними й недержавними акторами … проти правозахисників і їхніх законних представників, сподвижників та членів їхніх сімей і наполегливо закликає всі держави запровадити право на співпрацю з міжнародними органами». Парламентська асамблея Ради Європи закликає держави «утримуватися від будь-яких актів залякування та репресій проти правозахисників, зокрема від фізичних нападів, незаконних арештів і судових чи адміністративних переслідувань».

9. Припинити свавільні затримання й арешти

«Ніхто не може бути підданий незаконному позбавленню волі, затриманню або засланню», як це викладено в Загальній декларації прав людини. Держави мусять забезпечити, щоб ніхто не підлягав «затриманню та позбавленню волі без гарантій належного судочинства, що означає захист законом затриманої особи».

Правозахисники не повинні бути незаконно позбавлені волі або заарештовані за те, що вони «використовують свої права людини й основні свободи, такі як права на свободу вираження поглядів або на мирне зібрання та асоціації». Держави мають «вжити конкретних заходів для запобігання і припинення незаконного позбавлення волі й затримання правозахисників».

10. Приймати інакші погляди

Держави повинні забезпечити, щоб «окремі погляди могли виражатися мирно». У цьому контексті вони мають утримуватися від вжиття заходів, спрямованих на криміналізацію свободи вираження поглядів та обмеження покарань за наклеп, щоби «забезпечити пропорційність і відшкодування, відповідні заподіяній шкоді».

11. Забезпечити вільний доступ та вибір ЗМІ

Держави повинні забезпечити правозахисникам «доступ і використання інформаційних технологій та засобів масової інформації на свій вибір, включаючи радіо, телебачення й Інтернет». Цей підхід «має підтримуватися на національному рівні … як невід’ємна частина здійснення основних прав на свободу думки та вираження поглядів». Держави повинні уникати перешкод для доступу людей до засобів масової інформації та їх використання.

12. Сприяти мирним протестам

Держави мають забезпечити правозахисників «можливістю виконувати свою важливу роль у контексті мирних протестів». Для цього вони повинні сприяти мирним акціям протесту шляхом «надання протестувальникам доступу до публічного простору та їх захисту без дискримінації, в разі необхідності, від будь-яких загроз і переслідувань». У цьому відношенні ніхто не повинен підлягати «надмірному чи невиправданому застосуванню сили, незаконному затриманню або арешту, тортурам чи іншим видам жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, примусовому зникненню, порушенням порядку кримінального та цивільного проваджень або загрозам таких актів».

У контексті мирних протестів держави повинні забезпечити «відповідальність за порушення прав людини і зловживання через судові й інші національні механізми та надавати жертвам «доступ до засобів правового захисту й відшкодування». Законодавство, покликане гарантувати громадську безпеку та громадський порядок, не повинне використовуватися для «перешкоджання або обмеження здійснення будь-якого права людини, включаючи свободу вираження поглядів, об’єднань і мирних зібрань, які є важливими для заохочення й захисту інших прав».

13. Боротися з безкарністю, забезпечувати підзвітність

Держави повинні «боротися з безкарністю шляхом розслідування й забезпечення відповідальності за всі напади та загрози з боку державних і недержавних суб’єктів проти будь-якої особи, групи або громадського об’єднання, що захищає права людини». Для боротьби з безкарністю держави мають «забезпечити сприятливі умови для роботи правозахисників та ефективний захист від актів залякування й репресій проти них та проводити ефективні розслідування будь-яких подібних дій».

«Відповідальність за захист правозахисників покладається, перш за все, на державу, і в деяких випадках держави також можуть нести відповідальність за дії недержавних акторів». Боротьба з безкарністю буде ефективною лише тоді, коли «відповідальні за порушення та зловживання щодо правозахисників, у тому числі щодо їхніх законних представників, сподвижників і членів їхніх сімей, негайно притягуються до відповідальності через неупереджені розслідування».

14. Підкріплювати відповідальність бізнесу

Держави повинні «прийняти відповідні політики й закони», щоби притягати компанії до відповідальності за «погрози або напади на правозахисників». Недержавні суб’єкти, включаючи транснаціональні корпорації та інші підприємства, повинні «поважати, просувати і прагнути захищати права людини та основні свободи всіх осіб, у тому числі правозахисників». Підприємства повинні «уникати, визначати, оцінювати й запобігати будь-яким несприятливим наслідкам впливу на права людини, пов’язаним із їх діяльністю, шляхом проведення масштабних консультацій з потенційно задіяними групами й іншими відповідними зацікавленими сторонами у спосіб, який відповідає Керівним Принципам Бізнесу та Прав Людини».

Крім того, вони мають «співпрацювати в контексті виправних заходів … обмінюватися найкращими практиками та обговорювати … як вони можуть впливати на несприятливі наслідки для прав людини». Щоб захистити правозахисників від порушення прав людини з боку бізнесу, держави повинні «сприяти ефективній профілактиці, підзвітності, засобам захисту й відшкодуванню».

15. Захищати жінок-правозахисниць

«Репутація та підтримка діяльності правозахисників, у тому числі жінок-правозахисниць, є важливою умовою загальної реалізації прав людини». Держави повинні вжити «всіх заходів, необхідних для забезпечення їх захисту» й інтегрувати «гендерний аспект у свої зусилля, спрямовані на створення безпечного та сприятливого середовища для захисту прав людини». Держави повинні відігравати активну роль, включаючи «відповідні, ретельно відібрані та практичні кроки» для захисту жінок-правозахисниць.

16. Захищати адвокатів з прав людини

Адвокати відіграють «важливу роль у відстоюванні прав людини» й повинні мати можливість «виконувати свої функції вільно, незалежно та без страху перед репресіями». Щоб гарантувати незалежність адвокатів, держави повинні вживати «ефективних законодавчих, правоохоронних та інших відповідних заходів», які дозволять юристам належним чином виконувати свої професійні функції. Держави мають прийняти внутрішнє законодавство, «щоб забезпечити незалежні й самоврядні професійні асоціації юристів та визнати важливу роль, яку відіграють адвокати в забезпеченні верховенства права й захисті прав людини».

17. Захищати правозахисників меншин

Правозахисники, які працюють над питаннями, що зачіпають меншини, відіграють важливу роль. «Особи й асоціації, які захищають права осіб, що належать до меншин або розділяють вірування та погляди меншин», не повинні стикатися зі «стигматизацією й дискримінацією». Держави мають «гарантувати, що законодавство, політика та практика не перешкоджають здійсненню такими особами своїх прав людини чи діяльності громадянського суспільства в захисті їхніх прав».

18. Захищати захисників екологічних прав людини

Держави можуть краще захищати захисників екологічних прав людини, забезпечуючи гарантії їхніх прав на свободу вираження поглядів, зібрань та об’єднань. Вони повинні забезпечити прозорість процесів землекористування та оцінки впливу на довкілля, що дозволить правозахисникам ретельно перевіряти та оскаржувати шкідливі проекти. Держави повинні забезпечити доступ до інформації про запропоновані проекти та їхні наслідки для довкілля і прав людини. Вони також повинні притягати до відповідальності осіб, винних у погрозах, переслідуваннях або насильстві щодо правозахисників.
Розбудова спроможності та фінансові ресурси для цих правозахисників можуть посилити їхню адвокаційну діяльність. Співпраця з міжнародними організаціями та НУО може зміцнити їхню систему захисту.
Нарешті, визнання законної та важливої ролі захисників екологічних прав людини у формуванні політики та забезпеченні сталого розвитку має вирішальне значення. Ці кроки можуть створити сприятливе середовище, в якому правозахисники зможуть виконувати свою роботу безпечно та ефективно.

19. Захищати членів сімей правозахисників

Окрім того, щоб захищати правозахисників, держави мають «утриматися від будь-яких форм залякування чи репресій стосовно … членів їхніх сімей та однодумців і забезпечити належний захист від подібних дій». Необхідно засуджувати подібні акти публічно й забезпечити, щоби членам сімей «не перешкоджали користуватися загальними правами людини». Як державні, так і недержавні актори, відповідальні за порушення та зловживання стосовно законних представників, сподвижників і членів їхніх сімей, повинні бути «негайно притягнуті до відповідальності через неупереджене розслідування».

20. Надавати більше підтримки в конфліктних і постконфліктних ситуаціях

Держави можуть краще захищати правозахисників у конфліктних і постконфліктних ситуаціях, забезпечуючи верховенство права, включаючи функціонування судових систем, які можуть притягнути винних до відповідальності за погрози або насильство щодо правозахисників. Впровадження захисних заходів, таких як механізми реагування на надзвичайні ситуації, може запропонувати негайну допомогу в ситуаціях підвищеного ризику. Держави також повинні сприяти безпечному та надійному спілкуванню та діяльності правозахисників. Вони також зобов’язані захищати і допомагати правозахисникам, які були змушені покинути свої країни внаслідок конфлікту.
У постконфліктних ситуаціях забезпечення механізмів правосуддя перехідного періоду, включно з комісіями правди та примирення, може допомогти вирішити проблеми минулих порушень і зловживань та запобігти їхньому повторенню в майбутньому. Залучення правозахисників до процесів розбудови миру та відновлення може допомогти інтегрувати підхід, заснований на правах людини. Міжнаціональна співпраця може запропонувати додатковий захист через моніторинг, тиск на держави, які не дотримуються вимог, та підтримку у розбудові спроможності. Ці кроки можуть створити середовище, в якому правозахисники зможуть продовжувати свою критично важливу роботу навіть під час конфлікту та перехідного періоду. 

Оберіть три зі стандартів, які, на вашу думку, є найбільш вразливими зараз — в умовах війни, спричиненої агресією російської федерації в Україні.

Щоб проголосувати, перейдіть за посиланням https://forms.gle/VQjhJj9y4RWka4888